Інститутові масової інформації виповнилося 28 років

Громадській організації «Інститут масової інформації» виповнилося 28 років. Про це повідомляється на сайті ІМІ.

Як ідеться в повідомленні, Інститут масової інформації заснували українські та іноземні журналісти ще 10 жовтня 1995 року, а 20 лютого 1996-го громадська організація отримала офіційну реєстрацію в Міністерстві юстиції.

За цей час, повідомляє організація, ІМІ:

Взяв участь у розробленні щонайменше десяти законопроєктів і медійних реформ, а також наказів та інших документів, які регулюють діяльність медіа та інформаційний простір в Україні.
Випустив понад 15 посібників для журналістів, провів сотні тренінгів для тисяч українських медійників.
Сприяв розслідуванню сотень злочинів проти журналістів, активно працював у робочих групах із правоохоронцями.
Відкрив 11 Медіабаз — у Чернігові, Сумах, Харкові, Дніпрі, Полтаві, Запоріжжі, Миколаєві, Херсоні, Кропивницькому, Одесі та Житомирі, якими скористалися медійники майже 7 тисяч разів.
Став співзасновником Медіаруху, яка зараз об’єднує понад 100 медіа та журналістів з усієї України.
Сприяв зростанню професійних стандартів в українських онлайн-медіа в середньому на понад 15%. І вторгнення показало, що західним колегам є чого повчитися в українців.
Запустив документування злочинів РФ проти медіа та журналістів, розробив методології, термінологію для документування злочинів російських пропагандистів та почав активно цим займатися.
Надав понад 150 мінігрантів для медіа, розробив потужний блок організаційних процедур і політик.
Активно долучався до розвитку само- і співрегуляції на українському медіаринку: запустив у партнерстві з «Детектором медіа» ініціативу «Медіачек», став співзасновником Незалежної медійної ради, експерти ІМІ входять до Незалежної медійної ради та до Комісії з журналістської етики.
Став єдиною українською організацією — членом Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX) та українським партнером міжнародних організацій «Репортери без кордонів» і Freedom House.
Отримав численні міжнародні нагороди, включно з «Тюльпаном прав людини», Journalism Achievement Award від Internews Network, премією від Меморіального фонду Курта Шорка, та інші нагороди, зокрема в складі правозахисної коаліції «Україна. П’ята ранку».

«Інститут масової інформації захищає свободу слова і самих журналістів, вивчає явища медіасфери, моніторить стандарти українських медій, пише законопроєкти, видає медійникам засоби захисту і фінансову допомогу, забезпечує редакції необхідним для виживання обладнанням і не тільки», — йдеться на сайті.

ІМІ має 20 регіональних представників, які допомагають організації розуміти проблеми та потреби редакцій на місцях і оперативно й адаптивно пропонувати свою підтримку журналістам.

Крім того, ІМІ в рамках проєкту «Барометр свободи слова» із 2012 року фіксує порушення проти медіа та журналістів в Україні. Проєкт став основою для численних кампаній із захисту свободи слова, заяв, акцій, для розроблення законодавства, для реакції міжнародних організацій, які оцінюють стан справ в Україні, і для реакції української влади й правоохоронних органів, які розслідують порушення прав журналістів в Україні.

У 2014-му ІМІ вів список постраждалих медійників під час Майдану, де фігурують понад 200 осіб, під час російської агресії з 2014 року. Цей список став важливим доказом злочинів режиму Януковича та злочинів росіян проти українських журналістів.

З початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році ІМІ почав документувати злочини росіян проти медіа і журналістів в окремому моніторингу, де зафіксував сотні злочинів Росії: вбивств, викрадень, обстрілів та поранень журналістів. А також цілеспрямованих обстрілів телевеж, погроз, нападів на редакції медіа, кіберзлочинів, вимкнення українського мовлення, присвоєння брендів і створення фейкових клонів місцевих видань та каналів для поширення російської пропаганди. Ці злочини передаються до правоохоронних органів для розслідування та притягнення порушників до відповідальності.

Інститут також проводить юридичні консультації для медійників, популярність яких сягнула піку (342) у 2020 році.

Також ІМІ, починаючи з Революції гідності у 2013 році, забезпечує журналістів захисним обладнанням та першим, з грудня 2014-го, став проводити для медійників тренінги з безпеки на полігонах.

У 2022-му після обстрілів інфраструктури Інститут почав видавати редакціям генератори, зарядні станції, павербанки та різні корисні для роботи речі, а також допомагати з технікою журналістам, які через повномасштабне вторгнення втратили техніку, змогу працювати.

15 листопада 2022 року Інститут масової інформації запустив мережу регіональних хабів для журналістів «Медіабаза» — своєрідні пункти незламності для працівників місцевих редакцій, де надавали робочі місця журналістам під час блекаутів, забезпечували бронежилетами та шоломами, проводили тренінги, допомагали медійникам у комунікації з владою та військовими. Ними скористалися вже понад 6700 українських та закордонних медійників. На сьогодні Медіабази є в 11 містах України.

З жовтня 2010 року Інститут проводить свій моніторинг журналістських стандартів. У 2019 році ІМІ вилучив з моніторингу друковані медіа, проте значно розширив кількість онлайн-видань. Нині ІМІ систематично моніторить понад 25 онлайн-медіа. У 2017 році на базі моніторингів був написаний та надрукований посібник експертки ІМІ Олени Голуб «Медіакомпас: путівник професійного журналіста».

Окрім цього, ІМІ постійно готує актуальні рекомендації медіа для покращення їхніх професійних та етичних стандартів. У 2008 році ІМІ на постійній основі розпочав на той момент перший в Україні моніторинг джинси.

У 2019 році Інститут запустив масштабний проєкт — Білий список найбільш прозорих і відповідальних онлайн-медіа. Методологія аналізу охоплює 12 критеріїв, за якими оцінюються 50 найпопулярніших медіа, що мають середньомісячну аудиторію в середньому більшу за 1–1,3 млн.

У 2013 році ІМІ запустив перший в Україні моніторинг гендерного балансу в медіа. Моніторинг, зокрема, виявив, що одним із негативних наслідків російського вторгнення стало значне падіння присутності в медіа експерток та героїнь, хоча до 2022 року цей показник рік у рік зростав.

Уже 10 років ІМІ проводить моніторинг російської дезінформації, а в 2022-му запропонував новий термін для коректного опису феномену російської пропаганди — геноцидна риторика.

Читайте також: