ПРОЕКТИ
12:19
Середа, 6 Вересня 2017

Вбивство нації

«Розстріляний. Засуджений. Розстріляний. Розстріляний. Реабілітований посмертно». Мабуть, це — слова, які найчастіше трапляються в книжці Олени Герасим’юк «Розстрільний календар» (2017).
Вбивство нації
Вбивство нації

Особисто мені часом стає дивно, як могла дівчина неповних 26 років дослідити тему Розстріляного Відродження, витратити півроку життя на написання книжки, добитися її видання. Я б не зміг. У кожному випадку, це варто поваги.

Книжка на 427 сторінок — дуже лаконічна й дуже тяжка. Прості слова, короткі речення. Більшість дійових осіб нам відома: Стус, Чорновіл, Вороний, Підмогильний, Куліш, Плужник, подружжя Світличних, брати Горині, Романюк (пізніше — перший патріарх УПЦ КП), Зеров, Шухевич, Тихий, Григоренко, Вишня. Це не більше 10 % згаданих у книжці широко відомих жертв радянських катів. Ще приблизно стільки ж відомі менше. Я, наприклад, про багатьох не знав. Оленчина книжка написана низкою авторів (хоча Олені належить суттєво більша частина її) і скомпільована, якщо не помиляюся, за алфавітом — я маю на увазі прізвища.

Все коротко і ясно. Про того ж Вороного — лише чотири абзаци, трішечки більше сторінки. Розділ закінчується так: «…Вороного Миколу Івановича ув’язнити у виправтрудтабір строком на три роки, рахуючи строк з 28 березня 1934 року, з заміною засланням в Казахстан на той же строк, на місце заслання направити одиночним порядком».

Та найважливіше не це. Принаймні, особисто мені здаються важливими дві речі.

По-перше, дисперсія реакцій. Одні катовані ламалися одразу, писали брехливі свідчення на друзів і колег, «визнавали» все. Другі — робили те саме, але поступово. Треті не здавалися ніяк. Це викликає думки про причини. Що ти робитимеш, якщо в’язницею чи смертю погрожуватимуть твоїм близьким і рідним? Добре, коли немає близьких і рідних. А коли є?

І друге — цілковита відсутність етнічного моменту. Авжеж, за наших часів популярно вважати, що щирих українців катували та вбивали росіяни, євреї, поляки тощо. Але зазначена книжка чітко свідчить: це не так.

Остапом Вишнею (Павлом Губенком) «опікувався» опер на прізвище Гордон. А з іншого боку, в 1937-му було страчено голову Гідрометеорологічної служби на прізвище Вангергейм. Або так: екс-міністра закордонних справ Миколу Любинського, страченого на початку 1938 року, «вів» слідчий Соломон Брук. Але журналіста Осадчого — кадебісти Єрмоленко й Шумейко. Сверстюка судили судді Дишель, Погорілий та Чорний… І так далі, й тому подібне. Українці нищили українців в ім’я імперії, якій лишалося не так уже й довго.

Тут виникає ще одна історія. Олена Герасим’юк мала робити презентацію книжки в серпні, на фестивалі «Бандерштат», у роковини найбільшого розмаху репресій. Їй завадили. Завадили не російські чи ще якісь агенти, ні — патентовані «патріоти» з ультраправих. Як виявилося, в червні Олена побувала на гей-прайді в Києві. Наскільки я знаю, вона жодним боком не належить до секс-меншин: просто прийшла подивитися. Та цього вистачило. На думку ультраправих, присутність на гей-прайді апріорі не дозволяє будь-кому писати патріотичних книжок. Про що конкретно книжка — ультраправих не цікавить.

Чорний гумор ситуації полягав у тому, що в усьому звинуватили ВО «Свобода», проти якої здійнялася хвиля обурення в соцмережах. Хоча свободівець, наскільки мені вдалося дізнатися, був там аж один. Просто він виявився єдиним, хто не побоявся назватися — що певним чином робить йому честь. Ну й ми давно знайомі, так.

Так чи інакше, інцидент виглядає абсолютно неприпустимим (хоча сам же цей свободівець запевняв мене, що тільки так і треба). У кожному випадку, книжку надруковано. І це — наша історія, така, якою вона є. Не знаю, чи багато книгарень її продають; «Книгарня Є» продає точно, там я її і придбав.

Знаймо свою історію. І не допустимо її повторення.

Фото: Facebook-сторінка книги «Розстрільний календар»

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1514
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop