Оригінал публікації на сайті Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки за посиланням

1. Що означає демарш Москви щодо ICAO
2. Чому диктатора супроводжує винищувач
3. Слідком РФ визнав: українські «збивалки» швидко ростуть
4. «Путінська олімпіада» схожа на безалкогольне пиво

Що означає демарш Москви щодо ICAO

Росія заявила про припинення своєї участі у розгляді скарги Австралії та Нідерландів у Раді Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) у зв’язку з катастрофою «Боїнга» «Малайзійських авіаліній» над Донбасом 17 липня 2014 року, коли загинули 298 людей. Суд у Гаазі, нагадаємо, довів, що літак був збитий з установки «Бук», переданої сепаратистам, яких підтримувала РФ.

У заяві Росії стверджується, що відтепер вона не визнає повноваження ради ICAO у цій справі та правомочність будь-яких її рішень, які будуть ухвалені. 

Москва нарікає, що ICAO відмовилася провести власне розслідування причин катастрофи і орієнтується лише на рішення Окружного суду Гааги, яке вона назвала «фарсом». «Рада ІСАО – невідповідне місце для пошуку правди. Бути частиною цієї «вистави» нам не має сенсу», – заявляє МЗС РФ.

 

НАСПРАВДІ, розгляд справи катастрофи рейсу MH17 саме в ІСАО розпочався ще у березні 2022 року. Але Москва одразу почала проводити своє «розслідування», плутаючись у версіях і вигадавши щонайменше п’ять фейків про збиття лайнера. (До речі, єдиної офіційної версії у РФ й досі немає, що зайвий раз підтверджує її провину).

У ІСАО зрештою заявили, що РФ порушила статтю 3 Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, яка зобов’язує утримуватися від застосування зброї проти цивільних повітряних суден. Австралія та Нідерланди у березні 2022 року подали спільну заяву до ІСАО з вимогою зобов’язати РФ виплатити компенсації родичам загиблих. Отже, нинішня заява Росії стала черговим свідченням її остаточної відмови від усіх норм: правових, авіаційних, і просто людських.

Дивно, що РФ тільки зараз вирішила здійснити подібний демарш у бік Ради ІСАО. Адже її було виключено з неї ще у жовтні 2022 року. Хоча вже після цього, у жовтні 2023-го, Росія подала до ІСАО скаргу на 37 держав (включаючи США, Канаду, Велику Британію та всіх членів ЄС). Москва скаржилася на заборони використання нею повітряного простору Європи для літаків своїх авіапідприємств, постачання повітряних суден та запчастин до них, техобслуговування та надання послуг страхування, затримання її повітряних суден за кордоном і т.д.

Цікаво, якою буде відповідь міжнародного співтовариства та зокрема ІСАО на цей демарш? Адже крім заочного засудження «Крота, Хмурого і Стрєлкова» жодної відповідальності за катастрофу МН17 Росія, за великим рахунком, так і не понесла. Хоча, наприклад, тих же літаків у неї по світу ще багато літає.

Чому диктатора супроводжує винищувач

На одному з них Путін полетів до Пхеньяну з офіційним візитом. А перед цим своїм розпорядженням визнав Північну Корею «стратегічним партнером». Як заявили у Москві, «документ передбачає співпрацю у міжнародній політиці, економіці та безпеці, замінюючи раніше підписані договори 1961, 2000 та 2001 років. Договір намітить перспективи подальшої співпраці, включаючи військово-технічну сферу з урахуванням подій останніх років».

НАСПРАВДІ, перед Пхеньяном, Путін зробив зупинку в Якутську, де потренув на місцевих жителях диктаторську роль масово «обожнюваного».

А до Якутська він прилетів у супроводі винищувача Су-30 СМ. За даними видання «Агентство», це перший візуально підтверджений випадок з часу початку війни з Україною, коли борт Путіна, який прямує до російського регіону, супроводжують військові літаки. До цього це практикувалося виключно за кордоном.

У грудні 2023 року МО Росії навіть публікувало кадри з Су-35, які супроводжували літак Путіна під час польоту до ОАЕ. Пєсков тоді пояснював, що це було зроблено з міркувань безпеки: «Регіон неспокійний, і якщо Емирати та Саудівська Аравія — це стабільні, безпечні країни, то оточення, суміжний регіон, безумовно, сповнений небезпеки та непередбачуваності».

Судячи з усього, решта Росії для кремлівського диктатора також вже перетворилась на «суміжний регіон, безумовно сповнений небезпеки та непередбачуваності».

Слідком РФ визнав: українські «збивалки» швидко ростуть

А підстави так вважати є. 18 червня Росія офіційно визнала, що ЗСУ збили   літак управління А-50 23 лютого. Нагадаємо, «РИА Новости» тоді писали про «невстановлений літальний апарат, який впав поблизу селища з назвою Трудовая Армения і на місці падіння горить очерет». «Воєнкори» переконували, що причиною його займання став черговий «дружній вогонь».

І вже ця історія забулася, але 10 червня очільник Комітету з оборони Держдуми Картаполов на «РИА Новости» знову почав переконувати: «брешуть, собаки, безбожно брешуть…Наш літак ніхто не збивав, тим паче американці. У них ще збивалки не виросли».

А рівно за тиждень після цих слів Слідчий комітет Росії офіційно визнав, що «бреше як собака» саме Картаполов. І поклав відповідальність за збиття А-50 навіть не на американців, а на командира однієї з зенітних ракетних бригад ЗСУ.

«Він, усвідомлюючи, що вказане повітряне судно не призначене для ведення бойових дій, не має озброєння, а політ проходить виключно у повітряному просторі РФ, віддав підлеглим військовослужбовцям незаконний наказ на його знищення. Зазначені дії призвели до загибелі 10 членів екіпажу та знищення літака», – йдеться у заяві Слідкому РФ.

Нагадаємо, вказане повітряне судно, яке не призначене для ведення бойових дій НАСПРАВДІ, є найважливішим елементом розвідувального функціонала російської армії. Зокрема, саме з його допомогою окупанти фіксують злети і переміщення української тактичної авіації, пуски ракет тощо. Крім того, такі літаки є елементами цілевказання для тактичної авіації РФ. Таких бортів у росіян було всього дев’ять. Сили оборони України знищили щонайменше два із них: 14 січня та 23 лютого 2024 року.

Отже, як виявилося, українські «збивалки» таки швидко ростуть. І це ще  F-16 не долетіли та інші ЗРК з країн-партнерів не доїхали.

«Путінська олімпіада» схожа на безалкогольне пиво

І наостанок про новини спорту. Точніше про те, що під спортом нині в Росії розуміється. Як виявилося, ось вже тиждень у Казані проходять ігри БРІКС. Російські державні медіа розповідають про них як про найважливішу спортивну подію світу. Щодня виходить близько сотні матеріалів, присвячених ним.

 

НАСПРАВДІ, у багатьох дисциплінах не набралося навіть двійки учасників. (В деяких випадках всі «суперники» – з Росії). Москва запросила до участі понад 60 країн. На 1 червня 2024 року підтверджували участь представники 97-ми, на церемонії відкриття 12 червня було оголошено про учасників з 89-ти, але взяло участь всього 28.

Щоб трохи приховати ганьбу організатори внесли до списку країн-учасниць такі, чиїх спортсменів взагалі немає на цих «змаганнях».

У підсумку виглядає дуже смішно. Як на цьому фото зі «змагань» з артистичного (раніше синхронного) плавання. В ньому одразу дві золоті медалі завоював росіянин Олександр Мальцев. Відповідь на просте питання: як плавання в басейні всього одного спортсмена можна назвати змаганням – залишимо пропаганді.

 

Ще два факти про російські «ігри БРІКС». Близько чверті спортсменів представляють лише дві країни — Росію та Білорусь (яку так само відсторонено від справжніх міжнародних турнірів). Китай надіслав понад 100 спортсменів, але серед них немає жодного, хто пройшов відбір на Олімпіаду, яка стартує в Парижі 26 липня.

Загалом беруть представлені країни від Абхазії (тимчасово окупований регіон Грузії) до Еритреї.  Медальний залік дає повну картину того паралельного спортивного світу, який будує Путін своєю «олімпіадою».

 

«Ігри БРІКС – як безалкогольне пиво. Краще ніж нічого. Але, чесно кажучи, ніяка це не заміна Олімпіаді», — заявив відомий шахіст Олександр Грищук.

Існує легенда, що телебачення Північної Кореї, куди прилетів Путін, свого часу показувало змонтовані кадри матчів своєї футбольної збірної на чемпіонаті світу, вдаючи, що вона стала переможцем, здолавши бразильців. Тому спортивний курс, яким рухається путінська Росія, в цілому зрозумілий.

Тим більше, що інший «генерал-депутат» Держдуми Гурульов висловив «беззаперечну впевненість, що незабаром БРІКС створить свою валюту, яка замінить американський долар, і тоді йому кінець, що означатиме нашу остаточну перемогу». 

Зважаючи на те, як США працюють над дедоларизацією Росії, «перемога» дійсно не за горами.