Опитування
/
Результати

Що, на Вашу думку, потрібно зробити на порталі «Детектор медіа» першим кроком, щоб портал став для Вас кращим?

Мені все подобається
Поліпшити якість подачі інформації
Збільшити інформаційне охоплення
Поліпшити дизайн порталу
Поліпшити сервіси порталу
Додати нові сервіси
Свій варіант

Що, на Вашу думку, потрібно зробити на порталі «Детектор медіа» першим кроком, щоб портал став для Вас кращим?

Мені все подобається
24.6% (86)
 
Поліпшити якість подачі інформації
19.1% (67)
 
Збільшити інформаційне охоплення
19.4% (68)
 
Поліпшити дизайн порталу
14.9% (52)
 
Поліпшити сервіси порталу
1.4% (5)
 
Додати нові сервіси
5.1% (18)
 
Свій варіант
15.4% (54)
 
Загалом відповідей: 350
12:00
Вівторок, 20 Вересня 2016

Нацрада: до політичних рішень нас підштовхують опоненти

Регуляторний орган відповів «Детектору медіа» на критичний аналіз його діяльності
Нацрада: до політичних рішень нас підштовхують опоненти
Нацрада: до політичних рішень нас підштовхують опоненти

«Детектор медіа» опублікував 31 серпня аналіз роботи Національної ради за сім місяців 2016 року. Національна рада ознайомилася з ним і надала деякі коментарі, які ми й публікуємо.

Частоти для «Українського радіо»

«ДМ»: «На жаль, побудова ФМ-мереж для другого і третього каналів “Українського радіо” не є пріоритетом Нацради. Члени регуляторного органу вважають, що УР-2 (“Промінь”) та УР-3 (“Культура”) мають розвиватися в цифровому ефірі. Це було б слушно, якби Україна хоча би почала реалізовувати перехід радіо в цифру, але наразі про це не йдеться. Тим часом аналогових ФМ-частот “Променю” та “Культурі” регулятор не надає, аргументуючи це відсутністю в Україні ФМ-частот для ще двох загальнонаціональних покриттів».

НТКУ, до якої входить Українське радіо, не повністю освоїло навіть ті FM-частоти, які були отримані впродовж останнього періоду (назвати конкретно ці частоти можна буде після планової перевірки у зв’язку із закінченням року після видачі ліцензії на частоту). Причина в недостатньому фінансуванні. Є великий сумнів у тому, що компанія, яка потерпає від нестачі коштів, зможе освоїти нові частоти. На нещодавньому засіданні регуляторного органу директор виконавчий каналу «Культура» повідомила, що зарплатня працівників НТКУ становить 1800 грн., напевно, ці мізерні виплати існують не з доброго дива. Зрозуміло, що регулятор не може закривати на це очі й бере до уваги фінансові аспекти мовника.

«ДМ»: «У Нацраді також заявили про плани оголосити форматний конкурс на мережу радіо української музики. У цю концепцію якраз чудово вписується “Промінь” — другий канал майбутнього Суспільного радіо. З огляду на вимоги законодавства про суспільне мовлення (мають бути три загальнонаціональні радіомережі) — логічно віддати нову мережу саме “Променю”, а не новому приватному проекту. Тим паче, що з приватним проектом може повторитися історія, яку вже пережив вітчизняний радіоринок у середині 2000-х».

Якщо буде оголошуватися конкурс на нові радіочастоти для мовника з винятково українським контентом, то відповідним чином буде виписано конкурсні умови, що унеможливить зміну програмної концепції впродовж терміну дії ліцензії. Національна рада чудово розуміє, що «Промінь» є хорошим і правильними претендентом на таку мережу.

Прозорість медіавласності

«ДМ»: «Упродовж трьох місяців регулятор так і не почав ключового, чого від нього чекала громадськість, — аналізу достовірності даних про структуру власності ключових гравців медіаринку й тих активів, які пов’язують із представниками колишньої влади — “Радио Вести”, телеканалу “112 Україна”, радіостанцій “Українського медіа холдингу”, телеканалів Tonis і Business, провайдера цифрового телебачення “Зеонбуд” та інших. Нацрада обіцяла взятися за такий аналіз у серпні».

До 1 квітня Національна рада отримала інформацію про структуру власності за 2015 рік лише від 862 ліцензіатів із 1557, внесених до державного реєстру. Справді, стосовно тих ліцензіатів, які на визначену законом дату не подали інформації про структуру власності, регулятор ухвалив 482 рішення про стягнення штрафу. На цей час ними вже сплачено до державного бюджету 881 999 грн. Однак не всі компанії погодилися з такими рішеннями і дев'ять ліцензіатів у порядку адміністративного судочинства їх оскаржують. Зокрема, в двох судових справах окружними адміністративними судами ухвалено рішення на користь Національної ради.

Регуляторний орган і надалі опрацьовує подані документи, й у випадках, передбачених чинними законодавчими нормами, може визнати структуру власності деяких компаній непрозорою. Крім того, інформація про структуру власності враховується під час розгляду Національною радою питань щодо видачі та продовженні ліцензій суб’єктам інформаційної діяльності у сфері телебачення і радіомовлення. Якщо подані документи не відповідають вимогам, регуляторний орган може ухвалити рішення про повернення їх без розгляду. Такі випадки вже були під час розгляду заяв про продовження ліцензії деяких компаній. Щоби повернутися до розгляду цих питань, ліцензіати мають подати уточнені відомості.

Також при розгляді заяв на видачу ліцензій на позаконкурсних засадах Національна рада може відмовити в її видачі, якщо структура власності заявників не є прозорою відповідно до законодавчих вимог.

Захист дітей

«ДМ»: «Національній раді необхідно відновити розпочату попереднім складом регулятора роботу над адаптацією в Україні нідерландської системи Kijkwijzer та запустити пілотний проект, що мав стартувати у 2014 році, але через події в країні та зміну складу Нацради був відставлений “на полицю”. Це система детальних візуальних позначок для всього аудіовізуального контенту, яка інформує глядачів (насамперед батьків) про потенційно шкідливий зміст програми. Більш того: Нацраді варто ініціювати перегляд Держкіно й Кабміном лобістського Положення про прокатні посвідчення та встановити часові обмеження для фільмів і серіалів з індексом “16”».

Як відомо, в Нідерландському інституті класифікації аудіовізуальних медіа (NIKAM) працюють понад двісті фахівців, які здійснюють аналіз контенту і розглядають скарги громадян. Національна рада має обмежене фінансування та обмежені людські ресурси (наприклад, у секторі роботи зі зверненнями громадян працюють лише дві особи), й розширення штату для проведення роботи з маркування всієї телевізійної продукції та реагування на звернення, їй ніхто не дозволить, а з нинішнім штатом таку роботу здійснювати нереально. Крім того, щоб адаптувати нідерландську систему до національних вимог, потрібно цю сертифіковану програму закупити, як це було в Туреччині.

Під час попередньої роботи щодо впровадження системи за зразком Kijkwijzer представники галузі неодноразово заявляли, що вони не візьмуть на себе додаткових зобов’язань (фінансових і кадрових) і відповідальності з маркування телевізійної продукції. Як у такому разі впроваджувати цю систему? У такій ситуації необхідно рахуватися з реальним станом речей і вживати можливих заходів для захисту дитячої аудиторії, над цим регуляторний орган і працює разом із представниками суспільства і галузі.

Як добре знає автор аналізу діяльності Національної ради, регуляторний орган провів публічні обговорення найбільш резонансних питань щодо захисту дітей від шкідливого контенту та їхньої участі в соціальних ток-шоу. Створено робочу групу, яка розробляє методичні рекомендації для мовників. Почали з найактуальніших питань — участі в телевізійних програмах дітей, які зазнали сексуального насильства. Проведено чотири засідання робочої групи, підготовлено й погоджено Спільний акт узгодження «Захист дитини, яка зазнала сексуального насильства, при залученні до медіавиробництва». Наприкінці вересня планується обговорити проект методичних рекомендацій і підписати зазначений спільний акт. Ця робота проводиться у співпраці з медіаіндустрією, незалежними експертами і психологами на громадських засадах. Крім того, з цих актуальних тем триває постійний діалог із міжнародними інституціями. Приміром, на 43-му засіданні ЄПРО, в якому брала участь перша заступниця голови Національної ради, обговорювалися питання захисту неповнолітніх, з особливим акцентом на реаліті-шоу й талант-шоу, бо факти використання дітей у сумнівних програмах для підняття рейтингових показників є в багатьох країнах. Із такими випадками європейські регулятори активно борються, і вже напрацьовано низку документів. Національна рада переклала українською мовою документ-опитувальник «Практичне дослідження щодо захисту дітей» у країнах Європи й ознайомила з ним індустрію. Адже в нас, на відміну від західних сусідів, таке важливе питання обмежується одним реченням у законі «Про захист суспільної моралі», і мовників це дуже влаштовує. Тому ми будемо послідовно працювати в цьому напрямі і сподіватимемося на підтримку громадянського суспільства, зокрема й «Детектора медіа».

Нам прикро, що під час підготовки рішення щодо позапланової перевірки телеканалу СТБ, пов’язаної із розповсюдженням у денний час програм і їхніх анонсів, зміст яких може негативно вплинути на дітей, ми не отримали експертного висновку Незалежної медійної ради, хоча зверталися з проханням його надати. Натомість такі висновки надали Асоціація психологів України та Інститут соціальної та політичної психології НАПН України. Опираючись на них, регулятор і виніс попередження каналу СТБ.

«ДМ»: «Також Нацрада зобов’язала мовників позначати спеціальними графічними попередженнями (символами) впродовж усього показу передачі, які поєднують аудіо- та візуальну інформацію і які містять інформацію, що може завдати шкоди фізичному, психічному або моральному розвитку дитини. Телеканали вже почали частково це робити: супроводжувати свої програми попередженнями різного змісту і форми. Але через те, що ця вимога не конкретизована та не уніфікована, вона багатьма ігнорується».

Вимога щодо необхідності попередження про шкідливість контенту для дітей існує в законодавстві давно (закон про захист суспільної моралі), але вона не бралася до уваги ні мовниками, ні регулятором, аж до того часу, поки Національна рада 12 квітня 2016 року не внесла її до регуляторного акту «Система візуальних позначок з індексом кіновідеопродукції залежно від аудиторії, на яку вона розрахована». Під час публічних обговорень і під час засідань на робочій групі наголошувалося, що регулятор відстежує дотримання цієї вимоги. Згідно з планом основної діяльності в листопаді цього року буде проведено моніторинг програм щодо виконання мовниками норм закону про суспільну мораль. Планується за аналізом результатів моніторингу узагальнити інформацію та запропонувати уніфікований варіант попереджувальної інформації. (За умови законодавчих змін щодо можливості розробки нормативних актів, це може бути окреме положення). Якщо будуть зафіксовані ознаки порушень цих вимог, Національна рада реагуватиме на них.

Триває робота над методичними рекомендаціями для мовників із питань захисту дітей за участі представників індустрії та незалежних експертів.

Захист від пропагандистського впливу Росії

«ДМ»: «На жаль, локалізація в Україні іноземних мовників не встигає за забороною російських. За сім місяців 2016 року Нацрада додала до Переліку іноземних програм лише вісім телеканалів: французький музичний Mezzo Live HD, польський музичний Kino Polska Muzyka International, польський фільмовий Kino Polska International, латвійський еротичний NuArt TV, польський релігійний Trwam, французький спортивний Eurosport 2 Wimbledon SD, іспанський еротичний Penthouse HD та американський російськомовний інформаційно-аналітичний канал “Настоящее время” (Current Time)».

Процес заміщення російських каналів на інші іноземні не може бути механічним із багатьох причин. За інерцією ринок не поспішає залучати іноземних мовників, бо впродовж багатьох років його влаштовувало те, що вітчизняний глядач задовольняється російським продуктом. Зарубіжні дистрибутори не так добре знають український ринок і не поспішають виходити на нього. Також є ще одна умова, щоб іншомовні канали користувалися попитом, — забезпечення перекладу програм, бо пересічний українських глядач переважно знає лише дві мови — українську й російську, а це додаткові кошти, які дистрибутори не поспішають витрачати. Національна рада ще 2015 року активізувала переговори на різних рівнях із цього питання. Ми звернулася до своїх зарубіжних колег, аби зрушити цей процес, та оскільки питання дистрибуції не входить до повноважень регуляторів, їхній вплив на залучення іноземних телекомпаній в українські кабельні мережі є мінімальним.

Уточнимо, що після нашого звернення до європейських регуляторів до Національної ради надійшли заявки і були включені до Переліку іноземних програм ще три польські й два туристичні болгарські телеканали (рішення № 1924 від 31.08.2016). Так що загалом на цей час цифра тепер становить не вісім, а тринадцять мовників, і цей процес триватиме й надалі.

Зустрічаючись із представниками медіагалузі різних країн, і члени Національної ради, й керівники структурних підрозділів, які бувають на навчальних семінарах, порушують питання виходу на український ринок мовників інших країн та можливостей спільного виробництва кіновідеопродукції. Такі перемовини відбувалися з регуляторами, мовниками і продакшн-студіями Польщі, США, Республіки Корея. Обговорюються ці питання на полях ЄПРО та інших міжнародних медійних майданчиках.

Також варто згадати інший аспект цього питання, в період із 2014 по вересень 2016 року в Україні ліцензії на супутникове мовлення отримали 33 вітчизняних мовники (2016-го — 13 компаній), багато з яких є нішевими каналами. Вони значною мірою урізноманітнили програмне забезпечення українського глядача.

«ДМ»: «Ситуація показала, що Нацрада не готова давати оцінку контенту, перевіряти достовірність вихідних даних фільмів і карати мовників за показ фільмів, які підпадають під заборону. Регуляторний орган перекидає м’яч на поле Держкіно. Але це майже рівнозначно тому, щоб поховати питання. Бо минулого року Нацрада вже передавала до Держкіно кількадесят актів про показ заборонених фільмів, аби Держкіно оштрафувало канали. Штрафів і досі нема, а строк давності порушень уже минув».

«Детектор медіа», який чудово знає норми законодавства, лукавить, бо обійти норми закону «Про телебачення і радіомовлення» (частина 6 ст. 70), де чітко прописано: «У разі виявлення ознак порушення телерадіоорганізаціями законодавства про кінематографію щодо квоти демонстрування національних фільмів та щодо розповсюдження чи демонстрування творів, розповсюдження і демонстрування яких заборонено законодавством про кінематографію, Національна рада складає про це відповідний акт та передає його центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, для вжиття заходів, передбачених законодавством» , — Національна рада жодним чином не може.

Тому знати ці законодавчі вимоги і стверджувати, що «Національна рада не готова давати оцінку контенту, перевіряти достовірність вихідних даних фільмів і карати мовників за показ фільмів, які підпадають під заборону» й «перекидає м’яч на поле Держкіно» — це означає безпідставно вимагати перевищення повноважень.

А можливо, «Детектор медіа» запропонує свій законний варіант покарання телеканалів, відмінний від запропонованого Законом про кінематографію, яким також передбачено:

«Розповсюдження та/або демонстрування фільмів, зазначених у частині першій цієї статті, тягне за собою застосування до суб’єктів господарювання, що здійснюють таке розповсюдження та/або демонстрування, адміністративно-господарських санкцій у формі накладення адміністративно-господарського штрафу в розмірі десяти мінімальних заробітних плат за кожен випадок такого розповсюдження або демонстрування, вчинений вперше, та у розмірі п’ятдесяти мінімальних заробітних плат за кожен наступний випадок такого розповсюдження або демонстрування.

Рішення про накладення штрафу, передбаченого частиною шостою цієї статті, приймає центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії. Мотиви та обґрунтування щодо визначення розміру адміністративно-господарського штрафу мають міститися в рішенні про накладення штрафу».

Ми з радістю вислухаємо запропонований «Детектором медіа» варіант покарання каналів за порушення закону «Про кінематографію» і, якщо він лежатиме у правовій площині, з великим задоволенням скористуємося ним у регуляторній практиці. Адже нам також прикро, що величезний обсяг роботи, який ми здійснюємо щодо моніторингу фільмопоказу на телеканалах, залишається без належного покарання. Бо справді, за виявлені нами порушення Держкіно не стягнуло з мовників жодного штрафу. Яка причина — треба з’ясувати саме в цього органу.

Задля справедливості варто також загадати, хто ініціював перегляд кіновідеопродукції російського виробництва. Ще 2014 року регуляторний орган організував низку публічних заходів, на які запросив представників індустрії, Міністерства культури, Держкіно, з метою перегляду наповнення ефірів російською кіновідеопродукцією, що викликала обурення в суспільстві. Адже саме після таких зустрічей почалась активна робота Експертної комісії Держкіно з питань розповсюдження і демонстрування фільмів, до якої тоді увійшли два члени Національної ради. Згодом, не досягши очікуваної від ринку саморегуляції і взагалі розуміння проблеми, члени Національної ради опосередковано, але активно включилися в розробку законодавчих актів із цього питання. Нам прикро, що про це так швидко забули журналісти, які спеціалізуються на темі медіа.

Національна рада публічно не заявляла, але каже про це нині, що робота над аналізом змісту кіно й телефільмів триває постійно, майже щотижня Національна рада офіційно надсилає до Держкіно листи, в яких ідеться про виявлені ознаки порушень. Держкіно здійснює також відповідну роботу, тому перелік фільмів, заборонених до трансляції, невпинно зростає. За словами Пилипа Іллєнка, цей перелік налічує вже понад 400 назв художніх фільмів і серіалів, точна кількість уточнюється.

Можна ухвалювати політичні рішення, які, як і в кожній правовій державі, будуть негайно оскаржені в суді. Саме до таких дій Національну раду підштовхують численні опоненти. Перспективи виграти подібні суди з нинішньою законодавчою базою регуляторний орган навряд чи має. Тоді постає інше питання — де державний орган має брати кошти на оплату судових позовів, які апріорі буде програно? Можливо, «Детектор медіа» також підкаже?

Цифрове телемовлення

«ДМ»: «Оскільки Нацрада сказала “так” двом київським локальним мультиплексам — від неї чекають послідовності й появи інших локальних мультиплексів. Приміром, в Одесі такий мультиплекс готовий будувати Одеський ОРТПЦ, він неодноразово подавав до Нацради заяви на отримання ліцензії провайдера DVB-T2 в Одесі та Одеській області, але його заяви регулятор поки що залишав без розгляду».

Національна рада сказала «так» двом київським локальним мультиплексам, оскільки вони мали ліцензію та здійснювали мовлення з 2006 року.

ДП «Одеський обласний радіотелевізійний передавальний центр» було відмовлено у видачі ліцензії провайдера програмної послуги (DVB-T2 (MPEG-4)) з урахуванням інформації ДП «Український державний центр радіочастот» про принципову можливість організації тимчасового наземного телевізійного мовлення у стандарті DVB-T2 у 22 населених пунктах Одеської області. Відомо, що, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів щодо впровадження системи рухомого (мобільного) зв’язку четвертого покоління», Національна рада та УДЦР до червня 2017 року мають затвердити й виконати план заходів щодо вивільнення смуг першого цифрового дивіденду від засобів телебачення. Також має бути затверджено план заходів щодо вивільнення смуг другого цифрового дивіденду, що, безпосередньо, вплине на розрахунок загальнонаціональних мультиплексів, частотні присвоєння яких наразі переплановуються. Тож деякі частотні присвоєння, заплановані для регіонального цифрового мультиплексу в Одеській області, буде змінено або взагалі скасовано за наслідками обмеження радіочастотного ресурсу, який залишиться доступним в Україні для цифрового наземного телевізійного мовлення у стандарті DVB-T2 при впровадженні новітніх радіотехнологій.

З огляду на перепланування цифрових телемереж, можливі терміни впровадження регіонального цифрового мультиплексу в Одеській області й терміни вимкнення аналогового телебачення, впровадження регіонального мультиплексу на цьому етапі є недоцільним із технічного й економічного погляду.

Послідовними діями, на думку Національної ради, є подальша побудова локальних мультиплексів, після перепланування загальнонаціональних мереж.

«ДМ»: «Держава й індустрія мовчки погодилися зі статус-кво “Зеонбуду”, а Нацрада ніяких різких кроків у бік провайдера вже не здійснює, хоча ще рік тому мала наміри забрати в “Зеонбуду” хоча б один із мультиплексів і проліцензувати ще бодай одного загальнонаціонального провайдера DVB-T2. На початку року Нацрада нарешті отримала інструмент для вимірювання зони покриття сигналу “Зеонбуду” (31 грудня 2015 року була введена в дію розроблена УДЦР Методика визначення зони покриття мережі цифрового наземного телевізійного мовлення стандарту DVB-T2), який може стати інструментом для анулювання ліцензій провайдера, але наразі ним не почала користуватися».

Зауважимо, що лише завдяки ініціативі Національної ради, підтриманій іншими державними органами, в країні з’явився документ, на підставі якого можна отримати достовірні виміри зон покриття цифровим сигналом. Цьому передувала велика робота, що тривала торік. Було отримано підтримку Представництва Офісу Ради Європи в Україні на розробку стандарту, оскільки в державі коштів на це не було. Національна рада провела низку консультацій, переговорів зі спеціалістами Одеського Українського науково-дослідного інституту радіо і телебачення, Інституту телекомунікаційних систем Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут», ДП «Український державний центр радіочастот». І як результат — Методика визначення зон покриття мережі цифрового наземного телевізійного мовлення стандарту DVB-T2 існує. Наразі до Методики внесено зміни, які дозволяють користуватися нею організаціям (підприємствам), які згідно з чинним законодавством провадять діяльність щодо моніторингу використання радіочастотного ресурсу України, або підприємствам, акредитованим у відповідних державних органах на проведення зазначених робіт, із застосуванням спеціалізованого вимірювального обладнання. Національна рада не належить до таких підприємств, а також не має повноважень оплачувати УДЦР роботу з експериментального визначення зон покриття, тому звернулася по допомогу до Ради національної безпеки і оборони. Завдяки наполегливості регуляторного органу, НКРЗІ, у відомстві якої перебуває УДЦР, передала Національній раді результати вимірів лише на прикордонних територіях.

«ДМ»: «Про ліцензування інших як загальнонаціональних, так і регіональних або місцевих телекомпаній у цифровому стандарті на разі не йдеться».

Національна рада провела значну аналітичну роботу з вивчення пропозицій місцевих і регіональних телерадіоорганізацій, які досі не мають ліцензій на цифрове мовлення, щодо роботи в цифровому стандарті. Національна рада запропонувала 141 компанії можливі шляхи переходу до цифрового телемовлення й отримала відповіді від 127 ліцензіатів. На підставі цього підготовлено пропозиції до ТОВ «Зеонбуд» щодо збільшення ємності цифрових мереж для оголошення наступного конкурсу на мовлення з метою задоволення потреб місцевих мовників.

Регуляторний орган про цю роботу публічно не повідомляв, однак питання щодо можливого ліцензування місцевих і регіональних каналів опрацьовується. І «Детектор медіа», здійснюючи цей аналізуючи, міг би поцікавитися, які заходи здійснюються регулятором.

Співпраця з медійними експертами

«ДМ»: «З одного боку, позитивним прикладом є те, що Нацрада свої рішення хоче підкріпити думкою експертів (хоча з юридичного погляду відповідальність за рішення лежить виключно на Нацраді). З іншого боку, спостерігається тенденція, коли регулятор усі скарги глядачів на контент телерадіокомпаній автоматично переадресовує на Незалежну медійну раду, перекладаючи таким чином свої обов’язки з оцінки й аналізу контенту на плечі громадськості. З восьми перших рішень Незалежної медійної ради п’ять ухвалені за результатами розгляду звернень Нацради. Але не розглянутих звернень регулятора набагато більше».

Коли створювалася Незалежна медійна рада, в медійному середовищі лунало чимало заперечень. Національна рада була чи не одним із державних органів, що з ентузіазмом підтримав цю ініціативу, бо, зокрема, сподівався на співпрацю в тих ситуаціях, коли законодавчої бази для ухвалення того чи іншого рішення недостатньо й необхідна експертна оцінка неоднозначних фактів.

Оскільки регуляторний орган є колегіальним, то рішення ухвалюються більшістю голосів, але кожен із членів Національної ради самостійно відповідає за свою позицію під час голосування, а думка експертів і громадськості в багатьох суспільно значущих питаннях може слугувати одним із критеріїв для визначення цієї позиції. Звернення регулятора до Громадської ради й до Незалежної медійної ради й ґрунтується на тому, щоб максимально врахувати всі нюанси питання й довідатися про висновки представників громадянського суспільства для ухвалення виваженого рішення. Почути думку цих громадських інституцій Національна рада прагне лише у випадку спірних позицій щодо деяких питань і, звісно, не надсилає всі звернення громадян (за останнє півріччя їх надійшло 571). Інша справа, що в цей складний для країни час таких питань є дуже багато. Регуляторний орган має також чималу кількість робочих груп, до яких входять представники як інших державних органів, так і галузевих об’єднань чи організацій журналістів, завданням яких є вироблення стратегій за різними напрямами розвитку телерадіоінформаційного простору. Національна рада переконана, що така робота сприяє дерегуляції галузі та виробленню європейських підходів у регулюванні. До Незалежної медійної ради регуляторний орган звертався шість разів, і, як зазначено в аналізі «Детектора медіа», отримав п'ять висновків. Загалом же ця незалежна експерта інституція опрацювала вісім тем. Невже це така колосальна кількість?

Та якщо Незалежній медійній раді видається, що звернень до неї забагато, регуляторний орган співпрацюватиме з іншими медійними експертами. Зрештою, така співпраця вже налагоджена з Інститутом історії України НАН України, Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень імені Кураса НАН України, Українським інститутом національної пам’яті, Інститутом української мови НАН України, Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України, Асоціацією психологів України. Крім цього, у вересні має бути обрано новий склад дорадчого органу при Національній раді — Громадської ради, до якої, переконані, увійдуть авторитетні медіафахівці та культурні діячі країни, чия думка може слугувати орієнтиром для ухвалення важливих, суспільно значущих рішень.

Висновки

«ДМ»: «Тим часом у рекомендаціях спеціального звіту “Детектора медіа” “Доцільність розширення повноважень Національної ради з питань телебачення і радіомовлення” пропонується простий і зрозумілий шлях: узгодити між собою наглядові та контрольні повноваження Національної ради: передбачити застосування санкцій за порушення всіх норм законів, за дотриманням яких наглядає регулятор, а не лише закону”Про телебачення і радіомовлення”. За таких умов у Нацради зникнуть підстави вказувати на те, що, мовляв, вона не може регулювати контент. Бо хто ж його має регулювати, як не вона?»

Цілком згодні з тим, що Національна рада повинна регулювати зміст програмного наповнення ефіру телерадіоорганізацій у разі порушення ними чинних законодавчих норм, особливо в період реальної військової агресії й невпинної інформаційної війни. Однак «узгодити між собою наглядові та контрольні повноваження Національної ради: передбачити застосування санкцій за порушення всіх норм законів, за дотриманням яких наглядає регулятор, а не лише закону “Про телебачення і радіомовлення”» — це популістський заклик, бо ніхто, й насамперед індустрія, не дозволить регуляторному органу діяти на підставі таких узгоджень і передбачень. Національна рада — не приватна охоронна фірма, яка довільно формує свій статут і договірні стосунки, а конституційний державний орган, що може діяти тільки на підставі й у межах прописаних законодавчих норм. Тому заклик Національної ради до законодавців про розширення її повноважень у питаннях захисту інформаційної безпеки є актуальним, як ніколи раніше.

Фото - techradar.com

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
713
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop