Якщо достатньо довго спостерігати за українським медіаринком, то починаєш розуміти дві речі: 1) тут вистачає дутих авторитетів, які значно більше хайпують на популярних темах, аніж роблять корисних справ, 2) багато чого цікавого й корисного робиться непублічно й ті люди, які докладають до цього зусиль, не поспішають писати пости в соцмережах.
Історія з набуттям чинності чергових норм закону про мову, серед яких — вимога дублювати або озвучувати українською всі фільми та серіали на українському телебаченні, схожа на другий тип ситуацій. Судіть самі. Ось у вівторок президент Володимир Зеленський говорить про те, що україномовному контенту складно конкурувати з російськомовним, а мовні квоти варто замінити на систему заохочень до створення україномовного контенту. Ось на четвер призначають позачергове засідання парламенту, до порядку денного якого включили законопроєкт №5551-2 «Про внесення змін до закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" щодо спрямування коштів на ремонтно-реставраційні роботи пам’яток культурної спадщини». Він містить поправки народних депутатів від «Слуги народу», серед яких є навіть перший заступник голови цієї фракції Олександр Корнієнко, що пропонують вивести телебачення та кіновиробництво з-під дії закону про мову. Але ось у середу Конституційний суд визнає закон про мову конституційним. А народні депутати від «Слуги народу» відкликають свої мовні поправки до закону про бюджет.
Мовне питання — досить складне для комунікації, і ринок пам’ятає випадки, коли необережні висловлювання медіаменеджерів призводили до репутаційних втрат. Але скасування цих нових мовних норм було настільки важливим для телевізійників, що вони навіть робили з цього приводу колективні заяви. І, здається, той факт, що норми все-таки запрацювали, став принаймні для деяких учасників ринку повною несподіванкою — як інакше пояснити, що, наприклад, телеканал «Україна» у суботу показував серіали російською мовою?
«Зараз буде доречно нагадати, що медіа — і телеіндустрія зокрема — це бізнес. У нас є певні виробничі процеси, які потребують ресурсів — фінансових, часових, матеріальних, людських. В умовах жорсткого карантину, в яких ми жили й працювали майже увесь минулий рік, ці процеси, звичайно, ускладнилися і дещо загальмували. Ми не зупиняємось на шляху заміщення російськомовного телеконтенту українськомовним, але головний виклик для нас — робити це максимально якісно, концентруючи усі виробничі сили, передусім, на прем’єрному оригінальному продукті», — йшлося, серед іншого, в поширеній «Медіа Групою Україна» напередодні заяві.
Нині дуже важливо, щоб усі замовники кіносеріального телевізійного продукту в Україні якнайшвидше пройшли всі стадії усвідомлення: від заперечення до прийняття. І щоби процес кіносеріальної українізації став незворотнім. СТБ вже дублює «Кріпосну» й нарощує темпи створення нових продуктів українською мовою. «1+1 media» заявила про намір «закріплювати за собою роль трендсеттерів українського та, що дуже важливо, україномовного телеринку». А Megogo повідомила про «найбільшу легальну україномовну бібліотеку контенту в світі — більше 20 тис. одиниць контенту».
«Стоп, а при чому тут Megogo? — запитаєте ви. — Ці норми мовного закону не розповсюджуються на ОТТ». Не розповсюджуються, але в ОТТ-платформ, очевидно, є передчуття, що з часом ситуація може змінитися — принаймні, пролобіювати ці зміни було би вигідно медіагрупам, які й раніше постійно скаржилися на нерівні конкурентні умови зі стримінгами. 15 липня у Верховній Раді вже зареєстрували законопроєкт №5772, який пропонує, щоби не менше 75% кіносеріального контенту на ОТТ-плафтормах, виробленого та/або вперше оприлюдненого після 16 липня 2021 року, мали українську аудіодоріжку. І у випереджувальну комунікацію з мовним омбудсманом Тарасом Кременем деякі ОТТ-платформи вже вступили.
А якого ще впливу на ринок чекати від українізації телепоказу кіно та серіалів? Можливо, це створить певний перерозподіл сил не на користь тих продакшенів і їхніх замовників, які були більше за інших орієнтовані на копродукцію з Росією. Можливо, призведе до пошуку нових економічних моделей. Можливо, медіагрупи виторгують для себе в держави збільшення фінансової підтримки виробництва серіалів. Але точно можна сказати, що в цілому місцевий продакшен-ринок отримає ще один стимул для розвитку, а глядачі від цього тільки виграють.
Фото: кадр із серіалу «Незабута» каналу «Україна»
