detector.media
Світлана Остапа
05.06.2010 15:49
Янукович сказав: «Поїхали!». Герман сказала: «Ні»
Янукович сказав: «Поїхали!». Герман сказала: «Ні»
На прес-конференцію з нагоди 100 днів президентства журналісти підготували Януковичу білі футболки і гострі запитання

У журналістів потреба поспілкуватися з президентом України Віктором Януковичем назрівала давно. Про неї писали у своїх відкритих листах колеги з «1+1» та СТБ, їх підтримували журналісти з інших ЗМІ - мовляв, так жити не можна.

 

Після історії зі злощасним вінком ця потреба загострилася до неможливого. Стало очевидно: пояснити, що ніхто, а тим паче чиновники Адміністрації президента, не має права вказувати журналістам, що ставити в ефір, а що - ні, треба президентові особисто, та ще й якомога дохідливіше.

 

Такою нагодою для діалогу стала прес-конференція з приводу 100 днів перебування Віктора Януковича на посаді.

 

Для того щоб зробити журналістський протест помітнішим, вирішено було одягнути футболки з емблемою руху «Стоп цензурі!».

 

 

 

 

Охочих вдягнути протестну футболку виявилося чимало, тож усі 48 штук швидко розібрали.  

 

 

 

 

В умовах акредитації АП чітко попередила: журналістів почнуть пускати за дві години до початку, але о пів на десяту в холі Українського дому вже було понад 50 присутніх. Причина підвищеної дисциплінованості проста: зазвичай на прес-конференціях перших осіб мікрофонів мало, а охочих поставити запитання багато.

 

Цього разу мікрофонів було три, і представники прес-служби АП чітко попередили, що мікрофон ліворуч - для регіональних, по центру - для центральних, праворуч - для зарубіжних ЗМІ. Ще не було 10-ї години, а на мікрофоні по центру вже висів папірець зі списком охочих поставити запитання президенту, і цих охочих було більше десятка.

 

 

 

 

У холі з'являлося дедалі більше журналістів у протестних футболках. Керівник управління комунікацій АП Олег Кошелев придбав собі антицензурний сувенір - на згадку. Він навіть не пошкодував 43 гривні, але, на жаль, футболки так і не вдягнув. Щоб не нудьгувати, телевізійники активно брали коментарі у своїх колег. Найбільш популярними були відомі журналістки Наталя Соколенко, Ірина Соломко, Соня Кошкіна.

 

Праворуч у залі збиралися люди без футболок, зате ошатно вбрані - Дмитро Джангіров, Дмитро Понамарчук, Вадим Долганов, Володимир Скачко. Вони обнімалися, цілувалися, ручкувалися й готувалися отримати нагороди з рук президента.

 

 

 

 

Все було дуже мирно, хоча й виникали побоювання: чи вдасться поставити запитання президенту. Але страхи виявилися марними - це вдалося зробити 16 представникам ЗМІ, причому дехто з них одразу ставив два. Такого за президентства Ющенка годі було й очікувати. Віктор Андрійович, пригадується, половину часу забирав під своє вступне слово, а потім довго відповідав на кожне запитання, яких вдавалося поставити не більше трьох за всю прес-конференцію.

 

Тож Янукович здивував спочатку тим, що захід розпочався майже без запізнення. А потім ще й тим, що його вступна промова не тривала й 10 хвилин.

 

 

Президент швидко впорався і сказав, що готовий відповідати на запитання журналістів. Першим дозволили поставити запитання кореспонденту регіонального ЗМІ. Севастопольця цікавило, коли в місто російської слави прийдуть російські гроші і коли буде прийнято закон про статус Севастополя. Віктор Федорович відповідав впевнено, як по писаному, очевидно, знався на питанні.

 

Другою вступила в гру Наталя Соколенко (СТБ), яка запитала президента про його ставлення до руху «Стоп цензурі!». Віктор Федорович відповів, що на журналістів ніхто не тисне і не буде тиснути, та пообіцяв підтримати цей рух і провести розслідування, щойно отримає факти цензури. Соколенко виявилася готовою до такої відповіді: вона тут же віддала Януковичу заяву, підписану  майже 600 журналістами та представниками громадських організацій.

 

На економічні запитання президент відповідав, як відмінник на іспиті. Особливо довго йому довелося давати відповідь на глобальне запитання вінницької журналістки Світлани Василюк: «Вікторе Федоровичу, ви перейшли свій перший рубікон в якості президента України, визначили певні пріоритети, акценти розставили і зробили наголоси, як буде жити країна наступні 5 років. Скажіть, будь ласка, все ж таки за 100 днів, що ви вважаєте найвагомішими своїми досягненнями».

 

«Навіщо весь наш рух, коли в Україні є журналісти, які ставлять такі запитання?» - обурився Мустафа Найєм.

 

Другою з «центру» ставила запитання Ірина Соломко («Корреспондент»). Її цікавила доля заступника міністра екології, якого нещодавно було спіймано на хабарі.

 

 

 

 

«Детектор медіа» також вдалося поставити запитання - ми поцікавилися, що думає президент з приводу інформації колег із Першого національного стосовно того, що інформаційна політика їхнього каналу на рівні менеджменту узгоджується з «Інтером».

 

«Можливо, якщо у вас така інформація є, я її не буду заперечувати. Я не знаю, що тут поганого чи хорошого. Ви хочете сказати, що це погано?» - сказав Віктор Янукович, чим викликав сміх журналістів у залі.

 

За відгуками колег, нашому виданню поталанило виграти приз на найгостріше запитання Віктору Федоровичу - про роль російських політтехнологів при президентському дворі. Хоча про це вже написано тут

 

- А де Ганна Герман? Невже спізнюється? - пошепки запитав хтось із журналістів.

 

Її й справді не було видно серед працівників АП в першому ряду: Ганна Миколаївна сиділа позаду журналістів, у проході, прямо на східцях. Очевидно, звідти було не тільки краще видно пана президента, а й краще чути, про що говорять поміж себе журналісти. Крім того, біля мікрофону сиділа ще представниця прес-служби, яка, очевидно, мала допомагати представникам ЗМІ.

 

 

 

Мабуть, помітивши гіперактивність «центрального мікрофону», пані Ганна відправила до нього німецьких журналістів. Але кияни солідарно не пропустили їх до «свого» мікрофону і чемно відправили до «зарубіжного». «Оце і є ваша свобода слова?» - дорікнула пані Ганна. Та цієї тези ніхто не зрозумів: Адміністрація президента наполегливо просила дотримуватися правил, тож посильна громадська допомога була просто необхідною.

 

У розпал прес-конференції вийшла в ефір відома журналістка Дарка Оліфер (ICTV), одягнена в улюблені синьо-білі кольори президента.

 

 

Якраз у цей момент до ТК подзвонив головний редактор газети «Правдошукач» Юрій Шеляженко з повідомленням, що його не пустили на прес-конференцію. Олег Кошелєв страшенно засмутився, що таке трапилося. «Він, очевидно, спізнився, але якби він мені зателефонував, я б його провів через службовий хід. Сьогодні спізнилилися 5 чи 6 журналістів, вони зателефонували мені, і я всіх провів», - трохи не виправдовувався він.

 

Коли запитання поставила Соня Кошкіна («Лівий берег»), до неї підійшла Ганна Герман і подякувала за те, що журналісти донесли до президента свій протест.

 

 

 

Тоді пані Ганна ще не чула запитання Мустафи Найєма. А він запитав Віктора Федоровича, коли ж той дасть пояснення стосовно Межигір'я, бо «Українська правда» пише-пише про корупційні схеми, а президент на це ніяк не реагує, та ще й не виконує обіцянки і не запрошує в Межигір'я журналістів. «Я запрошую вас, можете сьогодні відвідати Межигір'я», - миттєво відреагував Віктор Федорович, аби швидше відійти від дражливої теми. «Прямо зараз?» - уточнив Найєм. «Чом би й ні», - відповів президент.

 

 

 

 

Наприкінці прес-конференції Віктор Янукович, перервавши Дениса Іванеска, який поспішав розпочати церемонію нагородження, оголосив, що дає доручення розібратися з заявою журналістів і якнайшвидше зустрітися з її ініціаторами. «Ось тут є голова СБУ Валерій Іванович Хорошковський, я йому доручаю розібратися із заявою і швидко зустрітися з її ініціаторами», - наказав президент. У цей момент Хорошковський блискавично підхопився, і чемно повернувся до присутніх своїм незмінно усміхненим обличчям.

 

 

 

Фото www.pravda.com.ua  

 

Без затримок розпочалася церемонія нагородження. Цього року президент Янукович зробив заслуженими Дмитра Джангірова, Марину Миргородську, Юрія Сидоренка, Володимира Скачка і ще дев'ятьох журналістів. А Дмитро Понамарчук став орденоносцем, він отримав орден «За заслуги» III ступеня. Під час вручення нагороди Джангірову журналістська братія з «центру» дружно зафукала, очевидно, пригадуючи директорові ТРК «Київ» «5-хвилинку ненависті», що виходила в ефір «1+1» в 2004-му році під назвою «Проте». А може і не тільки це...

 

 

 

 

По закінченні заходу на келих шампанського запросили всіх, але журналістів більше цікавила можливість поїхати в гості до Януковича. Їм сказали, щоб вони збиралися під АП на Банковій.

 

Але в результаті всім, хто перебіг із Європейської площі на Банкову, Ганна Герман ввічливо пояснила, що у президента щільний графік. Вона пообіцяла журналістам організувати цю поїздку пізніше: «Я не зможу сьогодні це для вас зробити, на жаль. Я пораджусь з президентом, і ми виберемо час, коли в нього буде більше часу».

 

 

 

 

А ось головний редактор газети «Київський телеграф» Володимир Скачко своєрідно витлумачив бажання журналістів відвідати Межигір'я. З цього приводу він процитував Станіслава Єжи Лєца.

 

«Счастье раба самому выбирать себе хозяина», - філософськи прорік Скачко.

 

І додав: «Гастрономическое счастье раба похавать объедков с его стола. Молодец Янукович! Набрал себе товарищей и хорошо их покормит».

 

На третьому поверсі в цей час якраз починався фуршет...

 

Фото Павла Старостенка 

detector.media
DMCA.com Protection Status
Design 2021 ver 1.00
By ZGRYAY