ПРОЕКТИ
13:19
П'ятниця, 24 Лютого 2017

Регулювання медіа в Австралії та боротьба мовників проти високих податків

«Детектор медіа» продовжує публікувати матеріали спеціального проекту «Саморегуляція і співрегуляція: світовий досвід», започаткованого нами спільно з НАМ і StarLightMedia. Сьома стаття з запланованого циклу публікацій присвячена аналізу моделі регулювання медіа в Австралії
Регулювання медіа в Австралії та боротьба мовників проти високих податків
Регулювання медіа в Австралії та боротьба мовників проти високих податків

Раніше ми писали про системи само- та співрегулювання медіа у Франції, Великій Британії, Канаді, Австрії, Німеччині та Нідерландах.

Система регулювання медіа в Австралії має давнє коріння і доволі розгалужена. Саморегулюючих організацій на ринку одразу декілька і вони відповідають за окремі медійні галузі.

Найвища інстанція в галузі регулювання — державний орган Australian Communications and Media Authority (ACMA). ACMA створений для нагляду за телекомунікаціями, радіомовленням, радіозв’язком та інтернетом.

ACMA має забезпечувати дотримання відповідного медійного законодавства, правил, норм та кодексів, якими регулюється в Австралії робота засобів масової інформації. До обов’язків ACMA входить розробка нормативної бази, розгляд галузевих стандартів та кодексів, видача ліцензій та розробка більш гнучких моделей ліцензування, вивчення передового досвіду щодо питань регулювання та реформування галузі, представлення Австралії на міжнародній арені, інформування галузі та користувачів про те, як регулюється медіа- та комунікаційна сфера.

ACMA управляється виконавчою командою в складі голови (головний виконавчий директор агентства), його заступника, генеральних та виконавчих менеджерів, а його структура складається з п’яти підрозділів: комунікаційний інфраструктурний, цифровий, інформаційного наповнення, контенту та споживача, корпоративних послуг і координації та юридичних послуг.

Серед них — Aвстралійський суспільний телевізійний альянс (АCTA) та Free TV Australia. Галузеві організації, в які входить більшість телеканалів, окрім загальних законів, керуються у своїй роботі розробленими ними самими Кодексами. В Австралійській моделі преса та телебачення в своїй діяльності підлягають контролю різних органів. Друковані ЗМІ підпорядковуються Австралійські Раді преси, яка з’явилась ще у 1976 році. Її склад був сформований з видавців, журналістів та громадськості. З часом в Австралії до складу Ради преси увійшли всі найбільші видання, публікувалися щорічні звіти, а довіра суспільства до цього органу стала високою.

АCTA

Aвстралійський суспільний телевізійний альянс — АCTA — некомерційна галузева асоціація, яка представляє суспільні телеканали, ліцензовані урядом Австралії.

Місія та завдання

ACTA cтворена для презентації існуючих і потенційних ліцензіатів та просування інтересів телевізійної спільноти. Ліцензіати, які входять до АCTA, не працюють з метою отримання прибутку, а надають програми для суспільства у вільному доступі.

Керує альянсом виконавча група, яка складається з керівників телекомпаній найбільших міст Австралії.

АCTA керується в своїй роботі Кодексом суспільного телевізійного мовлення.

Серед основних принципів, які підтримує та просуває АCTA:

  • сприяння розвитку австралійської ідентичності та відображення культурного розмаїття країни;
  • представлення інтересів місцевих громад;
  • сприяння доступності телевізійних програм;
  • забезпечення різноманітності в сфері послуг мовлення при переході до цифрового мовлення.

Кодекс регулює класифікацію програм, спонсорство, порядок подання звернень та скарг.

Членство

Повне право голосу в АCTA мають ліцензіати, які мовлять більше 12 годин на добу не менше 5 днів на тиждень. Мовники, які не відповідають цим критеріям, можуть бути членами альянсу, але не мають права голосу.

Скарги

Скарга про те, що телекомпанія порушила свої ліцензійні умови або положення Закону про мовлення, можуть бути направлені безпосередньо до ACMA без попередньої відправки скарги на адресу мовника.

Мовники і ACMA не зобов'язані розслідувати скаргу, якщо вона є несерйозною або нав'язливою.

Free TV Australia

Ще один галузевий орган саморегулювання – Free TV Australia. Він представляє комерційних мовників Австралії, які мовлять у вільному доступі.

Місія

Free TV представляє собою форум для обговорення питань індустрії та публічного висловлення думки галузі з широкого кола питань.

Free TV також надає консультативні поради із роз'ясненнями мовникам щодо висвітлення різноманітних проблемних питань, зокрема форматів зображення життя аборигенів та острівних народів, зображення людей з обмеженими можливостями, а також рекомендації з висвітлення надзвичайних ситуацій.

Структура та членство

Free TV керується Радою директорів, що представляють основні групи комерційних мовників-учасників: Nine Network, The Seven Network, Network Ten, Southern Cross Austereo, Prime Television, NBN and Imparja. Вони охоплюють 13 млн глядачів щоденно.

Рада підтримується низкою комітетів, які формулюють поради та рекомендації, серед них – комітет політики та регулювання, комітет з інженерно-технічних питань, комітет маркетингу.

Постійно діючий секретаріат розташований у Сіднеї і відповідає за реалізацію низки заходів від імені членів.

Free TV також активно бере участь і підтримує зв'язок з іншими урядовими та галузевими органами. До них відносяться зарубіжні представники телерадіомовлення, такі як Міжнародний союз електрозв'язку, Європейський мовний союз, Азіатсько-Тихоокеанська мовна спілка та Національна асоціація телерадіомовників США.

Теми

Free TV Australia розробила новий Галузевий кодекс для комерційного телебачення, який відображає сучасний цифровий медіаландшафт, підтримує стандарти спільноти і забезпечує відповідні гарантії для глядача. Він зареєстрований у австралійському органі зв'язку і засобів масової інформації (ACMA). У 2015 році вступила в силу оновлена версія Кодексу.

Галузевий кодекс комерційного телебачення був розроблений із залученням думки громадськості і встановлює правила щодо того, що може бути в ефірі, в якій формі і в який час. Кодекс діє поряд із іншими законами, стандартами та нормативами, що регулюють діяльність ЗМІ в Австралії.

Основні напрямки Кодексу регулюють:

  • вікову класифікацію контенту, класифікацію часу його використання та визначення, що є забороненим матеріалом;
  • новини та інформаційні матеріали;
  • розкриття інформації про комерційні механізми;
  • обмеження трансляції непрограмного контенту (non-program matter);
  • планування і розміщення рекламних роликів та інших непрограмних матеріалів.

Для того, щоб відповідати вимогам Кодексу, матеріал класифікується на відповідність до дозволеного часу мовлення. Вимоги вікової класифікації не застосовуються до новин та спортивних програм, проте такі матеріали мають враховувати ймовірний вплив на аудиторію.

Зазначення інформації про вікову класифікацію програми повинно міститися на початку її трансляції.

На австралійському телебаченні не допускається демонстрування програм, які містять презирство або висміювання з приводу віку, кольору шкіри, статі, національної або етнічної приналежності, походження, інвалідності, раси, релігії або сексуальної орієнтації.

Окремо в розробленому Free TV Кодексі здійснюється регуляція теленовин.

Новини повинні бути чесними і неупередженими. Мовники мають подавати перевірені факти і не повинні спотворювати точку зору спікерів.

Інші ключові вимоги до новинного та інформаційного мовлення:

  • не можна транслювати матеріал, який втручається у життя індивіда, порушує приватність без згоди на те (якщо тільки це не виправдано суспільним інтересом);
  • не повинні транслювати матеріали, які ображають значну кількість глядачів (це допускається лише у випадку виправдання суспільними інтересами);
  • необхідно бути особливо чутливим та тактовним у матеріалах щодо самогубств, із зображенням або інтерв'юванням свідків травматичних інцидентів, зображенням мертвих або серйозно поранених;
  • необхідно докладати зусиль для виправлення фактичних помилок або повідомлення уточнень – протягом наступних епізодів програми або на відповідному веб-сайті.

Регулюється і демонстрація реклами. Мовники повинні дотримуватись розумного балансу між програмним контентом і непрограмними вставками, виходячи із поваги до глядачів.

Кодекс обмежує кількість комерційних і рекламних матеріалів у період з 18:00 і до опівночі.

Кодекс має відповідні обмеження на рекламу певних продуктів і послуг, як-от алкоголь; ставки і азартні ігри; презервативи та послуги для дорослих (наприклад, телефонні секс-лінії і аналогічні послуги); фільми або відео з рейтингами для аудиторії 18+.

Розгляд скарг

Мовні компанії мають розслідувати і реагувати у письмовій формі на обґрунтовані скарги, які стосуються комерційної телеіндустрії.

Офіційна скарга на побачене або почуте в ефірі може бути подана глядачем протягом 30 днів від факту потенційного порушення.

Для цього можна використати онлайн-форму для скарг на сайті Free TV (сайт www.freetv.com.au); або подати її у письмовій формі за поштовою адресою.

Якщо заявник не отримує відповідь протягом 60 днів або незадоволений отриманою відповіддю, він може переадресувати свою скаргу на Австралійське управління зв'язку та ЗМІ — ACMA.

Отже, останньою інстанцією для розслідування скарг глядачів та визначення на відповідність положенням Кодексу є ACMA.

Санкції

Санкції щодо порушення мовниками Кодексу застосовує державний орган — ACMA. Це можуть бути попередження, штрафи і позбавлення ліцензії.

Якщо скарга стосується змісту реклами, то вона має бути спрямована у Бюро зі стандартів (ASB). Відповідно, санкції за порушення застосовуються до того, хто виробляє рекламу.

За визначенням австралійських експертів, комерційне телебачення залишається найбезпечнішим і на фоні інших медіаплатформ в країні його зміст найбільш жорстко регулюється.

Приклад

Комерційне ефірне телебачення в Австралії платить додатковий податок, запроваджений понад 50 років тому, коли не було ще платного ТБ, мобільних телефонів, інтернету. Це застаріле регулювання є свідченням того, що регуляторна система не змогла йти в ногу з технологічними досягненнями в сфері мовлення і медіаіндустрії.

На думку Free TV, компанії, що надають вільний доступ до телебачення в Австралії, не повинні платити цей податок. Загалом австралійські ліцензійні збори в 3,5 рази вищі, ніж на сусідніх ринках, наприклад, в Сінгапурі, і більш ніж в 115 разів вищі, ніж у США.

Free TV виступає за зменшення податкового навантаження на ефірні комерційні телеканали. Організація займається лобіюванням цих змін і просуває думку про те, що ліцензійні платежі повинні бути скорочені таким чином, щоб ефірні телеканали могли впроваджувати інновації та вкладати кошти в австралійський контент.

Фото надані авторами

Ілюстрація: скріншот з YouTube

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1476
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop