ПРОЕКТИ
17:25
Середа, 14 Червня 2017

Литва обрала співрегулювання і не помилилась?

«Детектор медіа» продовжує публікувати матеріали спеціального проекту «Саморегуляція і співрегуляція: світовий досвід», започаткованого спільно з НАМ і StarLightMedia. Чергова стаття з запланованого циклу публікацій присвячена аналізу моделі регулювання медіа в Литві.
Литва обрала співрегулювання і не помилилась?
Литва обрала співрегулювання і не помилилась?

У квітні StarLightMedia, НАМ та «Детектор медіа» розпочали другу частину спецпроекту, мета якої — дослідження переваг та вад систем регулювання медіа в країнах «нової демократії». Раніше ми публікували огляди досвіду Польщі, Болгарії, Естонії та Грузії.

Комісія з питань етики журналістів та видавців Литви була створена в 1996 році. З набранням чинності Закону про публічну інформацію в Литві вперше заговорили не тільки про права та обов’язки виробників інформації для суспільства, а і про самоврядування ЗМІ, принципи їхньої роботи та професійні етичні стандарти, які встановлює Кодекс етики журналістів і видавців. У першій версії Закону про публічну інформацію, про Комісію з етики журналістів та видавців зазначалось тільки, що вона розглядає етичні порушення журналістів та видавців, складається з журналістів, а її члени призначаються на два роки. Нова версія закону, прийнята у 2000 році, скоригувала діяльність комісії.

Закон визначив статус комісії, зазначивши, що вона є органом саморегулювання виробників та поширювачів інформації. Було перераховано 12 організацій, що мають право призначати своїх представників до комісії – Литовський центр з прав людини, Литовська асоціація психіатрів, Асоціація видавців періодичної преси Литви, Асоціація литовського радіо та телебачення, Литовська асоціація кабельного телебачення, Асоціація регіонального телебачення, Спілка журналістів, Спілка суспільних журналістів, Литовський центр журналістики, Литовське національне радіо та телебачення, Міжнародна рекламна асоціація Литви, Релігійна спілка. Потім було розширено кількість членів асоціації. Право призначати представників отримала Інтернет асоціація медіа, Асоціація регіональної преси та Асоціація видавців журналів.

Структура

25 листопада було прийнято новий Закон про публічну інформацію, що вступив в силу з 1 січня 2015 року. А 27 січня 2015 року було створено Асоціацію з питань етики в ЗМІ. Її засновниками стали Союз журналістів Литви, Спілка журналістів, Інтернет асоціація ЗМІ, Асоціація радіо і телебачення Литви, Асоціація регіонального телебачення, Литовська асоціація кабельного телебачення, Асоціація видавців газет.

Місія та принципи

Асоціація з питань етики в ЗМІ створена з метою забезпечення дотримання етичних норм та підвищення рівня обізнаності громадськості про етичні принципи ЗМІ.

Рішення з питань етики приймає комісія Асоціації з питань етики, яка складається з семи делегатів-засновників (по одному представнику від організації)

За законом комісія виконує наступні функції:

- забезпечувати інформування та навчання виробників та розповсюджувачів інформації щодо питань професійної етики;

- вивчати професійні етичні порушення, скоєні виробниками чи розповсюджувачами інформації;

- розглядати скарги щодо потенційних порушень положень Етичного кодексу ЗМІ Литви;

- розглядати суперечки, що стосуються порушень кодексу;

- співпрацювати з державними органами та установами з метою забезпечення грамотності суспільства для розвитку ЗМІ, аналізу інформації та критичної оцінки принципів її поширення;

- готувати інформацію щодо проблем в галузі професійної етики, співпрацювати з органами державної влади в процесі розробок програм, стратегічного планування та створення оперативних планів щодо етики в ЗМІ.

Теми

З 1996 року діяв Кодекс журналістів та видавців Литви. 29 лютого 1996 року було затверджено новий Етичний кодекс ЗМІ Литви, що вступив в силу того ж року. Публікуємо ключові витримки та норми цього кодексу:

«Ми – журналісти, виробники та розповсюджувачі інформації спільно визнаємо, що справедлива і чесна журналістика можлива тільки тоді, коли журналіст дотримується міжнародного та національного законодавства з метою забезпечення свободи вираження думок. Ми усвідомлюємо роль засобів масової інформації в сучасному суспільстві і відповідальність за свою роботу. Стверджуємо, що найбільший медіаактив – це довіра до журналістів, виробників та розповсюджувачів інформації. Розуміємо, що ця довіра заснована на чесності, незалежності, неупередженості та професіоналізмі. Повага до правильності інформації та права громадськості знати – найважливіші для журналіста. Маємо на меті зміцнення престижу професії журналіста, визначення несправедливої журналістики та принципів недобросовісної конкуренції, збільшення почуття професійного обов’язку та відповідальності за свої слова і свободу інформації як найбільш важливого інституту демократичного суспільства. Підтверджуємо, що литовські ЗМІ зобов’язуються дотримуватись наступник норм Етичного кодексу ЗМІ Литви».

Загальні положення кодексу:

  • можливість отримувати та поширювати інформацію є одним із основних прав людини і має дотримуватись, але вона повинна відповідати іншим правам і свободам людини. В роботі слід шукати правильного балансу між правами людини;
  • свобода інформації є несумісною з покупкою інформації за гроші чи іншу винагороду. Інформація публікується для задоволення інформаційних потреб користувача;
  • поважаючи право людини на отримання правильної інформації, журналісти, продюсери, редактори повинні публікувати точні, правильні та об’єктивні данні. Не можна висвітлювати інформацію в односторонньому порядку;
  • факти та особисті думки потрібно чітко розрізняти. ЗМІ мають гарантувати, що інформація є справедливою з етичної точки зору і не містить жодних маніпулювань чи спотворень фактів;
  • потрібно забезпечити, щоб принаймні дві різні, неспоріднені думки окремих людей були опубліковані, коли інформація є суперечливою, нечіткою чи пов’язана з конфліктом;
  • журналісти мають критично оцінювати свої джерела інформації. Уважно і ретельно перевіряти факти, покладатися принаймні на два джерела. При відсутності можливості перевірки інформації вона має публікуватись тільки в випадку, якщо затримка такої публікації може нашкодити громадськості;
  • інформація має збиратись законним, етичним шляхом;
  • заголовок, трейлер, фото, графічні зображення, аудіо або відео, кліпи, мають бути відповідними наповненню та не вводити в оману користувача інформацією;
  • при запиті на інформацію журналіст має повідомити своє ім’я та вказати приналежність до ЗМІ, щоб попередити особу, що її слова можуть бути оприлюднені. Якщо розмова записується, журналіст має повідомити про це інтерв'юера;
  • журналісти не мають тиснути чи пропонувати фінансове заохочення, зловживати своїм статусом чи професійними можливостями для отримання інформації;
  • висвітлюючи інформацію щодо потерпілої особи, треба переконатись у тому, що публікація не завдасть шкоди її правам, та спробувати передбачити всі можливі негативні наслідки для цієї людини;
  • ЗМІ мають дбати про захист неповнолітніх від негативного впливу публічної інформації, щоб вона не призводила до відчуття горя або страху серед дітей;
  • ЗМІ мають повідомляти про те, хто їм надав інформацію. Вони мають отримати дозвіл від особи, що дає інформацію, про посилання на її ім’я. Якщо джерело інформації просить про анонімність, ЗМІ не мають права його викривати. В цьому випадку журналісти та ЗМІ беруть на себе юридичну і моральну відповідальність за достовірність опублікованої інформації;
  • ЗМІ не можуть публікувати інформацію, що прямо або побічно сприяє злочинам, порушенню громадського порядку або агресивній поведінці. Також забороняється публікувати інформацію, що висвітлює привабливість паління, вживання алкоголю, наркотиків, азартних ігор;
  • ЗМІ не мають заохочувати надприродні, нереальні можливості, паранормальні явища, якщо така інформація не представлена в якості розваги або досліджень. Потрібно, щоб не було враження, що астрологи, парапсихологи, екстрасенси можуть надати послуги з охорони здоров’я чи вирішення побутових проблем;
  • у випадках, коли встановлено, що ЗМІ опублікував неточну, таку, що вводить в оману, інформацію, або є нагальна необхідність уточнення і спростування неправдивих фактів, ЗМІ має зробити це своєчасно;
  • під час збору і висвітлення інформації про злочини, аварії та інші випадки, коли людина понесла матеріальний чи нематеріальний збиток, журналіст має прагнути того, щоб ці процеси не викликали у постраждалого додаткові страждання чи біль;
  • журналісти мають дотримуватися правила поваги до приватного життя людини та балансу між ним та громадським інтересом;
  • особа, яку критикують, завжди повинна мати можливість виступити, пояснити, роз’яснити чи спростувати інформацію. Якщо це не видається можливим або особа відмовляється скористатись цією можливістю, необхідно повідомити про це в цій же програмі або матеріалі;
  • журналіст має бути професійно підготовленим. Культура мови є однією з найбільш важливих вимог до професійної журналістики. Журналісти мають уникати використання нецензурних, образливих слів і виразів.

Затвердження етичного кодексу 2016 року. Фотограф: V.Trofimišinas

Теми наступних розділів кодексу:

  • незалежність та прозорість (журналісти мають бути вільними та незалежними; журналісти не мають права приймати будь-які інші зобов’язання окрім професійної діяльності; робота журналіста несумісна з роботою в державних та місцевих органах влади, а також з участю в діяльності політичних партій. Журналісти мають уникати конфлікту інтересів. Журналісти не мають права приймати подарунки, подорожі чи інші заохочення, що можуть вплинути на їхню незалежність; не мають використовувати інформацію, отриману на роботі, для особистої вигоди. Забороняється прихована, немаркована реклама);
  • особиста честь, гідність та недоторканість приватного життя (не можна публікувати приватну інформацію про особу без її згоди, якщо вона не є публічною чи не стосується роботи державних органів або зареєстрованих кримінальних злочинів. ЗМІ мають дотримуватися презумпції невинності. Забороняється публікувати зібрані у досудовому процесі дані, якщо цього не вимагає суспільний інтерес. Не публікувати особисті дані підозрюваного у злочині, якщо злочин не доведено. Заборонено публікувати особисту інформацію про жертву злочину. В разі відсутності суспільного інтересу журналіст не публікує особисті дані та інформацію про платоспроможність. Заборонено висвітлювати лихо, нещасні випадки, смерть, самогубство, насильство чи жорстокість по відношенню до людей та тварин без інформаційних позначок або з іронією чи сарказмом. Заборонено публікувати інформацію, де людина зображена в стані афекту, після пострілу або людина, що вмирає. Не можна згадувати імені самогубця або того, хто вчинив спробу самогубства, особливо якщо це неповнолітня особа. Заборонено публікувати відеоматеріали, де особа в процесі самогубства. Висвітлюючи тему самогубства, потрібно переконатись, що інформація не заохочує до самогубства і демонструє, що це не вихід із проблемних ситуацій. Заборонено ідентифікувати жертв сексуального насильства. Публікація приватних листів потребує згоди автора и адресата. Не можна публікувати інформацію про стан здоров’я людини, лікування чи іншу інформацію про здоров’я особи без її згоди. Заборонено дискримінувати особу за расою, національністю, етнічним походженням, релігійними переконаннями, віком, статтю, сексуальною орієнтацією, інвалідністю, фізичними вадами);
  • внутрішньо-професійна солідарність та справедлива конкуренція (обов’язок журналіста – захищати свободу слова. Слід уникати надмірної критики колег, ставитися з повагою, особливо коли це пов’язано з безпосередньою професійною діяльністю. Солідарність журналістів є професійною зрілістю та респектабельністю. На захист незаконного переслідування журналістів та ЗМІ має об’єднано виступати все журналістське середовище. Не можна використовувати ЗМІ для реалізації власних інтересів. Журналісти не повинні заважати колегам збирати матеріал, якщо цей процес відповідає закону і правилам етики. Потрібно вказати автора та оригінал матеріалу, якщо ви копіюєте чи посилаєтесь на неї);
  • взаємні зобов’язання редакції та журналістів (ЗМІ повинні мати внутрішні правила чи кодекс етики. Цей документ має визначати права, обов’язки, відповідальність журналістів, а також способи його захисту від можливого тиску чи обмеження прав. Не можна тиснути на журналіста під час написання ним роботи з метою викривлення інформації для своєї вигоди. Журналіст має право відмовитись від публікації під своїм ім’ям, якщо редагування призвело до істотних змін контенту та сенсу матеріалу).

Фінансування

Щороку комісія публікує звіт про свою роботу, що включає в себе також детальну фінансову звітність. Так, за 2016 рік Комісія з етики отримала 97,204 тис. євро внесків, з яких витратила за поточний період 76,683 тис. євро. Серед ключових витрат: заробітна плата співробітникам і пов’язані з цим витрати – 35,772 тис. євро на рік; 27,552 тис. євро витратили на забезпечення експертів-членів комісії; 13,338 тис. євро склали адміністративні витрати (оренда приміщення, бухгалтерські послуги, витрати палива, придбання технічного та іншого обладнання, організація семінарів та конференцій); витрати, що виділені в категорію «інше» – нотаріальне забезпечення та незаплановані витрати, вони склали 1,671 тис. євро.

Ефективність системи

За 2016 рік комісія провела 24 засідання, в ході яких розглянула 112 публікацій і (або) потенційно невідповідних журналістській етиці дій. За рік було визначено 47 порушень етичного кодексу. Комісія прийняла 27 індивідуальних звернень до ЗМІ, привертаючи увагу виробників та поширювачів інформації до стандартів професійної етики.

Серед найбільш порушуваних норм кодексу за 2016 рік:

Стаття 3. Поважаючи право людини на отримання правильної інформації, журналісти, продюсери, редактори, повинні публікувати точні, правильні та об’єктивні данні. Не можна висвітлювати інформацію в односторонньому порядку.

Стаття 5. Потрібно забезпечити, щоб принаймні дві різні, неспоріднені думки окремих людей були опубліковані, коли інформація є суперечливою, нечіткою чи пов’язана з конфліктом.

Стаття 6. Журналісти мають критично оцінювати свої джерела інформації. Уважно і ретельно перевіряти факти, покладатися принаймні на два джерела. При відсутності можливості перевірки інформації вона має публікуватись тільки в випадку, якщо затримка такої публікації може нашкодити громадськості.

Стаття 22. Особа, яку критикують, завжди повинна мати можливість виступити, пояснити, роз’яснити чи спростувати інформацію. Якщо це не видається можливим або особа відмовляється скористатись цією можливістю, необхідно повідомити про це в цій же програмі або матеріалі.

Більшість скарг у 2016 році стосувались публікацій у друкованих виданнях – 43,75% (49 публікацій). Більше половини з них – 29 публікацій – були опубліковані в регіональній і місцевій пресі. Скарги щодо телепрограм склали 26,78%. Онлайн-ЗМІ – 22,3%.

У 2016 році комісією було встановлено чотири порушення, що є несумісні з роботою журналіста. Одне з них – поєднання політичної передвиборчої діяльності і продовження журналістської роботи.

Комісія в своїй роботі враховує поточні проблеми, з якими зіштовхуються журналісти. Так, 2016-го в Литві були вибори. Тому комісія випустила рекомендації щодо «участі журналіста у виборчій кампанії».

Співпраця з органами державної влади

Одне з завдань комісії – забезпечення свободи вираження думок. У грудні 2016 року Сейм прийняв правки до Цивільного кодексу, що передбачали можливість державних органів у судовому порядку позиватись для відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої честі і гідності людини. Комісія першою офіційно звернулася до президента республіки з проханням накласти вето на ці правки.

4 серпня 2016 року ЦВК і Комісія з етики підписали угоду про співпрацю щодо медіамоніторингу поширюваної інформації та маркування її у відповідності до того, щоб можливо було розрізнити приховану політичну рекламу і твори журналіста. В рамках цієї угоди Комісія з етики в 2016 році на прохання ЦВК розглянула 34 запити та громадянські скарги щодо можливої прихованої політичної реклами і представила свої оцінки. ЦВК висловила подяку Комісія з етики під час офіційного заходу, проведеного в парламенті.

На прохання мовників у квітні 2016 року Комісія з етики провела дискусію на тему «Вибори наближаються: ЗМІ та публічні особи». В дискусії взяли участь голова ЦВК, представники політичних партій та кампаній, інспектор з журналістської етики та представники ЗМІ.

Комісія неодноразово виступала ініціатором семінарів, тренінгів та дискусій з представниками ЗМІ.

Також голова комісії у 2016 році взяв участь у семінарах Міністерства охорони здоров’я щодо висвітлення тем медицини та лікарських засобів у ЗМІ.

Представники ЗМІ та члени Комісії з етики на зустрічі з міністром культури Š.Birutis. Фотограф: V.Trofimišinas

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1516
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop