З 3 лютого 2024 року почав діяти оновлений наказ №73 Головнокомандувача Збройних сил України «Про організацію взаємодії між Збройними Силами України, іншими складовими сил оборони та представниками засобів масової інформації на час дії правового режиму воєнного стану».
Його ключова новація — спрощення доступу акредитованих журналістів до роботи в зоні бойових дій та чіткий опис зон цього доступу — зеленої, жовтої та червоної.
На основі роз’яснень, отриманих від Управління зв’язків з громадськістю ЗСУ та Управління преси та інформації Міноборони, Інститут масової інформації сформулював відповіді на запитання, що найчастіше виникають у журналістів щодо наказу №73.
Найпоширенішим є питання, як журналістам потрапити до червоної зони і як у ній працювати.
До червоної зони, пояснюють в ІМІ, належать пункти управління військ, райони зосередження резервів, військові позиції, військові аеродроми, пункти базування корабельного складу ВМС, місця виконання бойових завдань Сил спецоперацій та розвідки, склади зброї тощо (детальний перелік міститься в наказі).
Межі цієї ділянки фронту можуть швидко змінюватися залежно від інтенсивності боїв, переміщення техніки, особового складу.
«Цивільним, зокрема журналістам, заборонено перебувати в червоній зоні не так через їхню власну безпеку, як через безпеку операцій. Дотепер робота медіа в червоній зоні була заборонена взагалі. Проте в новій версії наказу 73 така можливість з’явилася. Остаточне рішення щодо роботи в таких зонах ухвалює командувач відповідного угруповання військ», — коментують експерти Інституту масової інформації.
Щоб потрапити до червоної зони, кажуть вони, представники медіа повинні повідомити про це в Управління зв’язків з громадськістю ЗСУ під керуванням Богдана Сеника або в Управління преси та інформації МО, яке очолює Ілларіон Павлюк.
Ці управління подають клопотання до відповідного командування про забезпечення присутності преси на тій чи іншій ділянці.
«Якщо ситуація це дозволяє і конкретна бригада погодиться, то зможе взяти до себе певну кількість медійників на певний час. Якщо охочих буде більше, то слід буде почекати наступної такої можливості. Рішення про присутність медіа в конкретний час у конкретному місці ухвалює командир бригади», — роз’яснює ІМІ, зауважуючи, що по дозвіл також можна звернутися напряму в ОСУВ або підрозділ.
Щодо того, чи потрібно медійникам узгоджувати з військовими фото, відео та цитати, то наказ №73 передбачає перевірку відзнятого в червоній зоні матеріалу. І якщо на фото чи відео потрапили об’єкти, які не можна публікувати, їх попросять видалити. У якому саме форматі відбувається узгодження, журналісти та пресофіцери домовляться на місці. Про узгодження цитат у наказі не йдеться.
До жовтої зони належать пункти постійної дислокації, райони відновлення боєздатності військових частин, райони виконання бойових завдань загальновійськових підрозділів у районах оборони, а також підрозділів артилерії (особливо тих, що мають новітні зразки озброєння, надані державами-партнерами), підприємства, які виробляють продукцію військового призначення, навчальні центри підготовки військ (детально читайте в наказі).
Доступ медіа до жовтої зони за новим наказом спрощується. Йдеться про роботу в місцях, куди можуть вільно заїхати цивільні, уточнюють в ІМІ, наприклад, у Херсон (окрім узбережжя та військових об’єктів). Однак, скажімо, Авдіївка, попри те, що там досі живуть цивільні, які з якихось причин не евакуювалися, жовтою зоною не є, тож вільного доступу медійників туди немає.
«Наказ говорить, що акредитовані журналісти можуть працювати в жовтій зоні без супроводу пресофіцера в межах погодженого маршруту на підставі заяви, яка розглядається не більш ніж три дні. Проте в МО та ГШ сподіваються, що на практиці все має відбуватися простіше: журналіст пише пресофіцеру відповідного напрямку, що планує бути в певному місці в певний час, отримує “плюсик” і може їхати. Жодних заяв на бланках з мокрими печатками», — розповідають експерти ІМІ.
Вони нагадують, що зараз в Україні діє чотири оперативно-стратегічні угруповання військ (ОСУВ): «Хортиця», «Таврія», «Північ» і «Одеса». Вони мають речників, які ротуються. Узгоджувати маршрут потрібно з актуальним речником відповідного ОСУВ.
Якщо ж погодження затяглося на понад три дні — можна скаржитися в управління Сеника чи Павлюка.
Чи потрібен супровід пресофіцера в жовтій зоні, ІМІ пояснює так:
Журналісти, які постійно живуть у жовтій зоні, можуть ні з ким не узгоджувати роботу у своєму місті, якщо вони мають акредитацію ЗСУ і працювали тут раніше. Якщо ж вони запланували переміщення між локаціями жовтої зони, то маршрут потрібно узгодити з пресофіцером.
Крім цього, у коментарях ІМІ містяться відповіді й на такі питання:
Про все це детальніше можна дізнатися за посиланням. Інститут масової інформації готовий відповісти на всі запитання, що виникають у журналістів у зв’язку з наказом №73, і закликає звертатися з ними на пошту info@imi.org.ua або у фейсбук організації.
Нагадаємо, Головнокомандувач ЗСУ (на той час іще — Валерій Залужний) наказом №51 від 3 лютого 2024 року затвердив зміни до наказу №73 щодо правил акредитації журналістів під час дії воєнного стану. Експерти Інституту масової інформації, докладно проаналізувавши документ, назвали значним досягненням те, що в ньому вперше подано детальний опис зон, якого раніше взагалі не було. «Репортери без кордонів» (RSF) у своїй заяві також позитивно оцінили поправки до наказу.
Читайте також:
Фото: Микола Мирний / Zmina
