detector.media
31.07.2023 21:00
РосЗМІ: Суд у Москві арештував російські активи Ріната Ахметова
РосЗМІ: Суд у Москві арештував російські активи Ріната Ахметова
За версією Слідчого комітету Росії, компанія «Метинвест Евразия» фінансувала українську армію, перераховуючи десятки мільйонів рублів до Першого міжнародного українського банку. Його кінцевим бенефіціаром також є Ахметов.

Басманний районний суд Москви заарештував активи бізнесмена Ріната Ахметова у кримінальній справі про так зване «фінансування тероризму». Про це пише Укрінформ з посиланням на російську пропагандистську газету «Коммерсант».

За інформацією пропагандистів, з вересня 2020-го Слідчий комітет Росії (СКР) розслідує кримінальну справу. У її матеріалах ідеться про те, що з квітня минулого року невстановлені особи з числа керівників і бенефіціарів компанії Ахметова SCM Holdings Limited «спонсорували» українську армію та підрозділ «Азов», зокрема, за рахунок грошей, що надходили з Росії.

Ідеться про десятки мільйонів рублів, перерахованих компанією «Метинвест Евразия» до Першого міжнародного українського банку. Його кінцевим бенефіціаром також є Ахметов. СКР звернувся до московського суду з клопотанням про арешт активів російської дочірньої компанії «Метінвесту».

Як відомо, компанії «Метинвест Евразия» належать краснодарський пансіонат «Горняк» та білгородське ТОВ «Белгородметаллоснаб». Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну у минулому році прибуток «Метинвест Евразия» знизився на 74%, а збиток становив 1,9 мільярда рублів.

Слідство стверджує, що активи структур Ахметова використовували для фінансування української армії. Суд заарештував десятки об'єктів нерухомості в Бєлгороді та тимчасово окупованому Севастополі, частки компанії «Метинвест Евразия» в її російських «дочках», кілька автомобілів, а також десятки мільйонів рублів на рахунках організацій, що фігурують у справі.

Нагадаємо, у квітні бізнесмен Рінат Ахметов подав позов до суду проти Росії з вимогою компенсувати всі збитки, яких зазнав у 2014–2017 роках.

Серед втрачених активів, за які він сподівався отримати компенсацію, — десятки підприємств видобувного, металургійного, енергетичного секторів, нерухомість, зокрема Єнакіївський металургійний завод, «ДТЕК Ровенькиантрацит», «ДТЕК Свердловантрацит», навчально-тренувальна база «Кірша» та «Донбас Арена».

Як писав «Детектор медіа» у липні 2022 року, на початку 2022 року Forbes оцінював статки Ахметова у $13,7 млрд, а в липні — лише у $4,9 млрд.

11 липня 2022 року український бізнесмен повідомив, що його інвестиційна компанія SCM виходить з медійного бізнесу.

«Медіа Група Україна» відмовилась на користь держави від усіх ефірних і супутникових телевізійних ліцензій каналів і від ліцензій друкованих медіа в Україні, а також припинила діяльність онлайн-медіа МГУ.

Ахметов зазначив, що таке рішення є вимушеним і продиктоване антиолігархічним законом, який набирав чинності. Після виходу Ахметова з медіабізнесу міністр юстиції Денис Малюська заявив, що бізнесмен позбувся одразу двох критеріїв потрапляння до переліку олігархів.

За інформацією джерел «Детектора медіа», для багатьох навіть у менеджменті медіахолдингу рішення Ахметова стало несподіванкою.

21 липня Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення анулювала ліцензії 15 компаній, які належать Ахметову. 

З середини весни 2022 року точилися розмови про переїзд медіакомпаній Ахметова до Польщі, однак у квітні МГУ заперечила це та наголосила, що у Варшаві працює лише команда, яка виробляє блок для марафону «FreeДом». Напередодні заяви Ахметова про вихід з медіабізнесу «Медіа Група Україна» запустила пакет із дев’ятьох українських каналів на польській цифровій платформі Polsat.  

У вересні стало відомо, що колишні медійники Ахметова зареєстрували свою компанію.

Фото: Фонд Ріната Ахметова / фейсбук

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY