ПРОЕКТИ
15:47
П'ятниця, 16 Березня 2018

Українські медійні організації заявили про недовіру керівництву Національної спілки журналістів України

Ініціатори заяви вважають, що українська медійна спільнота має ініціювати створення абсолютно нової членської журналістської організації, яка б працювала на засадах незалежності, підзвітності та прозорості. Під заявою поставили підписи ГО Інститут масової інформації, ГО «Детектор медіа», Інститут демократії ім. Пилипа Орлика, Центр демократії та верховенства права, ГО «Інтерньюз Україна», Могилянська школа журналістики. Заява відкрита для підписання всіма охочими.
Українські медійні організації заявили про недовіру керівництву Національної спілки журналістів України
Українські медійні організації заявили про недовіру керівництву Національної спілки журналістів України

П'ять провідних українських медійних організацій заявили про недовіру керівництву Національної спілки журналістів України та інформації, яку воно оприлюднює щодо стану свободи слова та стану українського медіаринку. 

«Протягом останнього року керівництво Національної спілки журналістів України здійснювало системне маніпулювання поняттями і подавало недостовірні дані про стан безпеки журналістів, про перебіг окремих медіареформ та про медіаринок у цілому, що не лише вводило в оману українську громадськість, але й дезінформувало міжнародну спільноту», - йдеться в заяві.

Ініціатори звернення зазначають, що, заявляючи про напади на журналістів, НСЖУ зараховує до їхнього числа своїх членів, які при цьому можуть й не займатися журналістською діяльністю. Водночас, заявляючи про «90 випадків фізичної агресії», зафіксованих у 2017 році, НСЖУ мовчить про ще майже 100 також зафіксованих у 2017 році випадків застосування фізичної агресії щодо журналістів, які реально працюють.

Не відповідають дійсності заяви НСЖУ про повну відсутність розслідувань, відзначається в документі. Попри невтішну статистику покарань за перешкоджання журналістській діяльності, за даними Генеральної прокуратури України, у 2017 році до суду було таки передано 23 справи за «журналістськими статтями», а суди винесли дев'ять вироків, із них п'ять — обвинувачувальних.

«Заяви голови НСЖУ не тільки не відповідають дійсності, але й спричиняють охолоджувальний ефект у сфері захисту прав журналістів, створюючи враження тотальної безкарності для нападників», - наголошується в документі.

Українські медійні організації, які підписали заяву, вважають політичною маніпуляцією останню «резолюцію» НСЖУ, проголошену за результатами «круглого столу про свободу слова 2 березня 2018 року».

Зокрема - вимогу зупинити роботу регуляторних органів до закінчення парламентських та президентських виборів з аргументацією, що Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення є «батогом, що впливає на редакційну політику телеканалів», не має аналогів у досвіді європейських країн і прямо підіграє інтересам політико-бізнесових кланів. На думку авторів звернення, зупинка роботи регуляторів призведе лише до зростання дезінформації й маніпуляцій на олігархічних каналах, неконкурентної політичної боротьби із залученням найбрудніших медійних технологій, звужуючи простір для плюралізму й незалежної журналістики.

«З огляду на те, що керівництво НСЖУ системно маніпулює інформацією, не надає підтвердження своїм спискам і заявам, публікує недостовірні дані, робить незбалансовані заяви, що підіграють клановим і політичним інтересам, а також оскільки керівництво НСЖУ не оприлюднює підтверджену аудитом реальну кількість членів організації, не оприлюднює джерел свого фінансування (при тому, що частково фінансується із держбюджету, що є пережитком СРСР, неприпустим для справді незалежної медійної структури), ми не рекомендуємо журналістам, державним інституціям та міжнародним організаціям використовувати інформацію про стан української медіасфери, надану керівництвом НСЖУ, без належної перевірки з інших джерел», - заявляють підписанти звернення.

Ініціатори заяви також наводять приклади маніпуляцій від НСЖУ у сфері свободи слова.

Зокрема НСЖУ заявило про «90 випадків фізичної агресії», зафіксованих нею у 2017 році. За даними Інституту масової інформації (ІМІ), який уже понад десять років моніторить стан свободи слова та має прозору методологію, у 2017 році було зафіксовано 175 випадків «фізичної агресії» (якщо, за прикладом НСЖУ, скласти разом погрози, перешкоджання, побиття, пошкодження майна, напади на офіси медіа).

Критерії й методологія оцінювання медійних процесів від керівництва НСЖУ є непрозорими й відсутні у публічному просторі.

НСЖУ не робило моніторингу «фізичної агресії» до 2017 року, тому не зрозуміло, чим керується керівництво НСЖУ, заявляючи про «збільшення кількості нападів» на журналістів. Керівництво організації не має з чим порівнювати, щоб робити висновки про зростання / спадання рівня фізичної агресії.

І таких прикладів у переліку чимало.

Охочі поставити свої підписи під заявою можуть повідомити про це на адресу: info@detector.media.

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1072
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
Опитування
/
Результати


Чи користуєтеся ви зараз
на будь-якому сайті
push-сповіщеннями?

Так, користуюсь!
Ні, не користуюсь!
Не знаю що таке push-сповіщення
Інше або коментар:


Чи користуєтеся ви зараз
на будь-якому сайті
push-сповіщеннями?

Так, користуюсь!
15.1% (13)
 
Ні, не користуюсь!
54.7% (47)
 
Не знаю що таке push-сповіщення
25.6% (22)
 
Інше або коментар:
4.7% (4)
 
Загалом відповідей: 86
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop