Корпоративи монстрів. Як зустрічали Новий рік на каналах групи Віктора Пінчука
Група каналів Віктора Пінчука новорічної ночі показала жорстку структурованість свого глядача. Тобто святкувати Новий рік тут пропонували або «Дешево і сердито» (Новий канал) в однойменній програмі Олександра Педана 30 грудня. Або ж «по-багатому» на СТБ з його так званим новорічним мюзиклом. Десь посередині опинилася аудиторія каналу ICTV — її майже чотири години розважав колектив «Дизель-шоу». Новий канал 31 грудня транслював нібито новорічний випуск «Вар'ятів», який теж виглядав бюджетним варіантом для вбогих. Адже виявився нарізкою з добре відомих фанатам номерів, доточеною парою новорічних реприз.
Зате СТБ виблискував і сяяв у буквальному розумінні. Починаючи від золотої шишки-ялинки в заставці й закінчуючи святковими вбраннями присутніх. Називалося це дійство просто «Новий рік», хоча анонсувалося як мюзикл. Насправді мікс із пародій, які дуже нагадували почилу в бозі «Велику різницю по-українськи», конферансу та музичних номерів не мав жодного стосунку до такого складного жанру. Найбільше він скидався на новорічний корпоратив у компанії, що може собі дозволити Потапа й Настю.
Ніде правди діти, пародії були якісними й смішними. При цьому, точнісінько як у «Великій різниці по-українськи», об'єкти насмішок задоволено спостерігали за номерами пародистів, періодично заходячись реготом у потрібних місцях. Наскрізним сюжетом сценаристи цього величного корпоративу зробили чвари між двома парами ведучих, Дмитром Танковичем — Андрієм Бєдняковим та Надією Матвеєвою — Павлом Костіциним. Останні, дуже незадоволені тим, що керівництво віддало честь вести Новий рік на СТБ першій парі, влаштовують їй усілякі капості, намагаючись нейтралізувати, щоби самим вийти на сцену. То Костіцин загіпнотизує Бєднякова, щоби той під диктовку сказав якусь бридоту про партнера на камеру. То Матвеєва намагається підсипати снодійного в чайок Танковичу. І все це щось дуже нагадує. Здається, з часів «Карнавальної ночі» нічого не змінилося. Аудиторія «Нового року» на СТБ дуже схвально, а місцями й захоплено зустрічала всі номери — як пародійні, так і музичні, тож можна стверджувати: святковий корпоратив одного з найбільших монстрів українського телебачення однозначно вдався. Сміявся навіть зазвичай похмуро-зосереджений Ігор Кондратюк, коли дивився пародію на себе з Віталієм Козловським. Надто ж у місці, де залаштункова Наталка Могилевська, яка допомагала колишньому підопічному Кондратюка залізти в його квартиру, аби вкрасти авторські права на пісні, шипить: «Заклинило! Як твою кар'єру!». «Віталій Козловський» саме повис у повітрі на альпіністських тросах, не в змозі вибратися з оселі колишнього продюсера назад через дах.
Пародія на новий склад журі «Х-фактора», здається, мала на меті морально знищити Іво Бобула, який, за сценарієм, прийшов на кастинг журі. Його представили тут як запліснявілого діда, що пропонує слухати свої пісні на касетному чи й бобінному магнітофоні. Нові члени журі (Костянтин Меладзе, Юлія Саніна та Антон Савлєпов; Андрія Данилка в залі не було, бо його появу в образі Вєрки Сердючки організатори приберегли на фінал) буквально давилися з реготу, дивлячись на цього недолугого персонажа. Мабуть, вважали себе на його тлі крутими — далі нікуди. Та коли на сцені пролунали перші слова хіта гурту «Агонь», соліст якого Антон Савлєпов цілий сезон вирішував долю учасників «Х-фактора» («Опа-опа, тише-тише...»), захотілося одразу зримувати оте «опа-опа» з відомим словом, якого немає, а «ж...» є. Ну й незлим тихим згадати тричі обгидженого пародистами Іво Бобула. Який, що би там хто про нього не казав, залишається видатним співаком, чудово розуміючись і на музиці, й на текстах своїх пісень.
Цей «корпоратив монстрів» завершився феєричною появою Вєрки Сердючки. Андрій Данилко в супроводі своєї сценічної «мами» Інни Білоконь помпезно виліз із гелікоптера, щоби «зажєчь» публіку в своєму незмінному зірковому репертуарі. Не обійшлося й без Оксани Марченко в золотій сукні. Ведуча «Х-фактора» довго вітала українців із Новим роком. Так довго, що це свято захотілося скасувати. Бо все, що українцям цієї новорічної ночі пропонувало телебачення, українським назвати було важко.
Можливо, тому, що Новий рік уперто залишається святом совка, з його «Голубими огоньками» та «Іронієй судьби». І на рівні підсвідомості, з якою боротися неможливо, колишній радянський люд 31 грудня прагне «Карнавальної ночі» з «Парадом звьозд». А ось Різдво, з його невичерпними колядками-щедрівками, навпаки, асоціюється тільки й лише з українськими обрядами.
Цей феномен пострадянського сприйняття Нового року проявився й у майже чотиригодинному новорічному випуску «Дизель-шоу» на каналі ICTV. З одного боку, це відчутна спроба створити конкуренцію нескінченному «Кварталу», який не сходить із українських телеекранів уже кільканадцять років. І спроба, до речі, вдала. Хоча би тому, що учасники «Дизель-шоу» ще не встигли набриднути глядачеві до оскомини. Та й репертуар у них різноманітніший. Не в останню чергу завдяки трьом учасницям-жінкам, через що «дизелям» чоловічої статі не доводиться перевдягатися в Снігуроньок, Сніжинок чи тещ із коханками. З іншого боку, новорічне «Дизель-шоу» все-таки експлуатує радянські та пострадянські новорічні штампи й напрацювання. Згідно з якими народ у новорічну ніч мусить або слухати пісень до запаморочення, або падати в салати, знемагаючи від сміху.
У «Дизель-шоу» цього року жарти теж були справді смішними. Місцями на сцені Жовтневого палацу (чи як там він нині зветься?), де записували новорічний концерт «дизелів», лунала навіть українська мова, а Євген Сморигін кілька фраз сказав рідною білоруською. Проте це були якісь мікроскопічні вкраплення суржику в номерах про українських політиків у виконанні Єгора Крутоголова та (оце сюрприз!) ціла українська пісня у виконанні Оксани Білозір. Чому «#кумуПорошенка» запросили в новорічний концерт «дизелів», невідомо. Про територіальну належність і походження «Дизель-шоу» присутнім у залі нагадав, щоправда, ще й славнозвісний «Щедрик» Миколи Леонтовича у виконанні юних співачок в автентичних національних костюмах.
Тим часом, Марині Поплавській, суперхарактерній актрисі, сценаристи не дали змоги продемонструвати блискуче володіння українською (Марина працює вчителькою української мови та літератури в Житомирі.) Її прирекли на роль грім-баби, яка знущається з замореного Євгена Сморигіна (то її чоловіка, то Діда Мороза, а то й просто випадкової жертви хтивої підстаркуватої тітки), або ж терпить наругу від зятя.
Ця пара, за старовинними законами жанру, створена на контрасті між «живою силою», звісно ж, приречена на успіх. Хоча Марина Поплавська сама по собі, можливо, найбільша (у всіх сенсах) родзинка «Дизель-шоу». Недарма ж її вихід завжди супроводжується спеціальною музичною заставкою, почувши яку, глядач заходиться в оплесках.
Ну а якби «дизелям» хтось підказав, що їм усе-таки не варто співати «шедеври» від Вікторії Булітко, цьому новорічному концертові на ICTV ціни б не було.
Фото: Facebook-сторінка «Дизель-шоу», прес-служба СТБ