Документ має натомість запровадити повідомчий характер їх утворення.

На думку Олексія Синенка із Міністерства інформаційної політики України, заходи 35.1, 36 та 37 за компетентністю та задачами більше підходять для Держкомтелерадіо як головного виконавця. На що заступник начальника управління розвитку інформаційної сфери Держкомтелерадіо Юрій Недяк відповів, що у його відомства за останній час змінились повноваження.

«Зараз основні завдання Держкомтелерадіо — сприяння роботі Суспільного мовлення, супровід реформи державних та комунальних ЗМІ, реалізація програм, пов’язаних із інформуванням громадськості з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, недопущення на український ринок друкованої продукції антиукраїнського змісту та інші вузькогалузеві завдання. Виходячи із цих завдань, змінюються підходи до реалізації Плану дій», — наголосив Юрій Недяк.

Він запропонував, щоб законопроект про повідомчий порядок утворення друкованих ЗМІ та інформагенств розробляло Міністерство юстиції.

«Положенням про Мін’юст визначено, що він є головним, хто забезпечує формування політики із державної реєстрації інформаційних агенств та друкованих ЗМІ», — обґрунтував свою позицію пан Недяк.

Окрім цього, він попросив Мін’юст виключити Держкомтелерадіо як співвиконавця із низки заходів, які передбачають інформаційні кампанії та соціальну рекламу. За його словами, питання інформаційного забезпечення — це функція суспільного мовника ПАТ «НСТУ». Таким чином Держкомтелерадіо хоче відмовитись від співвиконання заходів 39.3, 70.3, 71.9, 72.2, 79.6, 115.1 та 151.16.

Водночас Юрій Недяк запропонував виключити з Плану дій захід 37.1. Цей захід пропонує внести зміни до положень відповідних органів, аби усунути дублювання повноважень держорганів у ліцензуванні та контролі дотримання ліцензійних умов.

«Відповідно до Закону «Про телебачення та радіомовлення» єдиним органом державного регулювання у сфері телебачення і радіомовлення незалежно від форми власності є Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Порядок ліцензування та види ліцензій визначені законом, а не положеннями чи актами. Не існує інших держорганізацій, які видають ліцензії телерадіоорганізаціям і наглядають від імені держави», — сказав він.

Нагадаємо, Національна стратегія у сфері прав людини — це системний документ, покликаний інтегрувати цінності прав людини в різні сфери державної політики. Це загалом має поліпшити становище з правами людини в Україні. Документ затвердив президент України Петро Порошенко своїм указом від 25 серпня 2015 року №501/2015.

Раніше Уповноважена Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська нагадала, що безвізовий режим з країнами ЄС залежить, зокрема, й від стану дотримання прав людини в Україні.

Микола Мирний, Центр інформації про права людини, для «Детектора медіа»

Фото: Еспресо