ВЕДУЧИЙ: Добрий вечір. Я, Данило Яневський. Сердечно вітаю всіх, хто прийшов на Майдан. Зривання з перехожих хутряних шапок у юнацькі роди нинішніх урядовців вважалося крутою поведінкою, розповів член фракції Партії регіонів Віктор Тихонов. Юлія Тимошенко закликає не вірити соціології, яка вказує, що народ проти дострокових виборів. Олександр Мороз розцінив вислів одного із членів фракції Партії регіонів, який порівняв лідерку БЮТ з матір’ю Терезою, як лайку та попросив не висловлюватися, власне не виражатися у стінах парламенту. У четвер у Харкові мікроавтобус Форд, в якому мали їхати депутати Микола Катеринчук, Давид Жванія та Юрій Луценко був протаранений машиною ВАЗ-2106. 83 із 100 українців вважають підвищення комунальних тарифів не обґрунтованими. У березні середній прогноз росту ВВП України у 2007 році склав 6,5%, тоді як у жовтні 2006 – 5,6, повідомило Міністерство економіки. Тиждень поспіль країна сушить мізки над вирішенням простого завдання, як відділити баранки від бубликів. Українські й міжнародні експертні центри, що беруть участь у підготовці прогнозу під егідою Мінекономіки України поліпшили оцінки розвитку економіки країни. Президент переконаний, керівники областей, в яких не покращується статистика створення дитячих будинків сімейного типу мають піти у відставку. Все це пролунало у національному інформаційному просторі лише за останній тиждень. За цей тиждень, як властиво, і за багато попередніх місяців і років не відомим залишається лише одне, а де у політичних розкладах знаходиться звичайна людина з її звичайними, буденними проблемами. Оскільки намалювати в одній програмі, навіть абрис відповіді річ не підйомна, спробуємо окреслити роль і місце наших дітей, адже все, що ми робимо руками викликає подив у світі. Спробуємо подивитися на світ очима тих, хто приводить в нього наших дітей – їх матерів. Допоможуть мені і вам наші шановні гості. Керівник житомирської обласної державної адміністрації, в недалекому минулому урядовець . Народній депутати – Микола Сивульський, Тарас Чорновіл та Григорій Калетнік. А також інші шановні співрозмовники, я представлю їх впродовж програми. Ми запрошували на «Майдан» міністра праці та соціальної політики Михайла Папієва та його заступників, а також інших урядовців начебто причетних до покращення нашого життя вже сьогодні. Але жоден з них не знайшов ані часу, ані можливості для того, щоби відповісти на просте, як божий день питання – хто переможе у війні з добробуту українських матерів? Президент – 89001145001, прем’єр – 89001145002, здоровий глузд – 89001145003. Співрозмовники моєї колеги Яни Конотоп візьмуть участь у дискусії, як це зазвичай буває на Майдані, приблизно хвилин за 30. Як бачимо, вони вже на Хрещатику, головній вулиці української столиці і вже готові взяти участь у цій розмові. Вступне слово – Соломія Вітвицька.

Віктор ЮЩЕНКО, кандидат в президенти 2004 р.: Сьогодні, ще раз підтверджую, що мінімальна соціальна допомога мамам по народженню дитини з 1 січня нами підніметься в 10 разів.

КОР.: Один із десятки кроків на зустріч людям – передвиборча обіцянка кандидата в президенти Ющенка. Новоспечені матусі боялися вірити в своє щастя. Вагітні усієї країни намагалися народити після 31 березня 2005 року, щоб таки мати право отримати 8,5 тисяч гривен. Маючи лише свідоцтво про народження дитини та довідку з РАГСУ будь-хто з молодих батьків практично без затримок забирали обіцяну допомогу. Така невидана щедрість мала заохотити жінок виправляти демографічну кризу в країні. Поступово гроші із Фонду соціального страхування танули і все більше вимагали бюджетних вливань. Врешті фонд опинився на грані банкрутства. Восени 2006-го чинний віце-прем'єр Азаров озвучив ідею поділити мамочок на бідних та багатих, тобто виплачувати допомогу тільки тим родинам, сукупний дохід яких не перевищує 5 тисяч гривен. Опозиція зраділа шансові зацькувати новий уряд, Азаров швидко виправився.

Юлія ТИМОШЕНКО, лідерка фракції БЮТ: Безумовно, 8,5 тисяч гривен при народженні діти народжені отримувати не будуть, тому що Микола Янович, як досвідчений бюрократ передбачив таку кількість довідок, які потрібно надати, що жодна родина не здатна буде їх ніколи надати. Тому дурити людей також не потрібно.

Микола АЗАРОВ, віце-прем'єр-міністр України: Народный депутаты вправе установить якусь норму сукупного доходу, при якій виплачуються будь-які соціальні допомоги. Давайте с вами ограничим – 1 миллион гривен. Домовились? Що при доході сімї свыше 1 миллиона гривен ніякі соціальні пільги не виплачуються. Це справедливо чи ні? Все, домовились. І давайте припинимо спекуляції на цю тему, не будемо будоражити суспільство. А то мне кто-то говорит, что сейчас беременны мамы стрессы испытывают. Давайте успокоим наших беременных мам, всех.

КОР.: Після важких пологів бюджету на 2007 можновладці звільнили фонд страхування від виплат породіллям. Тепер 8,5 тисяч виплачує управління соціального забезпечення. Структура ця дісталася Україні ще з часів радянського союзу зі старими бюрократичними нахилами та дещо абстрагованості від людей. до того ж кількість довідок, які потрібно здати значно зростала. Тож черги в коридорах совбесів теж. Новоспечені мамочки займають їх ще з 6 ранку, складають спеціальні списки, щоб розрахувати час і встигати що дві години годувати малюків.

Жінка: Ми вже по всім спискам, по всім, що там вивішено все є наче. Попитаю всіх, наче все є. Ну, кажуть, що кожен день щось новеньке.

Жінка: А отримати гроші не можливо. В бухгалтерії кажуть, що через совбес, чи їх не получають, а в собвесі кажуть, що тут теж немає. Вже 4 місяці отримати нічого не можу.

КОР.: Мати двох синочків Роксолана Проців має шанси порівняти попередню та нову схему отримання допомоги на дитину. Її старшому Опанасику 2 роки. В 2005-ому допомогу отримував чоловік без жодних проблем за місцем роботи. Молодшому Марку вже 2 місяці, проте назбирати усіх довідок не можуть. Скільки часу доведеться витратити на довжелезні черги і говорить зась. Тим часом відведені 6 місяців на оформлення допомоги поступово збігають.

Роксолана ПРОЦІВ: Мені здається, що тут є дуже гарна ніша для зловживань, тому що багато людей, не маючи часу і можливостей збирати ці довідки, або за них заплатять, або знайдуться спеціально навчені люди, які будуть ці довідки збирати і надавати такий тип послуг. Я взагалі дивуюся, як цей уряд не додумався, що сама дитина має персонально ходити, бо це для неї гроші і збирати всі ці довідки.

КОР.: В Міністерстві соціальної політики та праці запевняють, зайвих довідок від матусь не вимагають. Усе зайве напруження виникло тільки через те, що передавати документи з одного відомства до іншого щойно розпочали. Згодом усе увійде у звичне русло і усім буде зручно, переконують чиновники.

Наталя ІЩУК, начальник відділу Міністерства соцполітики та праці: Є сигнал, що дійсно не приймають документи з якихось там підстав, що вимагають довідки, які не передбачені нормативними актами, ми телефонуємо на ці управління і стараємося якось зняти накал, вирішити ці питання.

КОР.: У профільному міністерстві кажуть, що уже розіслали факсограму, в якій радили працювати без вихідних. Чиновники самих соцевбесів майже не йдуть на контакт з журналістами, принаймні ті, на чию роботу нарікають породіллі. Єдину, до якої знімальній групі 5 каналу таки вдалося додзвонитися виявилося майже зразковим. Там немає черги, 10 прийомних крісел і навіть куточок для дітей. Начальниця відділення запевняє, що робить усе можливе, щоб швидко оформлювати документи і дуже ображається, що журналісти сварять заразом усі управління.

Любов ХОМИН, начальник управління соціального захисту: Це напевно правильно, що в державі відповідними документами запроваджено такий контроль. Кошти не малі, 8,5 тисяч – це великі кошти, тому звичайно можливо в когось і буде якась така меркантильна ідея народити дитину тільки для того, щоб отримати такі кошти.

КОР.: Та навіть при оформленні усіх необхідних паперів приходити породіль не закінчуються. Мами скаржаться, що незалежно від того, коли вони народили у совбесах обіцяють – гроші їм виплатять не раніше травня. Проте урядовці і чути про це не хочуть, кажуть, що виплати здійснюються вчасно, а подібні історії лише поодинокі випадки.

Дмитро ТАБАЧНИК, віце-прем'єр-міністр України: Розберемося, гроші в бюджеті є. Думаю, що це не правда. Можливо просто якесь нехлюйство місцевої влади.

КОР.: Матусі ж, оббиваючи пороги соцвебсів усе частіше махають рукою на обіцяну допомогу, зокрема ті, які більшість допомоги вже отримали без зайвого напруження на роботі і заради двох-трьох місячної виплати не хочуть днями стояти в чергах управління.

ВЕДУЧИЙ: Сумно й невесело. Якби хтось запитав мою думку з присутніх, очевидно такого героя не буде, то я би сказав, що я вже не можу робити мою роботу. Я не можу нічого чути про політичну реформу, про дострокові вибори, про необхідність призначення або перепризначення тих чи інших урядовців, я не хочу чути нічого про електоральні рейтинги. Я хочу почути про те, коли в цій країні, яка є нашою батьківщиною люди почнуть жити так, як їм було обіцяно в 1991 році при проголошенні незалежності, як їм обіцяють на кожних виборах чи то парламентських, чи то місцевих, чи то президентських. Я хочу вас мудрих людей, компетентних запитати, коли в центрі уваги, в центрі життя кожного з нас мужчини, політика, урядовця, досвідченого культурного чоловіка стане ядро цього життя – жінка, яка приводить на цей світ нове життя, жінка, яка привела всіх нас в цей світ, жінка, яка нас з цього світу і виведе, жінка, яка є джерелом і серцем життя кожного з нас? Коли закінчиться королівство кривих дзеркал? Будь ласка. Хто сміливий?

Тарас ЧОРНОВІЛ, народний депутат, Партія регіонів: Ну, давайте я вже буду починати. Знаєте, ви дали відповідь на це питання абсолютно правильно, тому що такі речі потрібно виправляти і робити одночасно всім - і владі виконавчій, і владі законодавчій, і частині тієї ж законодавчої влади опозиції – виявляти і робити. Тому що добра воля, знаєте, вона є у всіх і сьогодні говорити, що хтось хоче образити матерів, хтось хоче образити цих дітей – це є абсолютно неправда і цього не можна сказати. Секунду. Річ в тому, що і нехлюйство, і непорозуміння, і просто люди не на своєму місці з’являються скрізь. І нам треба просто братися, не доказувати, хто більше любить неньку Україну і тою неньку з малою дитиною, а братися і шукати, вишукувати такі місця. В мене є десятки випадків, коли мені привозять, передають, присилають довідки, де видно, що познущалися з людей, занизили виплати, тощо. Перевіряємо, в окремих випадках аж провокаційні речі, в окремих – обман, а в окремих випадках дійсно абсолютно тупа бездушність. Її будемо виправляти. І я переконаний, що коли наші колеги, ну, важко сказати, чи пан Павленко є в опозиції, він все ж таки у владі виконавчій, він голова обласної адміністрації, але коли він виявить у себе в своїй області такі факти, я думаю, він зуміє знайти спосіб їх припинити. Я думаю, пан Сивульський не буде просто критикувати, а як спеціаліст, який побув у владі і знає, що це таке зуміє представити і нам депутатам від коаліції, щоб ми могли добиватися цього, відповідати за це і відповідному міністру і всім ці факти, щоб ми це виправляли і представляли позицію, що потрібно зробити. Тому що просто доброї волі, заявити, що є добра воля замало. Треба її втілювати.

ВЕДУЧИЙ: Пане Тарасе, шановні гості, чи ви не думаєте…прошу, будь ласка пане Миколо, чи ви не думаєте, в тому числі і пан Миколо, що сама система існуюча в нашій країні є образою і глумом, і знущанням над людиною і конкретно над жінкою?

Микола СИВУЛЬСЬКИЙ, народний депутат, БЮТ: Пане Данило, ви якраз сказали те, з чого я хотів почати. Мова не йде про окремі факти, мова йде про систему. Згадаймо, про що говорила Тимошенко? Що пан Азаров, як досвідчений бюрократ зробить так, що вони будуть бігати, ходити – все і відбувається. Матері замість того, щоб готуватися до величезного таїнства, оббивають пороги, канцелярії. А в чому справа? Раніше вони за місцем роботи отримували, тепер треба йти в спеціальну установу, стояти в чергах і так далі. Я пройшов через це, тому що моя молодша донька подарувала, спасибі їй, мені третю внучку. Так, що все я бачив. Це все відбувалося. І жорсткі терміни, коли треба подати. Це все говорить про наступне – влада не думає. Вона спочатку приймає рішення, а потім каже, є окремі факти порушень. Насправді мова ось про що йде. Що ми побудували суспільство, в нас був дуже талановитий зодчий, який у свій час вийшов і сказав у ВР: ви мені сказіть, що будувати, а як директор вам все побудую. І побудував олігархічний капіталізм, коли в Конституції визначено, що саме людина є в центрі державної політики, вона є сенс політики, вона є джерело влади. Всі мають працювати на людину. Натомість ми маємо наступне, мене вразило два факти, які співпали по датах: 14 виступ Азарова, де він сказав про те, що вони успішно долають ті виклики, які перед ними стоять, зокрема помаранчеві уряди повели не туди, а ми тепер знизили трудомісткість і це дозволяє нам компенсувати витрати від підвищення цін на електроенергії. Це перша теза, яка була висловлена, я зразу її прокоментую. І друга, це буквально вчора «Фобес», американський журнал повідомив нам про те, що за один рік капіталіст номер один в цій країні Ринат Ахметов став багатшим у два з половиною рази.

ВЕДУЧИЙ: Ну, і слава Богу. Більше багатих, менше бідних, але що це має до діла про…

Микола СИВУЛЬСЬКИЙ, народний депутат, БЮТ: Але давайте розберемося завдяки чому це сталося. От про що повинна йти мова. Я почну з першого, з трудозатрат. Собівартість – це грошова оцінка. Значить, Азаров нам сказав, що він знизив долю заробітної плати собівартості, а значить і в ціні, тобто він став менше платити людям. Чому це відбувається? А справа в тому, що це робиться заради того, про що він далі говорив, що тепер провал в прибутках подолано, прибутки зросли. Чому Ринат Ахметов став такий багатий і різко? В нього ж…

ВЕДУЧИЙ: Напевно, що розумний і професійний.

Микола СИВУЛЬСЬКИЙ, народний депутат, БЮТ: Ні, ні. Не в тому справа. Капіталізація відбулася. Тобто його підприємства почали приносити більше прибутку, а ринкова ціна визначається – чим вищий прибуток, тим дорожче коштує власність. Значить, ми маємо владу, яка чітко взяла курс на зниження життєвого рівня народу, на підвищення прибутку і капіталізації своєї ставки.

ВЕДУЧИЙ: Я от пане Миколо в будь-які дискусії, я про це неодноразово жалівся поза лаштунками моїм колегам і пожаліюся тепер вам. Я надзвичайно боюся говорити останнім часом з українськими політиками незалежно від того, до якої політичної сили вона належить. Тому що відразу починається: винен Азаров, винен Єхануров, винен Кучма, винен Кравчук, винен папа Римський, винні журналісти, я персонально винний, «Майдан» не такий, телебачення у нас не таке. Все у викривленому світі. Я просту річ питаю, коли у нас закінчиться королівство кривих дзеркал? Я питаю просту річ. Прошу, ви хотіли, пане Юрій. Я питаю просту річ, що треба вам, а тільки з цією думкую напевно я, як виборець думаю, ви можете заходити до зали пленарного засідання чи до ваших керівних крісел і думати, що я зробив для того, щоб на 5 міліграм, на 5 сантиметрів, на 5 пудів стало для людей більше, краще, рясніше і веселіше. Прошу, пане Юрію.

Юрій ПАВЛЕНКО, міністр сім’ї, молоді та спорту (2004-2006): Ну, ви звичайно ставите таке непросте питання, тим більше риторичне. Можливо, тому що формально воно скрізь у нас задекларовано. Разом з тим, як проводиться політика? Тут треба починати з кожної людини, чи здатна сама людина відстоювати свої права. Засоби масової інформації, я не знаю, скільки програм от по подібній сьогоднішній теми виходить в засобах масової інформації.

ВЕДУЧИЙ: Немає.

Юрій ПАВЛЕНКО, міністр сім’ї, молоді та спорту (2004-2006): От і ви, як журналіст можливо за останні два місяці, можливо вперше цю тему виносите із мабуть сотні програм, які ви провели виносите на розгляд суспільству. По-друге, знову ж таки відповідальність кожного чиновника і влади. Я от мав можливість працювати в Міністерстві сім’ї, молоді та спорту і бути міністром. Сьогодні, як голова обласної державної адміністрації фактично можу бачити, наскільки рішення на центральному рівні, яке приймаються реальні до виконання. І є багато, є багато, я от сьогодні бачив багато таких нестиковок, які відбуваються, але разом з тим, якщо ми говоримо про конкретну проблему, яка була тільки що піднята. Я пам’ятаю, коли ми вводили з 1 квітня 2005 року допомогу при народженні дитини, то було дуже багато побоювань і навіть систему, як її запровадити, щоб вона не ускладнила життя людини, а навпаки спростила і це був одним із головних завдань, яке ми тоді на уряді перед собою ставили. І справді нам вдалося знайти систему, по якій мами чи батьки витрачали мінімум часу для отримання коштів, які передбачила для них держава. Хоча проблеми з довідками, вони періодично виникали, коли той чи інший совбес чи орган місцевої влади крім визначених постановою довідок, там її три чи чотири, я не пам’ятаю, дописував ще якісь свої. Чому така ситуація виникла? Ну, звичайно вона виникла тим, що змінилася система оплати. Якщо раніше через фонд соціального страхування, зараз виключно через державний бюджет, через собвеси. Але змінюючи систему, її не підготували. Ось у чому проблема. Не підготовлені були совбеси приймати таку кількість сімей, мам для отримання. Тому можливо отут було поспішне рішення, не підготувавши систему, її змінили і створили знову проблем людям. Але я от вам теж скажу. От в своєму першому виступі в обласній державній адміністрації, от він будувався якраз з точки зору людини. Сказали, що в центрі моєї політики буде людина і все, що з нею пов’язано: економіка, соціальна політика, гуманітарна буде будуватися від інтересів конкретного жителя Житомирської області. Повірте мені, було дуже багато критики на мою адресу з боку депутатів обласної ради, просто навіть жителів, директорів підприємств, які сказали – а що ви так мало про економіку сказали, а чого ви про сільське господарство не говорите? Тому от навіть нерозуміння, а яка ж у нас має бути політика, це звичайно в першу чергу задача політиків, от вони тут сидять, це завдання засобів масової інформації для того, щоб кожен громадянин усвідомлював себе, чи він справді є центром уваги. А так у нас виходить, що людина-чиновник сьогодні знущається над громадянином, який до нього прийшов…

ВЕДУЧИЙ: А завтра знущається над ним.

Юрій ПАВЛЕНКО, міністр сім’ї, молоді та спорту (2004-2006): Завтра вона виходить із свого крісла, іде отримувати якусь іншу чи по якихось інших питаннях звертатися, над нею знущаються. І замкнуте коло. Я вам скажу, що два, трошки більше двох місяців я працюю в адміністрації, така робота більш приземлена, ніж скажімо, робота міністра, чи народного депутата. І відсотків 25 із тих звернень громадян, з якими вони прийшли, а вони не вирішувалися 10, деякі 15 років, вдалося вирішити протягом двох тижнів, але люди на цьому вже, знаєте, вони вже життя поклали для того, щоби вирішити цю проблему.

ВЕДУЧИЙ: Я єдине, на що можу нарікнути на працівників совбезів, що вони не дивляться загальнонаціональний канал. Я 10 років тому очолив громадсько-політичний рух «Нас буде 52 мільйони». Вони мали 10 років для того, щоб підготуватися. Пане Григорій, коли, знаєте Ейнштейн сказав, що людству для того, щоб вижити треба радикальним образом змінити характер свого мислення. Може нам на урядових будинках, на будинку Верховної Ради треба позбивати всі ті тризуби, які там висять невідомо для чого і написати просту річ, яка була свого часу над входом в сенат римський – «блага народу - вища ціль» і прийняти закон про тотальне змінення мислення урядовцями, вибачте.

Григорій КАЛЕТНІК, народний депутат, Партія регіонів: Я так розумію, пан Данило, що це мені вже надана можливість висловитись. Я хотів би мабуть сказати те, що людям, які зараз біля телевізорів дивляться, слухають нас, мабуть найменше хотілось би почути, хто з нас тут розумніший, хитріший і більше може щось сказати на опонента.

ВЕДУЧИЙ: Красиво, так.

Григорій КАЛЕТНІК, народний депутат, Партія регіонів: Мабуть все ж таки проблема є і ця проблема не залежить від когось одного. Ця проблема, я так розумію, хочу для об’єктивності відразу сказати, що ця проблема зрозуміло, що пов’язана і з діяльністю уряду, і з діяльністю коаліції, і з діяльністю опозиції, і з діяльністю влади на місцях, яка на превеликий жаль на сьогодні теж не однорідна. Влада на рівні столиці, у ВР і Кабінет міністрів сформовані антикризовою коаліцією, в якій одні політичні сили, а на місцях сьогодні у 18 областях влада виконавча і представницька в обласних районних радах знаходиться в інших політичних силах, тому в принципі для людей сьогодні потрібно нам бути взаємовідповідальними, а не взаємо звинувачуваними. Я аж ніяк…я дивуюсь, ми не один раз з Миколою Івановичем вже є учасниками різних дискусій, але я дивуюся його досконалості щоразу. Вже аж сюди Ахметова до дітей, до новонароджених, я просто не думав, що він тут знайде йому місце.

Микола СИВУЛЬСЬКИЙ, народний депутат, БЮТ: Григорій Миколайович, пересічні українці в два з половиною рази за минулий рік багатші не стали.

Григорій КАЛЕТНІК, народний депутат, Партія регіонів: Дайте я завершу, ви мені, Миколо Іванович…я вам назву зараз, скільки мільярдерів у вашій фракції. Я не хотів, щоб ви завадили.

Микола СИВУЛЬСЬКИЙ, народний депутат, БЮТ: Не про це мова.

Григорій КАЛЕТНІК, народний депутат, Партія регіонів: Я хочу логічно сказати про те, що для людей дійсно потрібно було вирішити, бо ваша, хто розпочинав…журналістка…

ВЕДУЧИЙ: Соломія Вітвицька.

Григорій КАЛЕТНІК, народний депутат, Партія регіонів: Вона дуже вірно сказала, що визначення виплат 8,5 тисяч для дітей було вирішено в 2005-2006 роках із фонду самих людей, тобто із фонду соціального страхування. І цей фонд банкрутів, в йому коштів майже не лишилося. Потрібно давати бюджетні кошти. Відповідальність за кошти власні і за бюджетні дуже різна і тому я розумію, наприклад, що в якійсь мірі, коли уряд продемонстрував і сказав, задекларував, що не буде багато довідок, буде одна-дві довідки. Певно частина чиновників, які в нас переживають всі уряди і всіх президентів, вони перестраховують себе, бо знають добре життя, що можуть потім запитати, а чому той видали мамі, а вона бачиш, дитину десь…ну, всякі випадки. Тому я думаю, що сьогодні на місцях є певно ще свої новації, що і створили ці черги, бо як член бюджетного комітету хочу сказати вам тут у студії і всім людям, що кошти у відповідності із законом про державний бюджет, підписаний президентом України своєчасно і в повному обсязі перераховується на відповідні казначейські рахунки управлінь соціального захисту і тому самі кошти там є. Я знаю, що вже ця, на превеликий жаль, запізніла інформація мабуть теж певно із політичних різних протистоянь з місцевих органів прийшла трошки запізніло. Я знаю, що сьогодні є доручення прем’єра, є комісія, яка розбирається, чому вимагають додаткові довідки, чому затримується виплата і я хочу заспокоїти всіх, що головної тут причини немає, це наявність коштів є, з довідками ліквідуємо, бо ми дійсно сьогодні повинні взаємно відповідальними бути перед нашими людьми, аби вони не стояли в чергах.

ВЕДУЧИЙ: Коротенька репліка від Сивульського, він хотів про Ахметова сказати, а потім ви, пане Тарасе.

Микола СИВУЛЬСЬКИЙ, народний депутат, БЮТ: Так, будь ласка. Я повторю те, що я сказав. Що чому Ахметов в два з половиною разів став багатшим і Пінчук в два, а чому пересічний громадянин, як показує нам статистика тільки на 18%.

ВЕДУЧИЙ: Я не знаю.

Микола СИВУЛЬСЬКИЙ, народний депутат, БЮТ: Оце в мене питання. І я даю відповідь. Справа в тому, що треба міняти систему влади в країні, розмежування влади і бізнесу. Ми побудували капіталізм, але не простий, а олігархічний. А це означає, влада не багатьох. Ті, що при владі, вони капітал роблять за рахунок влади, інструментами влади, адже все це, про що ми говоримо, ці активи вони були приватизовані за безцінь, а зараз вони підвищують ринкову власність.

ВЕДУЧИЙ: Прошу, пане Тарасе.

Тарас ЧОРНОВІЛ, народний депутат, Партія регіонів: Дозвольте я дуже-дуже коротко все ж таки хочу сказати одну річ. Знаєте, мені дуже сумно, що на меті про дітей, про виплати їм, про виплати матерям знову робиться оцей принцип, який так часто вже надокучив всім людям, ВР – сам дурак. Ну, що я маю зараз опускатися до рівня мого опонента і розказувати, як два рядових мільйонери стали мільярдерами за 9 місяців в 2005 році? Я маю порівнювати, скільки частка заробітної плати на підприємствах, якими володіє Ахметов і скільки в того ж Живаго у вашій фракції? Перерахувати, скільки бізнесменів у вас є? Я не буду до цього опускатися, знаєте, мені соромно перед тими людьми, які зараз стоять на Майдані, які сидять тут опускатися до такого рівня. Я єдине, що хочу сказати. Знаєте, колеги, може тут більше до Юрія Павленко, якого я колосально поважаю і мені здається тоді в 2005 році, саме він робив застереження, що бути добрим, треба ще бути таким добрим, щоб потім це людям боком не вилізло. Мені здається, що було десь в одному з виступів міністра тоді, коли він настоював, що чи він чи хтось з його колег, що виплата з фонду соціального страхування – це бути добрим за чужий рахунок. Чому вже тоді було не думати, щоб ці виплати робити за рахунок держави? За цей час можна було б дійсно ці совбеси для цього адаптувати. Знаєте, оце та біда, яка була в 2005 році підвищувати соціальні виплати за рахунок або місцевих бюджетів, або проданий «Криворіжсталь», а не за рахунок того, що треба це робити, не за рахунок економіки.

ВЕДУЧИЙ: Погляд з життя. Юрій Федун, лідер фракції Партії регіонів у Бориспільській міській раді. Прошу.

Юрій ФЕДУН, лідер фракції Партії регіонів у Бориспільській міській раді: Ну, я хочу сказать первое, что наверное, когда появляется проблема, политики наоборот должны объединятся между собой, чтобы решить эту проблему. Второе, чиновники на местах, которые занимаются, грубо говоря, беспределом, они должны быть соответственно быть наказы. Почему? Потому что все находится там внизу, а не наверху и правильно говорят о том, что деньги есть, они переходят, значит, что-то внизу происходит не так. Значит, соответственно нужно обращать внимание вниз, то есть, исходит из того, что вся власть должна находится внизу государства, а не на самом верху. Потом то, что мне хотелось бы сказать, что вы знаете, у нас отсутствует такое понятие, как институт матери, институт семьи, институт инвалидов. Моя жена, когда была беременна, за 9 месяцев ей один раз уступили место в автобусе. Это был нонсенс, праздник. Она говорит мне – ты представляешь, мне уступили место. И я хочу сказать тоже самое отношение и к инвалидам, что у нас не видят людей-инвалидов. Точно также не видят в женщине матери. У нас не видят семью, как основу общества.

ВЕДУЧИЙ: Тобто урядовці тут ні до чого. Це питання суспільство.

Юрій ФЕДУН, лідер фракції Партії регіонів у Бориспільській міській раді: Я считаю, что это да, это проблема общества, что общество должно акцентировать внимание, делать программы, повышающие роль женщины, делать программы о том, что у нас инвалиды великие люди, а не просто напросто жебраки, которые побираются на улице. Мы должны говорить о том, что наши дети – это наше святое будущее, а не хвастаться те, что очень много открылось домов семейного типа. Мы должны говорить о том, что самый главный постулат в нашем мире и в нашей жизни – это семья. Второй постулат – это мать.

ВЕДУЧИЙ: А хто вам забороняє? Ви ж політик, всі говорять, що у нас найголовніше політ реформа, у нас найголовніше ядерна політика, зовнішньополітична орієнтація. Це всі говорять.

Юрій ФЕДУН, лідер фракції Партії регіонів у Бориспільській міській раді: Я вам хочу ответить. Вы знаете, что сейчас очень многие подымают крик на том, что существует кризис. Я считаю, что кризис сегодня существует, да, у группки политиков и импотентов оппозиционных, которые просто-напросто не понимают, послушайте, что нужно просто работать, работать вместе, не оскорблять друг-друга, не бросаться камнями, не бросаться оскорблениями, а брать и работать. Юлия Владимировна прекрасная женщина, хорошая хозяйка, я думаю и хорошая мать. Ну, так почему же ее опыт и не привлечь к этому в парламенте, но не оскорблять и не уходить. Извините меня, сегодня происходит, что наложили вето, оппозиция вышла и что люди не получат компенсации по вкладам. Ну, это же маразм, это не правильно. Вот это, что я хочу сказать. А основы – это наша семья, это наши родители. Давайте идти от этого.

ВЕДУЧИЙ: Пане Юрію, дякую вам сердечно. Я акцентую…5 секунд…

Юрій ПАВЛЕНКО, міністр сім’ї, молоді та спорту (2004-2006): Я мовчав весь цей час, але послухав. Ось ми знову ж таки зводимо навіть сьогоднішню розмову до між партійної, між фракційної дискусії замість того, щоб…є представники антикризової коаліції, є представник місцевих органів влади, є представник опозиції, є наука, є місцеві органи самоврядування, є конкретна проблема, що мама стоїть в черзі тиждень.

ВЕДУЧИЙ: Конкретна проблема в людях, які видають цю програму. Он подивіться, скільки їх.

Юрій ПАВЛЕНКО, міністр сім’ї, молоді та спорту (2004-2006): Так, і замість того, щоб сісти… Які потрібні дії сьогодні швидко від уряду, щоб змінити цю ситуацію.

ВЕДУЧИЙ: Від місцевої влади і від парламенту.

Юрій ПАВЛЕНКО, міністр сім’ї, молоді та спорту (2004-2006): Для того, щоб вирішити це питання достатньо тижня, тижня. Але чому воно піднялося через засоби масової інформації, а потім були всі доручення уряду.

ВЕДУЧИЙ: Про це, пане Юрію…

Юрій ПАВЛЕНКО, міністр сім’ї, молоді та спорту (2004-2006): Для місцевих органів влади, які оперативні дії треба вжити і так далі. І далі теж саме по інвалідам. Я вам скажу відверто, отам знову ж таки зачепили дитячі будинки сімейного типу. Є один політик, можливо перший в Україні, який у виборчій кампанії сказав – допомога при народженні дитини буде 8,5 тисяч. Як політик він виконав, ставши президентом України і зараз переводити фонд соціального страхування, хто винен, хто правий – це знову ж таки пошук, як не зробити краще, а як відмазатись від сьогоднішньої проблеми.

ВЕДУЧИЙ: Пане Юрію, дякую. Хочу акцентувати увагу присутніх на двох речах. Пане Тарасе…

Тарас ЧОРНОВІЛ, народний депутат, Партія регіонів: Одну фразу скажу, дозвольте Даниле. Знаєте, так от ця фраза для багатьох людей з другої сторони легімітизувала Ющенка і його підтримали. Тоді на виконання його фрази були внесені законопроекти не тільки урядові, але депутатів від нашої фракції. Ми всі це підтримали. Але я пропоную, моя перша фраза була сьогодні в розмові, давайте не шукати, хто більше любить неньку Україну, а пошукати проблему. Я от пропоную, є люди, які знають цю проблему, послухати їх, хай вони скажуть і разом її оцінити і шукати вихід.

ВЕДУЧИЙ: Зараз вони скажуть. Пане Тарасе, шановні друзі, я хочу сказати, акцентувати вашу увагу на двох речах. Перше, до нас подзвонили на цю хвилину 1500 людей, 79% у відповідь на запитання, хто переможе у війні за добробут українських матерів сказали – президент, 18 – прем’єр, 4 – здоровий глузд. Це більш, ніж характерні результати опитування цієї фокус-групи. Друге, хочу акцентувати вашу увагу на тому, що в мене є регламент, ми перервемося на хвилину-другу і після того продовжимо дискусію. Можливо і Юлія Тимошенко дасть відповідь моєму колезі Єгору Соболєву на запитання, хто переможе у війні за добробут українських матерів. Саме це питання обговорюємо сьогодні. Президент – 89001145001, прем’єр – 89001145002, здоровий глузд – останні цифри 03. Слово Яні Конотоп, вона і її співрозмовники, як завжди о цій порі на Хрещатику чекають своєї черги. Яно, будь ласка.

ВЕДУЧА: Ми вітаємо глядачів 5-го, вітаємо присутніх у студії. Чимало тез вже почули. Надзвичайно багато людей прийшли і надзвичайно багато бажаючих висловитись. Пане Георгію надам перше слово. Пане Георгію, якщо можна відповідь на те запитання, яке сьогодні є головним у нашій розмові. На кого ви покладаєте надії у захисті наших матерів – на президента, на уряд чи на здоровий глузд когось?

Чоловік: Перш за все я хочу зробити деяке зауваження. Зараз вся Україна уважно слухає трансляцію пленарних засідань ВР і я хочу звернути увагу громадян на таку деталь. Всі виступи представників парламенту від антикризової коаліції, представників комуністичної партії, соціалістичної, Партії регіонів мають одну мету – облити брудом Юлію Тимошенко. Більше нічого конструктивного в їхніх виступах в парламенті немає.

ВЕДУЧА: Чи бачите ви якийсь конструктив у діях опозиції чи коаліції стосовно захисту громадян України і зокрема матерів?

Чоловік: Я вважаю, що це питання не можна розглядати у відриві від загального життя народу в державі. Його можна розглядати лише в контексті загальнодержавного життя. Гроші в державі є, тисячі підприємств просто роздані хтозна й кому безоплатно або по низьким цінам. Мільярди, сотні мільярдів доларів перевезені, переказані закордон.

ВЕДУЧА: Я зрозуміла. Ви вважаєте, що звідки брати гроші для мам є, але ніхто цим не займається або не хоче займатися. Правильно я зрозуміла?

Чоловік: Я вважаю, що остання надія для України – це Юлія Тимошенко.

ВЕДУЧА: Дякую вам. Пан Тарас з Івано-Франківщини приїхав сюди. Будь ласка, скажіть, що ви думаєте з приво