Закон «Про медіа» відзначає свою першу річницю. «Репортери без кордонів» (RSF) відзначили покращення в українському медіапросторі, але водночас закликали до змін, аби зміцнити свободу преси в країні.
«Україна розпочала тривалий процес на користь свободи преси, який ознаменувався ухваленням десятків реформ за останні десять років, спрямованих на створення прозорого, незалежного та плюралістичного медіапростору. Закон "Про медіа" є найсвіжішим прикладом.
У час початку переговорів про членство в ЄС, RSF вітають прогрес України стосовно зміцнення та гармонізації її медійного законодавства з європейським правом. Але цей закон ще не досить досконалий, і однією з головних проблем залишається недостатня незалежність медіарегулятора. Його необхідно посилити якнайшвидше, щоби сприяти свободі преси», — зазначила керівниця відділу RSF у Східній Європі та Центральній Азії Жанна Кавельє.
На думку RSF, процес призначення членів медіарегулятора має бути змінений, щоб гарантувати повну незалежність рішень. Однак це можна зробити лише шляхом внесення змін до Конституції України, що неможливо в умовах воєнного стану.
Водночас для того, щоб узгодити закон з європейським законодавством, організація радить розширити визначення того, що є мовою ворожнечі, «яке наразі надто обмежене». Окрім цього, у 2024 році варто завершити спільну для представникаів онлайн-медіа та національного регулятора розробку критеріїв для точного визначення онлайн-медіа.
«Нарешті, медіа також мають докласти зусиль: кількість заявок на реєстрацію онлайн-медіа варіюється від регіону до регіону, але загалом залишається низькою. Наразі реєстрація є добровільною. Відсутність реєстрації унеможливлює участь у механізмах спільного регулювання та підвищує рівень відповідальності у разі порушення закону», — додали в RSF.
Нагадаємо, закон «Про медіа» набув чинності наприкінці березня 2023 року та став одним із тих, які необхідно було ухвалити для набуття статусу кандидата в ЄС.
Закон розширив повноваження Національної ради з питань телебачення та радіомовлення й запровадив нові правила на ринку. На повну імплементацію закону може піти десять років.
Цьогоріч Нацрада, зокрема, розпочала реєстрацію ОТТ-сервісів, друкованих медіа, а також онлайн-видань. Останні почали реєструватися наприкінці червня, зараз у реєстрі близько 200 онлайн-медіа. Окрім традиційних сайтів, регулятор реєструє як медіа відеохостинги, сторінки у фейсбуці та інстаграмі, канали на ютубі та в телеграмі, акаунти в тіктоку, вотсапі та вайбері.
Детальніше про закон «Про медіа», а також інші дев'ять головних подій медіаринку у 2023 році, читайте у матеріалі журналістки «Детектора медіа» Наталки Данькової.
Читайте також:
