Творці «Останнього попередження» не згодні з оцінками керівництва МВС, яке винесло догани міліціонерам, та Президента, який засудив дії нападників на журналістів. Вони  звинувачують Ольгу Сніцарчук у порушенні журналістської етики та сумніваються в факті її побиття. А міліціонери, впевнені вони, Ольгу захищали.

Як писала «Детектор медіа», серію цих програм, що позиціонується як журналістські розслідування, було започатковано під час виборчої кампанії 2012 року. Випуски «Останнього попередження» розміщувалися в ефірі Першого національного як передвиборна агітація на замовлення кандидата в депутати в одномандатному виборчому окрузі №220 Ганни Федорченко, яка балотувалася від Молодіжної партії України. На них як на контрагітацію скаржилися «Батьківщина» і партія УДАР.

Випуски «Останнього попередження» Детектор медіами розцінювалися як маніпулятивні та з ознаками замовності. Наприклад, один із останніх було присвячено проплаченим мітингам - лише опозиційним. Після показів на Першому гостросюжетного документального фільму «Адов ад» («Пекельне пекло») виробництва V-TV про дніпропетровські теракти, підозрювані в організації вибухів подали позови на Перший національний і V-TV, і суд першої інстанції зобов'язав останніх спростувати недостовірну інформацію.

Свіжий випуск «Останнього попередження» скомбіновано з інформації про події 18 травня та інтерпретацій, які спонукають глядача співчувати екіпажу БРДМа. Також журналісти V-TV апелюють до сумління кореспондентки 5-го каналу Ольги Сніцарчук, яка, за їхніми даними, перебільшує факт свого побиття та не захищає інших постраждалих на мітингу. А ще вони апелюють до сумління міжнародних журналістських організацій Freedom House, «Репортери без кордонів» та руху «Стоп цензурі!» і закликають журналістів не бути розмінними монетами в іграх політиків.

Складається враження, що над сценарієм випуску працювали пародисти, які «забули» додати в моменти, де мало би бути весело, закадрового сміху. А без цих підказок не надто знайомі зі стандартами журналістики телеглядачі мали шукати компас, аби йти штурмувати Америку - винуватцем провокацій на мітингах V-TV вважає мало не старшого радника держсекретаря США з інновацій Алека Росса.

Удари від Сніцарчук та БРДМ від УДАРу

Автори «розслідування» насамперед вдаються до елементів моніторингу на предмет дотримання професійних стандартів журналістами новин: «На каналі "1+1" вийшов сюжет з дуже цікавим підписом (плашкою. - ТК) "Наших б`ють". У нас як у журналістів одразу виникає запитання - з якого часу людей поділили на "наших" і "не наших"?». Тобто, на V-TV обурені, що в сюжеті ТСН увагу акцентовано на журналістській солідарності.

Дісталося критики й Ользі Cніцарчук. Невдоволення «журналістів-розслідувачів» викликав той факт, що вони не могли додзвонитися журналістці, хоча «багато разів набирали». Вони підкреслюють: журналістка не стала учасницею ток-шоу «Шустер live», присвяченого провокаціям на мітингу 18 травня, хоча й інформують, що та перебуває за кордоном.

Але ж Ольга Сніцарчук сама минулого тижня у Facebook з'ясовувала, хто ті журналісти, які намагалися взяти в неї коментарі в дивний, на її думку, спосіб, демонструючи угорський бейдж.

Крім того, автори фільму не уточнюють, що Ольга Сніцарчук та її чоловік, фотокореспондент видавничого дому «Коммерсантъ-Украина» Владислав Содель, протягом тижня перебували в давно запланованій відпустці. (Журналісти «Детектор медіа» цю інформацію з'ясували протягом кількох хвилин, звернувшись до Ольги Сніцарчук.)

Натомість V-TV докладно цитує емоційний запис Ольги Сніцарчук у Facebook, де вона «реготала» над сніжками, які полетіли в бік народних депутатів від Партії регіонів.

Подаючи інформацію про сутичку на мітингу 18 травня, «розслідувачі» акцентують увагу на ступені тяжкості побоїв, хоча з юридичної точки зору значення має сам факт перешкоджання журналістській діяльності. Ігнорують вони й те, що пані Сніцарчук уголос заявляла, що є журналісткою 5-го каналу. Юристи ці відеозаписи вважають безапеляційним доказом. А от автори випуску занепокоєні: «Чому це був напад на журналістів, якщо на журналістці не було бейджа і знімала вона на мобільний телефон?».

Також вони доводять, що знайшли кілька кадрів того, що Ольга і Владислав на момент побиття просто «присіли біля стіни», а не лежали на землі. При цьому «журналістам-розслідувачам» вдалося встановити, що червоне взуття на відеозаписі належить саме Ользі Сніцарчук.

Залучили до розслідування його автори і свідчення журналістки сайту з «авторским взглядом на жизнь» Fraza.Ua. Член НСЖУ, як акцентується у випуску, Оксана Шкода розповіла, що дійсно була на мітингу і все бачила. За її словами, пані Шкоду й пані Сніцарчук «відкинули однаково, не застосовуючи до жодної з них фізичної сили». Подаємо версію Оксани Шкоди нижче:

«Я смотрела интервью. И то, что на неё напало 20 человек, абсолютно не соответствует действительности, потому что эти молодые люди были увлечены сугубо дракой между собой. Когда они переместились на тротуар, это действительно была толкотня. Целенаправленно они на неё не шли. То есть, человек выглядел совершенно обычно, как и все, - облитый водой. Ни крови, ничего абсолютно не было. Она почему-то находилась в истерике, даже кидалась на этого милиционера».

Виходить, для того, щоб Оксана Шкода, V-TV і їхні прибічники визнали побиття журналіста, потрібно, щоб того не просто штовхали, відкидали чи завдали пару ударів в обличчя, а щонайменше розбили голову чи, не дай Бог, проламали череп? Натомість закидування депутаток сніжками - це вже, судячи з усього, інша справа. Тут дехто казав мало не про теракт...

Автори програми наголошують, що Ольга Сніцарчук не висвітлює... теми побиття екіпажу БРДМ. Його учасників автори «розслідування» лагідно звуть «кроликами»: «Протягом двох годин цих людей методично мордували на очах сотень людей... І навіть тоді, коли "кролики" покидали кабіну, над ними продовжували знущатися».

Акцентуючи на безпеці БРДМ, який 18 травня рушив у розбурханий натовп на Софійській площі, автори випуску елегантно переходять до прикладів використання цього транспортного засобу в передвиборній агітації партії УДАР у Борисполі та кандидата від Батьківщини Юрія Іорданова у Вінниці. «Ми знайшли цей БРДМ», - заявляють «журналісти-розслідувачі». При цьому вони не згадують, хто саме найняв БРДМ 18 травня (політтехнолог Володимир Петров) і проти кого він працював.

Вся «правда» про Мустафу Найєма, Алека Росса та Freedom House

Аналізуючи перебіг мітингу, співробітники V-TV знаходять нові подробиці. Поряд із Вадимом Титушком вони бачать чоловіка, який просить журналістів «не провокувати». «Людина, яка з'являється біля журналістів постійно і провокує Титушка», - характеризують чоловіка вони. А щодо артефактів додають: «На фото видно, що правоохоронці захищають журналістів».

Мета перебування Титушка на мітингу зазначена однією фразою з його відеозапису: «Мы стояли на стороне оппозиционеров, смотрели за гражданским порядком». Про іншу версію «спортсменів», оприлюднену тиждень тому, у випуску не йдеться.

Згадали «розслідувачі» і про оглядача «Української правди» Мустафу Найєма. У спецвипуску V-TV він фігурує як журналіст, який спочатку заявив, що на мітингу був очільник білоцерківської організації «Молоді регіони» Василь Бойко, а потім вибачився за це.

«Я не відповідаю за тупість редакторів V-TV, - сказав «Детектор медіа» Мустафа Найєм. - Ця новина з'явилася не в мене (на сторінці у Facebook. - ТК), і не на "Українській правді". Цю новину поширили блогери, потім її підхопили інформагентства, а тоді з відповідними посиланнями подала "Українська правда". Я у своєму блозі давав посилання на новину "Української правди". І коли з'явилася людина, яка назвала себе Василем Бойком та спростувала цю інформацію , я в блозі зазначив, що якщо на світлинах із мітингу не він, мені нічого не лишається, як повірити його чесності і визнати це. І я приніс вибачення за те, що я його оббрехав, публікуючи у Facebook лінк на новину за даними із соцмереж».

Також автори «Останнього попередження» заявляють, що до них «потрапив документ із іменами та номерами телефонів людей від партії "Батьківщина" та "Свобода", які наймали хлопців для охорони». Однак жодного прізвища не називають.

Натомість увагу глядачів вони скеровують на справжнього, на їхню думку, винуватця провокацій на мітингах 18 травня - старшого радника держсекретаря США з інновацій Алека Росса. До таких висновків журналісти V-TV дійшли на підставі двох фактів. Перший стосується заяви журналістки Оксани Шкоди про те, що її «дещо гнівний» запис у Facebook на тему «провокация и ложь, драки не было...», за її словами, «безслідно щез». Наступний інцидент стався із публікацією «Тупо крокодиляче. Цивілізаційні сльози Ольги Сніцарчук», яка на деякий час «щезла» з From.ua.

«Хто ці люди, які почуваються у соцмережах як у себе вдома, наводячи порядки? І якими потужностями вони володіють? - запитують журналісти V-ТV - Чи не ті це блогери, яких навчають західні спеціалісти на зразок Алека Росса, одного зі співзасновників Facebook і старшого радника держсекретаря США з інновацій? Людини, якій Барак Обама зобов'язаний своєю виборчою кампанією в інтернеті... Одним із тих, до кого тягнуться нитки організації революцій на Сході».

Дісталося на горіхи й представникам міжнародних організацій та руху «Стоп цензурі!»: «Чому "Репортери без кордонів", "Стоп цензурі!" і Freedom House не шукають винних і не виступають за права інших людей, а тільки за двох журналістів? Тому що це комусь вигідно?». Як припускають представники V-TV, для встановлення справедливості щодо жорстоко побитої журналістки «Надзвичайних новин» з ICTV Анни Петренко не створено ТСК, бо «вона не акредитована у Кабміні та не пов'язана з іноземними фондами».

«Чому ніхто не згадує про побитого у Львові журналіста Ярослава Пораду та його дружину? (вочевидь, мова про члена громадської організації «Дорожній контроль», який постраждав, відстоюючи свою громадянську позицію. - ТК). Чому Freedom House не цікавлять такі журналісти? Може, через те, що тут немає жодної політичної вигоди?» - зауважують автори «Останнього попередження».

На завершення «розслідувачі» пропонують глядачам згадати приклади побиття іноземних журналістів. Згадати самостійно - бо жодної інформації про ці випадки не подають, лише акцентують, що там на журналістів нападали поліцейські, а в Києві - ні. Висновок подається такий:

«Якщо міліція не била журналістів, то в чому ж звинувачувати МВС і владу? Вони хочуть відвернути увагу від того, що акція опозиції "Вставай, Україно!" так і не стала подією в українському політичному житті, як на те розраховували вожді. І чи не стала Ольга Сніцарчук зручною розмінною монетою для політиків, які кричать про злочинну владу і які хочуть інцидентом із журналістами перекрити злочинне потурання тим, хто насправді влаштував криваву бійню у центрі Києва».

Автори «Останнього попередження» попередили журналістів, що під час мітингів ті повинні мати при собі бейджі й уникати небезпечних ситуацій. Незважаючи на свою репутацію, а точніше, її відсутність, вони закликали представників ЗМІ не маніпулювати фактами, «не виступати розмінною монетою у політичних іграх» та «чітко розмежовувати свою громадянську позицію від професійної журналістської». «Інакше ми самі врешті-решт продамо свою країну», - резюмували вони, не уточнивши, про яку саме йдеться суму.

Як під диктовку Партії регіонів

Проведена V-TV робота не містить ознак об'єктивного збалансованого матеріалу. Подані у випуску «Останнього попередження» тези, у переважній більшості, не обґрунтовані. У поданні точок зору «журналісти-розслідувачі» дотримуються здебільшого тієї, про яку йдеться у, начебто, вказівках Партії регіонів, що їх учора поширив із посиланням на власні джерела сайт «Главком», а викриттям Алека Росса у світовій змові й Ольги Сніцарчук - у нападі на міліцію смалять так, що вчувається запах свіжої трави.

Переводячи увагу на те, що журналісти мало висвітлювали агресію натовпу в побитті екіпажу БРДМ, автори «Останнього попередження» голослівні й не наводять даних моніторингів.

Звинувачуючи Ольгу Сніцарчук у публікації неетичного, на їхню думку, блогу на тему сніжок, слова журналістці вони не надають.

Закликаючи ЗМІ до етики, а міжнародні організації - до справедливості, автори випуску відверто маніпулюють фактами. «Чому у суспільстві така увага до справи Сніцарчук і Соделя - вони що, особливі?», - питають журналісти V-TV. Так, у журналістському середовищі цих двох колег уже понад 10 років знають як непересічних і порядних людей, і вони мають багато друзів. Але медійна спільнота тільки за минулий рік так само вимагала встановлення винних і у випадках побиття й перешкоджання журналістській діяльності Віталія Лазебника з Tochka.net, Дмитра Волкова з «1+1», Мустафи Найєма, Олени Притули з Катериною Горчинською й інших колег. Та їхні кривдники так і лишилися безкарними. Справа Сніцарчук і Соделя принципова для медійників саме тому, що це, можливо, останній шанс зупинити безкарність і створити прецедент. Але ж «журналісти» з V-TV «своєю» Ольгу точно не вважають. А їхнє  «розслідування» затято підтримує тих, хто прагне відбілити свою репутацію після провальних провокацій 18 травня.

Адвокати Ольги Сніцарчук і Владислава Соделя - група захисту Aver Lex - після ознайомлення з випуском «Останнього попередження» від 30 травня заявляють: «Справа Ольги Сніцарчук та Владислава Соделя є справою, яка має дати відповідь на питання, чи можна в Україні безкарно бити журналістів? Чи вважається нормальним у країні, яка пропагує засади демократії, "відпрацьовувати" свої бійцівські навички та вміння на "людях пера". З огляду на це, спроби маніпуляції фактами, фотоматеріалами, а також обставинами життя постраждалих є недоречними, хоча і передбачуваними».

Фото Дмитра Ліпавського, INTV