Шеф-редактор «ТСН. Тижня» про «зловживання» в науковому інституті: спростувань не буде

Шеф-редактор «ТСН. Тижня» про «зловживання» в науковому інституті: спростувань не буде

3 Квітня 2017
5762
3 Квітня 2017
12:30

Шеф-редактор «ТСН. Тижня» про «зловживання» в науковому інституті: спростувань не буде

5762
31 березня в УНІАН відбулося обговорення перспектив розвитку сучасної науки, яке ініціювала Телевізійна служба новин каналу «1+1».
Шеф-редактор «ТСН. Тижня» про «зловживання» в науковому інституті: спростувань не буде
Шеф-редактор «ТСН. Тижня» про «зловживання» в науковому інституті: спростувань не буде

Як зазначили організатори, «за останні місяці дискусія, спричинена появою сюжету ТСН. Тиждень про наймолодшого доктора наук в Україні Ольгу Броварець, вийшла за межі наукових кіл та перейшла в обговорення проблем Національної академії наук України та її установ». Зокрема, виник конфлікт через іще один сюжет «ТСН. Тижня», в якому журналісти звинуватили Інститут молекулярної біології і генетики (ІМБГ) у величезній кількості зловживань — зокрема у відмиванні грошей на поточному й капітальному ремонтах. Після виходу сюжету ІМБГ провів прес-конференцію, в якій спростував сюжет. «1+1» у відповідь надав свої коментарі та ініціював круглий стіл. Його теми стосувалися розвитку української науки та системи НАНУ.

Заступник Міністра освіти і науки України Максим Стріха під час круглого столу зазначив, що Україна залишається першорядною науковою державою на європейському рівні, попри всі проблеми. Проте «українська наука не була в полі зору владних еліт впродовж всього періоду незалежності України», тому її фінансування скорочувалося. «Все фінансування за всіма українськими розпорядниками торік складало близько 140 мільйонів євро. Це показник європейської держави рівня Литви або Латвії, — сказав представник міністерства. Це при тому що наші вчені за такого фінансування примудряються ще отримувати результати високого рівня, це їхній героїзм, перед ними треба вклонитися. Але чудес не буває. Бо за цими цифрами той страшний занепад, власне, який ми бачили і в тих передачах (сюжетах «ТСН. Тижня». — Ред.)».

Максим Стріха покладає частину провини й на самих науковців та виступає за зміну кадрів НАНУ: «Те, що Борис Євгенійович Патон очолює академію 55 років, не є ніяким досягненням, це є страшна біда, бо кожна структура, яку очолює впродовж такого періоду одна й та сама людина, не може бути динамічною… І їхня вина (НАНУ. — Ред.) в тому, що вони не змогли вибудувати контакти ні з медіа, ні з владними елітами. Вони стали в позицію оборонців обложеної фортеці».

Сама НАНУ напередодні заходу відмовилася брати в ньому участь: «Повідомляємо, що у зв’язку з упередженим та необ’єктивним висвітленням діяльності НАН України, зокрема її наукових установ, вважається недоцільною участь офіційних представників Академії в круглому столі... Організація та проведення цього заходу Телевізійною службою новин каналу “1+1” розглядається як намагання вийти з тієї незручної ситуації, що мала місце після появи серії значною мірою маніпулятивних сюжетів у програмі “ТСН. Тиждень.

На нашу думку, для налагодження конструктивної співпраці існують професійні кроки, а саме: офіційне спростування неправдивої або викривленої інформації тими засобами, якими вона була повідомлена. Це — загальноприйняті норми, що діють в усьому цивілізованому світі. Тільки після таких публічних спростувань може йти мова про конструктивний діалог».

Шеф-редактор «ТСН. Тижня» Роберт Опаленик пояснив нам позицію телеканалу так: «Радше за все спростувань не буде. Я ще раз наголошую на чистоті наших сюжетів. Факти, які ми навели, ми, звісно ж, можемо підтвердити. Це ненормально, коли, наприклад, в адміністрації інституту працюють пов’язані між собою матеріально відповідальні особи… Або коли ми кажемо про те, що молоді науковці не займають наукових посад, а потім після нашого сюжету раптом на сайті інституту змінюється посада людини з в. о. на завлабораторії.

Факти достовірні, спростовувати їх не треба. Чи правильно ми їх інтерпретували? Виявляється, що це загальне тло для науки, вона вимушена так виживати. Чому ми не поговорили з директором інституту? Ми намагалися. Вона (директорка ІМБГ Ганна Єльська. — Ред.) вважає, що ми чимось її образили, і не вважає за потрібне сісти перед нами і роз’яснити свою позицію. Тобто це може бути лише так, як зараз: ми щось кажемо, а вони щось нам відповідають, зокрема, через вас, Детектор медіа”. Ми відкриті навіть зараз. Саме тому ми не казали, що темою нашого сьогоднішнього обговорення є сюжети. Ми вирішили заглибитися трішки більше і зрозуміти, в чому загальна проблема.

Ви знали, яку закриту систему представляє собою Національна академія наук? Ми зайшли на її сайт. Там написано, що Патон на посаді з 1962 року. А хто господарює? Єдине, про що ми дізналися з того ж таки сайту: людину, яка управляла справами, затримано за махінацію. 22 мільйони. Це було три тижні тому. І нема в кого спитати».

Якщо ж усе-таки повернутися до останнього сюжету «ТСН. Тижня», то нагадаємо: представники ІМБГ запевнили, що для його підготовки вони надали відповіді на запитання «1+1», а саме — на депутатський запит, який надійшов в інститут на прохання телеканалу. Крім того, вчений секретар ІМБГ Яніна Міщук запевнила «Детектор медіа», що Ганна Єльська давала інтерв’ю телеканалу, однак відмовилася робити це повторно. В результаті чого сюжет, який і став предметом конфлікту між інститутом і телеканалом, вийшов без її коментарів.

Роберт Опаленик прокоментував і цю ситуацію: «Єдина претензія, яка може бути до нас, — це те, що сталася технічна проблема. Ми один раз сходили до неї (директорки ІМБГ Ганни Єльської. — Ред.), записали, сказали: Погано записали, будь ласка, дозвольте нам переписати”». Журналістка Галина Сергєєва підтвердила, що на повторне інтерв’ю отримувала кілька відмов.

Присутній на організованому «1+1» круглому столі екс-міністр освіти та науки Сергій Квіт зауважив, що «треба відчувати різницю між якимось “складом” і науковим інститутом, одним із кращих, і Ганною Єльською, яка має прекрасну репутацію. Жоден сюжет не зіпсує їй цю репутаціюname="_GoBack">. Треба розуміти, як ставитися до цієї людини. Треба мати повагу до таких людей і розібратися спочатку, до кого ви йдете».

На тому поки що й розійшлися.

Фото: скріншот з трансляції круглого столу

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
5762
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду