ПРОЕКТИ
18:30
Вівторок, 14 Лютого 2017

Наука vs журналістика: скандал довкола дослідження Ольги Броварець

Журналістка заявляє про цькування молодої науковиці, НАНУ просить журналістів не маніпулювати фактами
Наука vs журналістика: скандал довкола дослідження Ольги Броварець
Наука vs журналістика: скандал довкола дослідження Ольги Броварець

10 лютого Національна академія наук України звернулася до журналістської спільноти «з проханням не маніпулювати фактами та суспільною свідомістю громадян, не створювати безпідставних сенсаційних заяв та з відповідальністю ставитися до своєї функції — інформувати». Приводом став «значний суспільний резонанс», спричинений повідомленнями у ЗМІ про результати досліджень доктора фізико-математичних наук Ольги Броварець «у галузі вивчення молекулярних механізмів виникнення точкових мутацій та перспективи створення засобів для лікування онкологічних захворювань». Завершується коротка заява словами про те, що «будь-які закиди на адресу НАН України, а також працівників наукових установ Академії в упередженості чи неналежній оцінці здобутків О. О. Броварець є такими, що не відповідають дійсності».

Мова про упередженість та неналежну оцінку зайшла через допис журналістки Галини Сергеєвої. «Коллеги самой молодой в Украине доктора наук Ольги Броварец, совершившей сенсационное открытие, устроили ей травлю», — написала вона у блозі на «ТСН», а напередодні й приблизно в тому ж ключі — на своїй фейсбук-сторінці. Емоційний спектр, заданий «ТСН» (а емоції тут — головне, і про це — трохи згодом), підхопили й деякі інші ЗМІ: «Непересічну українку Ольгу Броварець "заклювали" колеги-вчені, – Галина Сергєєва», «"Попиариться захотела, девочка?" Над гениальной украинской ученой коллеги устроили публичное судилище», «Геніальну українку, яка рятує людство від раку, зацькували колеги-вчені», «Вік геніальності. Чому цькують наймолодшого доктора наук в Україні», «Героиню нашумевшего телесюжета затравили коллеги-ученые». Причому всі вони посилаються на той самий допис у фейсбуку Галини Сергеєвої, в якому вона, зокрема, пише: «На днях случился и вовсе апофеоз совковости — Олю вызвали на всеобщее собрание института. И хотя официально собрание было мирное, ничем иным как публичным судилищем я назвать это не могу».

У заяві НАНУ тим часом сказано про наукову конференцію, що відбулася 7 лютого в Інституті молекулярної біології та генетики й на якій Ольга Броварець виступила з доповіддю. Трохи більш як тригодинний запис виступу, запитань та обговорення можна переглянути на сайті Інституту.

Тут наперед перепрошую за емоційний відступ, але дозволю собі кілька оцінних суджень про зміст цього відео. Як на мене, обговорення було емоційне, подекуди нетактовне й місцями навіть зневажливе. Особливо це помітно на початку, коли доповідачку активно й грубо перебивали. Конструктивності не додавало й те, що тут ішлося чи то про результати дослідження, чи то про реакцію ЗМІ та уряду, а чи й узагалі про самопіар та «морально-етичні якості Ольги Броварець». Питання наукової етики, звісно, важливі, але й обговорювати їх, мабуть, варто так само етично. Принаймні, щоби це не нагадувало совкових комсомольських чи партійних зборів.

Та все ж називати це цькуванням — м'яко кажучи, перебільшення.

Але повернімося до реакції ЗМІ. (До речі, на момент написання цієї статті позицію НАНУ висвітили тільки на «Українській правді. Життя» та «РБК-Україна».) Лайфовий сюжет «ТСН», у принципі, мав би право на існування, якби крім нього були серйозніші матеріали, що розкрили би суть дослідження. Та проблема в тому, що більшість ЗМІ цю суть подали викривлено.

І хоча пік скандалу припав на січень — лютий 2017 року, перші повідомлення з'явилися раніше. Скажімо, от як писали 13 листопада 2016-го на «Цензор.нет» про суть роботи: «Говорун (Дмитро Говорун, науковий керівник Ольги Броварець. — Авт.) і Броварець пояснюють суть свого відкриття: У 1953 році почалася нова ера в науках про живе. Тоді американський біохімік Дж. Вотсон і британський фізик Ф. Крик відкрили просторову будову ДНК, носія генетичної інформації. Відразу ж постало питання, як пояснити нестабільність геному, тобто виникнення спонтанних точкових мутацій. Сформувалося дві точки зору. Одна гіпотеза — таутомерна. Її запропонували Вотсон і Крик. Інша — вобл-гіпотеза. Ці підходи схожі, але по-різному пояснюють одне і те ж саме явище — виникнення раптових змін у геномі — мутацій. Дмитро Говорун і Ольга Броварець органічно поєднали їх, поклавши край півсторічним суперечкам генетиків.

Відкриття глибинних структурних механізмів нестабільності геному — це крок до її приборкання. Вже доведено, що мутагени чинять лікувальну дію, а отже, як стверджує група Броварець-Говорун, дуже імовірно, що вони зробили перший, але важливий крок до створення нетоксичних ліків від раку (на базі похідних нуклеотидних основ)».

А ось як 15 січня описують суть дослідження на «ТСН»: «...Не менше вражає відкриття Ольги Броварець, бо дає надію на цілковите одужання від раку та багатьох інших хвороб, до яких призводять мутації.

"Від моменту відкриття ДНК ще 1953 року Вотсоном-Криком стало зрозуміло, як можна пояснити появи точкових мутацій. Вони пояснювалися вбудовою неправильних пар. Але яким чином вони утворюються, яка їхня природа, залишалося незрозуміло", — говорить Ольга Броварець.

Організм кожної людини, як відомо, містить 23 пари хромосоми, в кожній хромосомі — молекула ДНК, вона несе всю генетичну інформацію і нагадує скручену спіраль. Якщо цю спіраль розкрутити — видно, що всі пари основ мають чітку геометричну будову. А от пари із мутацією — виглядають інакше, вчені називають їх "горбатими". Як саме їм вдається обманути ДНК, вбудуватися в спіраль, спричинити зміни і хвороби в організмі, досі було білою плямою в науці. Ольга вирахувала закономірність, за якою це відбувається.

Усі ці мутації весь час тривають у ДНК, за рахунок чого люди змінюються на краще, розвиваються, пристосовуються до більш складних умов життя. Але водночас мутації викликають і рак, і безліч інших хвороб.

"Молекула ДНК — це молекула, яка несе інформацію про життя. І якщо ми будемо розуміти, як саме буде модифікуватися ця молекула, як відбувається мутагенез, то ми зможемо захищати себе від хвороб", — говорить Володимир Ільченко, директор Інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Мова йде про дійсно наукове відкриття світового рівня».

24 січня на сторінці Інституту молекулярної біології та генетики з'явилося таке повідомлення: «З огляду на резонанс у суспільстві, який викликали численні публікації у мас-медіа та репортаж у програмі ТСН тиждень від 15.01.2017 року стосовно відкриття д-ра фізико-математичних наук Броварець Ольги Олександрівни, Institute of Molecular Biology and Genetics NAS of Ukraine вважає за необхідне довести до відома громадськості наступне:

- наукова спільнота Інституту не вважає вагомі результати досліджень Броварець О.О. відкриттям світового рівня, а є лише першим етапом вивчення молекулярних механізмів виникнення точкових мутацій, який наразі не є вкладом у вирішення проблеми ракових захворювань, а тим паче їх ефективного лікування;

- на засіданні дирекції Інституту 24.01.2017 року було прийнято рішення про заслуховування за цією проблематикою наукової доповіді Броварець О. О. на розширеному засіданні Вченої ради ІМБіГ НАН України із залученням до обговорення наукової спільноти України. Дата та час проведення цього заходу будуть оголошені додатково на веб-сайті інституту та на сторінці Інституту у соціальній мережі Facebook».

31 січня на вченій раді згаданого Інституту вирішили скликати оту саму наукову конференцію.

Та наступним інфоприводом 2 лютого стала зустріч науковиці, «чиє відкриття щодо дослідження мутацій в ДНК відкрило можливість до створення у недалекому майбутньому ліків від раку» (це пише «Урядовий портал»!), із прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом (відео). На прес-службу Кабміну посилається у своєму матеріалі 5 канал; тут суть дослідження описують так: «Визначним досягненням вченої стало її дослідження, в якому вона вирахувала закономірність, з якою пари хромосом з мутацією вбудовуються в ДНК людини, в результаті чого виникають небезпечні і смертельні хвороби, зокрема рак. Таким чином Ольга створила сенсаційне відкриття, з його допомогою в майбутньому можна буде подолати страшне захворювання — рак».

За кілька днів, 10 лютого, з'явилося повідомлення про те, що «у Верховній Раді збирають підписи під зверненнями до прем'єр-міністра Володимира Гройсмана та президента Національної академії наук України Бориса Патона з проханням сприяти поданню кандидатури науковця Ольги Броварець на здобуття Нобелівської премії». Про це у фейсбуку написав народний депутат Олег Мусій, виклавши скани депутатського звернення.

Якщо зіставити дату виходу новини про депутатське звернення й дату обговорення в Інституті молекулярної біології та генетики, на якому були присутні журналісти, стає дивно, чому в матеріалі не було бекґраунду.

НАНУ відповіла, що наукова робота Ольги Броварець якісна й цікава, але вона теоретична й узагалі не стосується ліків від раку, а науковим відкриттям її наразі називати рано: «По-перше, Національна академія наук України високо цінує д.ф.-м.н. О.О. Броварець як молодого перспективного науковця та всіляко бажає їй подальших успіхів у науковій роботі. По-друге, теоретична робота О.О. Броварець проведена на достатньому науковому рівні та викликає інтерес в науковій спільноті. Це підтверджується фактом виголошення нею наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 21 грудня 2016 року. По-третє, робота О.О. Броварець не має прямого відношення до створення ліків від раку та не дозволяє сподіватися на створення таких ліків на основі цього дослідження, принаймні у недалекому майбутньому. По-четверте, говорити про вагоме наукове відкриття світового рівня зарано. Наразі дослідником створено теоретичні розрахунки для наукової гіпотези (припущення), які поки що не перевірялися на існуючих загальноприйнятих моделях і не знайшли свого експериментального доведення чи спростування».

Можна було би казати про різні погляди науковців на проблему, про дискусію тощо, якби сама пані докторка ще 19 січня не написала на своїй фейсбук-сторінці: «Водночас я глибоко обурена методами роботи тих недобросовісних журналістів, які у пошуках сумнівних сенсацій, спекулюючи на соціально-болючій темі захворювань на рак, спотворюють інформацію першоджерела, видають бажане за дійсне та приписують мені створення та застосування лікарських засобів від ракових захворювань як доконаного факту. На мою думку, ініціювання такого ажіотажу та його подальше тиражування іншими людьми є неетичним та некоректним по відношенню до онкохворих та їхніх рідних, які чіпляючись за останню надію, надсилають мені листи з проханнями допомоги».

З іншого боку, якщо першими про можливі ліки від раку заговорили авторка дослідження та/ або її науковий керівник (навряд чи журналісти самі таке вигадали), не дуже правильно всю провину за плутанину і скандал перекладати на медійників. Складається враження, що тут спрацював один важливий фактор: кожна зі сторін, так чи так причетних до скандалу, повелася в чомусь непрофесійно, недалекоглядно, нерозумно. А сторін я тут бачу чотири:

  • це й автори дослідження, які не дуже точно розставили акценти, а згодом рішучо не розставили крапок над «і»;
  • й журналісти, які, за влучним зауваженням директорки Інституту молекулярної біології та генетики Анни Єльської, мали би не задовольнятися поясненнями авторів дослідження, а й звернутися по коментарі до експертного середовища. Це, зрештою, цілком відповідає журналістським стандартам;
  • й оте саме експертне середовище, й ширші кола науковців, які або нечасто з'являються у ЗМІ, або не вміють говорити про свої дослідження простою, зрозумілою нефахівцям мовою;
  • ба навіть і помічники прем'єр-міністра й народні депутати, які керуються інформацією зі ЗМІ, не завдаючи собі клопоту бодай перевірити її в компетентних джерелах.

І останнє, але важливе. Може, й не варто очікувати від неспеціалізованих медіа глибокого розуміння й коректного подання суті тих чи інших наукових проблем. Особливо коли йдеться про міждисциплінарні дослідження. Це перш за все робота наукових журналістів і нішевих видань. Вони в нас, безумовно, є, але дуже-дуже мало. Хочеться вірити, що десь у тиші зараз визрівають майбутні наукові журналісти. Тим більше, що вища школа до цього потроху докладає зусиль.

Фото: WoMo

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
10152
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop