Якщо він, називаючи речі своїми іменами, заявить, що зростання злочинності пов'язане насамперед із нестабільною економічною ситуацією, в реципієнта, найімовірніше, це викличе зустрічне питання — мовляв, а що робить влада, крім підвищення «комуналок», для того, щоб виправити цю ситуацію, яка спричинює сплеск криміналу?

Оскільки відповісти на це, по суті, нічого, держслужбовцю — якщо йому, звісно, важливіше його крісло, а не якась там відповідальність перед суспільством — подібна чесність не підходить.

Втім, є інший варіант, зручніший для представника МВС і влади в цілому. А саме: перераховуючи причини загострення криміногенної ситуації, поставити на перше місце якийсь стихійний чинник, через який патріотична аудиторія не стане накидатися з критикою на уряд. А на друге — якусь тенденцію, пов'язану з конкретною групою населення, що вже обвішана негативними медійними ярликами й не представляє електорального інтересу для влади чи принаймні керівництва МВС. Ну а про скрутні економічні реалії, які деморалізують громадян і штовхають деяких із них на злочини, слід сказати як про щось побічне.

Майстер-клас від Авакова і Трояна

Наприкінці вересня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що головною причиною рекордного рівня криміналу в Україні, зокрема у столиці, є приплив переселенців.

«За роки війни до Києва приїхало близько мільйона біженців-мігрантів із території Донбасу. По всій країні від двох до трьох мільйонів осіб створюють також певну проблематику. Це важко контролювати у статистиці», — роз’яснив Аваков.

А днями в «Дзеркалі тижня» вийшла стаття першого заступника голови Національної поліції Вадима Трояна «Війна на кримінальному фронті», в якій автор розкладає все по полицях, вдаючись до майстерної самооборони.

«Під час війни природно виникає підвищена суспільна небезпека незаконного обігу зброї. Внаслідок цього виникають умови для здійснення тяжких і особливо тяжких злочинів із застосуванням зброї. У той же час збільшення збройної злочинності перебуває в прямій залежності від економічної ситуації», — пише Троян.

Теза справедлива. До того ж вона дозволяє прикрити той факт, що під час війни природно виникає підвищена політична небезпека списування всіх проблем на війну і що «реформи» досі не сприяють подоланню економічної кризи, в прямій залежності від якої перебуває збільшення збройної злочинності.

«Напряму пов'язаний із війною і так само новий для України виклик, який прямо впливає на рівень злочинності — безпрецедентне зростання числа вимушених переселенців, — розповідає перший заступник голови Нацполіції. — Чи всі вони законослухняні? Очевидно, що ні — особливо, коли перед більшістю з них кардинально постає питання вирішення елементарних побутових потреб (пошук житла, роботи, навчальних закладів для дітей), що, в свою чергу, потребує значних фінансових витрат».

А от таку риторику правоохоронцям варто проробляти краще. Адже на поверхні лежить те, що далеко не всі є законослухняними й серед громадян, котрі не є переселенцями. Особливо коли перед багатьма з них кардинально постає питання вирішення елементарних побутових потреб…

«Як наслідок вже зараз відмічається підвищення середньостатистичного зростання крадіжок в регіонах, де сконцентровано більшість біженців. Це в першу чергу місто Київ (зростання удвічі), Миколаївська (+60 %), Одеська (+61 %) та Харківська (+62 %) області», — запевняє Троян.

Звучить аргументовано. Не всі ж кинуться перевіряти в Google ці дані й виявлять, що найбільше переселенців, за останніми даними Міністерства соцполітики, на Донеччині, Луганщині, Харківщині й тільки потім у Києві, а Миколаївської та Одеської областей серед лідерів узагалі немає.

«Та все ж таки чимало аналітиків ставлять на перше місце серед причин росту злочинності саме соціально-економічний фактор, — додає як ремарку представник Нацполіції. — Чи стала країна та її громадяни багатшими? Висновок очевидний — ні».

Теж непоганий прийом — говорити про незручний, він же найголовніший, чинник, посилаючись на якихось експертів, а не від свого імені.

Себеохоронний орган

Є така думка, що навесні 2014 року МВС не змогло захистити мешканців Донбасу від проросійського свавілля, це розв'язало руки Кремлю і в підсумку Україна отримала два мільйони внутрішніх мігрантів. Наскільки справедлива ця думка?

Лише частково. Правоохоронні органи, безумовно, не вжили тоді багатьох заходів, які мали би вжити. Водночас ми пам'ятаємо, в якому стані була міліція після Майдану й ким вона «кришувалася» на Донбасі.

Багато переселенців, зокрема проукраїнських, це розуміють і не перекладають усієї провини за активний поступ «русской весны» на керівництво правоохоронних органів. Логічно, щоб і в МВС після всього, що сталося, були би вкрай обережні у своїх висловлюваннях щодо внутрішніх мігрантів.

Але що ще можуть «підняти на щит» борці з криміналом, захищаючи себе від громадської критики, якщо не «злочинний» медіапортрет переселенців, яких із тих чи інших причин не вдалося захистити на малій батьківщині? Не свої ж реальні заслуги…

Фото: realgazeta.com.ua