ПРОЕКТИ
11:46
Вівторок, 5 Вересня 2017

«Бігла через місточок, вхопила кленовий листочок», або Сезонний сплеск телерозслідувань із регіонів. Моніторинг журналістських телерозслідувань, 21–27 серпня 2017 року

«Детектор медіа» публікує двадцять третій текст проекту моніторингу журналістських розслідувань, який триватиме рік.
«Бігла через місточок, вхопила кленовий листочок», або Сезонний сплеск телерозслідувань із регіонів. Моніторинг журналістських телерозслідувань, 21–27 серпня 2017 року
«Бігла через місточок, вхопила кленовий листочок», або Сезонний сплеск телерозслідувань із регіонів. Моніторинг журналістських телерозслідувань, 21–27 серпня 2017 року

Із методологією моніторингу можна ознайомитися тут. Ваші пропозиції, зауваження, відгуки надсилайте за електронною адресою: info@detector.media.

Моніторинг «Детектора медіа» охоплює шість проектів, зокрема «Гроші» («1+1»), «Народна прокуратура» («112»), «Наші гроші» («24», «UА: Перший»), «Слідство.Інфо» («Громадське ТБ», «UА: Перший», «24»), «Стоп корупції» (5 канал), «Схеми» («Радіо Свобода», «UА: Перший»). Він складається з аналізу якісних показників у формі таблиці й суб'єктивної думки експертів, які у своїх коментарях спираються на чітко визначені параметри оцінки та особисті враження, що ґрунтуються на досвіді та знанні жанру.

Ми відверто скучили за проектами розслідувань. Ну невже влітку ніхто нічого не краде? Мабуть, ні. Досі немає таких любих нам «Грошей». (Хоча, якщо вірити ведучому, вони вже знімають перші випуски нового сезону. Це якщо вірити.) Немає крутих «Схем», і ми змушені хіба що милуватися фотками їхніх окремих журналісток і журналістів у Фейсбуку. Обіцяють повернутися вже 7 вересня. Навіть креативні «Наші гроші», й ті уповільнилися до оглядів. А це вже, погодьтеся, #зрада. Натомість вийшло з відпустки «Слідство. Інфо». «Народна прокуратура» і «Стоп корупції» не знають, що таке відпочинок. Але серпень дається взнаки. Тем мало, джерела в Карпатах, зрадники в Криму, корупціонери на Мальдівах, «рішали» на Канарах, а показувати щось треба. О! Знаємо! Покажімо ми щось із регіонів. А то вічно не вистачає на них місця. Тільки щоб смачно було, цікаво, резонансно. А потім знову візьмемося за високі столичні кабінети. А поки що — нате вам хліба й видовищ із глибинки!

Дата моніторингу: 21–27 серпня 2017 року

Клікніть для збільшення

«Слідство. Інфо», випуск № 140 від 23 серпня 2017 року

Очевидно, поки столична команда «Слідства. Інфо» відпочивала, заповнити загрозу майбутньої ефірної прогалини доручили журналістам на місцях. Тому новий повноцінний випуск складався з двох регіональних сюжетів — «Криве Озеро. Рік потому» з Миколаївщини та «Ударна сила Палиці» з Волині.

Перший матеріал розповідає про наслідки резонансного вбивства правоохоронцями Олександра Цукермана в Кривому Озері на Миколаївщині рік тому. Тоді ця смерть наробила чимало галасу в суспільстві і стала справжнім випробуванням для нової поліції.

Ідея повернутися на місце подій і розповісти про те, як склалася доля безпосередніх учасників тих трагічних подій, — правильна й виправдана. Але тільки якщо свіжий матеріал відкриє нам щось таке, чого ми не знали або не чули раніше. На жаль, переказ інформації, отриманої з інших джерел, і патетика на кшталт «дочекатися вироку родичі загиблого зможуть ще нескоро» не замінять нових фактів. А їх обмаль. Як і нового відео.

А ще гірше, що з сюжету, який пропонує так мало нового, важко зрозуміти, що саме сталося того дня. Деталі вже мало хто пам'ятає, а автори дають виговоритися лише одній стороні — родичам загиблого. Таке інтерв'ю — плюс із погляду емоцій, але аж ніяк не інформативності і всебічності висвітлення подій.

Чому не поговорили з поліцією? Прокуратурою? Дозволимо собі висунути версію — не встигли, бо літо і всі у відпустках, а ефіру не скасуєш. Хоча, можливо, ми помиляємося.

Потенційно глибоку тему завалено, а про суд над підозрюваними вже повідомляли «Укрінформ» та «ТСН».

Другий сюжет із Волині від Юрія Горбача. Тема цікава — про те, як, за словами журналіста, голова облради Ігор Палиця створив власну кишенькову армію, замаскувавши її під громадське формування з назвою «Варта порядку». І що цей бойовий загін бере участь у різних незаконних справах — наприклад, може бути причетний до побиття місцевих активістів, які відверто дратують владу.

Інтригує? Безперечно. Дивимося. І поволі засинаємо.

«Ударна сила Палиці» — це страшенно затягнутий сюжет із довжелезними підводками про те, що хтось погоджується дати коментар і розповісти про ситуацію. Таке відчуття, що в автора стояло завдання натягнути хронометраж.

У матеріалі багато відео невідомого походження. Знайти його не полінувалися, але журналістові не стало сил написати запит до обласної ради про можливу причетність Ігоря Палиці до громадського формування (якщо не вдалося поспілкуватись особисто) й використання «Варти порядку» як охорони у владних установах (якщо не відповіли усно одразу). Натомість автор вимагав тут же, на місці, дати йому відповідь на усний запит, забувши, що останній опрацьовується так само, як і письмовий запит — п'ять робочих днів. Та час піджимав.

Ще один сюрприз чекав на глядача наприкінці сюжету. Нам перелічили цілий букет порушень, які нібито скоїли члени «Варти порядку» — наприклад, блокування журналістів та погроми на митниці. Просто так, через кому, як доконаний факт. Про що взагалі йшлося? Хтось знає? Чув? Може, поясните? «Навіщо? Ми залишимо це тут, нехай повисить». Бо, самі розумієте, поліція розслідує «низку» кримінальних проваджень. А що з того буде — «час покаже». Та скільки ж можна цих штамів!

Висновок: поспішали, поверхово.

«Народна прокуратура», випуск № 141 від 26 серпня 2017 року

«Народній прокуратурі» часто не вдається розкрити тему за один випуск, тому вона вчергове запропонувала глядачам сагу з кількох серій. Ця має назву, ні, не «Останній джедай», а «Справа про невиконані обіцянки: Частина 1. Дороги».

По-перше, вітаємо себе і вас із перемогою — анонс у сюжеті скоротився до майже двох хвилин. Це вже менше 10 %! Ура!

Але... ми стали свідками повернення в ефір загадкової дівчини (очевидно, журналістки), яка сидить перед монітором комп'ютера й зображує, що зосереджено працює. Напружене обличчя, очі, які бігають сюди-туди, пальці на клавіатурі — все вказує на те, що режисер знову не знав, чим крити «теоретичні» частини сюжету. А може, це робиться, щоб не титрувати чужого відео, бо його можна показати з-за плеча журналістки на екрані комп'ютера.

Тема, між іншим, була масштабна — українські дороги. Тому журналісти вирушили в регіони. Вони взяли три міста — Полтаву, Запоріжжя й Тернопіль — щоби перевірити, як тамтешні мери виконали обіцянку максимально швидко і якісно відремонтувати дороги. Ідея супер, якби не одне «але» — фактологічна і смислова помилка, яка зводить нанівець усі подальші потуги авторів і не дозволяє сприймати їхньої напруженої міміки перед компом серйозно. Глядачам кажуть, що завдяки децентралізації міські голови отримали можливість розпоряджатися грошовими потоками, якими раніше розпоряджалися в Києві. Але ж це компетенція не міських голів, а міських рад. І «дорожні» бюджетні кошти розподіляються рішенням сесії міської ради, а не розпорядженням мера. Ні, це не заважає мерам «піаритися» на темі й, можливо, заробляти, але гроші від освоєння коштів треба шукати аж ніяк не в них. Тому й будь-які їхні напрочуд великі статки з цим питанням якщо й пов'язані, то непрямо.

Що ми виносимо з сюжету? Що дороги роблять, але повільно, тільки в центрі й погано. Але ж гроші є. Де вони? Відповідь проста — мабуть, у мерів (дивіться вище). Доказ — декларації міських голів, їхні відповіді на запитання, інтерв'ю з їхніми заступниками. Усе ясно, знову роздерибанили.

Непереконливо.

Чомусь не попрацювали з документами щодо ремонту доріг. Хто їх виконує? Що це за фірми? Чиї вони? Чи «світилися» десь раніше? Дуже доречною була б інфографіка, щоб унаочнити цифри, вулиці, дані — якщо не отримані офіційно, то хоча би почуті від чиновників. Але дизайнер, мабуть, теж на пляжі. Або в нього була запара.

З іншого боку, «Народну прокуратуру» слід похвалити. Роботу зроблено колосальну. Помітно, що старалися. І проблема, що називається, важлива й актуальна, і до неї спробували підійти з розмахом.

Висновок: друга частина має бути краща.

«Стоп корупції», випуск № 101 від 22 серпня 2017 року

 

Проект «Стоп корупції», який завжди спеціалізувався на регіональній тематиці, цього разу вирішив стрибнути вище голови й вийшов на новий рівень — фінансовий. І розбився вщент. Сюжет Наталії Мальцевої «Фінансові піраміди сучасності» не можна було дивитися без сліз — жалю, болю, відчаю і сміху.

Ну не можна, не можна журналістові братися за тему, в якій він абсолютно нічого не розуміє. Це завжди закінчується катастрофою — якщо не на етапі інтерв'ю з експертами, то вже на виході. Тут сталося й те, й те.

Але про все по порядку. Авторка робить спробу розповісти про так звані фінансові піраміди й те, як вони видозмінюються, щоб знаходити нові способи обдурити довірливих громадян, які вірять у те, що можуть розбагатіти за рік або два завдяки розумним дядям і тьотям, які вміють вигідно вкладати їхні гроші.

У сюжеті намішано все — фінпіраміди, банки, криптовалюти-блокчейни. Нам обіцяють розповісти, «що таке сучасні фінансові інструменти в Україні», наче фінансовий інструмент — це якийсь кримінал. Нам кажуть, що «банки працюють майже за такою схемою, як і фінансові піраміди». Геніально! А знаєте, як в авторки народилася така сентенція? Її потім... повторює один із її «експертів». Сумніваюся, що він «позичив» її в журналістки. Радше навпаки.

Потік безглуздих заяв переривається синхронами такого собі Дмитра Нагути, якого протитрували як фінансового експерта й бізнес-тренера. Та якщо загуглити його ім'я, випадають інші титри. Зокрема, «фінансовий аферист». Правда, він приєднався до руху «Стоп корупції» і, звісно ж, перетворився на шанованого «фінансового експерта». Про рівень його експертизи каже фраза, до якої варто прислухатися всім нашим любителям офшорів. Бо виявляється, саме «тут, в Україні, гроші можна інвестувати, а знімати десь на які-небудь офшорні рахунки» (це точна цитата). Найсмішніше, що саме ця людина радить, як убезпечитися від фінансової піраміди.

Далі — гірше. Так ні в чому толком не розібравшись, сюжет переходить до реклами криптовалюти, якихось фінансових клубів, при цьому не забуваючи про Дмитра Нагуту.

До нього долучається ще один «експерт», який верзе, наприклад, таке: «На сьогоднішній день долар, євро і взагалі всі валюти в світі, які є, прив'язані до золота». А це нічого, що золотий стандарт давно помер?

На жаль, у такому «авторитетному» товаристві якимось дивом опинився литовський посол. Він відповів на запитання про законодавче врегулювання проблеми фінпірамід у себе на батьківщині. Знав би він, куди він потім потрапить. В обійми Наталії Мальцевої, Дмитра Нагута, банків, криптовалют, інопланетян... Ні, вибачте, останніх не було. Хоча їхня поява в сюжеті нікого б уже не здивувала.

Ну й не обійшлося без краденого — ой, вибачте — непозначеного чужого відео.

Другий сюжет під назвою «Бізнес по-уманськи» авторства Анастасії Глуцької розповів про діяльність керівника уманської виконавчої служби Олександра Гудзовського. Запам'яталося кілька речей — прекрасний титр «ИРИНА ДІДЕНКО, предАставник осередку ГО “Стоп корупції в м. Умань”» і її колеги, численні хлопці в футболках «Стоп корупції», очевидно, теж предАставники організації.

Загалом це не розслідування, а матеріал про роботу громадської організації: «до нас звернулися — ми реагуємо». А про проблеми у виконавчій службі давно писали й місцеві ЗМІ.

Але добити глядачів та експертів «Стопкор» вирішив шматком про передачу «Майдан-ТБ» і Портал публічних фінансів. Навіщо? Не питайте. Цього не знає ніхто.

Висновок: у Youtube є ролики під назвою «Реклама, заборонена на ТБ». Це щось схоже.

«Наші гроші», випуск № 181 від 21 серпня 2017 року

 

Навіть бігуси — і ті втомлюються. Як втомлюються й їхні команди. «Наші гроші» працюють в авіарежимі. Останні два випуски (а ми в надії знайти свіжі розслідувальні матеріали передивились і попередній) складалися з вирізок зі старих програм та розповідей про те, що з того вийшло. Навіть ведучий чесно зізнався, що серпень — місяць для розслідувань, телевиробництва, політики і корупції абсолютно млявий.

Отож, у 180-му випуску, як і у випуску моніторингового тижня № 181 від 21 серпня, «Наші гроші» звітували. У калейдоскопі «Знайти і знешкодити: бабусине авто та Арсенове військо» йшлося і про одіозного прокурора Дмитра Суса, і про сумнозвісного голову Київського окружного адміністративного суду Павла Вовка, і про головного прикордонника країни Віктора Назаренка, і про їхнє майно, а ще — про нагородну зброю. Хух! Видихнули?

Щоб розуміти контекст кожної історії (бо пам'ять уже не та), доводиться спершу передивлятися всі передісторії і згадувати деталі. Наприклад, розслідування Аліси Юрченко про поневіряння прокурора Суса. Неприємно різонуло, що в «Наших грошах» забули про презумпцію невинуватості, бо стверджують, що «прокурор заробив, викрадаючи речі під час обшуків».

Потім про суддю Павлу Вовка, в якому аж двічі показали одні й ті самі кадри. Також використали кадри з липневого і травневого сюжетів Марини Ансіфорової. Вона також ходила полями, бо схоже на свіжі кадри. Але то наші здогади, бо невідомо, що це й коли відзнято. Головне — що Вовк не пройшов у новий Верховний суд, і не в останню чергу це — пряма заслуга «Наших грошей».

Ну й коротші сюжети про Віктора Назаренка і що НАБУ розслідуватиме його ймовірне незаконне збагачення, а також про роздачу нагородної зброї МВС, яку теж розслідуватимуть правоохоронці (які?). Сюжетів на цю тему було кілька, тому гугліть самі. І на основі оприлюдненої «Нашими грошима» інформації юристи змусили НАБУ відкрити кримінальне провадження щодо незаконного збагачення Назаренка. Ставимо плюсик. Це #перемога.

Загалом — нетипово і не драйвово. Добре, що почали повертатися до тем, відстежувати, добивати їх («Наші гроші» через юристів домагаються від правоохоронців, зокрема через суди, реагування) й отримувати результат. Може, підшукати для таких випусків окремий формат, не схожий на звичайний? Бо коли йдеш малими силами і просто робиш нарізку старих кадрів і синхронів, виходить так собі. З іншого боку, це не просто дайджест.

Висновок: нетерпляче чекаємо на відновлення звичайного режиму роботи й новенькі викриття.

А тепер офтоп. Але важливий. Можете вважати це додатком чи відшкодуванням за обрізані (не з нашої вини, літо) моніторинги.

Кілька днів тому своє перше повноцінне «розслідування» представив Прямий канал. Думаю, всіх розслідувачів заінтригувало недавно оголошене повернення в професію автора і ведучого легендарного проекту «Закрита зона», а нині нардепа від БПП Володимира Ар'єва. Але Прямий вирішив не обмежуватися проектом метра українських телерозслідувань.

На тижні, що ми аналізуємо в цьому огляді, сюжет про те, «як знищувався Запорізький алюмінієвий комбінат» (ЗАЛК), вийшов у рамках проекту «Кримінал» з Олександром Лірчуком.

Сюжет заслуговує окремої згадки, і ось чому. По-перше, за збігом обставин матеріал вийшов в ефір синхронно з новиною про те, що СБУ нібито викрило схему свідомого руйнування ЗАЛКу власниками-росіянами як конкурента, про що спецслужба оголосила всім ЗМІ. Учасниками презентації (так, була ціла презентація) розслідування в студії «Криміналу» стали двоє високопоставлених есбеушників і названий «автором фільму» Анатолій Капустюк (у самому розслідуванні він виступає експертом і протитрований як «правозахисник»). Цікаво, що Анатолій Капустюк більш відомий іншими речами — наприклад, своїми бізнесовими справами. Недавно про нього розповідало «Слідство. Інфо». Ось іще кілька посилань на діяльність Капустюка та його відповіді: тут і тут.

Авторство сюжету так і лишається завуальованим, начитка акторська, а от зміст... про нього треба говорити окремо. Зміст точно відтворює версію СБУ про події на ЗАЛКу. І це насторожує, оскільки на підготовку такого матеріалу потрібно чимало часу. Під час презентації Анатолій Капустюк заявив, що вів цю тему з 2014 року. Нам вдалося знайти отакий малоінформативний матеріал. Може, ми погано шукали чи тоді ширший розголос був не на часі?

Очевидно, нині час настав. Саме тому постає серйозне питання про джерела інформації, бо їх ніхто не називає, і про використання розслідування як частини інформаційного супроводу «перемог» спецслужби. Це перше.

Друге. Сам сюжет побудовано як описову частину кримінальної справи, і в ньому дуже чітко розставлені акценти — наприклад, про те, хто винен у розвалі колись потужного виробництва. Це, звісно ж, росіяни, зокрема, як сказано, «наближений до російського президента олігарх Олег Дерипаска» (він же «одіозний») і Кабінет міністрів (і це підкреслюється) на чолі з Арсенієм Яценюком, який виключив завод зі списку стратегічних підприємств і цим начебто дозволив остаточно розграбувати його. Коментар від Дерипаски? Тю! Від Кабміну чи від Яценюка? Навіщо?

Про те, щоби вказати, звідки береться відеоряд до сюжету, ніхто навіть не думав. Помітно, що кадри значною мірою чужі. Некрасиво.

Третє. У сюжеті використано недозволений прийом — зокрема, сумнівне анонімне джерело. Мало того, що нам не пояснюють, чому людині закрили обличчя і спотворили голос, коли інші учасники подій говорять відкрито, то цей таємничий герой ще й очевидно читає написаний текст, і це дуже помітно. І саме його «свідчення» заповнюють усі необхідні прогалини в логіці «розслідування». Десь бракує доказів? Ось вам свідчення «очевидця».

Усі ці моменти насторожують. Адже матеріал лише маскується під «розслідування», але насправді таким не є. Це радше джинса від спецслужб про спецслужби. До речі, не найкраща. Окрім згаданих професійних та етичних проколів, чимало ляпів суто технічних — наприклад, через рухомий рядок неможливо прочитати титри учасників, встигнути за графікою практично нереально, а «не виконано» — це, як не крути, два слова, а не одне. До речі, приклад із Запорізьким алюмінієвим комбінатом у неділю, 3 вересня, у своєму великому інтерв'ю на тому ж таки Прямому каналі Євгену Кисельову згадав голова СБУ Василь Грицак. Він навів його як приклад у відповідь на запитання ведучого, чи можуть російські спецслужби діяти в Україні через російських володарів українських бізнес-активів.

Гірше те, що, ймовірно, ми побачили зразок формату маніпулятивних розслідувань, які можна використовувати як для дифірамбів (бо наприкінці сюжету ми чуємо фантастичну фразу «завдяки злагодженій роботі прокуратури та СБУ вдалося...»), так і для знищення — наприклад, політичних чи бізнесових конкурентів. Маніпулятивним цей матеріал робить неймовірна кількість порушень професійних стандартів та етики, а це навряд чи випадковість. Хорошого якісного розслідування не можна робити без іншої сторони та з сумнівними джерелами, до того ж — так «вчасно». Що ж це тоді таке — свідоме рішення про формат? Проба пера? Ми песимісти. Утім, будемо пильно стежити за подальшими кроками Прямого каналу в цьому напрямку, щоби попередити про нову загрозу чи розвіяти наші побоювання.

Висновок: завжди хочеться вірити у щось світле й тому дуже хочеться помилятися.

Інформація про експертів:

Автор звіту, експерт із моніторингу журналістських розслідувань Федір Сидорук, медійний експерт, колишній головний редактор програм розслідувань «Знак оклику» та «Слідство. Інфо». Колишній автор та ведучий проектів «Перший відділ» та «Останнє попередження» продюсерського центру «Закрита зона». Має досвід телевізійних розслідувань у національних ЗМІ. Співпрацював із телеканалами «1+1», 5-м, ТВі, «Громадським».

Авторка звіту, експертка із моніторингу журналістських розслідувань Надія Бабинська (Вірна), медійна експертка, тренерка. Працювала кореспонденткою «Громадського радіо», кореспонденткою відділу нормативної аналітики ІАЦ «Ліга», розслідувачкою в Corruptua. Наразі дописує на Ni korupciji. Досвід у журналістиці з 2001 року.

Проект ГО «Детектор медіа» здійснюється за підтримки Посольства Королівства Нідерландів в Україні.

Фото: mentalfloss.com

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1844
Переглядів
Коментарі
Володимир
18:38 / 05 Жовтня 2017
Для розуміння що по "Ударній силі Палиці" не поспішали і не поверхово, а просто хронометраж програми не дає викласти все, що зібране за кілька місяців. А були не лише запити, а й судові процеси за доступ до інформації. І записи розмов з багатьма інсайдерами, але, оскільки телебачення це картинка, то вийшло так як вийшло. Тут текстовий формат (не дуже цікаво написаний, але з більшим фактажем і повнішою інформацією): http://4vlada.com/investigations/51883
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop