Діяльність анонімних українських телеграм-каналів має стати предметом уваги української фіскальної служби. Вона має з’ясувати, яким коштом існують «редакції» цих телеграм-каналів, чи платять вони податки з грошей, які беруть за рекламу або анонси. Таку думку висловив голова комітету ВРУ з питань свободи слова Ярослав Юрчишин в інтерв’ю «Детектору медіа».
Він повідомив про те, що комітет планує надіслати запит до Державної фіскальної служби і загалом щодо телеграму, і зокрема — щодо тих пабліків, які містять багато реклами і демонструють економічну активність.
«Переконаний, ми побачимо, що якщо і платяться податки, то це сльози й краплі. А тут питання: якщо це економічна діяльність в країні, яка воює, то ці податки та збори явно мали би йти на нашу оборону. Тому зараз ключова історія — не тільки домовитися з Павлом Дуровим (засновник месенджера “Телеграм”. — “ДМ”) про те, щоби ми мали механізми впливу на російську пропаганду, але й про те, щоби з’ясувати, чому такий прибутковий бізнес у нас, найімовірніше, дуже недооподаткований», — сказав Юрчишин
При цьому він звернув увагу на те, що як тільки хтось з представників української влади заявляє про необхідність регуляції телеграму — телеграм-канали відразу розганяють інформацію, що їх збираються блокувати в Україні, і це відразу підхоплює російська пропаганда.
«Завжди краще регулювати, а не закривати. Чому? Бо це більш демократичний підхід. З іншого боку, Україна у війні і в нас немає розкоші довго розв’язувати питання. Тоді краще розрубати вузол, ніж його розплутувати», — переконаний Ярослав Юрчишин.
Відзначивши, що Україна для Телеграму — один із найбільших ринків, голова комітету свободи слова наголосив: якщо Павло Дуров і адміністрація Телеграму зацікавлені в тому, щоб ефективно працювати в нашій країні, то нехай створять представництво в Україні.
«Ми матимемо швидку комунікацію. Ніхто не буде вимагати закриття, якщо не матиме доказів, що через ботів в нас розганяється російська пропаганда. Стосовно “редакторів” анонімних телеграм-каналів, які видають себе за справжніх редакторів, у мене завжди ключове питання: “Ви розглядали можливість реєстрації як медіа?”. Закон про медіа дозволяє реєструватися електронним медіа. Вони відповідають, що розглядали, але не реєструються, бо там купа обмежень. Тому ми як держава маємо мотивувати. Анонімність — це безвідповідальність і можливість не бути прозорими. Свобода слова — це похідне від відповідальності. Анонімність — це не про свободу слова, це про свободу верзти будь-що і ніяк за це не відповідати», — вважає Ярослав Юрчишин.
Раніше повідомлялося, що, згідно з дослідженням ІМІ, найпопулярніші в українському сегменті телеграм-канали поширюють фейки та маніпулюють на темі мобілізації, яка є чутливою для українців. Також, як писав «Детектор медіа», анонімні телеграм-канали поширюють фейки в тіктоку для залучення аудиторії.
Нещодавно представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов, виступаючи на заході в «Медіацентрі Україна — Укрінформ», визнав, що телеграм містить низку загроз для безпеки України, і треба шукати варіанти вирішення цієї проблеми.
Натомість представник компанії «Телеграм» Ремі Вон у відповідь на заяву Юсова запевнив, що російські спецслужби не мають доступу до даних українських користувачів, а сам месенджер був створений спеціально для того, щоб уникнути російського стеження.
За даними українського сервісу Telemetrio, станом на грудень 2023-го Україна перебувала на шостому місці у світі за кількістю телеграм-каналів з понад мільйоном підписників. У 2023 році переважна більшість громадян України споживала новини із соціальних мереж — 76%. Телеграм залишається основною соцмережею для отримання новин під час війни.
Читайте також:
Фото: Dima Solomin, Unsplash
