Національна спілка журналістів України виступила ініціатором та організатором закритого експертного обговорення на тему «Висвітлення проблеми цивільних заручників у ЗМІ. Як писати, щоб допомогти, а не нашкодити».

Про це повідомили «Детектору Медіа» в НСЖУ.

Під час обговорення  порушувалися проблеми, пов’язані із перебуванням журналістів, блогерів та українських активістів у полоні на території окупованої частини Донбасу та висвітленням цих тем у ЗМІ. У дискусії взяли участь і колишні заручники: вони поділилися власним досвідом того, як повідомлення в медіа свого часу вплинули на їх становище в неволі. Учасниками засідання стали керівник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Богдан Крикливенко, голова громадської організації «Група «Патріот» (Центр визволення заручників) Олег Котенко, голова Комісії з журналістської етики Андрій Куликов, представники Української Гельсінської спілки, «Восток SOS», психологи.

«Для нашої організації захист та допомога полоненим на Донбасі колегам і журналістам, яких переслідує російська влада в Криму, - пріоритетні завдання. У  2014 році був період, коли одночасно 8 журналістів утримували на території «ДНР» і «ЛНР». Тоді ми шукали різні шляхи допомоги. Зустрічалися з представниками ОБСЄ, Союзу журналістів Росії, добирали відповідні слова і формулювання, щоб отримати інформацію, вплинути на протилежну сторону, але не зашкодити  колегам. Якщо ми справді прагнемо допомогти у звільненні, риторика повинна бути максимально обережною. «Мова ворожнечі» може зірвати переговори та ускладнити долю затриманого», - заявив під час обговорення голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.

Зокрема широкого міжнародного резонансу набуло затримання в Донецьку на початку червня українського журналіста і блогера Станіслава Асєєва. Представник ОБСЄ з питань свободи медіа Арлем Дезір зробив офіційну заяву із вимогою звільнити журналіста із ув’язнення. Цього ж вимагає і Комітет із захисту журналістів (США) тощо.

Водночас публічність не завжди сприяє швидкому визволенню полоненого. Перш ніж оприлюднювати інформацію про заручника, варто оцінити наслідки такого кроку, зауважили експерти. В тому числі – реакцію родичів на те чи інше повідомлення.

«Інформація про те, що затриманий у «ДНР» чи «ЛНР» є журналістом, одразу підвищує «ціну» такого полоненого, і визволення без обміну вже стає неможливим. Рекомендація, з якою погодилися всі експерти, - це дотримання «режиму тиші» в перші дні після зникнення чи арешту колеги на непідконтрольній території. Щодо резонансних випадків, які вже набули розголосу, то тут варто постійно порушувати тему на різних рівнях, привертати увагу до проблем зі свободою слова та думки по той бік лінії розмежування», - розповіла секретар НСЖУ Ліна Кущ.  

«Невивіреними публікаціями ми можемо поставити під загрозу життя і здоров’я тих людей, які утримуються у заручниках, - підкреслив співзасновник «Громадського радіо», голова Комісії з журналістської етики Андрій Куликов. - Треба знати термінологію та як правильно писати про заручників. Повідомляючи про них, треба не перебільшувати їх значення, бо якщо ми штучно роздмухуватимемо авторитет людини, цінність її як заручника зросте в очах тих, хто її захопив. Важливим питанням є також – коли повідомляти, що людина потрапила у заручники: одразу чи чогось чекати? Я вважаю, що треба якомога раніше, але тільки після того, як поставлені до відома родичі та близькі люди. Вже були випадки, коли родичі дізнавалися зі ЗМІ без психологічної підготовки».

«На зустрічі були люди, які пережили полон або ув’язнення, з їх слів, оприлюднення інформації про затримання – важливе та допомагає. Ці рекомендації журналістам, звичайно, не матимуть обов’язкового характеру, але люди, які брали участь в обговоренні, мають досвід  у висвітленні таких ситуацій, тому до їх порад журналістам, які пишуть про цивільних заручників на Донбасі, варто дослуховуватися», — додав пан Куликов.

За підсумками експертної дискусії НСЖУ планує підготувати рекомендації для журналістів щодо висвітлення цієї чутливої і резонансної теми.

Як повідомлялося раніше, протягом трьох років (з 2014 по 2016 рр.) на території Донецької та Луганської областей, непідконтрольній українській владі, 28 журналістів звільнені із заручників або знайдені після того, як вважалися зниклими безвісти. Про це йшлося у відповіді Служби безпеки України на інформаційний запит Національної спілки журналістів України.