Сейм Литви звернувся до країн НАТО із закликом запросити Україну до Альянсу під час Вашингтонського саміту блоку у 2024 році. Про це повідомив литовський суспільний мовник LRT.
«Україна є постачальником безпеки, тому її членство в НАТО зміцнить Альянс, буде набагато ефективнішим і коштуватиме менше, ніж нинішня підтримка України для самооборони. За повної підтримки України практичними засобами, включно з політичною підтримкою НАТО, було б правильно запросити Україну приєднатися до НАТО», — йдеться в ухваленій резолюції.
За документ проголосували 122 члени Сейму зі 141. Як зазначив голова комітету Сейму із закордонних справ Жигімантас Павілоніс, резолюцію готували не лише литовські депутати, а й ті люди, які у 1990 році підписали Акт про незалежність країни.
«Ми сподіваємося, що те, чого не вдалося зробити у Вільнюсі, вдасться досягти у Вашингтоні за десять місяців», — сказав Павілоніс.
Він додав, що якщо членство України в НАТО не буде закріплене, існує загроза «поганого миру», що також вплине на безпеку Литви.
«Запрошення України стати державою-членом НАТО чітко підтвердить, що Росія не має права вето на розширення НАТО і не може формувати "сірі" зони безпеки в Європі», — резюмували в документі.
Нагадаємо, 11 липня саміт НАТО у Вільнюсі ухвалив пакет рішень із трьох елементів щодо України. Зокрема, союзники підтвердили, що Україна стане членом Альянсу, і погодились вилучити з процедури вступу вимогу про виконання Плану дій щодо членства (ПДЧ). За їхніми словами, це змінить шлях України з двокрокового процесу на однокроковий. Генсек Альянсу Єнс Столтенберг заявив, що НАТО оголосить про запрошення Україні, «коли союзники погодяться і будуть досягнуті умови».
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що після саміту НАТО у Вільнюсі шлях України до вступу в Альянс став «коротшим, але не швидшим». За його словами, немає чіткого індикатора, коли саме Україна отримає запрошення стати членом НАТО. Незрозуміло, які умови Україна має виконати, коли і ким вони будуть сформульовані.
12 липня лідери країн Групи семи (Японії, Німеччини, Великої Британії, США, Канади, Франції та Італії) оголосили, що погодили декларацію про гарантії безпеки для України. Ця декларація є загальним рамковим документом, а наступним кроком має стати система двосторонніх безпекових угод між Україною та окремими країнами-гарантами.
Документ передбачає, зокрема, подальше постачання зброї, навчання та підтримку в розвитку ОПК тощо, негайні консультації на випадок нової агресії, посилення санкцій проти Росії, заморожування активів, механізми репарацій і суд над винними та подальшу підтримку демократичного розвитку України.
Президент Володимир Зеленський наголосив, що країни G7 запропонували Україні гарантії безпеки «не замість членства, а на шляху України до Альянсу».
Вже ввечері 12 липня Володимир Зеленський у відеозверненні заявив, що за два дні саміту у Вільнюсі вдалося прибрати будь-які сумніви та двозначності щодо того, що Україна буде в НАТО.
«Дуже важливо: уперше за час незалежності ми сформували фундамент безпеки для України на шляху до НАТО. Це конкретні гарантії безпеки, які підтверджують топ-7 демократій світу. Ніколи раніше в нас не було такої безпекової основи, і це рівень "Великої сімки"», — сказав президент.
Фото: Сейм Литви / X
