Недавно розгубився я, коли збагнув: між банкірами і соціологами немає ніякої різниці – одні рахують й інші теж  рахують. І ті й другі - справжні підрахуї.

Тільки не кажіть, що я некомпетентний. Я добре знаю, що банкіри слинять пальці і рахують купюри, а соціологи – пальці не слинять, але рахують точки зору громадян. Але це все офіційно. А неофіційно соціологи теж слинявими пальцями мнуть купюри. Інакше, звідки взялося стільки соціологічних фірм, які розповсюджують інформацію про настрої виборців із вельми сумнівними даними?  Якщо так піде, то захисниця православних Наталя Вітренко іще більшому захиснику православних Віктору Януковичу скоро, як би це делікатніше сказати, спину покаже. Або хтось іще, у кого рейтинг низький, а бабок – повні кишені.

Оце розгубився я і ламаю голову, кому ж із соціологічних підрахуїв довіряти. Тут днями відомий соціолог Ольга Балакирєва зворушила мене до глибини душі своєю мудрою порадою. Виступаючи на 5-му каналі, сказала вона, мовляв, довіряти варто лише тим соціологічним фірмам, які вже роками підтверджують свою репутацію чесних і непідкупних.

Серце моє відкрилося назустріч оцим простим і правдивим словам. Але, як завжди, розум втрутився. Сумніви мене почали мучити. Бо пригадалося мені раптом, що мудра,  чесна і непідкупна Ольга Балакирєва сама стала учасницею соціологічного скандалу на минулих президентських виборах. Тоді очолювана пані Балакиревою фірма „Соціальний моніторинг” була учасницею організованого фондом „Демократичні ініціативи” соціологічного консорціуму, який проводив опитування на виході із дільниць. Раптово спочатку в ефірі ICTV, а потім і на прес-конференції в УНІАН Ольга Балакирєва разом з  ще одним учасником консорціуму керованою Миколою Чуриловим  фірмою „Социс”  оприлюднили данні, які виявилися значно скоригованими на користь одного з кандидатів. Потім пані Ольга заявляла про шалений тиск, який чинився на неї від спонсорів проекту. Треба  було розуміти, що тиск був з метою забезпечити соціологічну перемогу іншого кандидата в Президенти. До речі, спонсори консорціуму, на від міну від інших соціологів, були добре відомі й оприлюднені організатором опитування на виході фондом „Демократичні ініціативи”.

Тижні два цей скандал гуляв засобами масової інформації аж поки Ольга Балакирєва не заявила у ефірі того ж каналу ICTV про те, що вони з паном Чуриловим просто помилилися, коли повідомили оту конфліктну інформацію.  Та, попри визнання помилки, продовжувалися страшилки на тему жахливого тиску з боку спонсорів. Тоді я так і не второпав, для чого ж спонсорам було тиснути, коли об`єкти тиску визнали помилки. За логікою випливало, що тиск полягав лише в тому, аби соціологи оприлюднювали не помилкову, а коректну інформацію. В такому випадку будь-яка людина здорового глузду підтримала б такий тиск. 

Може, все було зовсім не так? Може, насправді все відбувалося інакше і пані Балакирєву і пана Чурилова просто оббрехали? Може, я щось не второпав. Так треба було соціологічним асоціаціям розібратися і розставити всі крапки над „і”. Або самим об`єктам критики нам все пояснити. Але все затихло так, ніби нічого не сталося. Ніби не було звинувачень у фальсифікації опитувань на виході.

І ось сьогодні Ольга Балакирєва  розказує нам, кому вірити, а кому – ні. А Микола Чурилов оприлюднює  чергові соціологічні опитування. Можливо, вони навіть вважають, що я їм повинен вірити.

Ех! Хоч бери та й сам вивчай громадську думку. Але – облом, адже мені не заплатять стільки, скільки підрахуям платять?

Юрій Луканов