Так звані «вибори» президента Росії, проведені на тимчасово окупованих територіях України, не лише пройшли з порушенням усіх стандартів, але й могли суттєво вплинути на результат «голосування» загалом. Це дає вагомі підстави заявляти про невизнання легітимності «виборів» президента Росії та їх результатів як таких.
Таку думку висловила голова ради Українського незалежного центру політичних досліджень, співзасновниця Національної платформи стійкості та згуртованості Юлія Тищенко на дискусії «Псевдовибори РФ на тимчасово окупованих територіях: ключові наслідки».
Тищенко пояснила, що за офіційними даними російської ЦВК, кількість бюлетенів, виданих на тимчасово окупованих територіях України, сягає 6% від усіх бюлетенів, реалізованих на російських «виборах».
«6% — це доволі значна цифра. Вона дозволяє говорити, що навіть якби ці "вибори" відповідали якимось базовим стандартами, "голосування" на ТОТ, яке за замовчування є незаконним, суттєво впливало б на їх результат. А отже, ці "вибори" загалом були б нелегітимними», — сказала експертка.
За її словами, це дає можливість говорити про невизнання «виборів» президента в Росії та їх результату як таких.
Тищенко навела також цілу низку порушень виборчого права, здійснених росіянами при «голосуванні» на ТОТ. Це, зокрема:
Втім, за її словами, головним порушенням є примус громадян іншої держави на окупованих територіях до участі в політичному процесі країни-окупанта. «Крім усього, це перевірка громадян на лояльність — хто відмовлявся від участі у "виборах", міг отримати всі наслідки», — сказала Тищенко.
Міністр закордонних справ України 2007–2010 років Володимир Огризко додав, що якщо визнавати ці «вибори» нелегітимними, то логічно зробити наступний крок і заявити, що й «переможець» цих «виборів» так само нелегітимний.
Він додав, що скептичний щодо того, чи піде Захід на такий крок, адже, на його думку, ці «вибори» підтвердили, що на Заході продовжують думати «як би чого не вийшло» і не надто готові на рішучий крок. Втім, нагадав дипломат, МЗС Німеччини вже зробило заяву, що у своїй комунікації не ставитиме жодних означень перед іменем Путіним. Це може бути перший крок до невизнання легітимності цих «виборів», припустив Огризко.
Він додав також, що заява Верховної Ради із закликом до невизнання «виборів» була зроблена запізно. «Треба було пів року тому, щоб дипломати, маючи цей документ в руках, могли вже працювати з парламентарями своїх країн і просувати необхідне рішення. Робити це тепер, навздогін — не так ефективно», — сказав Огризко.
Аналітик Української Гельсінської спілки з прав людини Мирослав Лаврінок повідомив, що жодної відповідальності в Україні для громадян на ТОТ, які змушені були взяти участь у «голосуванні», не буде і не має бути.
Натомість щодо тих, хто взяли участь в організації незаконних «виборів», правосуддя має підходити індивідуально в кожному випадку. «Головне питання тут — чи був у людей вибір, брати в цьому участь чи ні», — каже Лаврінок. Працівники бюджетної сфери, на його думку, такого вибору не мали — крім того, що втратити роботу, вони таким чином продемонстрували б відверто свою нелояльність до окупаційного режиму зі всіма наслідками для безпеки чи життя.
Правозахисник вважає, що твердження, начебто мешканці ТОТ взяли участь у «виборах», породжує в уяві Кремля, що вони стали такими ж громадянами РФ, як і самі росіяни. «Це свого роду обряд ініціації, інтеграції в політичне життя РФ», — сказав Лаврінок.
Як повідомляв «ДМ», із засудженням путінських «виборів» на тимчасово окупованих територіях України виступили Держдепартамент США, МЗС Німеччини, генсек НАТО Єнс Столтенберг, голови зовнішньополітичних комітетів 23 країн Заходу, а також у спільній заяві майже 60 країн ООН.
Російська ЦВК оголосила, що в окупованих регіонах України за Путіна нібито «проголосували» до 95% мешканців.
Читайте також:
Фото: скриншот
