Німецька хіміко-промислова компанія Henkel відмовилася від співпраці з білоруськими державними телеканалами після публікації доповіді правозахисної організації Libereco на тему кількості реклами західних компаній на білоруському державному телебаченні.
Співпрацювати відмовились з підконтрольними режиму самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка телеканалами «ОНТ», «СТВ» и «Беларусь 1».
Читайте також:
Про це написав історик Олександр Фрідман із посиланням на газету Frankfuter Allgemeine Zeitung. У доповіді правозахисники розповіли, що західні компанії «розміщують шість із десяти рекламних роликів» на білоруських телеканалах. За словами авторів доповіді, із 960 рекламних роликів на кількох державних телеканалах 58% було розміщено західними компаніями.
«Ми шоковані тим, що зокрема і німецькі компанії продовжують фінансувати телеканали Лукашенка коштом рекламних засобів, попри численні порушення прав людини в Білорусі», – сказав голова німецького відділення Libereco Марко Фібер.
У відповідь на запит німецької газети в Henkel підтвердили, що продають та рекламують у Білорусі продукцію, «яка відіграє важливу роль у задоволенні повсякденних потреб – наприклад, засоби чи гігієнічні продукти».
Після запиту Henkel перестав закуповувати рекламний час на державних каналах.
«Ми дуже серйозно ставимося до висловленої на адресу нашої роботи критики, тому скоригували нашу маркетингову діяльність з урахуванням цих обставин», – повідомив представник компанії.
Нагадаємо, що білоруський пропагандист Марат Марков потрапив у п’ятий пакет санкцій Євросоюзу.
З 2018 року він обіймає посаду голови правління ЗАТ «Другий національний телеканал» (телеканал ОНТ). У грудні 2020 року він отримав спеціальну премію Лукашенка за «створення авторських телепередач про людей, події та досягнення суверенної Білорусі». Державні нагороди від Лукашенка отримував ще один пропагандист – Григорій Азарьонок.
Марков проводив «інтерв’ю» із затриманим білоруським медіаактивістом Романом Протасевичем після посадки літака Ryanair у Мінську. Після цього «інтерв'ю» Білорусь покинув політолог Артем Шрайбман, оскільки Протасевич назвав його ім'я серед учасників опозиційного чату.
Нагадаємо, що Роман Протасевич та Софія Сапега були затримані силовиками 23 травня 2021 року в аеропорту Мінська. Літак, на якому Сапега та Протасевич повертались з Афін до Вільнюса, був примусово посаджений ВПС Білорусі в аеропорту Мінська. На думку експертів, у салоні літака перебували співробітники спецслужб Білорусі.
Влада Білорусі завела проти Протасевича справи за статтями про організацію масових заворушень в Мінську і розпалювання соціальної ворожнечі до представників влади та міліції. Його підозрюють також у розголошенні держтаємниці та «образі президента». Сапегу ж підозрюють в організації масових заворушень і групових дій, що грубо порушують громадський порядок, а також в розпалюванні соціальної ворожнечі.
3 червня 2021 року державний канал «ОНТ» розповсюдив «інтерв'ю» із затриманим Романом Протасевичем, під час якого він «зізнався» в організації несанкціонованих акцій протесту в 2020 році.
Протасевич буцімто визнав, що був учасником підготовки «замаху» на Лукашенка, який нібито планував штаб Тихановської, і заявив, що поважає самопроголошеного президента Білорусі.
Щирість сказаного Протасевичем можна поставити під сумнів, адже його батьки припускають, що опозиціонера катували у СІЗО. Видання «Наша Ніва» звернуло увагу, що на зап'ястях Протасевича було видно сліди від наручників.
14 червня Протасевич під час спеціального брифінгу заявив, що почуває себе «добре» і його «ніхто не бив». Деякі з присутніх представників ЗМІ висловили сумнів у правдивості заяв Протасевича. Напередодні батьки Протасевича заявили, що проти Романа щодня застосовували у СІЗО насильницькі дії.
21 червня про запровадження персональних санкцій проти Білорусі через посилення репресій та затримання Протасевича та Сапеги оголосили Євросоюз, США, Велика Британія та Канада. 24 червня Євросоюз затвердив секторальні санкції проти Білорусі.
Фото: з вільних джерел
