ПРОЕКТИ
експертка Інституту масової інформації
експертка Інституту масової інформації
11:30
Понеділок, 2 Квітня 2018

Кемерівська трагедія: про що читали українці в інтернет-ЗМІ?

«Горы обожженных тел», «масштабные разрушения», «грандиозный пожар» — в українських онлайн-виданнях не шкодували епітетів, щоб описати трагедію в російському місті Кемерово. Як не шкодували й кількості новин, присвячених цій пожежі з детальними подробицями.
Кемерівська трагедія: про що читали українці в інтернет-ЗМІ?
Кемерівська трагедія: про що читали українці в інтернет-ЗМІ?

Експерти ІМІ проаналізували висвітлення кемеровської трагедії в перші дні українськими інтернет-ЗМІ, щоби побачити, скільки і яку інформацію отримала українська аудиторія про події в сусідній країні.

Про що розказували?

Про активність висвітлення теми пожежі у ТЦ «Зимова вишня» в російському місті Кемерово свідчить кількість новин, опублікованих в українських онлайн-виданнях у проміжку між 25 та 27 березня. Такі сайти як «Обозреватель», «Страна.ua» чи не щогодини оновлювали новинну стрічку, даючи аудиторії нові відео, деталі, оновлену і ще не підтверджену кількість жертв тощо. За вищевказаний період найбільше новин про пожежу в Кемерово поставили такі сайти: «Обозреватель» (69 новин), «Страна.ua» (42 новини), УНІАН (36 новин). Найменше про Кемерово написали: «Ліга.net» (14 новин), «Українська правда» (15 новин) та «Новое время» (16 новин). Утім, як завжди, кількість матеріалів не свідчила про їхню якість.

Хоча й онлайн-видання «Ліга.нет», «Українська правда» та «Новое время» присвятили цій події найменше публікацій, але вони зосередилися на подачі фактажної інформації без емоційного забарвлення ситуації та з мінімумом життєвих історій про постраждалих від пожежі. Наприклад, це новини на кшталт: «Пожар в Кемерово: Следком РФ назвал основную версию» («Новое время»), «Пожежа в російському ТРЦ: кількість жертв зросла до 64» («Українська правда»), «Специалисты назвали возможные причины пожара в ТРЦ Кемерово» («Ліга.net»).

Натомість сайти «Обозреватель» та «Страна.ua» окрім фактів подавали безліч відео та емоційно забарвлених новин, а також життєвих історій постраждалих із усіма можливими подробицями. У заголовках до таких матеріалів використовувалися такі емоційно насичені епітети: «смертельный пожар», «жуткая трагедия», «грандиозный пожар», «страшный пожар», «кемеровский ад». Такі новини часто не несли інформаційної цінності, але мали тільки сильне емоційне навантаження: «“Передай маме, что я ее любила”: во время страшного пожара в России дети звонили родным, чтобы попрощаться» («Обозреватель»), «“Опознал по ботиночкам”: душераздирающая история отца, потерявшего детей в пожаре в Кемерово» («Обозреватель»), «“Мамо, матусю”: з'явилися моторошні кадри паніки в охопленому вогнем російському ТЦ (відео)» (УНІАН).

Опис та зображення страждань насправді не додають інформативності в розумінні того, що сталося, а лише можуть укотре травмувати аудиторію. Про це каже й координатор проекту «Без кордонів» Максим Буткевич: «На мою думку, звісно, ЗМІ повинні повідомляти про трагедії, проте мають це робити без шокуючих подробиць, оскільки це може негативно відобразитись на суспільстві, особливо в нинішніх умовах».

Незважаючи на те, що загибель людей, а особливо дітей, і так важко сприймається читачами, «Обозреватель» всіляко намагався поглибити цей жах, не шкодуючи епітетів. Заголовки деяких новин на ресурсі, на думку експертів ІМІ, були далекими від етичних норм: «“Тела в коробках”: названо число погибших на пожаре в Кемерово детей», «Горы обожженных тел: стало известно, как сгорели дети в ТРЦ Кемерово», «Спотыкались о детские трупы: спасатель раскрыл страшную правду о пожаре в Кемерово».

Усю цю надмірну емоційність у ЗМІ експерти вважають недоцільною та навіть шкідливою. Редактор LeMonde та автор «Підручника журналістики» Ів Аньєс у статті на MediaSapiens зазначає: «Я не вважаю надмір емоцій у журналістиці позитивним явищем. Використання емоційності читачів, глядачів і слухачів — це завдання маркетологів, і саме цього, на жаль, прагне багато медіаменеджерів. Звертатися до емоцій публіки — неправильно».

На думку координатора проекту «Без кордонів» Максима Буткевича, причиною такого згущення фарб у новинах є намагання збільшити відвідуваність сайтів за рахунок максимального зображення разючих подробиць. «Узагальнювати за всі українські медіа не можна, проте значна їх частина акцентує увагу на моторошних деталях задля привертання уваги аудиторії до власного ЗМІ. А деякі абсолютно переконані, що саме таким чином вони передають всю глибину трагедії», — вважає Максим Буткевич.

Окремо деякі ЗМІ звернули увагу на реакцію українських відомих осіб на трагедію, хто висловлював співчуття і яким чином. Так, «Страна.ua» зробила окремий матеріал «“Миротворец выражает озабоченность по поводу гибели животных в Кемерово”. Кто в украинских соцсетях издевался над трагедией в России», де вибірково та маніпулятивно подала інформацію щодо реакції української аудиторії в соцмережах на трагедію в Кемерово під окремим розділом «Потоки желчи». Також у цій статті журналісти подають твердження, не підкріплене фактами, що «отечественные ТРЦ строятся по тому же принципу, что и российские», яке тільки підсилює паніку. В іншій статті «Страна.ua» додає те саме: «Опыт трагедии в Кемерово также показывает, что конструкции торговых центров на постсоветском пространстве держатся “на соплях” и быстро выгорают» («Кличко поручил проверить все киевские ТРЦ после пожара в Кемерово»).

Звідки брали інформацію

Головними джерелами інформації у висвітленні пожежі в Кемерово для українських інтернет-ЗМІ стали в першу чергу російські інформагенції та ЗМІ, як-от «ТАСС», «РИА Новости», «Интерфакс», «Медуза», Русская служба ББС, які переважно повідомляли про кількість жертв із посиланням на Слідчий комітет РФ. Проте у 15 % матеріалів джерелом інформації стали соціальні мережі, такі як telegram-канал Mash, Facebook, Twitter, Instagram та ін. Такі джерела використовувалися для життєвих історій та зображення подробиць особистого життя постраждалих і їхніх сімей і мали сильне емоційне забарвлення: «Жуткий пожар в Кемерово: появились список погибших и первые фото жертв», «Хаос и крики: появилось видео паники в пылающем ТЦ в России» («Обозреватель»), «“Бурхливий вулкан над будинками”: камери п'ятиповерхівки зняли пожежу в ТЦ у Кемерові (відео)» (УНІАН).

Деяка інформація із соціальних мереж не підтвердилася в офіційних джерелах. Наприклад, «Обозреватель» із посиланням на «Вконтакте» повідомив про загибель українця під час пожежі, проте МЗС цієї інформації не підтвердив.

До чого спонукала трагедія в Кемерово

Одним із найголовніших наслідків пожежі стало те, що чимало українців замислилися, наскільки безпечними є умови, в яких вони та їхні діти живуть, чи безпечними є місця, які вони відвідують. Журналісти багатьох онлайн-видань провели власні розслідування щодо безпеки українських ТРЦ. Також сайти перепублікували подібні розслідування, зроблені телеканалами. Реакцією міської влади стала постанова перевірити на протипожежну безпеку київські ТРЦ, про це повідомили практично всі інтернет-ЗМІ, що підлягали моніторингу: «Кличко наказав перевірити ТРЦ Києва» («Українська правда»), «ТРЦ Киева проверят на пожарную безопасность» («Ліга.net»).

При висвітленні кемеровської пожежі були приклади блогів і статей, які можна назвати конструктивними матеріалами. Наприклад, на сайті «Новое время» було розміщено блог дитячого психолога «Трагедия в Кемерово. Как пережить эту боль», а «Обозреватель» поставив блог військового журналіста з порадами, як поводитися у випадку пожежі чи теракту: «Все инструкции написаны кровью: как себя вести при пожаре».

Залежність від російського інфопростору

Українські онлайн-видання, такі як «Обозреватель», «Страна.ua», повідомляючи про кемеровську трагедію, іноді за масштабом висвітлення конкурували з російськими ЗМІ. Оновлення стрічки новин щогодини, деталі, подробиці, викопування емоційних коментарів із соцмереж — формат висвітлення теж мало відрізнявся від російських ЗМІ.

За словами координатора проекту «Без кордонів» Максима Буткевича, «це пов’язано з мовою, яка досить близька значній частині українців, а ще з великою кількістю рідних, які проживають у Росії». Мова, родинні зв’язки, але також тісний і, власне, донедавна єдиний інформаційний простір із Росією слугують тому, що масштабна трагедія за північно-східним парканом стає спільною, такою, про яку важливо повідомити з усіма подробицями.

Натомість у Росії до висвітлення подій в Україні ставляться вибірково. Наприклад, пожежі в дитячому таборі «Вікторія», яка сталася у вересні 2017 року в Одесі та забрала життя трьох дітей, російська інформагенція «ТАСС» присвятила всього п'ять новин. Причому з них основні були присвячені не власне трагедії, а протестам проти влади з вимогою відставки мера та всього депутатського корпусу місцевої ради. Інший російський новинний сайт, «Вести», більше написав про цю подію — вісімнадцять новин, щоправда, вісім із них були детальним висвітленням «беспорядков в Одессе», зумовлених пожежею, через яку загинули діти. Крім того, якщо про саму пожежу новини були в текстовому вигляді, то висвітлення «беспорядков» супроводжувалося численними відеосюжетами, в яких «розвивалася драматична ситуація зіткнень поліції та радикалів-націоналістів».

Разом із тим увага українських журналістів до трагічних подій в інших сусідніх країнах, наприклад, у Польщі, завжди залишалася не такою активною, як до Росії. Наприклад, коли в 2006 році в польському місті Катовіце у виставковому центрі обвалився дах і 65 людей загинуло, було сотні поранених. Сайти «Обозреватель», «Ліга.net» опублікували по дві новини про цю трагедію, «Цензор» — одну новину, й тільки «Корреспондент.нет» надав вісім новин, висвітливши основні моменти події.

Трагедії, які відбувалися територіально досить далеко від України, але з не менш жахливими наслідками, ніж у Кемерово, так само не висвітлювалися настільки активно, як події в Росії. Наприклад, 15 квітня 2017 році у сирійському місті Алеппо внаслідок теракту загинуло близько 130 осіб, із них 67 — діти. Постраждалих було близько двохсот осіб. Зокрема, «Обозреватель» опублікував сім новин про теракт в Алеппо (з них окремі новини з відео із соцмереж), «Корреспондент.нет» — шість новин, «Новое время» — п'ять новин, «Ліга.net» та УНІАН — по чотири новини, «Українська правда» та «Страна.ua» — по три новини, «Цензор.нет» — дві новини.

Таким чином, висвітлення пожежі в Кемерово в українських онлайн-виданнях укотре показало проблемні моменти інформування українців про трагедії, і про трагедії в Росії зокрема. Експерти ІМІ звертають увагу на залежність від клікабельності та відвідуваності, засилля подробиць, які не несуть жодної інформаційної цінності, подачу недостовірної інформації із соціальних мереж та безпідставні твердження, які тільки підсилюють паніку серед аудиторії та впливають на її психіку. Разом із тим такі сайти, як «Ліга.net», «Українська правда», «Новое время», поінформували про трагедію без зайвого накручування ситуації з основними фактами.

Моніторинг присвячених пожежі в Кемерово новин із 25 по 27 березня проводився у восьми всеукраїнських інтернет-виданнях («Українська правда», «Ліга.net», УНІАН, «Цензор.нет», «Страна.ua», «Обозреватель», «Корреспондент.нет», «Новое время»).

Фото: ria.ru

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1059
Переглядів
Коментарі
Володимир
11:56 / 02 Квітня 2018
Чому "КемерІвська", якщо "КемерОво"
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
Опитування
/
Результати


Чи користуєтеся ви зараз
на будь-якому сайті
push-сповіщеннями?

Так, користуюсь!
Ні, не користуюсь!
Не знаю що таке push-сповіщення
Інше або коментар:


Чи користуєтеся ви зараз
на будь-якому сайті
push-сповіщеннями?

Так, користуюсь!
14.1% (14)
 
Ні, не користуюсь!
51.5% (51)
 
Не знаю що таке push-сповіщення
30.3% (30)
 
Інше або коментар:
4.0% (4)
 
Загалом відповідей: 99
2016 — 2018 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop