На сьогодні у Китаї ув'язнено 107 авторів, майже половина з них — за публічні висловлювання в інтернеті. Про це пише Guardian з посиланням на звіт Freedom to Write index 2023, опублікований 1 травня американським Pen.
У звіті до «онлайн-коментаторів» зарахували блогерів і людей, які використовували соціальні мережі як основну платформу для висловлювання.
Загалом на Китай припадає майже одна третина з усіх 339 ув’язнених письменників світу. Директор з досліджень Pen America Джеймс Таґер застерігає, що далеко не всі люди, заарештовані в Китаї за свої онлайн-висловлювання, представлені у звіті, а їх справжня кількість значно більша.
Людей, яких влада затримує за їхні онлайн-висловлювання, як правило, заарештовують за підозрою у «підбурюванні сварок і провокуванні неприємностей». Такі звинувачення навіть деякі делегати китайських державних органів називали «розпливчастими» і такими, що можуть бути застосовані поліцією довільно. Деяких все ж судили за «підбурювання до підриву державної влади».
Серед ув’язнених за цією статтею є, до прикладу, громадянська журналістка Чжан Чжань, яку заарештували 2020 року за репортажі про пандемію Covid-19, чи Сунь Цін, який коментував у WeChat і Twitter політику уряду щодо Covid.
Особливо жорстоко влада Китаю ставляться до письменників у Сіньцзяні (Східному Туркестані) — регіоні, населеному мусульманським народом уйгурів, які в останнє десятиліття зазнали жорстокого культурного та політичного придушення. Зокрема, уйгурська поетеса Ґульніса Імін відбуває 17,5 років ув'язнення на тій підставі, що її вірші, мовляв, пропагують «сепаратизм».
Кількість ув’язнених письменників у Китаї останніми роками зросла й через придушення свободи слова в Гонконзі, після того як після продемократичних протестів 2019 року Пекін запровадив у місті закон про національну безпеку та відновив використання закону про заколот, який використовується проти критиків уряду.
Читайте також:
Фото: протест проти утисків свободи слова у Гонконзі, 2022 / Tolga Akmen, AFP via Getty Images
