Національна рада з питань телебачення та радіомовлення внесла до Переліку аудіовізуальних медіасервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресора 16 сервісів. Такі рішення регулятор ухвалив на засіданні 9 листопада.
«Нацрада зафіксувала невідповідність структури власності цих суб’єктів і/або їх повну чи переважну спрямованість на територію та аудиторію держави-агресора. Ці медіасервіси зареєстровані в Російській Федерації», — сказав член Нацради Максим Онопрієнко.
Також ці суб’єкти, за його словами, для надання доступу до cервісу використовують доменне ім’я з держави агресора. Як мова інтерфейсу застосовується за замовчанням державна мова агресора — російська; правила користування й політика аудіовізуальних медіасервісів на замовлення базуються на національному законодавстві держави-агресора, також присутня російська реклама.
Це такі сервіси:
Упродовж трьох робочих днів Нацрада має повідомити Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектру та надання послуг поштового зв’язку, щодо обмеження доступу до цих вебсайтів.
Використання мобільних застосунків цих сервісів також заборонене. Програмне забезпечення цих сервісів не можна встановлювати.
Нагадаємо, 6 липня 2023 року Нацрада внесла до Переліку аудіовізуальних медіасервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресора російський ОТТ-сервіс Ivi, який позиціонується як легальний онлайн-кінотеатр. 27 липня 2023 року —російський сервіс Tvigle. А 14 вересня — російські сервіси Рremier, Start, More та Окко.
31 березня набув чинності Закон України «Про медіа», який Верховна Рада ухвалила 13 грудня 2022 року. Нацрада надала свої роз’яснення щодо вступу в дію закону «Про медіа».
Скриншот відео: Національна рада / ютуб
