Дворівнева акредитація для роботи в зоні АТО: обмеження журналістів чи необхідність?

Дворівнева акредитація для роботи в зоні АТО: обмеження журналістів чи необхідність?

10 Грудня 2016
3456

Дворівнева акредитація для роботи в зоні АТО: обмеження журналістів чи необхідність?

3456
Міністерство оборони з 1 січня 2017 року вводить дворівневу акредитацію для роботи в зоні АТО. Ті, хто хоче працювати на передовій, мають пройти триденні курси Міністерства оборони. Наразі 300 представників ЗМІ виявили бажання пройти курси МО. Для представників закордонних ЗМІ буде дещо інша схема отримання акредитації на передову, ніж для вітчизняних.
Дворівнева акредитація для роботи в зоні АТО: обмеження журналістів чи необхідність?
Дворівнева акредитація для роботи в зоні АТО: обмеження журналістів чи необхідність?

Правила з дворівневою акредитацію вступають в силу в  січні 2017-го. Витяг з наказу Міністерства оборони обіцяють оприлюднити найближчим часом на їхньому сайті.

Діюча акредитація представників ЗМІ в зону АТО залишається в силі. Але для тих, хто хоче й надалі працювати на передовій, так званій нульовій позиції, з 1 січня 2017 року Міністерство оборони вводить додаткову акредитацію. Її отримають ті медійники, які пройдуть триденні курси на базі академії Міноборони. Про це повідомила начальниця управління комунікацій та преси Міністерства оборони України полковник Оксана Гаврилюк під час круглого столу, присвяченому взаємодії військових та журналістів, що відбувся в Академії МО 9 грудня 2016 року.

«Ми хочемо отримувати об’єктивну інформацію з АТО, зокрема з передової, хочемо убезпечити наших військових і журналістів»,  – пояснила мету дворівневої акредитації Оксана Гаврилюк.

«Думаю, що таким чином ми якось впорядкуємо, вдосконалимо і покращимо нашу співпрацю. Це передбачено в змінах до наказу, витяг з якого ми найближчим часом оприлюднимо. Ці зміни до наказу не тільки встановлюють журналістам вимоги для проходження курсів, але й чіткі вимоги до алгоритму дій прес-офіцерів. Сподіваюсь, в подальшому ми уникнемо непорозумінь з представниками ЗМІ», – сказала начальниця управління комунікацій та преси Міністерства оборони.

У заході взяли участь речник Нацгвардії Вадим Голуб, радниця міністра інформації Аліна Фролова, представник офісу координатора ОБСЄ Андрій Дзюбенко, представник Адміністрації Президента Вільєн Підгорний (англомовний речник з питань АТО), речник з питань АТО Олександр Мотузяник, двоє керівників прес-центру АТО, прес-офіцери, журналісти.

За словами Оксани Гаврилюк, цього тижня завершується навчання першої групи медійників. До групи увійшли 43 представники українських ЗМІ та фрілансери з центральних телеканалів, місцевої донецької преси, фотографи,  а також ті журналісти, які працюють для іноземних редакцій Reuters, Associated Press, France-Presse, власкори з різних міст України: Запорізької області, Одеси, Києва тощо. Друга група розпочне навчання з понеділка, 12 грудня, усього сформовано 6 груп. Ті журналісти, які проходили безпекові тренінги, і мають сертифікати, можуть проходит тільки два теоретичні дні, а  третій  - практичний день  - не займатися.

В ході дискусії Андрій Дзюбенко загалом позитивно охарактеризував курси, підкресливши, що вони потрібні з міркувань безпеки. Але  представник ОБСЄ наголосив на непорозумінні, які пов’язані з оприлюдненням відповідного документа про це. «Можна вводити обмеження, але вони мають бути пропорційні небезпеці, і вони мають бути введені нормативним актом і доведені до тих, кого це стосується. Ви вводите це своїм наказом, але тут є вимоги не тільки до військових, а й журналістів, і широкій журналістській аудиторії ваші накази можуть бути невідомі», – сказав він, порадивши розробити коротке положення про правила, за яких журналісти зможуть потрапити на військовий об’єкт, обговорити їх, а потім  вже впроваджувати.

Журналістка «Громадського телебачення» Катерина Сергацкова уточнила, чи є ці курси тестом на спроможність журналіста  працювати на війні. «Нам дають бронежилети і каски, і редакція, або журналісти самі за себе, відповідають на війні. Чому ви вважаєте, що маєте вчити журналіста працювати на війні? Я, приміром, вже проходила курси Centurion. Друге питання про іноземних журналістів. Ці люди мають витратити 3 дні для того, щоб пройти ці курси, щоб потім їхати на війну. Для іноземних журналістів це якась фантастика», – сказала вона. Її думку про те, що курси МО обмежують права журналістів, підтримав і фотокореспондент lb.ua Макс Левін.

Світлана Остапа (ГО «Детектор медіа») поцікавилася у представників МО, коли будуть оприлюднені зміни до наказу і нові правила акредитації, бо наразі на сайті МО висять лише старі. «Для іноземних журналістів мають бути якнайшвидше виписані покрокові правила, в тому числі і довгострокового перебування. Бо журналісти не розуміють, чи їм треба приїхати на довший термін, щоб пройти курси, чи їм потрібно приїжджати двічі. Вимоги мають бути оприлюднені й англійською. Вони також цікавляться, чи можна буде підтвердити інші курси з безпеки, чи таких буде достатньо для отримання акредитації, чи все одно потрібні й ваші курси?», – запитала вона.

Як виявилося, для представників закордонних ЗМІ буде дещо інша схема отримання акредитації на передову, ніж для вітчизняних.

«Закордонним медійникам, які проходили безпекові тренінги, треба буде пройти наш короткий інструктаж, який буде проводити англомовний представник МО. З ними обовязково будуть проговорені нові правила, вони послухають лекцію про інформацію, яку не можна розголошувати. Таким чином їм треба буде приїхати на один день раніше і все», – повідомила Оксана Гаврилюк.

«Не можу назвати гарну ініціативу МО: надати вам  додаткові знання з вашої безпеки – обмеженням прав журналістів. Медійники після триденного курсу отримають прес-карту і зможуть працювати на передовій. Іноземним журналістам ми найближчим часом вивісимо всю інформацію на сайті. Повторюю, для них це буде короткий інструктаж і впродовж дня вони отримують прес-карту в АТО», – сказала вона.

З приводу Embedded journalism (закріплення журналіста за військовою частиною в зоні АТО), начальниця управління комунікацій та преси Міністерства оборони України пообіцяла відновити програму, якщо будуть бажаючі брати в ній участь.

На круглому столі також обговорили проблеми, з якими доводиться боротися журналістам у зоні АТО, а саме заборона щодо роботи вночі, хамство під час проїзду блок-постів та ін. Оксана Гаврилюк пообіцяла підняти питання етичної поведінки силовиків і прес-офіцерів на зустрічі з керівниками прес-служб силових відомств, що відбудеться наступного тижня.

«Про обмеження ми не говоримо, будуть чіткі правила і ми хочемо,  щоб як прес-офіцери, так і журналісти їх дотримувалися, тоді не виникатимуть непорозуміння», – завершила представниця Міноборони.

Журналіст каналу «1+1» Олександр Моторний, який наразі проходить навчання у першій групі, у коментарі «Детектор медіа» зазначив, що будь-яке знання корисне. «Це моє глибоке переконання. Особливе все, що стосується війни. Нам треба розуміти одну просту річ: ми цивільні люди. Я вже багато бачив, тому скажу, що здравий смисл в цих курсах є, повірте мені. Звинувачувати мене в великій любові до чиновництва МО навряд чи можна. Але якихось обмежень я тут не побачив, скажу відверто. Згадайте, скільки разів ми збиралися за останні роки, починаючи з перших круглих столів, і обговорювали проблеми з військовими. Це війна, і тут мають бути певні правила. Слава Богу, якщо нам це не доведеться застосовувати, але і медичні, і безпекові знання зайвими ніколи не будуть.

 Я проходив кілька навчань, зокрема 2008 року під час подій у Грузії. Ми тоді пройшли п’ятидобовий тренінг (наголошую, не 5-годинний, а 5-добовий). А торік – з тактичної медицини. З того, що нам тут викладають, в академічному закладі, десь 45% дуже корисні знання (цю інформацію точно не знайте де в інтернеті ), 25% треба модифікувати, а решту викинути. Вчора був викладач з кафедри війково-морських сил і розповів прикладні історії, ті речі, які ми не почуємо ніде. Це стратегічні штуки, мені було цікаво. Хочеться ж фахово писати, а виглядати дебілом», – сказав він.

На думку журналіста телеканалу ICTV Веніаміна Трубачова, який теж проходить навчання в першій групі, це доволі цікавий досвід. «Просто військові з журналістами зустрічаються лише на війні, коли безпосередньо працюють, а тут більш цивільні ситуації, де можна обмінятися думками. Це назвали курсами, але тут більше підходить назва обмін досвідом, коли військові діляться своїми думками, як треба показувати і розказувати про війну на Донбасі, а журналісти висловлюють свої думки. Військові завжди встановлюють певні рамки роботи для журналістів, які працюють на війні. І в принципі, це нормально, якщо є державна і військова таємниці, про які не можна розповідати. Тут треба знайти межу, щоб не завдати шкоди військовим, щоб мати доступ до передової,  а з іншого боку -  зробити обєктивний матеріал..

Ті журналісти, які не пройшли курси, зможуть працювати в прифронтовій зоні і на другій-третій лінії оборони. Окрім теоретичного курсу, є ще практичний. Завтра ми поїдемо на полігон, послухаємо про медицину, снаряди тощо.

Я закінчив програму підготовки для військових журналістів «РІСК», в якій американські військові медики навчали журналістів працювати в зоні бойових дій. Там і медичний курс, і курс роботи в ворожому середовищі. Я його закінчив, коли лише війна почалася. І пройшов ще один курс Centurion для військових журналістів, який проводили британські морські піхотинці в Києві. Вони  навчали працювати у ворожому середовищі, і теж давали медичні навички. По закінченню тренінгів ми отримали сертифікати, які дозволяють працювати в зоні бойових дій по всьому світу. Сертифікат діє три роки», – зазначив кореспондент у коментарі «Детектор медіа».

На думку юриста Інституту медіа права Романа Головенка, термін «акредитація в зону АТО» в даному випадку використано некоректно. «Це нісенітниця, тому що акредитація проводиться при органах влади, а тут, скоріше, йдеться про режим допуску на військові обєкти. Журналіст може, звичайно, не проходити курси МО, і на свій розсуд поїхати на передову лінію, яка простяглася на сотні кілометрів. Але, на моє переконання, якщо журналіст їде в небезпечну зону, то освіта ніколи не буде зайвою, тут можливо недостатньо буде лише короткого усного інструктажу. Зараз будь-який журналіст не може вільно зайти на військовий полігон, є певні правила, які він має виконати, якщо хоче потрапити на військовий об’єкт. Тому, якщо Міністерство оборони врешті вирішило ввести такі правила допуску і для роботи на передовій, то вони мають бути належним чином оприлюднені», – сказав Роман Головенко.

Нагадаємо, 8 грудня Міністерство оборони України розпочало курси підвищення медійної компетенції для українських журналістів з питань висвітлення проблематики АТО на території Донецької та Луганської областей.

Як писав «Детектор медіа», Міноборони тимчасово зупиняє програму для іноземних журналістів Еmbedded journalism.

Раніше медіа-організації та представники Міністерства оборони України домовились провести окрему зустріч для з’ясування питань, пов’язаних з новими правилами акредитації представників засобів масової інформації в зоні АТО, зокрема, для іноземних журналістів.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3456
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду