Однією з найочікуваніших кіноподій цієї весни став вихід четвертого сезону «Карткового будинку» — продовження епопеї про політичні шахи у виконанні вигаданого персонажа Френка Андервуда. Він пройшов шлях від голови фракції більшості в американському парламенті до президента країни. Попри те, що українські канали ще не показують четвертого сезону серіалу, їм можна не поспішати. Адже час від часу телеканали власними силами стають заручниками політичних багатоходівок і йдуть на повідку та випускають в ефір політтехнологічні новинні серіали.

Вітчизняні телеканали розмінною картою стали й тоді, коли в парламенті спалахнула дискусія навколо призначення нового Генпрокурора.

Lutsenko — number one

Кандидатура Юрія Луценка як єдино можливого й достойного претендента на посаду Генерального прокурора України з’явилася в інформпросторі якось одразу. Нині важко навіть простежити — як так сталося, що безальтернативним кандидатом на українських каналах став саме Юрій Луценко.

Певною віхою у згадуваннях саме його кандидатури (але далеко не початком) стала розмова Юрія Луценка з Президентом Петром Порошенком після відставки Віктора Шокіна. Як повідомляло «BBC-Україна», Луценко «заявив, що готовий погодитися на пропозицію очолити Генпрокуратуру у разі, якщо перед цим депутати змінять законодавство, яке наразі не дає йому можливість обіймати цю посаду».

Та навіть якщо брати до уваги саме цю новину, то а) готовність очолити ГПУ — ще не означає, що немає жодних інших кандидатів; б) журналісти навіть не намагалися подати бекґраунду, тобто пояснити власну впевненість у безальтернативності кандидата. Тож глядач чув протягом тижня лише одне прізвище серед можливих кандидатів — Юрій Луценко.

Канал «112» чи не найбільше приділяв уваги цій темі. Вже в понеділок, 18 квітня, у випуску о 20:00 ведучий у підводці каже, що «одним із претендентів залишається Юрій Луценко». Хоча в самому сюжеті журналістка не з такою впевненістю говорить про претендента. Ім’я Юрія Луценка виникає дещо в іншому контексті — з посиланням на представника «Самопомочі» авторка матеріалу каже, що зміни до Закону «Про прокуратуру» планується ухвалити під лідера БПП. А наприкінці сюжету чітко вказує з посиланням на спікера парламенту, що потенційних кандидатів немає:

«Голова парламенту запевняє — потенційних кандидатів ще навіть не обговорювали.

Андрій Парубій, голова ВРУ: Це є сфера повноважень Президента України — подання прокурора в Верховну раду України. Я ще не мав робочої зустрічі з Президентом».

Можна було би вважати, що таке «розмусолювання» персони — випадковість. Утім, варто переглянути випуск о 19:00, у якому журналіст у прямому ефірі спілкується з Андрієм Тетеруком після засідання фракції «Народного фронту». Великий блок питань стосується саме очільника ГПУ:

«Кор.: Пані Вікторія Сюмар, ваша колега, розповідала, що так само обговорили кандидатури, голосування за Генерального прокурора України. Які в вас думки з цього приводу і кого можете ви підтримати?

Андрій Тетерук: Ну, саме, по-перше, ми будемо підтримуваи кандидатуру, яку внесе Президент».

У другом питанні журналістка, по суті, каже, що є кілька варіантів. Але концентрується лише на Юрію Луценку:

«Кор.: …пані Вікторія сказала, що обговорюють вже конкретне прізвище, ну і як один з можливих варіантів — це Юрій Луценко. Чи за нього ви будете готові голосувати?

Андрій Тетерук: Під час минулих своїх виступів я звертав увагу на те, що я не хотів би, щоб Генеральний прокурор був дуже політизований або людина, яка має чудовий політичний бекґраунд і поганий юридичний…»

У вівторок, 19 квітня, ведучий уже з певністю каже про законодавчі ініціативи для можливості працювати Луценкові Генпрокурором:

«Володимир Андрієвський, ведучий: Генпрокурорські пристрасті: законопроект, який дає право Юрію Луценку очолити ГПУ, знову внесли до Верховної Ради, але текст документа досі не опублікували».

І журналістка вже теж безальтернативно аналізує пристрасті навколо крісла очільника ГПУ. У матеріалі звучить тільки одне прізвище — Луценко:

«Кор.: У кулуарах подейкують: резонансний законопроект не ставлять на голосування, тому що нині не назбирали голосів на підтримку Юрія Луценка».

А канал подає чимдалі безальтернативніші меседжі. Ось як каже ведучий про вакантне місце на кріслі очільника ГПУ 20 квітня:

«Володимир Андрієвський, ведучий:…На вакантне місце претендує голова фракції "БПП" Юрій Луценко, посаду, за його словами, раніше пропонував Президент Петро Порошенко.

21-го журналістка у сюжеті називає його головним претендентом.

Саме через звуження повноважень незадоволенний головний претендент у прокурорське крісло Юрій Луценко, припускають депутати».

На «UA: Першому» 18 квітня теж згадують лише про Юрія Луценка: «Законопроект, що міг дозволити лідеру фракції БПП Юрію Луценку зайняти посаду генпрокурора, відкликали».

А наступного дня в підводці ведуча претензійно анонсує, що в сюжеті журналіст розповість про те, кого нардепи бачать генеральним прокурором: «Кого бачать на цій посаді депутати, розпитувала Марина Ансіфорова».

Втім, знову в сюжеті звучить лише одне прізвище. Звісно, це Юрій Луценко. Хоча автор у формулюванні «найбільш імовірною кандидатурою» закладає не таку й безальтернативність: «Кор.: У "Блоці Петра Порошенка" кажуть, найбільш імовірною кандидатурою на посаду Генпрокурора залишається Юрій Луценко».

Далі представниця «Народного фронту» Тетяна Чорновол каже в коментарі, що є три кандидатури, а не одна: «Кор.: У "Народному фронті" кандидатуру Юрія Луценко схвалюють. Кажуть, між представником старої системи, кваліфікованим юристом і політичною фігурою обрали третє після жвавих обговорень.

Тетяна Чорновол, народний депутат, фракція "Народного фронту": В нас є три варіанти. Вони однаково погані — погодили Юрія Луценка».

Але знову звучить лише одне прізвище. Ведуча «UA: Першого» називає Луценка «одним із кандидатів на посаду очільника ГПУ» навіть у день, коли той відмовився брати участь у прокуроріаді. Про останнє каже журналістка в сюжеті: «Кор.: Юрій Луценко бути Генпрокурором відмовився».

Хоча згодом ця ж журналістка все одно вперто називає його найбільш вірогідним кандидатом із посиланням на невідомих людей у БПП: «Кор.: Найбільш вірогідною кандидатурою на цю посаду залишається Юрій Луценко, кажуть у БПП».

«Інтер» не відстає від колег і вже у вівторок, 19 квітня, повторює за всіма іншими мантру про потенційного генерального прокурора в іпостасі Юрія Луценка: «Кор.: Фамилию Луценко уже не первый день обсуждают в качестве потенциального генпрокурора».

Наступного дня — так само без жодних посилань та беку: «поговаривают о Луценко, как о кандидате»: «Кор.: Но перевыбирать в парламенте пока настроены лишь Генпрокурора. В кулуарах снова поговаривают о Луценко, как о кандидате, и о законе, который откроет дорогу к креслу».

А 21 квітня ведуча в підводці каже, що Луценко радий відмовитися від посади. Альтернатив — немає: «А пока Генпрокуратура остается обезглавленой. Кулуарные договоренности снова завели депутатов в тупик. Нардепы так напереписывали закон под Юрия Луценко, что тот уже и сам не рад оказаться в этой должности».

«Україна» ж на початку тижня, в понеділок, жила ніби в паралельній реальності. В парламентському сюжеті автор каже, що депутати «не обмолвились… о кандидате на должность Генпрокурора»: «Кор.: О все еще пустующем кресле министра здравоохранения пока молчат и в правительстве, и в парламенте. Не обмолвились сегодня нардепы и о кандидате на должность Генпрокурора».

Вже 19 квітня у випуску — парламентський сюжет, де автор відхиляє завісу над політичною загадкою. Каже: «депутаты уже который день гадают, кого же Президент порекомендует на должность Генпрокурора»: «Кор.: А в кулуарах вовсю закручивается прокурорская интрига — депутаты уже который день гадают, кого же Президент порекомендует на должность Генпрокурора. Предлагают даже изменить процедуру его избрания — хотят, чтобы это происходило на открытом конкурсе».

Втім, після синхрону лідера «Самопомочі» Березюка автор із посиланням на інсайдерів все ж таки запевняє: «следующим прокурором может стать Юрий Луценко»: «Кор.: Тем временем, кулуарные инсайдеры уверены: следующим прокурором может стать Юрий Луценко. Дескать, под него даже специальный законопроект написали».

Чому для інших каналів прізвище Луценка називали конкретні відомі депутати, та й про законопроект розповідали, а для «України» це лише інсайд — не зрозуміло.

Але 21 квітня і редакція «України» остаточно йде в мейнстрім та обговорює виключно кандидатуру Луценка: «Страсти вокруг должности Генпрокурора накаляются. Масла в огонь подлили народные депутаты, которые задумали назначить на этот пост Юрия Луценко».

У самому сюжеті журналістка довго грає в пінг-понг із синхронами представників різних фракцій, що коментують прокурорське законодавство, яке нардепи намагалися змінити нібито саме під Луценка, а наприкінці виявляється: «Луценко также добавил, что в дальнейшем бороться за пост главы ГПУ не намерен».

Згодом в ефірі — інтерв’ю з лідером Радикальної партії Олегом Ляшко, в якому обговорюється тільки Юрій Луценко: «Ведущая: Давайте еще коротко обсудим темы сегодняшнего парламентского дня. Изменение закона о Генпрокуратуре, который позволил бы Юрию Луценко занять должность Генпрокурора».

«1+1» стартував із генпрокурорівської тематики у вівторок, 19 квітня, й довго не розкачувався, одразу заявив, що Луценко — найвірогідніший кандидат. Причому з начитки стає зрозуміло, що редакція так вирішила, тому що «він другий день уникає спілкування з журналістами»: «Юрій Луценко є найвірогіднішим кандидатом на посаду Генерального прокурора України. Він другий день уникає спілкування з журналістами, хоча присутній на засіданні Верховної Ради».

А в четвер, 21 квітня, не надто концентруючись на темі прокуроріади, в начитці — так само жодного слова про інших можливих кандидатів. Хоча спонукати до пошуків мала би заява того дня самого Луценка про відсутність генпрокурорських амбіцій: «Народний депутат Юрій Луценко вже не збирається у генеральні прокурори, але водночас шкодує про це».

Цікаво, що «СТБ» взагалі не влазила в політично-прокурорські ігрища й інтриги протягом тижня. А канал з тієї ж медіагрупи — ICTV — мінімально, але  при цьому вкрай відсторонено. Вперше про прокуроріаду йдеться у випуску «Фактів» у четвер, 21 квітня. Та й то — через заяву єврокомісара з приводу побажань до особи нового Генерального прокурора. Жодних осіб, які би нібито могли посісти крісло, не названо:

«В Євросоюзі хочуть, аби новим генпрокурором України став досвідчений юрист. Про це у Києві заявив єврокомісар з політики сусідства Йоханнес Ган. За його словами, новий очільник ГПУ має бути обізнаним у юриспруденції, незалежним і орієнтованим на реформи аби ґрунтовно змінити відомство. А громадяни, на думку єврокомісара, потребують чіткого сигналу, що уряд налаштований на проведення відчутних реформ».

Осторонь трималися й на 5-му каналі. Теж лише в четвер, 21 квітня, подали тему. Та попри озвучену ведучим у начитці інформацію про відмову Луценка йти на вибори Генпрокурора, редакція теж нічого не каже про альтернативи:

«Віталій Гайдукевич: Юрій Луценко відмовляється бути декоративним Генеральним прокурором. Про голова фракції "Блоку Петра Порошенка" заявив у кулуарах Верховної Ради. Такою була його реакція на те, що депутати не змогли навіть внести до порядку денного законопроект про прокуратуру. Ці зміни дали б можливість йому — Луценкові, претендувати на посаду очільника ГПУ».

Водночас, 5 канал — один із небагатьох, хто в підсумкових випусках намагався подати список альтернативних імен. Та попри це, вони розглядалися виключно як другорядні. Звучить лише одна конкретна альтернативна особа — нинішній в. о. Генерального прокурора Юрій Севрук. Звідки саме ця версія «випливає», зважаючи на відсутність пропозицій йому стати очільником відомства без «в.о.», — із матеріалу не зрозуміло:

«Лише варіанти і здогадки, хто очолить Генеральну прокуратуру. Тож, серед найімовірніших кандидатів — голова президентської фракції у парламенті — Юрій Луценко. Але в нього немає ані досвіду роботи в органах прокуратури, ані юридичної освіти, як того вимагає закон. Серед імовірних також і нинішній тимчасовий Генпрокурор — Юрій Севрук. Але той каже, йому ніхто посади не пропонував. Перелік кандидатів чималий, серед них і ті, хто продовжує працювати у Генпрокуратурі, ну і зовсім несподівані обличчя».

Про нібито наміри та внесений уже законопроект «під Луценка» — не кажуть.

В «Событиях недели» на «Україні» 24 квітня спочатку ведучий у підводці розповідає про кандидата, який нібито за замовчуванням є головний: «Президент официально кандидатуру Юрия Луценко так и не внёс, а депутаты дружно провалили поправки в закон "О прокуратуре", которые бы позволили Луценко возглавить "касту неприкасаемых" — так называют в народе прокурорских».

А згодом, ніби між іншим, каже з посиланням на «експертів» про «десяток претендентов»: «Эксперты обсуждают еще с десяток претендентов на эту должность».

Судячи з усього, серед таких безлічі «експертів» — тільки Володимир Цибулько, який радить: «Треба шукати європейського прокурора. Треба шукати в Швейцарії, наприклад, ще десь».

Після цього журналістка, розповідаючи про альтернативи, одразу іронією викликає сміх у глядача щодо інших кандидатур, чомусь називаючи їх «екзотичними»: «Кор.: Среди самых экзотических кандидатур на генпрокурора называют даже одесского губернатора Михаила Саакашвили и бывшего американского прокурора с украинскими корнями Богдана Витвицкого».

Але це вона каже вже наприкінці — так би мовити, на закуску. Ще на початку сюжету починає крутитися навколо версії Юрія Луценка, посилаючись на «слухи»: «Кор.: Шокин в кресле продержался немногим более года. Слухи о том, что его место займет Юрий Луценко, поползли практически сразу».

А от «Подробности недели» з «Інтера» — з тих підсумкових випусків, які дали цю тему, не відійшовши від політики колег із «Подробностей». Ведучий твердо заявив, що «торги и по поводу нового Генерального прокурора. Вроде бы и кандидат один — Юрий Луценко». В сюжеті журналістка теж тримається єдиної лінії з ведучим — претендент один: «А претендент один. Прокурорский китель не против примерить глава пропрезидентской фракции Юрий Луценко».

Цікаво, що в серйозних інтернет-медіа хоч і концентрувалися переважно на персоні Юрія Луценка, але його претендентство не виглядало настільки безальтернативним.

Причому імена інших кандидатів з’являлися якраз тоді, коли колеги з каналів бачили тільки одну людину, яка би могла сісти в крісло Генпрокурора.

Так, «BBC-Україна» від 22 квітня в огляді преси зазначає, описуючи матеріал «КП в Украине», — наступний у списку після Луценка є голова Донецької ВЦА Павло Жебрівський: «Якщо ж сценарій із призначенням Юрія Луценка генеральним прокурором зірветься, то наступним кандидатом, на думку видання, може стати голова Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський».

А за день до того та ж «BBC-Україна» каже, з посиланням на самого Юрія Луценка, що кандидатів на посаду — чотири. Причому він не розставляє їх у пріоритетності. Та цієї заяви чомусь не взяли до уваги навіть підсумкові редакції, які подавали тему: «Президент має чотирьох кандидатів для призначення на посаду генпрокурора, заявив лідер фракції БПП Юрій Луценко, якого називали ймовірним кандидатом на цю посаду».

А в «Апострофі» 22 квітня навіть називають ці три альтернативні Луценку прізвища: «Одновременно в БПП заговорили о других кандидатурах на пост генпрокурора. Эту информацию подтвердил и сам Луценко, отметив, что у президента кроме него есть еще 3 кандидата. Их фамилий он не назвал, однако, как удалось выяснить "Апострофу", рассматриваются кандидатуры Павла Жебривского, Валерия Карпунцова и Юрия Севрука».

Водночас в «Українській правді» у статті від 21 квітня дається бек із альтернативними кандидатами, про які в інформаційному просторі ще раніше згадували: «Раніше крім Луценка та Жебрівського на посаду генерального прокурора називали цілу низку кандидатів. Ідеться про прокурора Сергія Горбатюка, який займається розслідуванням розстрілів під час Майдану, та трьох заступників генпрокурора — Юрія Севрука, Юрія Столярчука та Романа Говду».

«Наїзди» та спекуляція

Так чи інакше питання призначення нового Генпрокурора було одним із ключових на політичній арені України останніх днів. Навряд чи можна вважати, що більшість каналів свідомо потрапили на гачок політиків і створили «єдиного» в інформпросторі. Ними просто вміло скористалися, а медіа дозволили це зробити. Що, звісно, не знімає з них відповідальності за якість контенту.

Ще один тренд, у руслі якого минулого тижня особливо рухалися «112», «Україна» та «Інтер» — суперечки навколо призначення нового Генпрокурора канали використовували, щоби показати бездіяльність та суперечки влади чи парламенту. Час від часу переважно на «Інтері» акцентувалася увага на тому, що у Верховній Раді, а точніше в коаліції, немає голосів для ухвалення рішення. Мовляв, це вказує на недієздатність парламенту. Але насправді 21 квітня, в ключовий день, коли мало відбутися голосування за зміни до прокурорського законодавства, в залі були відсутні деякі депутати від коаліції. Про це пише «Апостроф» 22 квітня. Але цього канали чомусь не пояснювали глядачам:

«Комментируя голосование по этому законопроекту, народный депутат от БПП Сергей Березенко пояснил журналистам, что многие депутаты от коалиции сегодня находятся в командировке в Парламентской Ассамблее Совета Европы. Действительно, если посмотреть на другие голосования депутатов от БПП 21 апреля, то видно, что голосовало примерно две трети фракции».

Також паралельно з несвідомою рекламою Луценка канали грали в іншу гру — використовували дискусію в інтересах власників (під виглядом редакційної політики), замовників хронометражного майданчика, які з будь-якого приводу коментували (це часто відбувалося під виглядом плюралізму й дискусії) або просто рекламували політиків «безвозмездно».

У сюжеті від 18 квітня каналу «112» в ефірі о 20:00 журналістка каже, що «депутати» дискутують щодо кандидатури очільника Генпрокуратури. Але дивним чином — подає синхрон частого гостя каналу «112» — Олега Ляшка, який рекламує свою позицію про необхідність того, щоби Генпрокурор був незалежний і позбавлений будь-якого політичного впливу.

Далі — в середині сюжету синхрони, які нічого, крім інформаційного шуму, не створюють. Сергій Пашинський («Народний фронт») розповідає, що ГПУ перетворилася на касту; Єгор Соболєв («Самопоміч») заявляє про написання змін до законодавства про прокуратуру під Юрія Луценка. А згодом каже, що «відкритого конкурсу вимагають й інші парламентарії». І чомусь «іншими» є саме Вікторія Сюмар («Народний фронт») та Юлія Тимошенко («Батькіщвина»). Автор не пояснює, чому саме ці «інші» мають говорити про вимогу.

На початку ж сюжету автор навмисне чи ні спотворює роль парламенту, кажучи, що навіть із новообраним спікером проблеми залишаються старі — «дискутують щодо кандидатури очільника Генпрокуратури». Хоча новий спікер Парубій у процесі обрання нового Генпрокурора має декоративне значення. Подання вносить усе-таки Президент: «Новий пленарний тиждень починають із новобраним спікером. Та проблеми залишаються старі — депутати дискутують щодо кандидатури очільника Генпрокуратури».

Наступного дня в сюжеті про прокурорські пристрасті на каналі «112» підбір коментаторів практично незмінний — Єгор Соболєв та Юлія Тимошенко. Журналістка каже, що вони скаржаться, бо законопроект про призначення Генерального прокурора на конкурсній основі був ними зареєстрований ще минулого року. Втім, якби авторка матеріалу намагалася своєю роботою виправити несправедливість і стати частиною адвокаційної кампанії з культивуванням ідеї відкритого конкурсу для головного прокурора країни, синхрони Соболєва й Тимошенко не повинні були б виглядати як звичайні політичні заяви без прив’язки до законопроекту. А в матеріалі мали б бути думки експертів. Натомість сюжет — звичайний політичний пінг-понг:

«Кор.: Поряд — політики нових опозиційних фракцій. Скаржаться: законопроект про конкурс на Генпрокурора у Раді не розглядали майже рік, а щойно з'явилася кандидатура Юрія Луценка — у коаліції швидко прописали під нього окремий документ.

Єгор Соболєв, народний депутат України ("Самопоміч"): Нам треба ламати це бажання Президента і більшості в парламенті знову призначити кишенькового Генпрокурора.

Юлія Тимошенко, голова фракції "Батьківщина": Я дуже і дуже побоююсь того, що на посаду Генерального прокурора поставлять чергового кума».

Розповідаючи про ідею БПП «призначити Генпрокурора без юросвіти», автор матеріалу каже, що це «в частини нардепів викликає спротив». До цієї «частини» магічним чином потрапляє знову Ляшко та депутат від «Батьківщини», які нічого конкретного не кажуть:

«Ідея БПП призначити Генпрокурора без юросвіти у частини нардепів викликає спротив.

Олег Ляшко, голова фракції Радикальної партії: Давайте ми скасуємо необхідну медичну освіту в лікарів. Нехай люди йдуть до любого, хто вважає себе, шо він лікар, і лікуються.

Ігор Луценко, народний депутат України ("Батьківщина): Юрій Віталійович Луценко буде класним спікером Генеральної прокуратури, класним піарником, але по суті це буде розвал тих справ, на котрих тримаються останні рештки легітимності Генеральної прокуратури».

Іще один улюбленець каналу — позафракційний Дмитро Добродомов, який, як і в інших політичних матеріалах, коментуває всі можливі теми: «Кор.: У кулуарах подейкують: резонансний законопроект не ставлять на голосування, тому що нині не назбирали голосів на підтримку Юрія Луценка.

Дмитро Добродомов, народний депутат України (позафракційний): Деякі депутати зсередини самої фракції БПП кандидатурою Юрія Луценка не в захваті, від самого способу того, яким чином в нас законопроекти тепер підганяються під конкретних людей».

21 квітня з невідомої причини тому ж Дмитру Добродомову журналістка надає майданчик у сюжеті, аби той розповів, чому «незадоволений головний претендент у прокурорське крісло Юрій Луценко»:«Саме через звуження повноважень незадоволений головний претендент у прокурорське крісло Юрій Луценко, припускають депутати.

Дмитро Добродомов, народний депутат України (позафракційний): Призначили вже кваліфікаційну комісію з прокурорів. І тепер новий Генпрокурор, ким би він не став, без їхнього рішення і погодження не зможе призначати прокурорів на високі посади».

А згадуючи обговорення в кулуарах про потреби змінювати вимоги до Генпрокурора, автор сюжету вибірково дає три коментарі. Цю підбірку можна назвати радше рубрикою «Думки з приводу». Втім, поява цих «облич» надає їм іміджеві бали. До цієї когорти обраних потрапляє й усюдисущий Олег Ляшко:

«Кор.: Змінювати вимоги до Генпрокурора чи ні, вже не один тиждень обговорюють і в кулуарах.

Антон Геращенко, народний депутат, фракція "Народного фронту": Если будет возможность назначать Генеральным прокурором того лицо, которое не было в прокурорской системе, я считаю, что это будет позитивный опыт для государственного строительства Украины.

Віктор Чумак, народний депутат, позафракційний: Ну є такі критерії, які не можна переступати. Не можна призначати на лікарську посаду людину там, ветеринара, правда. Тому, вважаю, що цей критерій освіти — він достатньо важливий.

Олег Ляшко, голова фракції Радикальної партії: Призначення на посаду Генерального прокурора кума Президента Порошенка — шановного Юрія Луценка — це неправильно. Вже був кум Порошенка Генпрокурором Шокін. Ми втратили більше року часу, не провели ніяких реформ.

Кор.: Проте, дослухатися до порад українські депутати не поспішають.

Олег Барна, народний депутат, фракція БПП: Єврокомісар Союзу, він не в Україні, раз. По друге, якби він знав, що робиться у нас в прокуратурі із корупцією, він би зовсім іншу "пісню співав". Ми поради їх можем послухати, але зробити свої висновки».

Цікаво, що на каналі звучали «поради» українських народних депутатів. А їхній колега Олег Барна коментує заяву Єврокомісара. Але на це журналіст не зважає.

«Інтер» наряду зі «112» робив багато матеріалів про прокуроріаду. І заразом багато піарив різних політиків, прізвища яких дивним чином перекочували й на «Інтер». У сюжеті від 19 квітня канал надає слово все тим ж Соболєву та Добродомову для висловлення «негодования»:

«Кор.: Но в зале на такие инициативы — уже негодование.

Егор Соболев, народный депутат из фракции "Самопоміч": Генпрокурор не повинен бути нічиїм іншому. Ні президента, ні парламенту, ні одного політика. Ми ще рік тому розробили законопроект про те, щоб нового генерального прокурора і всіх наступних вибирали за відкритим конкурсом, незалежна комісія з експертів.

Дмитрий Добродомов, народный депутат: Розглядають кандидатуру Юрія Луценка. Так — професійна людина, демократ, проєвропейський — безперечно. Але можна його назвати деполітизованим прокурором, або заступників, яких вимагає "Народний фронт", щоб дати голоси за так званою, своєю квотою».

Водночас, редакція, як і на «112», штучно використала перипетії навколо очільника ГПУ для того, щоб очорнити парламент — подає меседж про його недієздатність. І заразом автор проджинсував свого власника Сергія Льовочкіна, синхрон якого взагалі дисонує з тим, про що казала автор у закадровому тексті:

«Кор.: С голосованием в парламенте — уже привычная картина. Нехватка голосов. Хотя сегодня день посвятили социальным законам, по которым споров особых и не было. Но и за них кнопки нажимали с нескольких попыток. Экономические законопроекты в зал и вовсе выносить не стали.

Сергей Левочкин, народный депутат из фракции "Оппозиционный блок": Мы требуем, чтобы в повестке дня стояли законы, которые позволят изменить политику в отношении промышленности, необходимо сейчас сосредоточить внимание на создании рабочих мест, на повышении реальных заработных плат. Кроме того, мы требуем снижения до 7 % НДС на социально-важные продукты, такие как хлеб».

Причому, як можна судити з підводки ведучої, такий фокус підібрано не даремно. Зокрема, з уст ведучої також глядач має зробити висновок, що в парламенті тільки займаються кадровими питаннями: «Мы делили прокурора. Генерального. Не успел парламент выдохнуть после назначения нового правительства, как Рада снова обсуждает кадры. Решают — что нужно назначать по-новому, обсуждают не только главного кандидата, но и его замов. Подробности — у Екатерины Лысенко».

Наступного дня на «Інтері» продовжується штучне створення ефекту недієздатності парламенту. Ведучий перелічує тільки негативні тенденції парламенту: «Полупустой зал, с трудом принятые законы, с треском проваленные голосования. Что требуют фракции и почему буксует вопрос назначения Генпрокурора — обо всём подробней — Екатерина Лысенко».

А у відводці після генпрокурорівського блоку каже про «обезглавленную» Генпрокуратуру, яка «продолжает обростать скандалами». Таким чином маніпулятивно наводить причинно-наслідкові зв’язки між необранням Генерального прокурора та скандалами в самій структурі ГПУ: «Пока обезглавленная Генпрокуратура продолжает обрастать скандалами».

В оглядовому парламентському ж сюжеті окрема частина перипетій навколо Генпрокурора. Журналістка в закадровому тексті каже, що в кулуарах «поговаривают», зокрема, про закон, який «откроет дорогу к креслу». Втім, серед коментаторів — жодного представника авторів законопроекту. А слова інтерв’юйованих — все з тіє ж беззмістовної рубрики «Думки з приводу». Тільки от не зрозуміло, чому саме ці думки є репрезентативними, якими автор матеріалу їх робить для глядача:

«В кулуарах снова поговаривают о Луценко, как о кандидате, и о законе, который откроет дорогу к креслу.

Борислав Розенблат, народный депутат, Блок Петра Порошенко: Давайте спочатку побачимо цей закон, про який всі кажуть, потім подивимося, як проголосує за нього комітет, тому що без комітету — він не може пройти в зал Верховної Ради України, а потім будемо бачити призначння уже ну якби кандидатуру внесення президентом. Якщо це буде кандидатура Юрія Луценка, я, особисто, буду голосувати "за".

Антон Геращенко, народный депутат, "Народный фронт": Если такой закон принять — то не только Юрий Луценко сможет быть генеральным прокурором, но и другое любое лицо, имеющие юридическое образование, но не имеющее опыта работы в прокуратуре. Это зависит от наличия политического консенсуса в зале».

Після сюжету окремим блоком редакція подає два синхрони політологів. По суті, «Подробности» єдині серед щоденних новин, хто дав думку експертів на тему прокуроріади. Втім, подача має ознаки замовності. Першим говорить політолог, який чомусь знає, при якому очільнику відбуватимуться реформи у відомстві:

«Вот что думают о возможном распределении должностей в Генпрокуратуре между БПП и "Народным фронтом" — политологи.

Руслан Бортник, политолог: Мы видим попытку такого банального дерибана генеральной прокуратуры. Пытаются дерибанить не только должность генерального прокурора, которого всегда определял Президент Украины, но и его заместителей. К сожалению, это совсем не то, что нужно Генеральной прокуратуре. Скорее всего, если мы говорим о реформе генеральной прокуратуры, нужен действительно какой-то новый человек. "Народный фронт" настолько боится Блока Петра Порошенко, что пытается сбалансировать его постоянно какими-то своими кандидатурами. То же мы наблюдали в правительстве».

Другий же синхрон — політтехнолога. Тривалість його синхрону — аж 59 секунд. І в такому великому за мірками інформаційної тележурналістики синхроні, який акцентує увагу на суперечках між двома фракціями коаліції, теж криється бажання редакції таблоїдизувати роботу ВРУ:

«Денис Богуш, политтехнолог: Всю ответственность в стране на себя взяла коалиция из двух фракций — это НФ и БПП, поэтому, исходя из их любых желаний, планов и составляется власть. Другой вопрос, как эта прокуратура будет работать и какой покажет результат. И вот это все скажется на рейтингах той власти, которая есть в виде вот этих двух фракций. Луценко как политик может быть уничтожен за полгода в ГПУ. Вдруг Луценко начнет копать на Яценюка, вот сейчас Тимошенко начинает Яценюка по чуть-чуть кусать, за тарифы, и вот, чтобы он не посадил, вдруг такая будет политическая ситуация — так вот для этого и замы, чтобы поставить заслон, чтобы этого не было».

У четвер, 21 квітня, ведуча знову повторює фразу про «обезглавленность» ГПУ та кулуарщину: «А пока Генпрокуратура остается обезглавленной. Кулуарные договоренности снова завели депутатов в тупик».

У парламентському сюжеті, де ключовою темою є Генпрокурор, автор матеріалу розповідає, що «нардепы уже который день советуются, как изменить закон, чтобы Генпрокурором мог стать Юрий Луценко». І якщо надання можливості коментувати цей меседж представнику БПП ще можна виправдати, то участь у коментуванні представника «Батьківщини», який взагалі каже — «це не обов'язково буде Юрій Віталійович» — незрозуміла: «Кор.:…за закрытыми дверями, нардепы уже который день советуются, как изменить закон, чтобы Генпрокурором мог стать Юрий Луценко.

Иван Виннык, народный депутат из фракции Блок Петра Порошенко: Як ми можемо оновлювати систему, якщо фактично ми можемо вибирати тільки з тих, хто всередині системи, це треба зруйнувати категорично.

Андрей Кожемякин, народный депутат из фракции "Батьківщина": Можливо, це буде людина, яка була колись журналістом, істориком, географом, це не обов'язково буде Юрій Віталійович».

В одній із частин сюжету авторка вмістила й наїзд на групу «Приват», і джинсу. Невиправдано дає синхрони Добродомова та власника каналу Сергія Льовочкіна: «Кор.: Закон предлагали проголосовать уже на вечернем заседании, но голосов не хватило даже на включение в повестку дня. "Народный фронт", который связывают с группой "Приват", голосов дал слишком мало.

Дмитрий Добродомов, народный депутат: Перше показало, що коаліція не є дієвою без голосів фінансово-промислових груп, які відносяться до олігархів.

Сергей Левочкин, народный депутат из фракции "Оппозиционный блок": Парламент должен заниматься решением социальных вопросов, вопросом медицины, создания рабочих мест, а не делить портфели. Мы видим, что у коалиции нет потенциала голосовать за изменения в закон о прокуратуре, который бы открыл возможность для наиболее вероятного кандидату возглавить прокуратуру. Но в то же время коалиция не делает ничего, чтобы облегчало жизнь людям. Коалиция не имеет программы, они не имеют 226 голосов для того, чтобы поддерживать правительственные законопроекты».

Тобто «Інтер» теж замовчує, що значна частина депутатів була цього дня, 21 квітня, за кордоном, на засіданні ПАРЄ.

Ще один наїзд вже особисто на Арсенія Яценюка — в підсумкових «Подробностях недели» 24 квітня. Ведучий каже про кримінальне переслідування щодо Арсенія Яценюка в часи прем’єрства (як спосіб тиску на нього). Причому посилається на чутки. Але думка вже прозвучала в ефірі, а отже глядачу після такого важко пояснити, що немає ніякого кримінального переслідування. І що чутки — на те й чутки, що в них цілковито вірити не варто: «Отдав пост первого зама или, к примеру, следствие "Народному фронту". Вот только интересный момент — до отставки Яценюка об этом и разговоров не было. Но стоило Арсению Петровичу покинуть кабинет, на фоне уж не пойму, слухов или страхов, о возможном уголовном преследовании его однопартийцам понадобилась квота в прокуратуре».

У підводці до сюжету ведучий попередньо налаштовує реципієнта — в парламенті «торги» та «кулуарные договоренности» навколо призначення Генпрокурора: «Давайте сейчас посмотрим сюжет о том, что же происходит в ВР, какие торги, какие кулуарные договоренности вокруг назначения нового генпрокурора».

А в сюжеті журналістка з самого початку б’є наповал із суцільними оцінковими судженнями — з її подачі парламент недієздатний взагалі: «Кор.: Новый спикер, вроде бы новая коалиция, но табло, как приговор — раз за разом "решение не принято". За чтобы ни брались на этой неделе, все время не хватало голосов».

Мало того — журналістка показує парламентську коаліцію як сукупність «осколков». Про це каже в іншому закадровому тексті: «Кор.: В итоге, что коалицию, что Раду собирали словно из осколков. А сложить их нужно было хотя бы потому, что именно на этой неделе хотели кадровый вопрос решить. Генпрокурорский. Этот кабинет пустует уже больше месяца. А само ведомство без руля и без ветрил».

Після чергової накачки глядача, що коаліція не здатна працювати, — наприкінці сюжету автор легко підводить до того, що потрібні перевибори. Для цього в хід пішли коментарі як «своїх», так і «чужих». Хоча без санкцій «своїх», звісно, тема перевиборів навряд чи пройшла в ефір:

«Кор.: Что дальше, ни сам Луценко, ни его фракция, ни коллеги по коалиции не знают. Развитие событий допускают любое. Вплоть до перевыборов, о необходимости которых впервые открыто говорит "Народный фронт".

Виктория Сюмар, народный депутат, "Народный фронт": Домовленості не працюють, і це очевидно. Потрібно якісне перезавантаження цього парламенту, бо інакше якщо не буде якісних домовленостей з меншими фракціями, якщо будуть постійні торги і голосування винятково за лобістські законопроекти — то цей парламент навряд чи до осені навіть зможе проіснувати.

Иван Крулько, народный депутат, "Батькивщина": Коаліція непрацююча — це факт. Вони тільки створилися, вони не можуть прийняти жодного рішення".

Сергей Левочкин, народный депутат от партии "Оппозиционный блок": Мы видим, что у коалиции сейчас нет потенциала голосовать. "Оппозиционный блок" настаивает на необходимости принятия законопроектов, которые создавали бы рабочие места».

І контрольний постріл від ведучого — коли він підводить до наступної теми. Каже, що поки немає змін у ГПУ, корупціонери залишаються на волі. Таким чином ведучий маніпулює й нагнітає ситуацію, створює ілюзію безкарності в країні. Адже від призначення очільника ГПУ не залежатиме рівень посадки корупціонерів, бо відомство й за в. о. Генпрокурора Юрія Севрука працює. А тим паче від парламенту не залежить, чи залишатимуться на свободі корупціонери: «А пока перемен ни в ведомстве, ни в законодательстве нет, коррупционеры остаются на свободе. Причем и после того, например, как их возьмут с поличным».

«UA: Перший» дещо в light-версії «джинсує» нардепа Сергія Лещенка. В закадровому тексті сюжету від 19 квітня журналістка каже про законопроект, але дає його представляти чомусь саме Лещенку:

«Проте законопроект № 4379, який дозволяв би бути Генпрокурором без юридичної освіти і досвіду роботи у прокуратурі, відкликали і тепер зареєстрували інший, з новими умовами. Про це розповів народний депутат Сергій Лещенко.

Сергій Лещенко, народний депутат, фракція БПП: Залишать вимогу, якій він відповідає, тобто створять ще один бар'єр під нього — це 5 років стажу роботи в Верховній Раді. Абсурд сам по собі, тому що прокурор не може бути політиком. За законом, він не може бути членом партії».

Як і колега зі «112», журналістка «UA: Першого» рекламує Єгора Соболєва, його фракцію та законопроект про альтернативну процедуру обрання Генпрокурора. Але авторів у законопроекті було багато, а не один, як вказує журналістка. Тому дивно, що «засвітитися» на екрані дали тільки Соболєву:

«Кор.: Законопроект про процедуру обрання Генпрокурора вніс депутат від "Самопомочі" Єгор Соболєв. За його словами, він дозволить обрати людину, яка не буде залежати від президента і депутатів.

Єгор Соболєв, народний депутат, фракція "Об'єднання Самопоміч": Президент України хоче знову призначити свого друга. Хоча мені здається, в голові вони тримають більше Василя Грицака. Ми розробили законопроект, щоби президент і парламент призначали Генпрокурора з кандидатів, яких вибере незалежна комісія, що складатиметься з експертів, з громадських активістів через процедуру відкритого конкурсу».

У склейці до цього синхрону журналістка дає коментар лідера «Батьківщини» Юлії Тимошенко. В синхроні вона нічого не каже про документ та ініціативу. Тому її пустопорожнім виступом просто «забили ефір»:

«Юлія Тимошенко, голова фракції партії "ВО "Батьківщина": Не може він обслуговувати потреби і прагнення президента. Це мусить бути незалежна людина. І я вважаю, що президент мусить дослухатися до пропозицій громадянського суспільства, піти їм назустріч. І після того щоб Президент, після такої всенародної дискусії вніс кандидатуру в парламент на призначення».

21 квітня — в сюжеті чергова реклама Єгора Соболєва:

«Кор.: Закон про прокуратуру, за яким Генпрокурора мали б обирати за відкритим конкурсом, авторства нардепа від "Самопомочі" Єгора Соболєва, до порядку денного не внесли».

В іншому фрагменті якщо участь Вікторії Сюмар і можна якось пояснити (про «Народний фронт» говорить автор матеріалу в закадровому тексті), то політизований синхрон лідера «Самопомочі» — ні:

«Президентський варіант, який давав можливість Луценку стати Генпрокурором, також не розглядали. Депутати обирають найбільш прийнятний з двох варіантів, кажуть у "Народному фронті".

Вікторія Сюмар, народний депутат, фракція "Народного фронту": Необхідно відкривати шлюзи і допускати нових людей до Генеральної прокуратури.

Олег Березюк, голова фракції "Об'єднання "Самопоміч": Генеральний прокурор має бути деполітизована і рівно віддалена особистість від всіх олігархічних кланів. Це люди, які бояться прозорості і відкритості. Якщо так все гарно, чому ж не згідно процедури? Чому не подати, чому не показати, чому не обговорити? Чому ми маємо це обговорювати з гіпотетичних версій? Це є страх перед прозорістю, це є погана ознака. Це зробить прокурора Генерального з першої секунди нелегітимним».

Ще один подібний фрагмент із двома синхронами — далі в матеріалі. Цього разу виправданим можна назвати лише коментар представника БПП, на відміну від представника «Батьківщини» Ігоря Луценка. Адже про БПП автор матеріалу принаймні говорить у закадровому тексті:

«Кор.: Найбільш вірогідною кандидатурою на цю посаду залишається Юрій Луценко, кажуть у БПП, незважаючи на те, що в Європарламенті підкреслили: Генпрокурор повинен мати юридичну освіту. Про це напередодні сказав єврокомісар Йоганнес Ган.

Олег Барна, народний депутат, фракція БПП: Єврокомісар союзу — він не в Україні. Ми поради його можемо послухати, але зробити свої висновки. Обговорювали питання Сергія Горбатюка, обговорювали питання ще там декого будуть вносити. Але суть в іншому — суть в тому, що нам потрібно ламати систему прокуратури. Тому що попередні дії, які призначалися представники Генпрокуратури з числа, наприклад Яреми, Махніцького, Шокіна, не виповнили своєї надії.

Ігор Луценко, народний депутат, фракція "Батьківщини": Ті прокурори, котрі комунікативно-здатними, наприклад пан Сакварелідзе, — вони добиваються значних успіхів саме в набутті популярності. Так саме тут потрібен гарно підвішений язик, щоб прокуратури мала якимсь чином пояснювати всі ці свої жахливі дії або бездіяльності».

«Україна» ж на темі прокуроріади почала тиждень із реклами «Самопомочі» та лідера Олега Березюка. Безособово підводить, що пропонується обирати на відкритому конкурсі Генпрокурора. А в синхроні — нуль інформації про це від Березюка:

«Кор.: А в кулуарах вовсю закручивается прокурорская интрига — депутаты уже который день гадают, кого же Президент порекомендует на должность Генпрокурора. Предлагают даже изменить процедуру его избрания — хотят, чтобы это происходило на открытом конкурсе.

Олег Березюк, народный депутат, председатель фракции "Об’єднання "Самопоміч": Давайте запропонуємо людям якісний процес вибору Генерального прокурора. А потім Президент подасть ту кандидатуру, до якої буде найменше запитань щодо її політичної позиції».

21 квітня в сюжеті журналістка акцентує увагу на тому, що на законопроект про зміни до прокурорського законодавства забракло голосів. Утім, як і колеги з інших каналів, забуває — в Україні станом на той день мало було депутатів із самої коаліції. Вони були у відрядженні в ПАРЄ:

«Кор.: В результате спорный законопроект даже не начали рассматривать. Не хватило голосов для включения его в повестку дня. Зато Юрий Луценко наконец-то вышел к журналистам».

В цьому ж сюжеті знову невиправдано з’являється синхрон Олега Березюка: «Кор.: Еще накануне законопроект получил одобрение профильного комитета и статус неотложного. Поэтому появление его в повестке дня оказалось вопросом времени или наличия голосов, поскольку и депутаты меньшинства и даже некоторые соратники Луценко по фракции в правильности предлагаемого подхода очень сомневаются.

Олег Березюк, народный депутат, председатель фракции партии Об'єднання "Самопоміч": Посада Генерального прокурора — це процесуальна посада. Це не весільний генерал, це навіть не просто символ, це має бути людина, яка має розуміти серцем і розумом, інтелектом букву і дух законів».

Ну й останній прокурорський штрих цього дня від каналу — джинсове інтерв’ю з лідером РПОЛ Олегом Ляшком, який коментує в ефірі каналу все підряд — від тарифів до зміни очільника ГПУ. Ляшко скористався можливістю «вдарити» по неоднозначному минулому Юрія Луценка:

«Ведущая: А вы считаете, что человек, переживший политическое преследование, будет заниматься этим?

Олег Ляшко, председатель фракции Радикальной партии: А крім того, я ще знаю, що жодна справа, за яку брався Луценко, не доведена до кінця. А коли ви говорите про відсутність скандалів, пов'язаних з Луценко, згадаємо франкфуртський аеропорт...».

У підсумковому випуску 24 квітня в підводці ведучий коротко резюмує: «депутаты дружно провалили поправки в закон "О прокуратуре"». Редакція також забуває інший аспект — відсутність в Україні низки депутатів коаліції: «На этой неделе конфликт вокруг назначения нового руководства ГПУ только обострился. Президент официально кандидатуру Юрия Луценко так и не внёс, а депутаты дружно провалили поправки в закон "О прокуратуре"».

У сюжеті ж журналістка «мочить» не так конкретного кандидата, як загалом інститут. Для цього й сама не добирає слів, і використовує думку політологів. Таким чином робить своєрідне прев’ю перед аналізом особи Юрія Луценка як єдиного кандидата на посаду. А отже, вже наперед програмує глядача на те, що цей єдиний кандидат — ручний: «Украинский генпрокурор должен быть удобным и почти ручным — для украинского президента. Имя-фамилия роли не играют. Так было всегда.

Владимир Цыбулько, политолог: В Україні немає політичної поліції, і своєрідною політичною поліцією була Генпрокуратура, руками якої можна було успішно поборювати і політичних опонентів в тому числі».

В сюжеті ще один «кочівник» із трійки каналів — «112», «Інтера» та «України» — Добродомов: «К четвергу переписанные нормы прошли комитет, но были провалены в зале еще на стадии включения в повестку дня.

Дмитрий Добродомов, народный депутат, внефракционный: Це неприйнятний спосіб загалом. Давайте одразу впишемо ім’я в закон тоді. А через рік будемо обирати нового прокурора, якщо цей не справиться, — знову будемо вписувати ім'я. Це перше питання. Друге — деполітизований орган як апріорі має бути прокуратура».

«Плюси», попри відсутність великої зацікавленості в темі протягом тижня, теж на прокуроріаді рекламували політиків. 19 квітня в начитці ведуча переповідає плани депутатів змінити прокурорське законодавство. І його чомусь коментують не автори законопроекту, а два депутати від БПП — Гринів та Лещенко:

«Водночас функції слідства, за словами депутатів, збираються передати першому заступнику генпрокурора. Ця посада має відійти “Народному фронту”.

Ігор Гринів, фракція БПП: Все ще буде. — Сьогодні буде? — Сьогодні буде. Опрацьовували його.

Сергій Лещенко, фракція БПП: Є намагання через закон підпорядкувати першому заступникові слідство в прокуратурі, щоб “Народний фронт” отримав не лише посаду першого заступника, але й ще законно було прописано, що саме ця людина відповідає за слідство».

У цьому фрагменті ще одна цікава деталь — наїзд на «Народний фронт», який редакція здійснила вустами представника БПП Сергія Лещенка. На такі звинувачення принаймні повинна бути відповідь від «Народного фронту».

5 канал, не звертаючи особливої уваги на тему протягом тижня, віддав велику частину хронометражу для окремого сюжету для підсумкового випуску 24 квітня. В матеріалі відсутнє рекламування тих чи інших політиків. Утім, є тонка маніпуляція — журналіст, позитивно показавши «новаторів» та «реформаторів» у ГПУ, яких, як він стверджує, начебто хоче викинути стара система, тонко переходить до теми очільника ГПУ. Каже, що за таких умов «навести лад міг би новий Генпрокурор, але відомство дотепер без голови». Таким чином журналіст ніби взагалі знецінює роль в. о. Севрука, який, до речі, теж є представником «старої системи»: «Кор.: Нинішні процеси у прокуратурі уже охрестили "боротьбою старої системи з системою новою", котра не змогла закріпитися у відомстві. Навести лад міг би новий Генпрокурор, але відомство дотепер без голови».

Водночас логічність вибудованої конструкції порушує сам автор наприкінці сюжету. Він уже озвучує висновок, що не від Генпрокурора, а від органів прокурорського самоврядування залежатиме, хто кого поборе: «Кор.: Вже у вівторок органи прокурорського самоврядування оберуть своїх членів. І саме від них, а не від нового Генерального прокурора, залежатиме, хто кого поборе: стара система чи реформи».

Фото - inter.ua