Школа мультимедійного інтерв’ю
Школа мультимедійного інтерв’ю – це дванадцять команд журналістів/фотографів/відеографів, троє професійних тренерів, троє редакторів-менторів; розмови, подорожі та безсонні ночі, плодами яких стали матеріали про яскравих людей, що змінюють Україну:
Сергій Мустяце: начальник гірської телевежі ↓
Оксана Потимко: допомагає незрячим жити повноцінно ↓
Кирило Марікуца: засновник кінофестивалю ↓
Оксана Чеканова: допомагає дітям з аутизмом ↓
Андрій Демчук: привіз золоту медаль із Паралімпіади ↓
Оля Михайлюк: засновниця мистецької агенції «АртПоле» ↓
Сергій і Наталія Гедзи: всиновили 12 дітей ↓
Білл Артрелл: американський мандрівник, закоханий в Україну ↓
Артем Романюков: громадський активіст, що контролює НАБУ ↓
Лілія Боровець: допомагає вчителям навчати по-новому ↓
Сашко Ткачинський: мандрівник ↓
Роман Видро: засновник майстерні «гараж_хаб» ↓
Маленький господар великої вежі
Артур Бобрик 
Катерина Недеснова
63-річний Сергій Мустяце приїхав на Закарпаття з Кишиніва у 80-х. Спершу працював головним конструктором вертольотів на місцевому заводі. Але 20 останніх років він керує найбільш важкодоступною телевізійною станцією в Україні «Красна», що на Тячівщині Закарпатської області. Вежа знаходиться на висоті 1300 метрів над рівнем моря на вершині гори Конець. Місцеві порівнюють підйом туди з підкоренням Говерли >>Громадське Львів
Пояснити колір
За радянської влади людей з вадами зору навмисне ізолювали від суспільства, строюючи для них шось на кшталт ґетто – гуртожитки, спеціалізовані навчальні заклади, виробництва з найпростішою ручною працею. І люди звикли – до мінімільного, але стабільного державного забезпечення. Проте є й ті, хто ладен прагнути більшого. Серед них – львів’янка Оксана Потимко, якій вдалося знайти справу свого життя >>LB.ua
Велике досягнення малих: як Україна стала одним із світових лідерів короткого метру
Марія Стрельцова 
Микита Богданов
Несподіваний приємний факт: Україна – серед світових лідерів прокату короткого метру. Завдяки коротким фільмам наші режисери стали регулярними учасниками європейських форумів. Та й у самій Україні успішно функціонують декілька локальних і два міжнародних фестивалі короткометражного кіно. Ми розпитали засновника Kyiv International Short Film Festival Кирила Марікуцу про внутрішню кухню фестивалів, місце короткого метру в кінематографічній ієрархії, і те, де за ним варто стежити в Україні та світі >>Платформа
Есть контакт. Как дети с аутизмом достигают своего потолка и поднимают его
Олеся Біда 
Дарія Мартиненко
— Аутизм нам диагностировали в Киеве. Я сразу начала искать психологов, которые могли бы заниматься с ребёнком. Но в городской больнице мне сказали, что Тарасу не поможет ни один специалист — ни в Америке, ни в России, ни на Луне.
За помощью не пришлось лететь ни в Америку, ни на Луну. Человек, готовый помочь, оказался рядом — в их родном Кропивницком. Оксана Чеканова — специалист из городской психолого-медико-педагогической консультации — согласилась заниматься с Тарасом >>Фокус
Сходами догори
У порожній спортзалі два інвалідні візки. На синьо-жовтих колесах напис Ukraine. Я одягнута в білу спортивну куртку, в руці незграбно тримаю шаблю. На голові в мене величезний шолом; він повністю поглинає мою голову, і я нічого не бачу крізь сітку. Зараз я вперше в житті сяду в інвалідний візок. Я здорова й можу ходити, але так треба — я вчитимусь фехтування на візках. Мій учитель сідає у візок навпроти мене. Замість правої ноги в нього протез. Тримає в руці шаблю й показує мені, як вітатись: «Рука біля стегна — це стартова позиція. Зброю догори в бік суперника і назад до стартової». Втім, ефектного поєдинку не буде — не так легко відразу оволодіти шаблею і стати справжнім мушкетером. Таким, як мій учитель — Андрій Демчук, паралімпійський чемпіон-шабліст, який привіз «золото» з Ріо-де-Жанейро >>The Ukrainians
Дорога з окупації: як перформерка Оля Михайлюк вчиться говорити про Схід і Крим
Альона Вишницька 
Оксана Мамченкова
Оля Михайлюк – засновниця мистецької агенції «АртПоле» і авторка літературно-музичних перфомансів за участі письменників Юрія Андруховича і Сергія Жадана. Вона написала цикл публіцистичних текстів «Крим Україна» і «Донбас: це все про любов». Регулярно привозить на Схід свої культурні проекти та продовжує їздити в Крим. Попри все. УП.Культура зустрілася з Олею в Бердянську. Разом із колегою з «АртПоля» Мирославою Ганюшкіною вона вкотре приїхала туди переформатовувати культурну програму міста, яке оживає лише в курортне літо >>Українська правда. Культура
Сад двенадцати детей. История семьи, которая захотела победить сиротство
Ольга Макар 
Діана Буцко
Звонок в дверь. Сергей и Наталья Гедз, на тот момент воспитатели детского дома семейного типа, открывают двери. На пороге стоит незнакомая женщина с маленькой девочкой: «Примите ее, я слышала, вы хорошая семья». Принять ребенка, которого они видят впервые, у которого нет документов, а значит, и права у них находиться, – кажется, такие сложные решения эта семья принимает быстро и легко. Главное – вытащить ребенка из ямы сиротства. В доме семьи Гедз тихо – не верится, что здесь живут 12 детей >>Українська правда. Життя
Відповідальний за Україну
Анна Дорожко 
Влад Рудий 
Анна Малахова
Біллу Артреллу шістдесят років, і він вважає себе відповідальним за Україну. «Я вірю в те, що кожен має брати на себе відповідальність за весь світ», — каже він. Але за Україну особливо, бо, побувавши у шістдесяти трьох країнах, американський мандрівник прикипів до нашої. Щоби допомогти, Білл став активістом Майдану, а згодом і волонтером на Донбасі >>The Ukrainians
«Маємо виробити модель: якщо до тебе прийшло НАБУ, — ти точно “накосячив” і вже не викрутишся»
Роман Повзик 
Аліна Костиря
Громадського активіста з Дніпра Артема Романюкова важко упіймати у рідному місті. Він постійно їздить як по Дніпропетровщині і обласних центрах з тренінгами для журналістів, чиновників, активістів, так і за кордон (зокрема, нещодавно повернувся з навчання у Будапешті). Влітку Артем став одним із 15 членів Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро. Її обирають рейтинговим онлайн-голосуванням на сайті НАБУ упродовж одного дня. Термін повноважень — один рік. Члени цієї ради не лише контролюють, спостерігають, допомагають налагоджувати комунікацію з іншими інституціями, які займаються протидією корупіції, а й формують комісії, що відбирають кадри для роботи в бюро >>hromadske.ua
Про.Світ
Ірина Ладика 
Назарій Кончак
Ідеальний вчитель багато вчиться, це life-long learner. Це людина, яка експериментує і аналізує, добре розуміє потреби школярів і може їх задовольнити. І,знаєте, цього достатньо, аби у школі відбулася зміна. Роль вчителя має змінитися: від того, хто передає матеріал, до того, хто його створює. Це відхід від фронтального методу викладання, побудова демократичних стосунків з учнями. Тут може бути багато варіацій, але найголовніше — це те, що людина самостійно будує навчальний простір для учнів>>The Ukrainians
Колекціонер маленьких історій
Анна Денисенко 
Олена Високолян
22-річний киянин, відчайдушний мандрівник-автостопер, літератор та музикант Сашко Ткачинський має диплом соціолога, заробляє педагогікою — і в нього за плечима неймовірний досвід мандрівок різними країнами світу. Якось він переміг в олімпіаді з культурології та навіть виграв 50 гривень у лотерею, а ще працював перекладачем для професора Гарварду і касиром у супермаркеті. Та це не найавантюрніші історії у його житті. Він доїхав автостопом аж до Китаю, а повернувшись взявся за поширення інформації про Україну серед автостоперів світу>>The Ukrainians
Катерина Переверзєва 
Анастасія Рогач
Тренерами-лекторами, що готували учасників Школи мультимедійного інтерв’ю, стали гостьовий викладач Школи журналістики УКУ Денніс Чемберлін, харківська журналістка й письменниця Анна Гін та редактор сайту focus.ua Михайло Кригель.
Ментори проекту: 
