Європейська комісія дійшла висновку, що Україна виконала в повному обсязі дві з семи умов, необхідних для початку переговорів про членство в Євросоюзі. Однією з виконаних умов є прийняття медіазаконодавства та приведення його у відповідність до норм ЄС. Про це йдеться в усній проміжній оцінці ЄК щодо виконання Україною «кандидатських» рекомендацій, пише «Європейська правда».
Народний депутат, голова парламентського комітету з питань інформаційної політики Микита Потураєв уточнив у коментарі «Детектору медіа», що йдеться про прийняття двох законів — Закону «Про медіа» та Закону «Про рекламу».
Як писав «ДМ», ухвалення закону «Про медіа» було однією з вимог для вступу України до ЄС. Цей закон посилює повноваження Нацради в регулюванні медіа, зберігає квотування, запроваджує регуляцію онлайн-медіа і водночас послаблює її (зокрема йдеться про заборону Нацраді блокувати зареєстровані медіа та дозвіл блокувати незареєстровані терміном на два тижні), полегшує умови ліцензування каналів, вносить зміни до закону про суспільне мовлення (наприклад, дозволяє мовнику працювати в копродукції з іншими зарубіжними компаніями).
Після прийняття закону, у лютому в спільній заяві саміту Україна — ЄС відзначили зміни в медіазаконодавстві України та «привітали прогрес у приведенні медіазаконодавства України у відповідність до законодавства ЄС щодо аудіовізуальних медіапослуг».
Закон «Про рекламу» передбачає заборону будь-якої реклами резидентів країни-агресора, а також заборону вміщувати в рекламі дискримінаційні твердження або зображення, які розпалюють ненависть, ворожнечу чи жорстокість.
Також до Закону «Про рекламу» вносять такі зміни:
Крім того, закон дозволяє трансляцію рекламних роликів і телепродажу на територію України лише в разі, якщо за це сплачено юридичній особі України. При цьому із закону були прибрані правки про лібералізацію реклами алкоголю.
Крім медіасфери, другою повністю виконаною Україною вимогою стали умови, що стосуються судової реформи.
Загалом таких умов перед Україною ставили сім. Крім того, «хорошого прогресу» Україна досягла в реформі Конституційного Суду. Оцінку, сформульовану як «певний прогрес», надали процесу деолігархізації, питанню національних меншин, боротьбі з корупцією та відмиванням грошей і реформуванню правоохоронних органів. Усі ці сфери Україні ще потрібно вдосконалити відповідно до рекомендацій Венеційської комісії.
Щодо партнерів України по євроінтеграції, як пише «ЄП», до Молдови у медіасфері ЄС не ставив жодних вимог. Загалом Молдова виконала три з дев’яти рекомендацій. Натомість у Грузії, за висновком Єврокомісії, щодо плюралізму засобів масової інформації «жодного прогресу». Із 12 умов для кандидатства виконано лише три, щодо семи досягнуто «певного прогресу».
У пояснювальній записці зазначено, що оцінку «виконано» дають у разі, якщо реалізовано всі критерії; «хороший прогрес» — якщо критерії виконані на більш ніж 50%, вжиті важливі заходи, але деякі ще не втілено; «певний прогрес» — менш ніж 50%, вжиті декілька заходів, але важливі кроки все ще очікуються. Оцінка «немає прогресу» означає, що у цій сфері не було зроблено пріоритетних кроків.
Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила Закон про медіа в другому читанні і в цілому 13 грудня 2022 року. 29 грудня його підписав президент Володимир Зеленський, 31 грудня його опублікували в газеті «Голос України», а 31 березня він набув чинності.
При цьому документ викликає різні реакції в медіаспільноті. Зокрема, його розкритикувала Міжнародна федерація журналістів, але привітали «Репортери без кордонів». Розкритикували окремі журналісти, але підтримали окремі громадські організації.
Ігор Розкладай, юрист, заступник директора ЦЕДЕМ, заявляв, що на повне впровадження закону знадобиться близько десяти років.
Закон «Про рекламу» Верховна Рада схвалила у другому читанні 30 травня. Законопроєкт № 9206 зареєстрували у Верховній Раді 18 квітня. 20 квітня парламентський комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики одноголосно рекомендував парламенту ухвалити його за основу в першому читанні.
Авторами проєкту є члени комітету гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв, Євгенія Кравчук та інші, а також народні депутати з інших парламентських фракцій і груп. У грудні 2022 року Микита Потураєв в інтерв’ю «Детектору медіа» повідомив, що перший драфт тексту законопроєкту вже готовий, нардепи працювали над ним паралельно із законом «Про медіа».
