В Україні назріває скандал довкола Українського культурного фонду (УКФ) — державної установи, яка на основі конкурсних відборів фінансово допомагає українським культурним проєктам. Це випливає із заяв українського письменника, журналіста, громадського діяча, керівника мультимедійного проєкту Ukraїner Богдан Логвиненка та редакторки відділу культури LB.ua Ксенії Білаш.
За їхніми даними, існує ймовірність, що обрання нових членів Наглядової ради УКФ від закладів культури та громадських об’єднань, яке розпочнеться у понеділок, 8 січня, і відбуватиметься протягом двох тижнів, матиме «маніпулятивний характер».
«Три роки тому я вже писав, що ми програли Український культурний фонд, який захопили ретроградні діячі, сексисти і навіть один громадянин РФ. На скрині — один з численних подібних постів члена Наглядової ради УКФ за якісь лічені тижні до вторгнення РФ. Перепрошую за цей треш, але це потрібно, аби ви склали також своє враження про цю людину», — написав Богдан Логвиненко у фейсбуці.
Пост у фейсбуці члена Наглядової ради УКФ Олександра Сусленського, який балотується до нового складу НР
Журналіст заявив про загрозу повторення ситуації з обранням Наглядової ради УКФ у 2021 році, коли «не активізувалися адекватні ГО, пропустивши час, коли можна подавати своїх представників у Наглядову раду, а також голосувальників, що її обирали», і попередив: за кілька днів це може відбутися вже вдруге.
«З прикрістю констатую, що головна культурна інституція країни може мати ось таке обличчя, як на цьому скрині. Обличчя невігластва, зневаги, обличчя комуністичного діяча культури», — написав Богдан Логвиненко, маючи на увазі Олександра Сусленського — чинного члена Наглядової ради фонду, з яким пов’язано чимало «криз усередині УКФ».
Богдан Логвиненко
Слід нагадати, що повноваження чинного складу Наглядової ради УКФ спливають у січні 2024 року і нині відбуватиметься її формування на наступні три роки. НР УКФ складається з дев’яти осіб: двох призначає президент, двох — Мінкульт, двох обирають від закладів культури, ще двох — від громадських об’єднань. Дев’яту персону — голову фонду — обирають інші вісім членів НР і затверджують наказом міністра культури.
«За інформацією МКІП, голосувати за новий склад НР заклади культури уповноважили 103 представників, а ГО — 102. Списків голосувальників міністерство не оприлюднило (такої вимоги немає в законі). Утім з неофіційних джерел LB.ua дізнався про склад цих списків. Досвід 2021 року показав, що найбільше маніпуляцій відбувається з голосуванням від ГО. Водночас його найлегше відстежити, якщо знати склад голосувальників. Аналіз цьогорічного складу виявив декілька проблем, які повторюють патерн 2021 року», — написала Білаш у колонці на LB.ua.
За спостереженнями журналістки, у списку голосувальників є ГО, які лише номінально стосуються культури і невідомі у професійних колах. Також є ті, які нещодавно засновані або взагалі не зареєстровані в YouControl. Крім того, частина з них безпосередньо повʼязана або між собою, або з кандидатами на посаду — зокрема, з Олександром Сусленським.
Ксенія Білаш
«Важливо розуміти, що чинний закон про УКФ не забороняє панові Сусленському голосувати за себе, а також реєструвати в системі МКІП щойно створені ГО своїх родичів і друзів, які голосуватимуть за нього. Поняття “конфлікт інтересів” у нього не закладене. Пропозиція посилити вимоги до ГО вже більш ніж рік лежить у секретаріаті Кабінету Міністрів, але політичної волі опрацювати її немає. Очевидно, і ОП, і МКІП зацікавлені у статус-кво чи просто байдужі до цих процесів», — пояснила Ксенія Білаш.
Тож наразі протистояти схемі, за її словами, можна лише за чинними правилами. Зокрема, окремим кандидатам варто знятися з голосування, щоб якомога більше представників від реальних культурних ГО проголосували за консенсусних кандидатів. Такими називають Богдана Логвиненка й директора мережі знань PPV Knowledge Networks, керівника Громадської спілки «Центр “Регіональний розвиток”» Володимира Воробея. Було б добре, якби кандидати від закладів культури також домовилися між собою, зауважує Білаш.
Крім того, Інститут законодавчих ідей створив сайт підтримки, де пропонує голосувальникам заповнити анкету екзитполу, щоб контролювати прозорість виборів.
«Наступні два тижні покажуть, чи зможе культурна спільнота згуртуватись і захистити свої інтереси. Або ж наступні три роки ми знову матимемо керований УКФ, що здебільшого симулює діяльність», — попереджає Ксенія Білаш.
Як повідомлялось, Міністерство культури та інформаційної політики опублікувало список зареєстрованих кандидатів у члени Наглядової ради УКФ. Прийом документів тривав з 26 жовтня до 26 грудня 2023 року. Усього подали документи 20 претендентів від закладів культури та 11 — від громадських об’єднань.
Від закладів культури до Наглядової ради УКФ балотуються:
Від громадських об’єднань до Наглядової ради УКФ балотуються:
Рейтингове інтернет-голосування за претендентів від закладів культури та громадських об’єднань до складу Наглядової ради УКФ стартує 8 січня. Обраними до складу Наглядової ради за результатами голосування будуть по два кандидати (від закладів культури та від ГО), які набрали найбільшу кількість голосів.
Наглядова рада має кілька важливих для діяльності УКФ функцій: зокрема, призначає виконавчого директора УКФ (контракт нинішнього чинний до червня 2024-го) й затверджує гранти, бюджет яких перевищує певну суму (2024-го це буде мільйон гривень). 2024 року бюджет УКФ становить 215,6 млн грн, близько 60,4 млн з яких піде на діяльність самого фонду, а 155,2 млн повинні розподілити через гранти й стипендії.
Читайте також:
Фото: УКФ, фейсбук-сторінки Богдана Лавриненка і Ксенії Білаш
