ПРОЕКТИ
активіст Громадянського руху «Відсіч», (екс)член Експертної комісії з питань розповсюдження і демонстрування фільмів
15:19
Понеділок, 3 Липня 2017

Де правда й де брехня про мовний законопроект

Геббельси у масках патріотів продовжують поширювати фантастичну брехню про мовний законопроєкт 5670(д) як про "медведчуківський" та "русифікаторський". Здавалося б, досить прочитати текст законопроєкту, щоб переконатися, якою жалюгідною і ницою є ця брехня. Але деякі наївні люди вірять геббельсам і впадають у паніку, бо банально не читали сам законопроєкт чи неспроможні осягнути його в цілому.

Тому спробую максимально коротко викласти суть усього комплексу заходів, передбачених у законопроєкті 5670(д).

У проєкті передбачено чималий перелік вимог щодо обов'язкового застосування української мови в багатьох-багатьох сферах, а також чималий перелік посад, працювати на яких можна буде тільки знаючи мову й маючи відповідний мовний сертифікат. Крім того, українська мова проголошується мовою громадянства. Знати її буде обов'язком кожного громадянина. А охочим стати громадянами доведеться складати іспит.

Ось стислий і неповний перелік посад, працювати на яких без мовного сертифіката буде неможливо: Президент, Голова ВР та його заступники, Прем’єр-міністр та міністри, инші керівники центральних органів виконавчої влади та їхні заступники, Голова СБУ, Генпрокурор, Голова НБУ, Голова та члени рахункової палати, уповноважені ВР, Голова ВР АРК, Голова Ради міністрів АРК, народні депутати України, депутати ВР АРК, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови, держслужбовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, офіцери ЗСУ за контрактом, особи рядового та начальницького складу органів правопорядку та посадові особи инших органів, яким присвоюються спеціяльні звання, працівники дипслужби, судді КС, инші професійні судді, члени ВКК суддів України, Вищої ради правосуддя, державних колегіяльних органів, адвокати, нотаріуси, працівники патронатних служб, керівники державних і комунальних навчальних закладів, педагогічні та наукові працівники навчальних закладів, медпрацівники державних і комунальних закладів, инші посадові та службові особи державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також инших суб'єктів господарювання державної та комунальної форм власности.

Крім того, знати й застосовувати державну мову доведеться й працівникам у багатьох-багатьох инших сферах.

Ось стислий і неповний перелік сфер, де застосування державної мови буде реґламентованим: документи, що посвідчують особу; засідання, заходи, зустрічі, робоче спілкування в органах влади та місцевого самоврядування, а також на державних і комунальних підприємствах; діловодство та документообіг; судочинство; військо; органи правопорядку; перетин кордону; вибори й референдуми; міжнародні договори; освіта; наука; культура (зокрема культурно-розважальні заходи, театр, музейна справа, кінематограф, туристичне обслуговування); телебачення та радіомовлення: друковані ЗМІ: книговидання і книгорозповсюдження; електронні інформаційні системи (зокрема програми, сайти); інформація для загального ознайомлення; публічні заходи; обслуговування споживачів; технічна і проєктна документація; реклама; охорона здоров’я; спорт; телекомунікації та поштовий зв’язок; транспорт; звернення; назви органів влади та місцевого самоврядування; імена; географічні назви.

За дотриманням закону пильнуватимуть уповноважений із захисту державної мови та служба мовних інспекторів. За порушення передбачені чималі штрафи.

Увесь цей комплекс заходів забезпечить домінування української мови в усіх сферах суспільного життя, зробить її обов'язковою, тож знання української стане пріоритетом для переважної більшости українських громадян.

Після всього переліченого називати проєкт 5670(д) "русифікаторським" можуть лише провокатори або дуже нерозумні люди.

Найбільшою "прихованою міною" законопроєкту провокатори називають "запровадження навчання мовами меншин". І деякі наївні люди, на жаль, вірять у цю маячню, бо не знають, що навчання мовами меншин в Україні давно є на всіх рівнях. Натомість у проєкті 5670(д) навпаки пропонується перевести частину навчання в школах для меншин на державну мову, а у вищій, професійно-технічній, післядипломній та позашкільній освіті запровадити тільки українськомовне навчання.

Провокатори, авжеж, не зможуть пояснити, чому нині, коли українська мова завдяки закону Ківалова-Колесніченка є необов'язковою, у школах та класах з неукраїнською мовою навчання вчиться лише 10% учнів (і ця частка постійно зменшується), а після ухвалення проукраїнського закону 5670(д) з комплексом жорстких вимог щодо обов'язкового знання та застосування української мови, частка шкіл і класів з неукраїнською мовою навчання чомусь має збільшитися. Але вони й не намагаються щось логічно пояснювати. Головне для них – волати про зраду й насичувати інформаційний простір найнахабнішою брехнею про мовний закон 5670(д), щоб не допустити його ухвалення.

Як мають чинити українці в цій ситуації? Усе просто: зберігайте спокій, прочитайте текст законопроєкту й підтримайте його в будь-який можливий спосіб. Усі зміни на краще відбуваються завдяки здоровим і конструктивним силам суспільства. Так буде й цього разу.

Уперше опубліковано у Facebook

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1934
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop