Комісія з журналістської етики зробила заяву щодо поширення в медіа відео, яке начебто було зняте в кабінеті голови Рівненського ТЦК на приховану камеру. На думку експертів КЖЕ, публікація цього матеріалу порушує низку питань у площині професійної етики.
На відео зображено військового, що на своєму робочому місці цілується з двома військовослужбовицями. Дискусія щодо публікації цього відео переважно стосувалася особистого життя військового та етичності його дій на робочому місці.
У КЖЕ зауважують, що згідно з пунктом 3 Кодексу етики українського журналіста, медійники мають з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається право публікувати інформацію, що може порушувати приватність, у разі суспільної значущості. Водночас межі приватності для осіб, які не є політиками, чиновниками або ж впливовими у суспільстві діячами, — є ширшими.
«Зображення начальника ТЦК у відео є виправданим: його діяльність становить суспільний інтерес, він є головним героєм відео, а його зловживання на службі можуть призводити до негативних наслідків. Водночас військовослужбовиці, які фігурують з ним у відео, не мають такого статусу.
Це означає, що медіа при здійсненні вибору на користь публікації відео мали б вжити заходів для захисту їх ідентичності. Споживачі інформації не мали б отримати можливості ідентифікувати жінок, зокрема і тому, що ситуація може призвести до їх додаткової стигматизації в суспільстві через гендерні стереотипи щодо ролі жінок у війську», — йдеться в заяві Комісії.
Вперше відео було опубліковане в телеграм-каналі так званого блогера Анатолія Шарія, який перебуває під українськими санкціями та наразі начебто проживає в Іспанії. Низка медіа вказала на джерело отримання інформації. Втім, як зауважує КЖЕ, будь-які джерела, які в минулому використовувалися для скоординованих атак чи дискредитації державних органів або установ, що виходили за межі легітимної критики, потрібно додатково перевіряти та аналізувати на предмет прихованих мотивів публікації тієї чи іншої інформації.
До того ж обставини отримання цієї інформації Шарієм залишаються незрозумілими та можуть свідчити про зливи чи інші протиправні методи отримання інформації.
«Безумовно, цей випадок не є першим випадком, коли українські медіа використовують інформацію з сумнівних джерел для того, аби створити сенсаційний матеріал, не задумуючись про повагу до приватного життя його героїв. На думку Комісії, така поведінка порушує вимоги Кодексу етики українського журналіста та має бути мінімізована», — зауважують експерти.
Для уникнення подібних ситуацій у майбутньому Комісія рекомендує медіа зважати на першоджерело поширення інформації та проявляти особливу увагу до джерел, що раніше порушували законодавство чи стандарти журналістської етики, а в разі прийняття редакційного рішення щодо поширення інформації з сумнівного джерела зазначати додаткову інформацію про це джерело.
Окрім цього, перед публікацією персональних даних чи фото медійники мають оцінювати суспільну значущість цієї інформації, а також окремо враховувати публічність всіх героїв матеріалу та потенційний вплив публікації на їх права. Якщо герої матеріалу мають різні рівні захисту та очікування приватності, журналісти повинні унеможливити ідентифікацію на фото та відео осіб, які не належать до категорії публічних.
Читайте також:
Фото: КЖЕ
