Верховна Рада проголосувала за зміни до державного бюджету на 2023 рік. Вони на рік призупиняють норму новоприйнятого закону «Про медіа» про підвищення зарплат членам Нацради з питань телебачення та радіомовлення.
Відповідний законопроєкт №8399 про підтримали 266 народних депутатів, повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
Закон №8399 на рік призупиняє дію абзацу першого частини четвертої статті 78 закону про медіа, де визначається зарплату членів Нацради.
За цією нормою, посадовий оклад члена Національної ради встановлюється в розмірі 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року. Посадові оклади голови Національної ради встановлюються пропорційно до посадового окладу члена Нацради з коефіцієнтом 1,3, а першого заступника, заступника голови та відповідального секретаря Нацради — з коефіцієнтом 1,2.
Прожитковий мінімум у 2023 році становить 2684 гривень, тож зарплата члена Нацради, за новим законом, повинна бути 201 300 гривень, а голови Нацради — 261 690 гривень.
Відзначимо, станом на зараз, до вступу в силу закону «Про медіа», зарплату членів Нацради регулює закон «Про національну раду з питань телебачення та радіомовлення». Згідно з ним, зарплата голови Нацради дорівнює 12-ом, а члена Нацради — 10-ом розмірам прожиткового мінімуму, тобто станом на 2023 рік 32 208 і 26 840 гривень відповідно.
Медіаюрист Ігор Розкладай у коментарі «Детектору медіа» сказав, що підвищення зарплати членам регулятора у законі «Про медіа» — це норма, яка має забезпечувати незалежність членів регулятора: «Що дешева рибка — пісна юшка. Тобто ми маємо вимагати підзвітності і прозорості. Але при цьому забезпечувати рівень оплати праці рівня менеджменту. Бо це про відповідальність і про концентрацію ресурсів», — сказав юрист.
«Детектор медіа» звернувся по коментар щодо цього питання до представників Нацради і очікує на відповідь.
Верховна Рада ухвалила закон «Про медіа» у другому читанні і в цілому 13 грудня. Законопроєкт №2693-д підтримали 299 нардепів.
15 грудня закон підписав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, а 29 грудня його підписав президент Володимир Зеленський. 31 грудня текст закону опублікували у парламентській газеті «Голос України». Закон набуде чинності через три місяці після опублікування — 31 березня.
Закон посилює повноваження Нацради у регулюванні медіа, зберігає квотування, запроваджує регуляцію онлайн-медіа і водночас послаблює її (зокрема йдеться про заборону Нацраді блокувати зареєстровані медіа та дозвіл блокувати незареєстровані терміном на два тижні), полегшує умови ліцензування каналів, вносить зміни до закону про Суспільне мовлення (наприклад, дозволяє мовнику працювати у копродукції з іншими зарубіжними компаніями).
Ігор Розкладай, юрист, заступник директора ЦЕДЕМ, заявляв, що на повне впровадження закону знадобиться близько десяти років
Відзначимо, ухвалення закону «Про медіа» є однією з вимог для вступу України до ЄС.
При цьому документ викликає різні реакції у медіаспільноті. Зокрема, його розкритикувала Міжнародна федерація журналістів, але привітали Репортери без кордонів. Розкритикували окремі журналісти, але підтримали окремі громадські організації.
3 лютого у спільній заяві саміту Україна-ЄС відзначили прийняття закону про медіа, зокрема привітали «приведення медіазаконодавства України у відповідність до законодавства ЄС щодо аудіовізуальних медіапослуг».
