20 березня у Верховній Раді зареєстровано законопроект № 2447 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо авторського права і суміжних прав», який передбачає унормувати питання прав інтелектуальної власності на службові твори і твори, створені за замовленням.

Авторами законопроекту є народні депутати Вікторія Пташник, Павло Костенко, Ірина Подоляк, Олексій Скрипник, Тетяна Острікова, Ірина Сисоєнко, Роман Семенуха («Самопоміч»), Наталія Кацер-Бучковська («Народний фронт»), Іван Крулько, Альона Шкрум («Батьківщина»), Іванна Климпуш-Цинцадзе («Блок Петра Порошенка»).

Вони пропонують врегулювати проблемні питання, повязані із набуттям, здійсненням та захистом автрорського права на службові твори, та передбачити в законі, що:

- виключне майнове право на службовий твір та твір, створений за замовленням належить роботодавцю/замовнику з моменту його створення, якщо інше не передбачено договором між автором та роботодавцем/замовником;

- особисті немайнові права на службовий твір, а також на твір створений за замовленням, окрім права на визнання автором твору, можуть належати роботодавцю/замовнику, якщо це передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем/замовником.

- виключне майнове право на твір, створений при виконанні договору виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, договору підряду чи договору про надання інформаційних або інших послуг, які прямо передбачали його створення, належить замовнику з моменту прийняття виконаних за договором робіт (послуг), якщо інше не передбачено договором між підрядником (виконавцем) і замовником.

- виключне майнове право на твір, створений при виконанні договору виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт, договору підряду чи договору про надання інформаційних або інших послуг, які прямо не передбачали його створення, належить підряднику (виконавцю), якщо інше не передбачено договором між ним і замовником.

Автори законопроекту звертають увагу на істотні проблеми в регулюванні прав інтелектуальної власності у зв'язку з виконанням трудового договору, за замовленням або при виконанні робіт за договором. «Особливого значення вказані питання набувають у випадках, коли певний твір створюється багатьма співавторами під час безперервного процесу виробництва інтелектуального продукту (наприклад, у випадках створення комп'ютерних програм, веб-сайтів, виробництва фільмів тощо)», - зауважують вони.

Зі слів депутатів, наразі існує колізія між нормами Цивільного кодексу України та Закону України «Про авторське право та суміжні права» щодо питання належності майнових прав інтелектуальної власності на службовий твір та твір, створений за замовленням.

Зокрема, нормами закону «Про авторське право та суміжні права» передбачено, що виключне майнове право на зазначені твори належить роботодавцю/замовнику, в той час як Цивільний кодекс визначає, що права на твір, створений за замовленням, належать спільно роботодавцю/замовнику й автору, які мають здійснювати виключні майнові права спільно, якщо інше не встановлено договором.

«Така встановлена законодавством спільна приналежність прав на практиці спричиняє багато ризиків для бізнесу, основним видом діяльності якого є створення інтелектуального продукту (наприклад, програмного забезпечення, кінофільмів тощо) великою кількістю співавторів, які працюють у штаті або на підставі цивільно-правових угод з компанією-виробником, яка є інвестором, що повністю фінансує роботу таких авторів», - наголошують депутати.

Оскільки правова охорона надається як закінченому твору, так і його окремій складовій, в умовах безперервного виробництва творів коллективами співавторів відсутня практична можливість щоразу закріплювати в договорах належність/передачу прав інтелектуальної власності на твори або їх частини замовнику/роботодавцю (який повністю фінансує процес виробництва). Така ситуація створює істотні ризики, пов'язані з невизначеністю належності і порядку здійснення права власності на створені об'єкти, що, зазвичай, є неприйнятним для інвесторів, пояснюють автори законопроекту.

«Така ситуація фактично позбавляє роботодавця або замовника певного твору можливості убезпечити себе від ймовірних перешкод у здійсненні прав на твір з боку авторів твору (яким роботодавцем/замовником сплачується винагорода за створення відповідних творів або їх частин), що значно погіршує умови ведення бізнесу в Україні, зокрема, для високотехнологічних компаній. При цьому даний законопроект жодним чином не обмежує право власності автора на створений ним твір та, у разі необхідності, дає можливість автору отримати право власності або отримати твір у спільну власність із роботодавцем/замовником», - вважають депутати.

Крім усунення розбіжностей у законодавстві, законопроект також спрямований на приведення національного законодавства у відповідність до загальноприйнятої європейської практики та, зокрема, імплементацію положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

«Детектор медіа»