Ірина Федорів, голова громадської ініціативи «Голка»

Перед засіданням громадська ініціатива «Голка», до якої звернулися місцеві мешканці, включилася в адвокаційний процес, і ми видали на «Лівому березі» текст учасниці Мережі активних громадян Тетяни Шаміної (7 жовтня), а за день до засідання вийшов сюжет, який розмістили наші медіапартнери з «Еспресо».

І от у середу, 9 жовтня одразу після того, як у Верховному Суді лобісти курорту-монcтра програли справу щодо захисту Свидовця, на сторінці Олександра Дубінського з’явися пост із черговим фейком. Якщо місяць тому Дубінський на своєму телеграм-каналі нам приписував куратора голову Офісу президента Андрія Єрмака, то в жовтні сам же Дубінський його змінив на… Олега Татарова — одного з ключових посадовців часів Євромайдану, який зараз є заступником Єрмака. 

  
Знімок екрана з фейсбук-сторінки Дубінського

Смішно сказати, але Дубінський, який сам писав, що він був куратором «Слуг народу» на Київщині, запевняє, що виборчу кампанію активістів у Коцюбинському, які вирішили стати на захист Біличанського лісу, курувало… ГУР РФ. Це при тому, що в селищі активісти самі скидалися грошима на друк листівок. На одного кандидата в селищі треба максимум пару сотень листівок. Тому все що треба — половина пачки А4 і принтер.

Спершу було незрозуміло, чому Дубінський поширює цей черговий фейк. Але все стало на свої місця, коли активісти, які стоять на захисті Карпат, надіслали копію листа від селищного голови Усть-Чорнянської селищної ради (одна з двох рад, яка ігнорувала екологічні загрози та думку громади).

Так от в цьому листі представник місцевого самоврядування оперативно (!) поширює інформацію, яку подав Дубінський.

«Також цікаві мотиви української ГО “Голка”, в ЗМІ з’явилася інформація, що її співзасновниця і лідерка Ірина Федорів є бізнес-партнеркою Ольги Матюшиної — ексмера міста Коцюбинський, виборча кампанія якої в 2020 році фінансувалася російськими спецслужбами”. Ми направили відповідне звернення в СБУ з проханням перевірити її зв’язки з росіянами. Адже активне блокування інвестиційних проєктів, від яких залежить економічний розвиток регіону України, на нашу думку, є роботою на наших ворогів».

Це інформація з офіційного (!) сайту ради.

По-перше, я ніколи не вела жодного бізнесу — ні з Матюшиною, ні без неї. Це дуже легко перевіряється. Є реєстри. І органи влади можуть це перевіряти. По-друге, голова селища, який це підписав, явно навіть не перевіряв інформацію, що Коцюбинське — це не місто, а… селище. Інакше б розумів всю абсурдність ситуації про фінансування виборчої кампанії з боку держави-агресора у маленькому населеному пункті.

Тобто, інформаційне поле формувалося наступним чином: бізнес, який має зв’язок до групи Коломойського, втрачає можливість побудувати курорт-монстр в Карпатах. Дубінський одразу пише фейк і його розганяє через вже офіційний сайт ради за підписом представника органу місцевого самоврядування. І це вже цитують «Українські новини».

Знімок екрану “Українські новини”

Тут немає нічого дивного, оскільки Дубінський до того, як стати народним депутатом, працював у програмі «Гроші» «1+1». Він уже робив сюжет про Коцюбинське (він і досі є на ютуб-каналі «1+1»). Ну і тут треба нагадати, що на той час це було медіа підконтрольне олігарху Ігорю Коломойському. 

Так от в сюжеті у програмі «Гроші», яку вів Дубінський, ішлося про те, що активісти, і Ольга Матюшина, яку Дубінський знову згадав, і Ольга Червакова, з якою я працювала раніше на каналі СТБ, дерибанять Біличанський ліс. Звісно ж, сюди домішали проблеми з опаленням у селищі.

Тоді «Детектор медіа» ось як оцінив це: «Ще більше “фу” — наступний сюжет про конфлікт… Чому Коцюбинське не опалюють, ми так і не зрозуміли».  

Знімок екрана із сайту «Детектор медіа»

А не стояла ціль у програмі Дубінського «Гроші» щось комусь донести про проблеми опалення. Це була чорнуха з дезінформацією. 

Тому нічого дивного, що одразу в день рішення Верховного Суду по Свидовцю, коли йдеться про інтереси Коломойського і Ко, включилися стандартні інструменти дезінформації. І що характерно, коли йдеться про забудовників — активістам приписують зв’язок із забудовниками. 

Насправді дезінформація й поширення фейків набувають усе більших масштабів. Спершу працювали анонімні листівки і сайти. Далі фейки почали з’являтися і на телеканалах. Чого варта історія Дубінського про повій на Майдані, яких, звісно, там не було… Але ворожим спецслужбам було вигідно таке просувати в маси… Далі з’явилися анонімні й неанонімні телеграм-канали, які поширюють фейки. Але от тепер вже справа дійшла не просто до репостів в анонімних телеграм-каналах, а до органів місцевого самоврядування, які на заході країни на офіційному сайті поширюють фейки Дубінського…

Ну й не варто забувати, що цього року в нас з’явився ще один вид фейків — це фейкові звернення до правоохоронної системи від імені активістів. Так, від мого імені надійшло звернення до ДБР із вимогою перевірити колегу з громадського сектору, чи не переховується він, бува, від мобілізації. І за цим фейковим зверненням ініціювали перевірку в громадському секторі.

Саме тому й органи місцевого самоврядування, і правоохоронні органи мають бути пильними і не давати себе використовувати, а ЗМІ та громадські організації не просто розвінчувати фейки, а й доносити інформацію до наших партнерів про те, що заручниками фейків можуть ставати і органи влади, і правоохоронці.

Колаж: «Голка»