detector.media
Наталія Данькова
«Детектор медіа»
14.12.2021 12:00
«Дом» із Пальчевським і «Рада» із Семеновим. Скільки грошей і на що отримали з бюджету державні медіа
«Дом» із Пальчевським і «Рада» із Семеновим. Скільки грошей і на що отримали з бюджету державні медіа
За перетворення парламентського каналу на інформаційний, а каналу для окупованих територій — на всеукраїнський, а також за дорогий контент для них розраховуються платники податків. Ми підрахували, скільки саме планує витратити влада на «Раду», «Дом» і «Укрінформ».

Після створення суспільного телерадіомовлення на базі колишнього державного телебачення і радіо, а також роздержавлення друкованих видань державна власність у сфері медіа звузилась до кількох медіаактивів: іномовлення, армійського телебачення та радіо, парламентського телеканалу та газети, урядової газети, інформагенції та кількох галузевих медіа. За попередньої влади між експертами й політиками точилися дискусії: чи потрібно роздержавлювати, реформувати чи закривати також і ці медіа, а якщо ні, то як зробити їх ефективними, змусити працювати за стандартами й не дозволити їм займатися піаром влади і пропагандою?

Перед нинішньою владою таке питання не стоїть. Вона акумулює всі ресурси, які може взяти під контроль, та створює нові, щоби посилити свою присутність у медіа. Частина цього процесу відбувається таємно, частина — під приводом необхідності краще комунікувати з мешканцями окупованих територій і переселенцями, а, наприклад, перезапуск та різке збільшення фінансування каналу «Рада» просто ніяк не пояснюють. Хоча все це — аж ніяк не особиста справа Володимира Зеленського, його офісу та партії «Слуга народу». Перетворення каналу «Дом» на загальнонаціональний (імовірно, російськомовний) телеканал, розширення мереж державного інформаційного агентства «Укрінформ», переформатування каналу «Рада» у гламурний інформаційний канал за концепцією Олексія Семенова фінансують платники податків. Можливо, з’явиться також окремий армійський телеканал, а агенція «Укрінформ» розширить свою мережу за кордоном і нібито — за інформацією наших джерел — зобов’яже своїх закордонних кореспондентів «покращувати імідж України» в країнах, де вони працюють.

«Детектор медіа» з’ясував, скільки грошей витрачено у 2021-му та передбачено в бюджеті на 2022 рік на державні медіа, як їх витрачають і планують витрачати. Загалом ідеться про мільярди гривень платників податків. 

Канал «Рада»: +320 мільйонів

Канал «Рада» займає кілька кімнат у парламентській будівлі, однак там відбувається мало цікавого. Все найцікавіше зосереджене на бульварі Гавела на Відрадному — там поспіхом організовують багатолюдний продакшен, який вироблятиме контент (а фактично — повністю наповнюватиме ефір) оновленого телеканалу «Рада» — новини, гостьові студії й токшоу. У продакшен запрошують працювати людей із різних медіа, наприклад, «1+1», 24 каналу, «Інтера», багатьох інтернет-ЗМІ, а також із закритих каналів Медведчука. Зокрема, називають ім’я Наталії Яструбенко, яка працювала на «112 Україні». Керує процесом запрошений на кілька місяців старт-менеджер Олексій Семенов, який раніше запускав «112», перезапускав NewsOne та Прямий канал. Стартує це все вже днями — спершу, за інформацією джерел «ДМ», у режимі телемарафону. Токшоу почнуть виробляти пізніше.

2021 року бюджет «Ради» становив 56,6 мільйона гривень — досить скромно для мовника, який мусить оплачувати трансляцію свого сигналу в цифровому мультиплексі тощо. На 2022 рік планувалося збільшення бюджету лише на півтора мільйона гривень за бюджетною програмою 0111090 «Висвітлення діяльності Верховної Ради України через засоби телебачення і радіомовлення та фінансова підтримка видання газети "Голос України"». У ній передбачено 87,3 мільйона гривень: 58 мільйонів для «Ради» і 29,3 мільйона для «Голосу України».

Аж раптом бюджетний комітет Верховної Ради запропонував збільшити підтримку цієї програми на 320 мільйонів гривень. Депутати це підтримали, й тепер канал отримає 378 мільйонів гривень.

Директор каналу «Рада» Вадим Перенчук розповів «Детектору медіа», що ці гроші потрібні в першу чергу на технічне оновлення та контент: «Ми планували закупити камери, обладнання для стриму, монтажні системи, нові комп’ютери, перезапустити конференц-зал тощо. Апарат розуміє наші потреби, і тому подав ці заявки. Окрім технологічного оновлення, наша потреба — якісний контент». Однак розширити свій штат «Рада» не може через законодавчі обмеження для державних підприємств. «Тому ми можемо вийти на ринок і замовляти продукт на аутсорсі. Держава готова виділяти гроші на те, щоб робота парламенту мала сучасне висвітлення. І ми оголошуватимемо процедуру творчих конкурсів. Таким чином ми закриємо наш ефір. Можливо, це буде тимчасовий захід. Зараз у нас період обговорень і остаточна модель творчої концепції ще не сформована», — сказав Вадим Перенчук. «Мистецькі конкурси з розроблення творчої концепції та створення циклічних інформаційних, аналітичних телевізійних програм» уже оголошують — щоправда, викладають їхні умови непомітно, посиланням на заархівований файл.

Формально на самому каналі «Рада» все залишиться, як було, — і менеджмент, і статус парламентського мовника. Усе цікаве відбуватиметься в продакшені, а куруватиме цей процес, за неофіційною інформацією, заступник голови Офісу президента Кирило Тимошенко. Чи означає це, що «Рада» буде займатися піаром влади?

«Наша редакційна політика і статут не зміняться, — каже Вадим Перенчук. — Нас перевіряла Рахункова палата і пропонувала прописати чіткішу формулу пропорційності в ефірі. Вона залежить від кількості членів фракції. Наприклад, якщо "Слуга народу" — найбільша фракція, то мені здається, що вони об’єктивно мають право бути більше присутніми. Крім цього критерію, є ще інформаційна складова. Якщо людина зареєструє важливий законопроєкт, ми не скажемо їй: "Ваша черга буде через місяць, бо ви позафракційний депутат". У нашій редакційній політиці завжди є баланс». Що ж до інформації про входження каналу «Рада» до неформального медіахолдингу Банкової, то Вадим Перенчук каже: «Це велике перебільшення».

378 мільйонів гривень — це набагато більше, ніж будь-коли отримувала «Рада». Однак Вадим Перенчук каже, що за 58 мільйонів повноцінний канал не зробиш. «Із них 20 мільйонів іде на послуги "Зеонбуду", решта на супутник, на мовлення на окуповані території та зарплату, — пояснює директор парламентського телеканалу. — І канал багато років не отримував грошей на технічне оснащення. Так не може бути. Ми досі мовимо в форматі SD. Але парламент — центр ухвалення рішень, і його роботу слід висвітлювати належним чином. Є на сьогодні таке бачення депутатського корпусу, ми його виконуємо і будемо створювати якісний канал». Інші способи заробітку «Раді» заборонені законом.

З іншого боку, чи справді потрібен цілий телеканал для висвітлення роботи парламенту? Адже для цього вистачило б онлайн-стриму. Заступник директора Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай вважає, що державі зараз важливіше зосередитись на донесенні позиції України за кордоном. «Я не прихильник витрачання бюджетних грошей на державні телеканали, особливо коли при цьому урізається на пів мільярда бюджет Суспільному, — каже правник. — Так само мені ніколи не була зрозумілою мета й цільова аудиторія каналу "Рада". Мені здається, що державі зараз більше потрібно просувати за кордон аудіовізуальний продукт про Україну, щоби про нас було чути щось нове й цікаве, а не лише мати імідж держави, від якої всі втомились. І робити це на майданчиках комерційних мовників». 

«Дом» і сто мільйонів на контент

За допомогою каналу «Дом», створеного два роки тому на базі іномовлення UATV, влада мала намір «говорити» з мешканцями окупованих Росією територій та боротися за їхню свідомість. Тому каналу дозволили мовити російською, — припускали, що саме цією мовою хочуть отримувати контент мешканці окупованих територій, — а комерційні мовники на першому етапі ділилися з «Домом» своїм розважальним контентом. Канал, як і будь-яке іномовлення, не мав транслюватись на території України. Втім улітку 2021 року виявилося, що цільова аудиторія каналу «Дом» мешкає у Львові, Вінниці, Рівному чи Кропивницькому. Рекламна кампанія каналу, на яку витратили загалом 30 мільйонів бюджетних гривень, з’явилась по всій Україні.

Чи бачить «Дом» його початкова (а за законом — єдина) цільова аудиторія? Відповіді не знає ніхто. Мапа покриття каналу свідчить, що зона впевненого прийому сигналу мовника ледь доходить до окупованого Луганська. При цьому, щоби приймати сигнал «Дома», мешканцям Донецька, наприклад, треба фізично розвернути антену в бік вільної території України. Не кажучи вже про «глушилки», які працюють на окупованих територіях. Натомість, всупереч законодавчим обмеженням, канал уже доступний на вільній території України. «Мультимедійна платформа України» має дві супутникові ліцензії і її канали мовлять з ASTRA-4A (оператор SES Sirius) та Hotbird-13С (оператор «Космонова»). Тобто канал «Дом» можуть бачити користувачі відкритого супутника. Також канал є на платформах ОТТ-сервісів, наприклад, Megogo та Sweet.tv. Сервіс Oll.tv, що, на відміну від інших платформ, має ліцензію провайдера, показує «Дом», приховуючи його логотип у меню та у списку мовників на сайті.

У січні 2021 року канал перейшов під підпорядкування Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Державне підприємство «Мультимедійна платформа України» (телеканали «Дом» та UATV) фінансується через бюджетну програму «Забезпечення інформаційного суверенітету України, розвиток мов корінних народів, що проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, та фінансова підтримка системи державного іномовлення України». Спершу на неї передбачили 130 мільйонів гривень, але далі уряд почав перерозподіляти бюджетні гроші, й загалом у 2021 році за цією статтею виділили 977 мільйонів. З них 50 мільйонів — на різні заходи, решта 920 мільйонів — на телебачення. Це майже половина річного бюджету Суспільного, яке включає 26 телеканалів.

2022 року цифри вже скромніші: на платформу іномовлення виділили 362 мільйони гривень. При цьому у початковому варіанті бюджету цю програму повернули Міністерству культури та інформаційної політики, а фінансування об’єднали з інформагенцією «Укрінформ». Але бюджетний комітет повернув фінансування каналів Міністерству реінтеграції, залишивши «Укрінформ» МКІП.

У листопаді та грудні 2021 року канал «Дом» почав активно проводити тендери на «Прозорро» на створення нових програм — переважно розважального та соціального спрямування. «Зважаючи на планову сітку мовлення телеканалу на 2022 рік, було встановлено, що такої кількості аудіовізуальних творів буде недостатньо, — йдеться в обґрунтуванні тендерів. — У зв’язку з цим, а також із метою збільшення обсягів власного виробництва якісного розважального контенту, є необхідність у розробці та створенні телепрограм різноманітних жанрів, щоденних та щотижневих, хронометражем від 30 хвилин до 3 годин (прямого ефіру та у запису)».

Канал провів мистецький конкурс і відібрав із пів десятка політичних шоу різного формату, ранкове шоу, реаліті, кулінарні проєкти, інфотейнмент, серіали та повнометражні фільми — загалом на понад 100 мільйонів гривень.

Найбільш резонансним (іще до виходу в ефір) стало замовлене за 12 мільйонів соціальне шоу «Про життя з Андрієм Пальчевським». Переможець тендеру — ТОВ «Імаджинаріум», власником та керівником якого є Володимир Татаренко, власник компанії «Зе Медіа», яка проводила опитування Зеленського на місцевих виборах.

«Проєкт повертає віру у справедливість, — ідеться в описі на "Прозорро". — Дуже необхідна програма, яка допоможе відкрити правду і знайти винних. Цікаве шоу, що може стати головним на нашому телеканалі. Такі токшоу необхідні, вони дають можливість побачити політичного діяча в дії». Чому для ведення такої необхідної програми обрали саме нещодавнього завсідника й ведучого каналів Медведчука, ксенофоба, замовника інфокампаній з використанням ботоферм і так далі, в обґрунтуванні не зазначено.

Понад 4,5 мільйона гривень виділять на створення кулінарного реаліті-шоу тривалістю 30 випусків по 45 хвилин «Моя дружина рулить». Вироблятиме його компанія Олексія Гончаренка (не політика) «Френдс про». Ще 1,2 мільйона виділяють на кулінарну програму «Смачно вдома» (52 випуски по 30 хвилин), яке «має соціально-позитивну мету». Вироблятиме його ТОВ «Сан філмс» (власник і керівник — режисер Сергій Сторожев). Але далі ще смачніше.

3,3 мільйона гривень виділено на створення соціальної програми «Саджати будемо» (тривалістю 52 випуски по 50 хвилин) Володимира Крупника «КС продакшн». «Саджати будемо» — гасло президентської кампанії Володимира Зеленського. За форматом це «жорстке токшоу», яке має показати українцям силу влади: «Жорстке та правдиве токшоу, яке буде цікаве для глядача. Жанр розслідування в новому амплуа. Вирішуються важливі соціальні проблеми. Досить жорстке шоу, яке покаже українцям справжню силу політиків та їх помічників. Програма покаже, що влада надається людині, щоб допомагати людям, яким ця поміч необхідна. Актуальний проєкт про перемогу справедливості над безкарністю заможних та багатих. Люди мають знати, що в Україні закон діє і влада контролює це».

Як пише «Бабель», «продюсеркою шоу вказана Вікторія Бурдукова, яка працювала над шоу "Ревізор", а з 2020 року є депутаткою Київської міськради від "Слуги народу". У 2020 році ця компанія працювала з Міністерством культури, для якого зняла три серіали "патріотичного спрямування"».

Ще 3,2 мільйона піде на інтелектуально-розважальне шоу «Битва шкіл» (32 випуски по 45 хвилин) виробництва ТОВ «Сан філмс». 2,1 мільйона — на розважальне тревелшоу «Навколо дома» (16 випусків по 45 хвилин). Це шоу вироблятиме ТОВ «Оверкат студіо». Керівник студії Микола Толстих, власник — Микола Бородай. Раніше йшлося про тревел-шоу з іншою назвою, яке нібито мали знімати для каналу «Дом».

Ще п’ять угод платформа уклала з ТОВ «Вававейв Філмс» на виробництво політичних токшоу. Власником та директором ТОВ «Вававейв Філмс» є Юрій Калиновський. Він же є директором департаменту підтримки бізнес-операцій та керівником «1+1 Rental», як його представили, наприклад, під час панельної дискусії Filming with Ukraine у вересні поточного року.

Півтора мільйона гривень піде на створення щотижневого політичного токшоу «Дисиденти» (49 випусків по 120 хвилин). «Дуже актуальна програма для глядачів каналів підприємства, оскільки головний герой — опонент діючої влади. Альтернативне мислення героя програми настільки ж важливо, як і самі події, що трапляються на протязі останніх років», — йдеться в описі.

Ще одне тижневе політичне токшоу за 1,3 мільйона гривень — «Звільнити не можна залишити» (49 випусків по 120 хвилин). Це програма, яка, за задумом творців, викриває політиків «чесно, прозоро, без прикрас»: «Цікаве рішення з інтерактивною участю самих глядачів. Аналізує виконання обіцянок, наданих політиком. Акцент на досягненнях та провалах кожного з героїв допоможуть зрозуміти, наскільки був правильний вибір їх обранця».

Півтора мільйона витратять на щотижневе політично-гумористичне шоу «Просмажка» (49 випусків по 120 хвилин). На думку каналу «Дом», «перевірка політиків на почуття гумору — вкрай важлива для розуміння адекватності діяча. Глядачу буде цікаво подивитись на політичних діячів в гумористичному амплуа».

Ще одне щотижневе політичне шоу за півтора мільйона — «Сліпий аргумент»: 49 випусків по 120 хвилин. «Дебати виходять на новий рівень, де кожен з учасників має нагоду подивитись на опонента під іншим кутом. Шоу сприятиме позитивному іміджу України як відкритої демократичної держави», — йдеться в описі.

Така кількість політичних токшоу, м’яко кажучи, нетипова для іномовлення. За ідеєю, «Дом» мав повертати українцям на окупованих територіях ментальні зв’язки з Україною, а не занурювати їх у політичні баталії.

Ще 3,6 мільйона гривень підуть на інфотейнментний проєкт «Центральні вулиці» (25 серій, хронометражем 20–25 хвилин кожна). Його вироблятиме ТОВ «Банк ідей» Світлани Мороз та Наталії Яковлевої. Програма «в легкій невимушеній формі розкриває історію усіх великих міст України».

І до найдорожчих проєктів. Один із них — інформаційно-розважальне шоу «Ранок Дома» за 13,6 мільйона. Передбачається 88 випусків по 180 хвилин. Цей формат канал визначає як «синтез традиційного телевізійного студійного шоу і класичного ситкому». Кожен ефір ведучі спілкуються з цікавими та видатними гостями, зірками світового рівня. Тема розмови — нові досягнення та відкриття українцями для українців та всього світу.

А найбільше — 34,3 мільйона гривень — виділили на музичну програму з робочою назвою «Живий концерт». Перемогла з цією концепцією на конкурсі громадська організація «УкрКіноФест». Планується створити 50 випусків по 45 хвилини. Авторка ідеї та сценарію — Юлія Салімовська; режисер — Андрій Боутенок; продюсер — Євгеній Антонов.

Крім того, для показу в ефірі каналу «Дом» замовили низку серіалів.

5,2 мільйона пішло на шістнадцятисерійний комедійний детектив під назвою «Багатодітний детектив». Його зніматиме ТОВ «Еос Стиль» Тимофія Білого. 6,7 мільйона — Star media на зйомки молодіжної драми «Морська академія» (8 серій хронометражем по 45 хвилин). Ще понад 16 мільйонів компанія Влада Ряшина отримає на медичний серіал «Приватна практика» (16 серій хронометражем по 45 хвилин).

6,5 мільйона гривень витратять на серіал «Теща повертається вранці» (4 серії хронометражем по 45 хвилин). Виробник — ТОВ «Маестро Медіа Продакшн». Понад чотири мільйони — на комедію «Татунчик» (хронометраж 90 хвилин), яку зніматиме ТОВ «Директорія кіно» Ігоря Савиченка. «Гумор виважений та не вульгарний, хоча тема доволі гостра. Вічний конфлікт дітей та батьків подається через гумористичні ситуації. Проєкт надихає подивитись на буденні проблеми під іншим кутом зору, що буде цікаво», — обіцяють в описі фільму.

Усе це, згідно із законом «Про іномовлення», компанія має право показувати тільки на окупованих територіях. Водночас зрозуміло, що такі величезні гроші витрачаються не для того, щоби транслювати ексклюзивний контент на Крим та окуповані частини Луганщини й Донеччини. За інформацією джерел «Детектора медіа», на реєстрацію у Верховній Раді чекає законопроєкт, який дозволить «Дому» стати всеукраїнським мовником. Його мали зареєструвати раніше, однак через проблеми в монобільшості та конфлікт із тогочасним спікером Дмитром Разумковим процес затягнувся — саме через це, мовляв, «Дом» не отримав радіочастоти на конкурсі Нацради.

Знаючи про наміри влади перетворити «Дом» на всеукраїнський державний телеканал (також, імовірно, російськомовний — не дарма в публічній риториці «слуг» останнім часом побільшало незадоволення мовними квотами), «Європейська солідарність» вирішила діяти на випередження, зареєструвавши законопроєкт №6407 щодо гарантування незалежності іномовлення. Вікторія Сюмар, Ірина Геращенко та Артур Герасимов пропонують підпорядкувати іномовлення (в тому числі «Дом») Міністерству закордонних справ, встановити гарантії невтручання до редакційної політики з боку влади та зробити неможливим мовлення цих каналів не території України. Втім цей проєкт навряд чи має шанси у Верховній Раді, де більшість — у «Слуги народу». Він хіба що сприятиме більшій поінформованості про проблему: перетворення каналу іномовлення на внутрішнього мовника. 

Розширення «Укрінформу»

На фінансування інформагенції «Укрінформ» у бюджеті на 2022 рік передбачено 257 мільйонів гривень. Агенція фінансується бюджетною програмою Міністерства культури та інформаційної політики України №3801020 «Збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції». Таку ж суму держава виділяла на фінансування агенції 2021 року, однак отримала агенція менше — 178 мільйонів.

Втім у день ухвалення бюджету міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко назвав інші цифри: «Вперше враховані видатки на Центр стратегічних комунікацій та інформбезпеки й розширення мережі "Укрінформу", а також його мовлення за кордоном. Це сприятиме посиленню захисту суверенітету України — 631,2 мільйонів гривень». За інформацією джерел ДМ, ця цифра може бути помилковою. В оприлюдненому варіанті бюджету вказана сума 256,5 мільйонів гривень.  Директор «Укрінформу» Олександр Харченко до оприлюднення бюджету від коментарів утримується.

У 2021 році на створення та утримання Центру стратегічних комунікацій було передбачено 8,7 мільйона гривень.

«Детектор медіа» надіслав запити до Міністерства оборони щодо фінансування радіостанції «Армія ФМ» та можливого створення військового телеканалу. Станом на 14 грудня відповіді ще не було; ми оприлюднимо її, щойно отримаємо.

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY