Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний наказом №51 від 3 лютого 2024 року затвердив зміни до наказу № 73 щодо правил акредитації журналістів під час дії воєнного стану.
Згідно зі змінами, опублікованими на сайті Міністерства оборони, відтепер акредитованим представникам медіа дозволяється робота без супроводу в громадських місцях у «жовтій» зоні, до якої є вільний доступ цивільного населення, у межах маршруту, погодженого командувачем (командиром) угруповання військ. Дозвіл можна отримати на підставі заяви акредитованого медійника, яку розглядатимуть упродовж трьох календарних днів з моменту її подання.
Робота ж окремих акредитованих представників медіа в «червоній» зоні може бути дозволена виключно в супроводі відповідних посадових осіб як виняток.
Під час роботи в «червоній» зоні представники медіа зобов’язуються надати зібрані фото- та відеоматеріали на перевірку щодо наявності інформації з обмеженим доступом, а також погодити їх поширення та оприлюднення з відповідальною посадовою особою.
Експерти Інституту масової інформації, докладно проаналізувавши документ, назвали значним досягненням те, що у ньому вперше подано детальний опис зон, який раніше взагалі був відсутнім.
«Лібералізація доступу журналістів і чіткий опис зонування, що міститься у змінах, є важливим кроком до побудови конструктивної взаємодії між медіа та військовими», — наголосили експерти ІМІ.
Також, на їхню думку, однією з важливих змін є те, що з додатку №1 прибрали пункт 1.10, у якому йшлося про негайне припинення роботи представника медіа на військовому об'єкті «у разі виникнення ситуації, яка може загрожувати його життю та здоров’ю...».
Саме цей пункт, як пояснювала раніше директорка ІМІ Оксана Романюк у розмові з «Детектором медіа», командири військових формувань використовували як привід відмовляти журналістам у доступі до «червоної» зони. Відтепер безпекова складова не буде використовуватись тими, хто не хотів би бачити медіа у зоні бойових дій.
У додатку №4 цього ж наказу зазначено: Збройні сили України та інші складові сил оборони не несуть відповідальності «за безпеку, життя та здоров’я, забезпечення повернення, а також питання страхування життя, здоров’я та майна публічних осіб, до думки яких прислуховується громадськість (лідери думок, блогери тощо)». Тож за це особисто відповідає акредитований представник медіа.
Серед інших затверджених змін — збільшення строку акредитації представників медіа до 12 місяців. Раніше було запроваджено прескарту нового зразка зі строком дії до шести місяців.
Крім того, в ІМІ звертають увагу на можливість отримати акредитацію ЗСУ блогерами, яка з’явилась завдяки новим змінам до наказу № 73. Для цього, щоправда, їм потрібно бути зареєстрованими згідно із Законом «Про медіа» як суб’єктам у сфері онлайн-медіа. Блогери зможуть подавати на акредитацію замість сканкопії посвідчення представника медіа сканкопію відповідного підтверджувального документа, виданого Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.
Ще одна з новацій, на якій акцентують увагу експерти ІМІ, розширення переліку інформації не для розголошення (міститься у додатку 2), який відтепер складається з 18 пунктів. Цей перелік включає, зокрема:
дійсні найменування військових частин (підрозділів) ЗСУ, інших складових сил оборони України, персональні дані військовослужбовців, які виконують бойові (спеціальні) завдання, координати місць їхнього розташування і зосередження.
бойовий та чисельний склад військових частин (підрозділів) ЗСУ, наявна кількість, тип бойової (спеціальної) техніки та її технічний склад.
місця (райони) зосередження, розгортання та відновлення боєздатності військових частин (підрозділів) ЗСУ з прив’язуванням до населених пунктів (географічних об'єктів).
поточні та майбутні плани (замисли) командувань (командирів), бойові (спеціальні) завдання та перебіг їхнього виконання військовими частинами (підрозділами) ЗСУ.
ефективність (досвід) застосування військовими частинами (підрозділами) ЗСУ, інших складових сил оборони України засобів ураження, тестової (спеціальної) техніки, а також способів ведення бойових (тактичних) дій.
розташування (місця розгортання) стартових (вогневих) позицій підрозділів протиповітряної оборони та результати виконання ними бойових завдань.
результати проведення операцій та ведення бойових дій військовими частинами (підрозділами) ЗСУ та інших складових сил оборони України, якщо така інформація не була поширена у відкритому доступі Генштабом ЗСУ або іншими складовими сил оборони України.
Інформація про втрати бойової (спеціальної) техніки (танки, самохідні артилерійські установки, літаки, вертольоти, зенітно-ракетні комплекси, кораблі (катери), особливо іноземного виробництва) та особового складу, якщо така інформація не розміщувалась у відкритому доступі Генеральним штабом ЗС України та (або) іншими органами управління сил оборони України.
Повний перелік інформації, яку заборонено розголошувати представникам медіа, у документі.
Нагадаємо, від 3 березня 2023 року в Україні діяли змінені правила отримання журналістами акредитації під час дії воєнного стану. Командувачі в районах відповідальності визначали три зони для перебування представників ЗМІ. Зокрема, у «червоній» ділянці робота акредитованих медійників була повністю заборонена, а в «жовтій» можна було працювати лише в супроводі пресофіцера. Окрім цього, прескарта нового зразка була затверджена зі строком дії до 6 місяців.
Після запровадження нових правил учасники Медіаруху, українські та іноземні журналісти заявили про неприпустимість надмірних обмежень роботи медіа під час дії воєнного стану. Переглянути правила «зонування» також закликали «Репортери без кордонів» та Комітет захисту журналістів.
Вже в листопаді Інститут масової інформації передав Міноборони пропозиції з удосконалення правил доступу журналістів до зони бойових дій, оскільки документи, якими регулювалася діяльність медіа під час роботи в зоні бойових дій та на прифронтових територіях, на думку ІМІ, не відповідали чинному законодавству.
Про підготовку пропозицій з покращення доступу журналістів до лінії фронту у грудні також повідомляв очільник Парламентського комітету свободи слова Ярослав Юрчишин.
Ілюстрація: Getty Images
