Олександр Крамаренко: «Ми відчули запит на україномовний журнал»

Олександр Крамаренко: «Ми відчули запит на україномовний журнал»

29 Лютого 2016
4213
29 Лютого 2016
14:30

Олександр Крамаренко: «Ми відчули запит на україномовний журнал»

4213
Чому «Деньги» стали «Грішми», скільки видання заробляє на одному електронному примірнику і чого читачі чекають від 2016 року
Олександр Крамаренко: «Ми відчули запит на україномовний журнал»
Олександр Крамаренко: «Ми відчули запит на україномовний журнал»

Журнал «Деньги», що входить до медіагрупи UMH, у лютому 2016 року запустив україномовну версію – «Гроші». На сьогодні це єдиний загальнонаціональний діловий журнал, що виходить українською. За словами головного редактора видання Олександра Крамаренка, головна місія «Грошей» - учити людей думати й аналізувати українську економіку. Сам він доволі критично висловлюється про чинний уряд і вважає, що громадяни повинні ретельніше стежити за тим як держава витрачає їхні гроші. У Львові, куди Олександр Крамаренко приїхав провести майстер-клас у Школі журналістики УКУ, він розповів про заробітки на друкованій та електронній версії журналу, про те, чому з’явився попит на українську версію, і про настрої читачів «Грошей».

Чому «Гроші» тепер виходять українською

Рішення зробити україномовну версію двотижневика було свідомим. Попри ситуацію в країні, виходити на ринок нам було простіше, бо ми вже заявили про себе раніше. Читачі знають журнал «Деньги» одинадцять років, і він має певну довіру в аудиторії.

Мова не є принциповою для наших читачів. Мені здається, що найбільш просунута частина українського бізнесу читає радше англійською, ніж українською чи російською. Просто тепер така атмосфера, коли для багатьох мова стає своєрідним прапорцем «свій – чужий».

У минулі роки ми не бачили запиту аудиторії на україномовні журнали в сегменті ділової преси. А досвід попередніх видань показував, що народ не хоче їх купувати. Наприклад, україномовну версію журналу «Контракти», що виходив із початку 90-х, у 2014-му закрили. Причина була не в мові, але ми бачили, що його україномовний наклад був набагато меншим за російськомовний. Аналогічна ситуація була ще з кількома журналами. Спостерігаючи за цим, ми не могли йти проти трендів, адже комерційному виданню треба заробляти гроші. Ще два роки тому ми здебільшого орієнтувались на східні промислові області України, які були рушіями української економіки. Тож російська мова видання була цілком логічною. Події останніх років сформували нову тенденцію. Хоча, якби мені зараз запропонували видавати україномовний діловий журнал «з нуля», я б на таке не зважився.

Я сподіваюся, що саме за рахунок двох журналів ми зможемо більше заробити на друкованій версії. Останнім часом дедалі більше людей купують електронну версію журналу. Для нас це дуже вигідно, адже кожен друкований примірник – це витрата валюти на папір і обладнання. Якщо на друкованому примірнику ми заробляємо 1-2 гривні, то на електронному – близько п’яти. Але про те, щоб перейти в онлайн, ми не думаємо, адже маємо певну аудиторію, готову платити за паперовий журнал.

Як розвивається онлайн-версія «Грошей»

Оформлення сайту dengi.ua для нас не є настільки пріоритетним, як його наповнення. На відміну від інших онлайн-ресурсів, ми не можемо дозволити собі вкладати гроші в те, щоб бути красивими. Свого часу ми експериментували з різними фішками для сайту, проте приріст аудиторії не відповідав витратам.

Ми весь час рахуємо гроші, тому не можемо дозволити собі масштабні проекти. Зазвичай редакція робить щось невелике. Якщо воно приносить кошти, ми й далі фінансуємо такі ініціативи. Кожна наша дія – це маленький інвестиційний проект. Якщо говорити про мультимедіа, то ми ще недостатньо заробляємо, аби почати робити інфографіку спеціально для сайту. Тому публікуємо ту, що виходить у друкованій версії. Що ж до реклами, то на сайті її динаміка набагато краща, ніж у паперових «Деньгах». Але доходи від неї ще не досягли розміру доходів від реклами в друкованому виданні.

Про що важливо розповідати аудиторії

Я дуже люблю вираз: «Якщо ви не розумієте, про що йдеться, то йдеться про гроші. Якщо ви зовсім нічого не розумієте, то йдеться про ваші гроші». Сьогодні люди не можуть проаналізувати факти й побачити зв’язок між власним фінансовим становищем і податками, які бере з них держава. Українці думають, що державний бюджет – це щось далеке. Але вони повинні розуміти, що кожну витрачену бюджетну гривню потрібно контролювати.

Крім того, людям слід знати, що робити зі своїми грішми. Ми бачимо серйозний запит нашої аудиторії на інформацію про малий ти середній бізнес, про процеси в економіці, які впливають не лише на бізнесменів, а й на пересічних людей. Думаю, що в Україні не вистачає економічної освіти у школах та вишах, окрім фінансових та менеджерських спеціальностей. Людина повинна отримувати базову економічну освіту, навіть якщо вона митець або музикант. Адже кожен із нас продає продукт своєї праці. Щоб зробити це правильно, щоб не бути введеним в оману, необхідно розуміти систему.

Журнал «Гроші» виступає чимось на кшталт аналітичної агенції, яка збирає та обробляє інформацію. Звичайно, що нині в інтернеті можна знайти майже все, але тут існують певні перепони. По-перше, цю інформацію треба шукати, по-друге, 99% користувачів не мають довіри до того, що публікується в мережі, по-третє, в онлайн-джерелах немає верифікації. Часто журналісти прагнуть швидше за своїх конкурентів розмістити ту чи іншу новину, і тому не перевіряють її. Свіжим прикладом є експеримент із зйомками «Комісара Рекса» в Україні. Він показав одну з головних хвороб українських медіа – бездумний копіпаст інформації та посилання на соціальні мережі. Дві ключові причини – небажання працювати та дефіцит ресурсів. Перевіряє, редагує та поширює інформацію одна людина, а не цілий колектив.

Ми маємо змінювати настрої

На нашому сайті є опитування «Чого ми очікуємо від 2016 року?». Понад 45% читачів, які взяли в ньому участь, уважають, що ситуація буде такою ж, як і в першій половині 2015 року. ВВП падає, курс гірший за 32 гривні за долар.

Українці відчувають, що політика нашого уряду недолуга, недобра, не реформаторська. Тому вони матимуть ті проблеми, які успадкували з минулого року. Ці очікування цілком раціональні, оскільки українці стали свідками падіння гривні в півтора рази торік. Проте очікувати – це одне, а розуміти механізми і знати, що точно відбудеться – це інша справа.

Я дуже сподіваюся на те, що ми дотиснемо уряд і він займеться реформами, в першу чергу податковою. Але треба розуміти, що очікування людей – це такий самий чинник економіки, як курс валюти, як війна, як падіння експорту. Ми маємо змінювати настрої. Кожен із нас своєю громадянською позицією вирішує, якою буде українська економіка.

Фото - Тетяна Столярова

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
4213
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду