ПРОЕКТИ
12:30
Четвер, 9 Лютого 2017

Указ Трампа. Коли неточність гірша за неправду

Не пригадую, щоби в українських ЗМІ траплявся необхідний бекґраунд — про те, що являють собою сім країн, громадянам яких Трамп на три місяці заборонив в'їзд до США. Бекґраунд, без якого не зрозуміти події
Указ Трампа. Коли неточність гірша за неправду
Указ Трампа. Коли неточність гірша за неправду

Четверте лютого, найперша фраза сюжету з випуску вечірніх новин на «UA: Першому»: «Громадянам мусульманських країн дозволили в’їзд у США». Лише під кінець сюжету пролунало: «90-денна заборона на в’їзд до Сполучених Штатів стосувалася громадян Судану, Ємену, Лівії, Сомалі, Іраку, Ірану та Сирії». Абеткова річ: вступне речення — фактичний заголовок матеріалу — відкладається в пам'яті незрівнянно краще, ніж фрази десь посеред тексту. А вступне речення вело мову про «громадян мусульманських країн». А «мусульманські країни» — це, зокрема, Туреччина, Боснія та Герцеговина, Албанія, Йорданія, Саудівська Аравія, Єгипет, Пакистан, Бангладеш, Індонезія та безліч інших країн, зокрема й цілком респектабельних. Вступне речення переконувало: новий президент США заборонив був в'їзд громадянам їх усіх. Протягом більшої частини сюжету його автори не поспішали зменшити огульність і вточнити, про що саме йдеться.

Шановане інтернет-видання, заголовок новини: «Американская таможня разрешила въезд гражданам мусульманских стран». Перше речення тексту: «Американская таможенно-пограничная служба сообщила авиакомпаниям о том, что граждан семи мусульманских стран можно допускать на рейсы в США». «То тільки семи, — мав би здивуватися читач, — а як же решта мусульманських країн?». Перелік семи країн, разом із констатуванням того, що саме громадянам цих семи країн Трамп заборонив в'їзд, подано лише в самому кінці тексту, в останньому його абзаці. Ніби автор цієї новини — той самий, що й автор згаданого телевізійного сюжету.

Інша новина в тому ж виданні: «Номинанта на “Оскар” из Ирана не пустят в США из-за запрета въезда мусульманам». «Ого! — має подумати читач. — То в Америці тепер при в'їзді ретельно перевіряють віросповідання! І якщо виявлять мусульманина — його тут само депортують!» Бо як інакше можна витлумачити наведений заголовок?

Речення з першого абзацу тексту: «Иранский кинорежиссер, сценарист и продюсер Асгар Фархади... не сможет прибыть на церемонию из-за указа Трампа о запрете въезда мусульманам». Тобто, в указі Трампа чорним по білому так і написано: «Мусульманам на територію США — ані ногою»? А виходить, що саме так. Роз'яснення, та й то дуже побіжне, як і годиться, міститься в самому кінці тексту.

Ще одна новина, теж самий початок тексту: «После того, как федеральный суд Нью-Йорка своим решением частично приостановил временный запрет на иммиграцию в страну выходцев из государств, где большинство населения составляют мусульмане...». Сприйняти це речення читачі можуть в один-єдиний спосіб — що нібито це стосується всіх країн, у яких більшість населення становлять мусульмани. Ніби оце «більшість населення становлять мусульмани» і є тією прикметою, причому єдиною прикметою, за якою обмежено в'їзд. Іншого тлумачення в реченні не міститься, бо не міститься жодних застережень і обмежень переліку. Чи варто додавати, що роз'яснення — в самому кінці, якщо читач до нього дістанеться?

Гаразд, перейдімо до інших джерел. Гучний заголовок теленовини: «Далі — депортація: мусульманам офіційно заборонили в'їзд до США». Після такого заголовку жодні роз'яснення вже взагалі нічого не варті, бо глядач уже не сумніватиметься: мер Лондона, мусульманин за віросповіданням, Садик Хан тепер нізащо не зможе відвідати свого нью-йоркського колегу.

Інше дуже поважне інтернет-видання, новина: «Одним з найбільш суперечливих положень указу Трампа було те, що власники грін-карт з мусульманських країн, що фігурують в указі...».

Загалом це видання подає тему дещо коректніше — але от саме що «дещо». Пасаж із тексту новини: «Міністерство юстиції США оскаржило рішення федерального суду в Сіетлі, який призупинив дію підписаного президентом Дональдом Трампом указу, що забороняє видачу віз жителям семи країн з переважно мусульманським населенням». Але й тут, як і в подібних новинах із цієї теми, акцент зроблено на конфесійній ознаці.

Уже згаданий вище телеканал: «До США знову впускають мігрантів». Інша неточність, не менш кричуща — адже указ Трампа стосувався не лише «мігрантів», а й, наприклад, туристів, бізнесменів, учених, людей, що мали їхати до родичів. Згадане вище інтернет-видання: «Штат Вашингтон судитиметься з Трампом через указ про біженців». Те саме: указ стосується зовсім не тільки біженців.

А тепер уявіть собі заголовок: «Європейський Союз досі не надав обіцяний безвізовий в'їзд православним та греко-католикам». Що ви подумаєте після прочитання такого пасажу? Тут є лише два варіанти. Або: «От же воно як, виявляється: євросоюзівці ненавидять православних!» Або ж: «Маячня якась, підміна понять, причому повна й брутальна підміна». От тільки коли йдеться про США, тобто про іншу країну, про яку ми не так уже й багато знаємо, ймовірність другого варіанту наближається до нуля.

А в Іраку та Сирії — чимало християн. І жодних винятків для них указ Трампа не робить. Це так, задля інформації.

Хоч би як ставитися до указу Трампа, а факти є такими: в Ємені, Іраку, Лівії, Сирії, Сомалі та Судані дуже потужними є позиції ІДІЛ. У більшості з цих країн точаться бойові дії, а уряди не контролюють ситуації, зокрема й із виданням документів. У Судані при владі — ультраконсервативні ісламські фундаменталісти. Іран — справедливо чи ні — підозрюють у спонсоруванні тероризму, веденні гібридної війни проти сусідніх країн цілком за російським зразком. Так, цілком може бути, що указ Трампа є кавалерійською атакою. Так, він викликав бурю протестів як у США, так і в інших країнах світу. Річ не в указі. Річ у тім, що не пригадую, щоби в українських ЗМІ траплявся отой самий необхідний бекґраунд — про те, що являють собою сім країн, громадянам яких Трамп на три місяці заборонив в'їзд до США. Бекґраунд, без якого не зрозуміти події. Без якого аудиторії тільки й залишається, що повторювати те, чого вона не розуміє.

Не трапляється й іншого — спроб дізнатися (чи бодай спрогнозувати), що було би по завершенні тих трьох місяців, якщо би дію указу не було призупинено. Навіщо вони, ці три місяці, власне, знадобилися. Бо, може бути, йшлося про необхідне й неуникне приведення до ладу й оновлення бази даних?

Замість знання й розуміння нам пропонують стереотипи. Навіюють стереотипи. Зводять проблему до улюбленої російською пропагандою теми протистояння конфесій, протистояння цивілізацій. Так, під час виборчої кампанії Трамп припускався різних висловлювань. Але ж наші ЗМІ — не Трамп, чи не правда? Та й мова тепер не про передвиборчі висловлювання американського президента, а про його указ.

Що не полишає, то це відчуття дежавю. Чверть століття тому російська пропаганда вже провернула такий самий номер, коли Естонія та Латвія не надали громадянство тим, хто не мав би на нього невід'ємного права, якби ці країни не було окуповано Радянським Союзом. Росія змалювала це так, ніби громадянство не надали етнічним росіянам — чи то за етнічною, чи то за мовною ознакою. Чимало хто й серед нас, українців, досі впевнений саме в цьому. Хоча насправді ті етнічні росіяни, які самі або їхні прямі предки мали громадянство незалежних Естонії або Латвії до 1940 року (а таких чимало), й нині отримали громадянство автоматично; етнічні естонці та латиші, які самі або їхні прямі предки не мали громадянства цих країн, його й не отримали. Тепер ми спостерігаємо точнісінько таку саму пропагандистську спецоперацію навіть не підміни понять, а підміни події, підміни фактів.

І ще одне, кричуще. Отака колонка. У ній засуджено указ Трампа, автор доводить його безглуздість. Але звернімо увагу на таке речення: «Завербует кого-нибудь из граждан США, причем вовсе не обязательно арабской национальности, вполне может и белого». Так, це — авторська колонка, й автор є росіянином. Але ж оприлюднено її в українському виданні! Та й скажімо чесно: чи є це єдиним прикладом, єдиним винятком? І зізнаймося: далеко не є.

«Білі» — на противагу чи то арабам, чи то кавказцям, чи комусь іще... Однокурсники — араби-палестинці — дуже ображалися, коли кияни з огляду на їхню зовнішність сприймали їх за євреїв. Однокурсник-афганець (як і більшість афганських студентів, він розмовляв російською з ледь помітним акцентом), знайомлячись із дівчатами, видавав себе за поляка — в нього це чудово виходило. Знайомий туркмен колись розповідав: навіть 1980-х років в Ашгабаді дівчата-туркменки, що вдягалися не у традиційне туркменське вбрання, зазнавали суспільного осуду. А його сестра дуже захотіла джинси, от тільки, перш ніж їх одягнути, пофарбувала волосся у світле — щоб її сприймали за росіянку. І в неї цей фокус чудово вийшов.

А тепер погляньте сюди — це про типову арабську зовнішність. А тепер сюди (джерело російське, тож нервовим краще не дивитися): «А евреи, арабы и турки к какой расе относятся? К белой? Или негроидной?.. А также азербайджанцы, чеченцы, таджики, узбеки, индусы... Если к белой, то почему они так разительно отличаются от русских?» От воно що: росіяни — то й є взірець «білої раси»! Це вже навіть не класичний расизм. Це вже щось із серії «істинних арійців», тобто расизм, ґрунтований не на об'єктивній реальності, а на міфах та вигадках. То, може, зовсім не варто його репродукувати?

Й от же що виходить: суперечливий, навіть скандальний указ Трампа здійняв потужну хвилю навіювання стереотипів в українських ЗМІ. Дива, та й годі.

Фото: скріншот із сайту «Новое время»

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
759
Переглядів
Коментарі
Roland
13:19 / 09 Березня 2017
Браво! Взагалі лише негатив в укрЗМІ стосовно Трампа, тотальний антиТрампізм і нічого про те, який причин примусили його команду бути саме такою. Я розумію звідки це в укрЗМІ - диктатура ліво-Лібералізму та проста тупість, відсутність ерудиції, лінощі. Нічого, буде їм великий триндець, коли з США вплив культурмарксизму(і гранти)припиняться, бо тим американським колам буде не до цих культур-марксистських (за ідеологією) укрЗМІ.
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2017 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop