Під час наради понад 130 редакторів комунальних ЗМІ отримали рекомендації щодо підготовки документів для проведення перетворення юридичної особи – редакції газети, які розробили юристи Української асоціації медіабізнесу та Інституту розвитку регіональної преси (ІРРП) в рамках проекту ОБСЄ.

Рекомендації містять опис чотирьох етапів, щодо яких даються окремі покрокові інструкції до дій. Зокрема, перший етап – це прийняття засновниками рішення про припинення юридичної особи – редакції газети та його реєстрація; другий – державна реєстрація припинення юридичної особи в результаті її реорганізації шляхом перетворення; третій – державна реєстрація новоствореної юридичної особи, четвертий – перереєстрація друкованого ЗМІ. Автори рекомендацій (юристи) детально описали особливості і проблемні питання, які можуть виникати в ході кожного етапу та порадили, які документи готувати і куди їх подавати, наголосили на вимогах до цих документів, аби вони були юридично правильні.

Учасники наради обговорили практичні кроки реалізації Закону «Про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ», який вступив в силу 1 січня 2016 року. На їхні запитання відповідали не тільки фахові юристи, представники Мін’юсту, Фонду держмайна, а також голова Дежкомтелерадіо Олег Наливайко та віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко.

На думку В’ячеслава Кириленка, виконання закону про реформування друкованих держаних і комунальних ЗМІ більшою мірою залежить від самих редакційних колективів.

«Від цієї реформи мають виграти всі: люди, влада, ЗМІ. Між ЗМІ та владою мають бути партнерські відносини, а не як начальника з підлеглим. Ніхто не має права керувати журналістами. Реформовані ЗМІ не повинні відриватися від громади, бо люди звикли шукати свою місцеву газету. Ми зацікавлені в тому, щоб реформовані ЗМІ були міцними, і, на мою думку, вони мають плекати українську мову. Знаю, що у впровадженні реформи є багато підводних каменів: економічних, фінансових, майнових, юридичних. Думаю, Держкомтелерадіо має підготувати список проблемних питань, які потребують першочергового рішення, та направити в Кабмін», – сказав В’ячеслав Кириленко.

Олег Наливайко нагадав присутнім, що реформуванням друкованих комунальних та державних ЗМІ майже 15 років займався екс-голова НСЖУ Ігор Лубченко. «Він фактично заповів нам здійснити цю реформу. Ми робимо все можливе, щоб це зробити. Нас критикують в тому, що ми затягнули перший етап. На жаль, в цьому провина не Держкомтелерадіо, а редакцій, які заявили, що йдуть в перший етап, але подали не повний пакет документів. Вони навчилися робити газету, але не навчилися господарювати», – зауважив він.

Голова Держкомтелерадіо наголосив також на тих моментах, з якими він категорично не погоджується. Зокрема, він не вважає, що реформовані газети обов’язково мають стати ворогами влади. «Вважаю, що їх завдання будувати якісну комунікацію між громадою і владою. Також не погоджуюся з позицією деяких редакторів, які кажуть: “Я породив цю газету, я її і вб’ю”. Ці газети фінансувалися місцевими громадами, вони належать не лише редакторам. Важко з фінансуванням, але є й позитивні приклади. Приміром, Львівська облрада виділила на підтримку газет, які реформуються, 500 тис. грн. Треба домагатися виділення коштів на висвітлення діяльності влади, це буде реальна підтримка, це має стати одним з пріоритетів», – сказав він, порівнявши всіх, хто вибрав перший етап, а таких 244, з 300-ма спартанцями.

Редакторів комунальних газет цікавило: можливість впливу на депутатів місцевих рад, які не хочуть голосувати за реформування; можливість сплати коштів «Укрпошті» за розповсюдження не на рік вперед, а хоча б на квартал; які конкретно документи подавати реєстраторам у разі кількох рішень сесій; як фінансово вижити у разі підняття мінімальної заробітної плати в державі, що автоматично збільшить навантаження на редакції; як приватизувати приміщення, якщо воно не в комунальній власності, а в державній тощо.

Головні редактори деяких комунальних ЗМІ звернулися до віце-прем’єр-міністра з проханням вплинути на місцеві органи влади, а саме місцеві ради, які не хочуть ухвалювати рішення щодо реформування друкованих ЗМІ. «Дайте мені перелік цих органів влади, я озвучу їх на засіданні Кабміну на всю Україну», – сказав В’ячеслав Кириленко, звертаючись до голови Держкомтелерадіо Олега Наливайка.

«Успіх реформування газет значною мірою залежить від того, наскільки правильно редактори і колективи будуть вирішувати юридичні та господарські питання, пов’язані з перетворенням. Вагомим викликом для редакцій є те, що раніше їм досить рідко доводилося занурюватися у специфічні юридичні аспекти, з якими не стикалися. Тому зараз НСЖУ шукає партнерів для надання допомоги, консультацій, щоб не залишати редакції з тими проблемами, які виникають в ході реформи», – зазначив у своєму виступі перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко.

Олександр Дяченко, керівник юридичних проектів Української асоціації медіа бізнесу, у коментарі «Детектору медіа» зазначив:

– Особисто у мене дуже приємні враження від Всеукраїнської наради з питань реформування комунальних газет. Адже на моє прохання підняти руки тих, хто вже подав документи для роздержавлення держреєстраторам, більше половини залу підняли руки. І це половина від 130 редакцій! Половина редакцій розпочала перетворення зі зміни складу засновників, а інші із процедури перетворення. Це означає, що попри всі перешкоди, процес реформи пішов,і надалі наше завдання максимально йому сприяти.

Підчас спілкування в режимі питання – відповідь з редакторами, я та колеги з ІРПП підтвердили свої прогнози щодо основних перешкод у процесі реформування, на сьогодні це: неприйняття рішень засновниками; спроба відчужити майно редакцій на користь місцевих рад; намагання органів місцевого самоврядування кадровими перестановками зберегти контроль над реформованим ЗМІ. Окрім того виявлено низку нових недоліків Закону про реформування.

За результати наради першочерговим є наступні завдання: максимально широка консультаційна підтримка редакцій, що реформуються та внесення змін до закону про реформування державних та комунальних друкованих ЗМІ.

Нагадаємо, 23 листопада Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою затвердив Перелік друкованих засобів масової інформації та редакцій, реформування яких здійснюється на першому етапі, згідно із законом «Про реформування державних і комунальних друкованих ЗМІ».

26 грудня 2015 року Президент України Петро Порошенко підписав  Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Закон набув чинності з 1 січня 2016 року.