Артем Шевченко заявив про зменшення кількості злочинів проти журналістів

Артем Шевченко заявив про зменшення кількості злочинів проти журналістів

10 Жовтня 2017
1577
10 Жовтня 2017
17:33

Артем Шевченко заявив про зменшення кількості злочинів проти журналістів

1577
Директор Департаменту комунікації МВС Артем Шевченко розповів про дві позитивні тенденції, що стосуються журналістів.
Артем Шевченко заявив про зменшення кількості злочинів проти журналістів
Артем Шевченко заявив про зменшення кількості злочинів проти журналістів

Артем Шевченко повідомив, що кількість злочинів проти журналістів порівняно з попередніми роками зменшується, а також зростає кількість кримінальних проваджень, які закінчуються обвинувальними вироками в суді. Про це він сказав на засіданні Ради з питань професійної діяльності журналістів при Адміністрації Президента 10 жовтня, на якому була присутня представниця ГО «Детектор медіа».

На початок жовтня 2017 року по злочинах проти журналістів є 14 обвинувальних актів в суді, з них 13 по 171 ст. ККУ (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів), а один – по 345 (прим.1, погроза або насильство щодо журналіста).

«З іншого боку ми розуміємо, що це не та кількість, якою можна було б тішитися, але ми зробимо все і орієнтуватимемо на це Національну поліцію, щоб на кінець року було більше рішень в кримінальних провадженнях. Наразі триває розслідування по 295 справах», – сказав він.

За його словами, в МВС є чітка установка, щоб реєструвати всі випадки, пов’язані із представниками медіа, якими б незручними вони не були.

Представник МВС розповів також про залагодження справи зі знімальною групою «1+1» та про відсутність особливих новин у справі Павла Шеремета.

«Очевидно, що нам треба посилити розслідування. Ми вибачилися перед Наталкою Нагорною, але факт залишається фактом, якщо поліцейський просив журналістів не знімати в зоні АТО, то варто було б зважити на його вимогу. Це, звичайно, не виправдовує застосування сили щодо представників медіа. Ми вважаємо цей інцидент вичерпаним. Всі події в країні говорять про те, що ворог переорієнтовується на внутрішню дестабілізацію. Свобода слова є однією з наших переваг, але вся ця ситуація вимагає від нас прискіпливіше придивлятися до людей, які називають себе журналістами, й інколи ними  не є. Ми намагаємося не перешкоджати діяльності журналістів, але бувають різні моменти», – сказав Артем Шевченко.

Виконавча директорка Інституту масової інформації (ІМІ) Оксана Романюк, поцікавилася, наскільки є виправданим закриття абсолютно всіх матеріалів по справі вбивства Павла Шеремета, можливо якусь частину варто було б відкрити.

«Наскільки я знаю, кілька посольств готові прислати своїх професіоналів з дешифровки, допомогти посилити слідчу групу. Ми працюємо в регіонах і бачимо, яке величезне навантаження на слідчих. Якби посилити слідчу групу по Шеремету, то це могло би сприяти успішному розслідуванню», – зазначила вона.

«Щодо злочину проти Шеремета, то тут у нас особливих новин немає. Думаю, що тепер єдиною новиною у цій справі може бути новина про розкриття цього злочину. Я розумію бажання медіаспільноти отримувати інформацію про поточні моменти розслідування, але на переконання поліції, це може суттєво зашкодити слідству. Ми не можемо це зробити, якщо ставимо за мету розкрити тяжкий злочин, добре організований фаховими людьми, а не такими, як у випадку з Вороненковим», – сказав Артем Шевченко, уточнивши, що не проти залучення іноземних експертів, але прокуратура має сказати у який спосіб це краще зробити.

Речник Президента України Святослав Цеголко нагадав, що під час зустрічі з міжнародною журналістською організацією та родиною Павла Шеремета влітку цього року, Петро Порошенко запропонував, щоб вони порекомендували спеціаліста для посилення слідства, якому б родина довіряла. «Президент міг просити правоохоронні органи долучити таку людину до слідства. Вже минуло кілька місяців, але пропозицій поки не надійшло», – сказав він, наголосивши, що всі зацікавлені в розкритті цієї справи.

Голова НСЖУ Сергій Томіленко запропонував зробити засідання Ради з питань професійної діяльності журналістів при Адміністрації Президента відкритими.

Нагадаємо, Ради з питань професійної діяльності журналістів при Адміністрації Президента – це консультаційно-дорадчий орган, створений у 2015 році. Тоді представники медіа організацій, враховуючи досвід роботи Міжвідомчої робочої групи при АП часів Віктора Януковича, наполягали на тому, щоб засідання були непублічними, щоб представники влади розглядали питання по суті, а не піарилися.

ІМІ та НСЖУ підготували до засідання ради список кейсів про порушення прав журналістів і очікують на наступному засіданні в листопаді отримати відповіді щодо розслідувань по цих справах.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1577
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду