За подробицями “Детектор медіа” звернулася до автора та головного продюсера проекту, відомого радіожурналіста Вероніки Маковій.

- Проект створення інформаційної радіослужби “Панорама”(http://rsp.kiev.ua), - говорить Вероніка, - задуманий був приблизно рік тому. Для його створення об’єдналися кілька донорських організацій та громадських організацій. Ідея полягає у спробі створити в Києві продакшн-студію, яка почне з того, що буде робити новини, виставляти їх в Інтернет і через Інтернет, як уже готові звукові файли п’ятихвилинних випусків новин з повним звуковим одягом, пропонувати їх безкоштовно всім бажаючим українським радіостанціям. Здебільшого ми орієнтуємося на невеличкі радіостанції, які або занадто бідні, щоб дозволити собі власну новинну службу, або мають одного журналіста, який раз на день зачитує щось з того ж Інтернету.

Наші переваги в тому, що “Панорама” має свою розгалужену кореспондентську мережу, практично, по всій країні. Одним з гасел проекту є слоган: з регіонів до регіонів. Тобто, та велика кількість інформації, яка до нас збігається від наших кореспондентів, і від досить великої кількості громадських організацій, з якими ми налагодили інформаційний зв’язок, вже у вигляді створених нами професійних випусків новин, знов-таки, розходиться регіонами.

- Тож ваші потенційні замовники …

- Ми розуміємо, що працюємо переважно на формат ФМ, тобто на формат, який звик передавати лише легку музичку. Тому випуски - п’ятихвилинні. І то зараз доводиться чути: наш слухач не звик до таких довгих текстів. Три хвилини – це максимум. Але оскільки ми робимо новини в ефемівському форматі, наші журналісти працюють в ефірі у специфічній манері, у якій в українському новинному радіоформаті сьогодні не працює ніхто. І ще один слоган, який ми виголошуємо: на жаль, не можливо зробити наші новини повністю без політики, але ми намагаємося не приділяти політиці більше уваги, ніж вона на те заслуговує. Тобто, перед усім наші новини - з соціального, спортивного, культурного життя.

Не дивлячись на жорсткий регламент, намагаємося сповідувати класичні принципи об’єктивності. Якщо ми надаємо досить різке висловлювання, намагаємося завжди надати й альтернативну думку. Крім того, наші журналісти ніколи не візьмуть на себе нахабство коментувати щось самотужки.

- А якщо до зарубіжної інформації?

- Всі наші новини розповідають тільки про українські події. Виходимо з того, що про світові розповідають гранди радіопростору. Оскільки ми передаємо свою продукцію все ж таки більше до регіонів з Києва, намагаємося давати якісь ексклюзивні речі київського походження. Для того в нас є свої кореспонденти і в ЦВК, і у Верховній раді, і у Кабміні.

- Хто з журналістів увійшов до основного складу “Панорами”?

- Майже всі, хто працює в команді, мають достатній досвід роботи в першу чергу на радіо. Головним редактором є Ігор Орловський, який довгий час працював на телебаченні на різних каналах. Досить відомі в журналістському світі Юрко Луканов, Ніна Жежера, Ярина Скуратівська, Руслан Півень, який пройшов школу радіо “Континент”, декілька зовсім молодих хлопців і дівчат.

Технічно проект розпочався тільки на початку березня. Для нас було важливо все-таки вийти саме в березні, хоча це в собі несе певну складність: велика кількість радіостанцій, якими б маленькими вони не були, – бояться, що їм зараз почнуть пропонувати новини, за якими обов’язково мають стояти якісь політичні сили. Ми поки що ні на кого не насідаємо, навпаки, пропонуємо принаймні послухати наші випуски, які є чотири рази на день в ефірі: одинадцята, тринадцята, п’ятнадцята, вісімнадцята. О 18 годині ми їх робимо у форматі “п’ять + п’ять”. Тобто п’ять хвилин звичайних новин плюс до цього п’ять хвилин вже розширених коментарів, як правило, до найголовнішої події дня. Два випуски новин в суботу.

- Чи існують міркування що до подальшого розвитку радіовиробництва?

- Ми будемо поступово збільшувати кількість власне новинної служби. А надалі хотіли б, звичайно, робити й більш аналітичні програми, різного плану документальні передачі.

Проект є незалежним, має підтримку Інституту відкритого суспільства з Будапешту, думаємо, що до нього будуть долучатися й інші організатори і донори. Вже є допомога від канадського фонду, буде - від Британського посольства. Оскільки затягся процес прийняття організаційних рішень, то фактично для того, щоб нам вийти он-лайн в рекордний термін, ми звернулися по допомогу в Інтерньюз-Україна, який тимчасово прийняв нас до себе і надав можливість користуватися приміщенням і технічними засобами. Завдяки цьому ми таки вийшли у березні.

Хотілось би вважати, що проект надовго, тому що до цього підштовхує досвід інших країн, де така річ, коли навіть великий мовник замовляє частину програм спеціалізованим виробничим студіям –це нормальна система, прийнята в усьому світі. Але в українському радіопросторі ми – перші.