ПРОЕКТИ
Опитування
/
Результати


Чи подобається Вам, коли на сайтах, матеріали публікуються у вигляді лонгридів?

Мені все одно
Ні, не подобається
Так, подобається


Чи подобається Вам, коли на сайтах, матеріали публікуються у вигляді лонгридів?

Мені все одно
20.1% (83)
 
Ні, не подобається
40.0% (165)
 
Так, подобається
40.0% (165)
 
Загалом відповідей: 413
ІПЕНД НАН України, NOKs fishes
Аналітик NOKs fishes
11:33
П'ятниця, 17 Березня 2017

Європейські цінності та український політичний клас: чи вдається відірватися від «візантійщини»?

Компанія NOKs fishes і Центр досліджень публічної політики та комунікацій завершили перший етап проекту про українських політиків та їхні ціннісні вподобання. Як з’ясувалося, українські виборці чекають на політиків прогнозованих, здатних поважати інших, самостійних та доброзичливих. А мають переважно таких, які прагнуть перш за все бути багатими, впливовими та сильними.
Європейські цінності та український політичний клас: чи вдається відірватися від «візантійщини»?
Європейські цінності та український політичний клас: чи вдається відірватися від «візантійщини»?

Наскільки на часі звернення до теми цінностей в умовах глобальної турбулентності? Наша відповідь — надзвичайно актуально. Специфіку сьогодення геніально описав англійський соціолог Зигмунд Бауман, який зробив акцент на тому, що ми живемо в часи завершення одного світу та переходу до іншого (interregnum / міжвладдя). У такі моменти всі розгублені, оскільки старі правила вже не діють, а нові лише формуються. Відчуття розгубленості підсилюється страхом перед новим, про яке майже нічого не відомо.

Життя — в умовах відсутності модерних юридичних норм — регулюється цінностями, які, на жаль, змінюються дуже повільно. Набагато повільніше за правила чи закони. Ба більше, нові закони формуються під впливом домінантних ціннісних парадигм. Якщо дуже спрощено, то які в суспільства цінності, такими будуть і закони, і якість життя, і майбутнє. Специфіка ж українського міжвладдя полягає в тому, що постмодерні виклики постали перед багато в чому патернальною спільністю.

Дві сучасні українські революції свідчать про вкорінені прагнення українців до пасіонарності та відповідальності за своє майбутнє. Українці не унікальні в цьому. Інші нації, так само як і ми, боролися за незалежність та мріяли про краще майбутнє. Зрозуміло, що якості лідерів, їхні ціннісні пріоритети багато в чому були визначальними щодо того, як довго тривав період транзиту, чи був він успішним і, нарешті, чи відбулася нова держава…

На наш погляд, скільки б не говорили про кризу європейської ідентичності (факт, який важко заперечувати), саме європейські гуманістичні цінності, які ще в ХVI ст. поставили людину в центр Всесвіту, залишаються тими benchmarks, що визначають долю та формують правила життя найуспішніших країн. Повага до людини, вміння дбати про інших, самостійність, відповідальність, рівність усіх перед законом, незалежність, інноваційність, чесність, цілеспрямованість, потяг до краси та прагнення щастя — ось визначальні характеристики європейської ментальності та, певним чином, фундамент успішності Західного світу.

Що може каталізувати модернізацію ціннісної парадигми українців? Лише кардинальна зміна ціннісної парадигми української еліти. Отже, в цьому дослідженні ми зробили перший підхід, спробу пошуку відповіді на запитання, наскільки сучасний політичний клас України відданий європейським цінностям і, отже, чи спроможний він перетворити «транзитну» державу на справді європейську країну.

Методологія дослідження:

  • 1-й крок: узагальнення ціннісних моделей європейських країн (на ґрунті результатів досліджень Європейської соціологічної асоціації). За основу було взято теорію загальнолюдських цінностей Шалома Шварца, яка використовується в Європейському соціальному дослідженні та інших крос-культурних проектах;

Клікніть для збільшення

  • 2-й крок: формування експертного пулу для проведення онлайн-анкетування; експерти мали (спираючись на шкалу Шварца) визначити ціннісний каркас ідеального українського політика й оцінити рівень відповідності низки українських політиків цінностям. Ми намагалися залучити таких експертів, які репрезентують протоеліту, самі сповідують проєвропейські цінності та добре ознайомлені з діяльністю українського політикуму. Хочемо висловити подяку кожному з експертів, що знайшли час та можливість взяти участь pro bono в дослідженні;
  • 3-й крок: відібрано 30 представників вітчизняного політичного класу для подальшого визначення ціннісного профілю кожного з них та його зіставлення з ціннісною матрицею «ідеального» українського політика. Не маючи можливості дослідити всіх представників українського політикуму, ми сформували вибірку з 30 осіб, які виконують різні функції та входять до різних вікових та політичних груп, але мають значний вплив на формування громадської думки, зокрема й на формування ціннісної моделі суспільства;
  • 4-й крок: визначення — за експертною оцінкою через онлайн-анкетування — ціннісного профілю ідеального українського політика та зіставлення його з наявними ціннісними моделями суспільств європейських кран;
  • 5-й крок: виявлення — через онлайн-анкетування експертів — ціннісного профілю кожного з 30 досліджуваних представників вітчизняного політикуму. Опитування завершилося 30 листопада 2016 року. Отже, позиція політиків під час бюджетного процесу, їхня реакція на резонансні події (як-от «відкриті листи олігархів» тощо) залишилися за часовими межами дослідження й не вплинули на оцінки експертів;
  • 6-й крок: для оцінки відповідності лексики політиків відповідним цінностям було проаналізовано персональний контент (дописи у фейсбуку, записи в блогах, друковані інтерв'ю, офіційні промови тощо) за період із 1 травня по 30 вересня 2016 року й визначено частоту вживання слів, що мають ціннісну конотацію.

Висновок 1. Українські експерти, опитані під час цього дослідження, очікують на появу політиків, які на рівні ціннісних пріоритетів мають відповідати ціннісному каркасу сучасних європейських суспільств.

Ціннісні маркери груп європейських суспільств, які протягом тривалого часу вивчаються Європейською соціологічною асоціацією, дуже подібні, але не однорідні. Європейці вважають себе в першу чергу добрими (здатними допомагати і присвячувати себе іншими), універсальними (такими, що здатні ставитися до людей незалежно від їхнього майнового статусу та прагнуть світу рівних можливостей), самостійними (самі генерують ідеї та приймають рішення). Дещо більше (через об’єктивні причини) прагнуть до гарантування безпеки європейці півдня, які першими зіткнулися з неконтрольованою міграцією, та сходу, які дуже добре пам’ятають, що таке бути «під Росією». Цілком прогнозованим є суттєво менший відсоток прихильників цінності гедонізму серед представників постсоціалістичних європейців, які ще не дуже засвоїли навичку просто жити й насолоджуватися життям на відміну від мешканців, скажемо, Іспанії чи Норвегії.

Клікніть для збільшення

Опитані під час проекту експерти визначили, що ідеальний український політик так само, як і більшість звичайних європейців, має в першу чергу поважати людей, бути самостійним та доброзичливим. Але топ-характеристикою представника політичного класу України має стати, відповідно до консолідованої експертної думки, прогнозованість / конформність, що включає самодисципліну та вміння дотримуватися чинних законних правил та підзаконних норм поведінки. Такий пріоритет, на нашу думку, є цілком логічним для країни, де й еліта, й суспільство впродовж кількох століть живуть у «паралельних світах» із чинним законом.

Клікніть для збільшення

Висновок 2. Згідно з результатами дослідження, для українського політичного класу характерні відсутність чіткого домінування цінностей розвитку або самозахисту. Аналогічна ситуація з орієнтацією цінностей — на соціум або ж індивідуальність. Ані експерти, ані самі політики не можуть однозначно визначитися щодо пріоритетів. Ставити на відкритість та розвиток чи прагнути захисту й оберігати традиції? Дбати перш за все про власну родину чи про людей / суспільство? Таку дуальність еліти, її поки що неспроможність дати суспільству чіткі сигнали, що відповідали би новим цінностям, можна вважати однією з причин, що унеможливлює швидку модернізацію українського суспільства, здійснення суспільної революції цінностей «згори».

Клікніть для збільшення

Своєю чергою, європейські суспільства демонструють чітку визначеність на рівні ціннісних пріоритетів. Так, європейці вважають себе орієнтованими на зростання й турботу про інших. Адже в суспільстві, що зростає та прогресує, кожна людина має більше можливостей, щоб отримувати задоволення від життя.

Клікніть для збільшення

Висновок 3. Чекаємо на політиків прогнозованих, здатних поважати інших, самостійних та доброзичливих. Але маємо, як вважають опитані експерти, переважно таких, які прагнуть перш за все бути багатими, впливовими та сильними.

Клікніть для збільшення

Так, за оцінками експертів, лише в 7 % представників політичного класу (в межах досліджуваного пулу це Наталія Кацер-Бучковська, Іванна Климпуш-Цинцадзе, Андрій Парубій, Оксана Сироїд, Артем Ситник, Єгор Соболєв, Назар Холодницький) прагнення бути багатим і персонально успішним відповідає очікуваній «вазі» цінностей самоствердження в ціннісному портреті ідеалу політика. У решти групи прагнення грошей та влади набагато перевищує визначену експертами «норму». Рекордсменами із перевищення «норми» є Арсен Аваков, Володимир Гройсман, Володимир Кличко, Олег Ляшко, Петро Порошенко, Андрій Садовий та Юлія Тимошенко.

Клікніть для збільшення

І це при тому, що в публічних комунікаціях усіх досліджуваних представників політичного класу практично відсутні розмови про прагнення статусу, більшого впливу та авторитету. Але справи й факти, наприклад, заповнені політиками е-декларації та стиль життя, демонструють надважливу роль грошей як у житті самих українських політиків, так і при формуванні ними ставлення до інших людей.

Клікніть для збільшення

Висновок 4. Жоден із досліджуваних політиків не дотягнув до визначеної експертами ідеальної норми в блоці «консервативних цінностей» (у європейському значенні консерватизму), а саме — здатності жити й працювати відповідно до чинного законодавства.

Найближчими до експертного стандарту є Святослав Вакарчук, Іванна Климпуш-Цинцадзе, Андрій Парубій, Наталія Яресько. Упритул наблизився до «ідеального» тренду в блоці консервативних цінностей і Андрій Садовий, але не через високу оцінку експертами здатності політика бути передбачуваним і законослухняним. Мер Львова є, на думку експертів, одним із найбільших у досліджуваному пулі політиків прибічників культурних та релігійних традицій, що також є ознаками консерватизму (слайд 7).

Чи використовують політики в публічній лексиці слова, що сказали би суспільству про важливість ввічливості, чемності? Чи роблять публічний акцент на тому, що дотримуватися законів — обов’язкова норма поведінки для всіх українців, і політики — не виняток? Переважна більшість досліджуваних політиків не надавали уваги цим темам (в усякому разі в межах досліджуваного періоду). Серед тих, хто намагається розмовляти з українцями про це, — Святослав Вакарчук, Оксана Сироїд, Назар Холодницький, Артем Ситник (слайд 8).

Висновок 5. Експерти вважають, що політики значно менше, ніж необхідно, демонструють щирість і реальну турботу про інших. Їхня публічна лексика підтверджує висновок експертів та свідчить про гострий дефіцит звичайної та зрозумілої людяності в політиці (слайд 7,8).

Щирість, уміння поважати людей незалежно від їхнього фінансового статусу, дбати про інших — ось ті самотрансцендентні ціннісні риси, яких, за оцінками експертів, у першу чергу потребують сучасні ідеальні політики в Україні. Цікаво, що сформульований вітчизняними експертами запит до нашої політичної еліти збігається з ціннісним каркасом європейських суспільств: переважна більшість європейців вважають уміння з повагою ставитися до іншої людини, дбати й підтримувати власну екосистему головними ознаками сучасної європейської ментальності (слайд 2).

Здатність реальних українських політиків дбати не лише про себе і власну родину, а й про інших, незнайомих людей, експерти оцінюють, м’яко кажучи, скромно. Найбільш людяним представником політичного класу (в межах досліджуваного пулу) експерти вважають Святослава Вакарчука (слайд 7).

Чи намагаються політики переконати суспільство у власній здатності поважати інших? Чи існує стала практика діалогу з українцями про важливість таких цінностей у житті кожного? Радше ні. Таких слів, як «рівність», «гармонія», «мудрість», «краса», «справедливість», «співпраця», «чесність», «відповідальність» та «вірність» малувато в публічній лексиці об’єктів дослідження незалежно від їхнього вікового та ідеологічного бекґраунду. Так, найменше згаданої лексики було зафіксовано в Юлії Тимошенко, Наталії Севастьянової, Андрія Коболєва та Геннадія Кернеса (слайд 8).

Висновок 6. Тривожний сигнал — експерти дуже низько оцінюють політичну незалежність досліджуваних політичних діячів, що свідчить про підозри в керованості політичного класу України.

За експертними оцінками, переважна більшість досліджуваних представників політичного класу України демонструє високий рівень відкритості змінам. І можна було би через це радіти, якби серед цінностей, які свідчать про відкритість політиків змінам, не лише одиниці «дотягнули» до визначеної експертами норми самостійності та незалежності при ухваленні рішень (Святослав Вакарчук, Макс Нефьодов). Більшість досліджуваних представників політичного класу виглядають готовими до трансформації переважно через прагнення жити захопливим цікавим життям та вміння ризикувати (слайд 7). А бажання красиво жити в поєднанні з невисоким рівнем людяності політиків створює гримучу та небезпечну суміш.

Клікніть для збільшення

Низький рівень вживання в лексиці політиків слів, що мали би надихати на ініціативність та креативність, виховували б у решти суспільства прагнення бути вільними та сміливими, радше демонструє прагнення політичного класу до збереження патернального суспільства.

Клікніть для збільшення

Висновок 7. Публічна мова досліджуваних представників політичного класу однозначно якісніша, ніж раніше. Але культура спілкування політиків із українцями поки що, за поодинокими винятками, позбавлена простих та зрозумілих розмов про необхідність бути самостійним, відповідальним, добрим, дбати про тих, хто є слабшим та беззахисним, шукати гармонії зі світом, постійно вчитися, прагнути інноваційності. І все це — щоби бути щасливими людьми в щасливому суспільстві.

Фото: Wikia

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1848
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
Опитування
/
Результати


На якому каналі, 
Ви помічаєте найбільше джинси?

Інші
Телеканал «1+1»
Телеканал «Інтер»
Телеканал «СТБ»
Телеканал «Новий канал»
Телеканал «ICTV»
Телеканал «Україна»
Телеканал «5 канал»
Телеканал новин «24»
Телеканал «112»
Телеканал «NEWS ONE»
Телеканал «ZIK»
Телеканал «Еспресо»
Не помічаю взагалі
Не знаю, що таке джинса
Коментар або свій варіант:


На якому каналі, 
Ви помічаєте найбільше джинси?

Інші
1.0% (13)
 
Телеканал «1+1»
7.7% (97)
 
Телеканал «Інтер»
28.2% (356)
 
Телеканал «СТБ»
2.5% (31)
 
Телеканал «Новий канал»
1.7% (22)
 
Телеканал «ICTV»
2.7% (34)
 
Телеканал «Україна»
11.4% (144)
 
Телеканал «5 канал»
7.7% (97)
 
Телеканал новин «24»
1.0% (13)
 
Телеканал «112»
2.8% (35)
 
Телеканал «NEWS ONE»
6.9% (87)
 
Телеканал «ZIK»
1.6% (20)
 
Телеканал «Еспресо»
2.3% (29)
 
Не помічаю взагалі
4.4% (56)
 
Не знаю, що таке джинса
14.7% (185)
 
Коментар або свій варіант:
3.4% (43)
 
Загалом відповідей: 1262
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop