18 жовтня в рамках ЕЕВС-2006 відбулась конференція «Інтеграція в європейський інформаційний простір. Тенденції розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у Східній та Центральній Європі». Організаторами конференції були ГО «Інститут інформаційного суспільства», компанія «Telenor» і «Телеком-клуб». Модератором конференції був директор «Інституту інформаційного суспільства» Олег Шевчук.

Головна проблема, що стоїть на шляху розвитку інформаційних комунікацій в Україні – невпорядкованість сфери державного регулювання, що дозволяє регуляторним органам втручатись у діяльність телекомунікаційних компаній та навіть робити спроби встановлення контролю за контентом.  Тим часом у Європі регулювання телекомунікаційної галузі зводиться до мінімуму і спрямоване переважно на забезпечення чесної конкуренції на ринку. Відсутність гарантій з боку держави у поєднанні з жорстким регулюванням за не до кінця прописаними правилами відлякує потенційних іноземних інвесторів, що могли б вкладати гроші в українські телекомунікаційні підприємства. Про це говорили декілька доповідачів конференції: заступник директора представництва норвезької компанії Telenor в Україні Олег Якимчук, представник Інституту інформаційного суспільства Ярослав Павловський, керівник ІТ-компанії Lucky Net Сергій Азаров.

Останній у своїй імпровізованій доповіді змалював основні тенденції та особливості функціонування українського сегменту мережі Інтернет. За його словами, на сьогодні найбурхливіший розвиток відбувається у сфері так званого Web.2.0 – масових соціальних мережах, онлайн-сервісах та незалежних системах обміну інформацією. Україна поки що відіграє в цьому процесі незначну роль, хоча для неї характерні, в цілому, ті самі три головні тенденції: 1)примітивізм контенту (переважна більшість інформації в Інтернеті не становить комерційної цінності); 2) «боротьба техноогризків проти технонадмірності» - протистояння соціальних масових сервісів та комерційної високотехнологічної частини мережі; 3)проблеми регулювання. За словами Сергія Азарова, державі годі сподіватись встановити справжній контроль за Інтернетом, але ця ідея періодично зроджуватиметься в головах людей, які самі не дуже обізнані на специфіці всесвітньої мережі, і намагаються поводитись із нею за застарілими радянськими принципами. Найсерйознішою проблемою українського Інтернету Сергій Азаров, який не раз виступав у пресі з ґрунтовними дослідженнями цього ринку, вважає відсутність конкурентоспроможного контенту, з яким можна було б вийти на світовий рівень.

Доповідь на тему регулювання Інтернету в Україні представила член правління «Інтернет Асоціації України» Тетяна Попова. Вона перелічила всі найвідоміші спроби держави встановити контроль над українським сегментом мережі, що мали місце в останні роки. За її словами, славнозвісний наказ №153, який зобов’язував усі Інтернет-ресурси проходити реєстрацію в Мінтрансзв’язку, скасований, однак залишається чинним положення про реєстр електронних інформаційних ресурсів, яким влада може у будь-який момент скористатись для чергової спроби контролювати Інтернет. У департаменті зв’язку Мінтрансзв’язку створено робочу групу, що займається саме цією темою.

Серед найодіозніших ініціатив державних органів щодо мережі Тетяна Попова назвала бажання Міністерства юстиції... ідентифікувати всіх користувачів Інтернету, що розміщують у мережі інформацію. Служба безпеки України також періодично висловлює певні претензії на ту чи іншу сферу цієї галузі. Поки що всі ці спроби закінчувались невдало передусім через опір громадських організацій. Державі, за словами пані Попової, не слід забувати, що  регулювання – це комплекс заходів, спрямований на розвиток, а не гальмування індустрії.

«Детектор медіа»