Холод каже, що велика кількість телерадіокомпаній, а це майже 15 відсотків, не працює. Більшість є збитковими. Саме тому, за словами Холода. Національна рада взяла курс на структурування шляхом концентрації. Нинішні члени Нацради взялися за виправлення ситуації в телерадіопросторі України. Коли попередній склад цього органу дозволяв видавати ліцензію на мовлення на одному каналі двом, а то й трьом компаніям, то тепер Національна Рада вважає своїм основним принципом:“один канал – один мовник”.

Окремим пунктом своєї діяльності, за словами Холода, Національна Рада з питань телебачення та радіомовлення вважає захист національного інформаційного простору. Холод каже, що формування телерадіопростору має відбуватися тільки згідно із національним законодавством. Очевидно, у членів Нацради особисто викликає побоювання можлива ратифікація Конвенції про транскордонне мовлення. Холод каже, що, згідно із конвенцією про транскордонне мовлення, в Україні буде більше половини продукції – закордонні програми. Можливо, члени Нацради перейнялися проблемами національної ідентичності й вирішили зробити ставку тільки на національного інформаційного виробника, але така країна, як Франція, яка бореться проти засилля англомовної продукції в інформаційній сфері, також виходить із цієї ситуації просто. На відміну від решти західноєвропейських країн, згідно із внутрішніми правилами, французькі мовники повинні забезпечувати в ефірі не менше 60% вироблених у Європі програм, а з цих 60% -- 40% програм мають бути винятково франкомовними, тобто не обов”язково виробленими у Франціїї, а й в інших країнах із широким застосуванням французької мови. Крім того, така широка співпраця із західними мовниками дасть змогу розширити якість вироблених в Україні програм.

Лаура Дабо, експерт з питань регулювання європейських ЗМІ в Службі прем’єр-міністра Франції, вважає, що ратифікація українським парламентом Європейської конвенції про транскордонне мовлення (підписана Україною в 1998 р.) призведе до більшої відкритості. У Західній Європі, каже Дабо, завдяки існуванню таких спільних регулятивних документів, яким і є Конвенція про транскордонне мовлення, і зобов’язань транслювати певну кількість програм, вироблених в Європі, національний продукт стає загальноєвропейським.

Національне Рада вже вкотре підняла питання присутності західних мовників в українському ефірі. Холод висловився за негайне вирішення цієї проблеми шляхом розробки проектів міждержавних угод про взаємообмін продукцією. Це питання, яке стало каменем спотикання між Нацрадою та українськими мовниками, що співпрацюють із західними, до цього часу не має однозначності в розумінні статей закону про телебачення та радіомовлення стосовно цього питання.

Найпомітнішою рисою діяльності нинішнього складу Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення став шквал судових позовів від незадоволених процесом ліцензування компаній. І їх останнім часом усе більше. Холод пояснив позицію очолюваного ним органу тим, що судові позови не передбачені законом про Національну раду. “А тому ми вважаємо, що такі дії мовників є не що інше, як спроба тиску на Нацраду,”—сказав Холод. На що депутати найбільше обурилися. Зокрема Юрій Кармазін, представник фракції “Наша Україна”, зацитував 124 статтю Конституції, де йдеться про те, що “юрисдикція судів поширюється на ВСІ правовідносини, що виникають у державі.” Кармазін також додав, що навіть Президент України ніколи собі не дозволяв таких заяв. Напевне, пану Холоду варто пройти правовий всеобуч, бо навіть пересічний громадянин знає, що положення Конституції вище будь-яких законів, тим більше постанов ВР та укзів президента, на які постійно посилається Національна рада. Голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко називає таку форму уникнення судової відповідальності “нацрадівським цинізмом”. Замість того, щоб слідкувати за програмним наповненням компаній, за словами Томенка, Національна рада займається їх технічними перевірками та фінансовим аудитом і це в багатьох випадках стає причиною непродовження або змін умов ліцензії. Усе ж, посваривши Нацраду, Томенко врешті визнав, що цей орган є заручником політичної ситуації. Голова профільного комітету вважає, що треба змінити склад цього органу відповідно до представницького складу ВР. Призначити від парламентської четвірки “професіоналів, які б представляли в Національній раді політичні сили, що отримали найбільше голосів на виборах”. Юрій Оробець, представник від “Нашої України”, каже, що таким станом речей, який є насьогодні, такий принцип в інформаційному полі зовсім ігнорується – 95% до 5%. Як завжди, категорично налаштовані були депутати від опозиції. Емоційний Сергій Головатий від фракції “БЮТ” звинуватив Національну раду в тому, що вони разом із Президентом України зросійщили Україну, адже не слідкують за якістю телевізійного продукту, а займаються справами фінансовими. Головатий порівняв кількість розділів – напрямків роботи Національної ради за законом -- та кількість положень, за якими Нацрада прозвітувала. Звітував Холод за двома пунктами, а напрямків діяльності аж 24. Серед цих двох питань: ліцензування та розподіл частот. “Складається враження, що Національну раду цікавлять лише гроші,” – сказав Головатий. Таму більшість депутатського корпусу сходиться на тому, що треба визнати роботу національної ради з питань телебачення та радіомовлення незадовільною, але відставку парламентської четвірки підтримують лише три фракції: “Блок Юлії Тимошенко”, “Соціалістична партія” та “Наша Україна”. Представник від фракції “НУ” Борис Безпалий запропонував змінити спосіб формування Нацради. Але для цього потрібно не лише вносити поправки до відповідного закону, але й до Конституції, де визначено повноваження Президента про призначення своєї четвірки до Національної ради та відповідні повноваження ВР. Холод же вважає, що підстав до незатвердження звіту в депутатів немає. А всі виступи проти очолюваного ним органу є не що інше, як продовження передвиборчої кампанії. “Це намагання депутатів заполітизувати діяльність Національної ради, а ми цього не допустимо. Ми працювали і будемо працювати в законодавчому полі,”—сказав Борис Холод.

Депутати обурювалися неповагою членів Нацради до членів парламенту загалом та профільного комітету ВР зокрема. За словами члена комітету Сергія Правденка, одразу після засідання, на яке були запрошені члени Нацради. Остання дає добро на виключення телекомпанії “Ютар” із ефіру. Так двадцятого числа о 13 годині 10 хвилин вищезгадана телекомпанія припинила своє мовлення на 37 каналі. Хоча, за словами віце-президента “Ютару” Олега Бориса, у них є ухвала суду, де йдеться про заборону відключення телекомпанії до остаточного рішення суду. Борис каже, що “Ютар” і надалі буде домагатися права мовити на цьому каналі в судовому порядку. Але, як відомо, для Національної ради судові позови – “непередбачені законом”. Тому депутати пропонують притягнути членів Нацради до кримінальної відповідальності за невиконання рішень суду. Однак Київська міська рада вирішила по-своєму розправитися із Національною радою. За ті гоніння, на які ТРК “Київ” наразилася з боку Нацради, а ця телекомпанія є в комунальній власності міста, Київрада вирішила 20 червня повернути на баланс міських служб приміщення-пам’ятку архітектури, в якому знаходяться служби Нацради. Холод спокійно відреагував на такий крок міських депутатів і запевнив журналістів, що нацрада буде працювати за будь-яких умов. “Ми поставимо столи на вулиці і будемо засідати,”— сказав Холод. Може, нарешті самі засідання Нацради та процес ліцензування стане відкритим. І всі представники преси, зацікавлені та й просто туристи зможуть бути присутніми на таких відкритих засіданнях.

Депутати добряче посварили членів Національної ради, але ті не дуже засмучуються, бо відчувають підтримку Президента, який напередодні затвердив запропонований звіт. Його депутати пропонують відхилити. Тому підсумовуючи сказане із парламентської трибуни, Микола Томенко сказав, що “Нацрада зрозуміла, що нічого не зрозуміла”. А Тарас Чорновіл (“Наша Україна”) у своїх оцінках дій Національної ради звернувся до народної творчості: “ти йому плюй в очі, а він буде казати, що то Божа роса”. Чорновіл пропонує взагалі скасувати такий орган, бо вважає, що навіть повна відставка Національної ради не змінить ситуації накраще. Головатий і взагалі пропонує вдатися до більш радикальних дій: викликати Бориса Холода на засідання Комітету із правової політики, щоб той пояснив, з якої причини очолюваний ним орган не виконує рішень суду. Головатий вважає такі дії членів Національної ради аморальними, так само, “ як є аморальним політичний режим Кучми”.

Коментарі:

Іван Чиж, голова Державного комітету з інформаційної політики

-- Мені важко говорити про якусь співпрацю із Національною радою з питань телебачення та радіомовлення. Адже проблема полягає в тому, що Національна рада є незалежним позавідомчим органом і не підзвітна Держкомінформу. Поза сумнівом, ми працюємо, але, на мій погляд, в нашій кооперації потрібно чіткіше розставити акценти. Крім того, є ще один момент, який не дає Держкомінформу нормально впливати на ситуацію в інформаційній сфері: ми практично не причетні до появи нових телерадіоорганізацій. Ми не реєструємо їх, а це повинен робити, я переконаний, Держкомінформ. Так, як це відбувається в Росії. Але, з іншого боку, ми не посягаємо, в жодній мірі на право видачі ліцензії. Стосовно нашого права на реєстрацію ми вже розробили відповідні пропозиції та виноситемо їх на розгляд парламенту.

Віктор Лешик, член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення

-- Я вважаю, що в багатьох депутатів ще не закінчилася виборча кампанія, і проект постанови, який стосується долі Нацради, носить стилістично характер передвиборчих листівок. Я не кажу вже про юридичну некоректність, яка закладена в самому тексті постанови. Складається таке враження, що нові члени парламентського Комітету, ще не встигли почитати закони та статті Конституції, які стосуються діяльності Національної ради. Цей орган справді наділений досить великими повноваженнями. І ті звинувачення, які лунали сьогодні на його адресу, є просто некоректними. Адже те, за що нас звинувачують, нас зобов’язує робити закон. До того ж, сьогоднішня розмова, принаймні, тривала дві години, бо вчора на засіданні комітету на наші справи голова Комітету відвів аж півгодини. Із чого одразу стало зрозуміло, що немає навіть прагнення розібратися, що робиться в телерадіопросторі України. Натомість профільний комітет запропонував цинічну процедуру: заслухали, розглянули. Півгодини для таких питань недостатньо. Це навіть не залишковий принцип, це просто витримання формули для розгляду в сесійній залі. І зрештою, голова Комітету, і це треба чесно визнати, акцентує увагу лише на зміні складу Національної ради відповідно до зміни складу ВР. Хоча, повертаючись до закону, треба сказати, що члени Нацради не мають права займатися політичною діяльністю. Натомість депутати хочуть заполітизувати такий важливий орган. Нас можна звинувачувати у чому завгодно, але за ці два роки ми жодного разу не займалися політикою: не робили таких заяв, не приймали таких рішень. А парламентський комітет узяв курс на ревізію концепції закону про телебачення та радіомовлення.