Про це повідомляє Інституту масової інформації (ІМІ).

«З моменту початку цієї  справи з Кавиліним пройшло два місяці. Я вирішила уточнити в ГПУ, які справи з результатами службового розслідування і чи відновлений на посаді Кавилін. Запит був відправлений 19 червня 2017 року, але відповіді не було. Ще раз я продублювала запит 26 червня. Передзвонила в прес-службу ГПУ та запитала, де моя відповідь», – написала журналістка у Facebook.

 За її словами, в прес-службі їй відповіли, що запит знайти не можуть і порекомендували продублювати його на іншу адресу. Ще через тиждень журналістка  отримала листа, що ГПУ цією справою не займається і переправили лист іншому розпоряднику – в ДФС.

Після того, як пройшли всі строки отримання відповіді, вона зателефонувала вже в ДФС і знову отримала відповідь, що її запита – немає, він ніде не зареєстрований. «У канцелярії прокуратури мамою клянуться, що зареєстрували і відправили запит тим більше, він є у мене в копії. В ДФС просто розводять руками: не було і немає, хоч убийся об стіну», – повідомляє журналістка.

Як повідомила журналістка ІМІ, вона ще раз відправила новий запит до ДФС та планує продовжити з’ясування, на якому етапі попередній запит «втратився».

Нагадаємо, Камінь-Каширська районна рада Волинської області не відповідає на запити журналіста Богдана Ліпича про ремонт сесійної ради.

Секретаріат Уповноваженого з прав людини протягом 2016 року отримав 72 звернення від журналістів та працівників ЗМІ зі скаргами на порушення права на доступ до публічної інформації. 32 перенаправлено правоохоронцям. 

Як відомо, 4 лютого 2016 року Верховна Рада ухвалила зміни до ст. 171 Кримінального кодексу України, додавши до статті те, що незаконна відмова у доступі журналіста до інформації може бути покарана штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Як писав «Детектор медіа», юридичний відділ Інституту масової інформації готує зміни до ККУ, зокрема планує вилучити зі статті 171 кримінальну відповідальність за незаконну відмову на запит журналіста.

Медіаюристи радять журналістам подавати запити як простим громадянам, не вказуючи професію в запиті.

На фото - Олексій Кавилін